Пам'ятки Межиріча

Видатний архітектурний ансамбль оборонного Свято-Троїцького монастиря в Межирічі ось уже шість століть прикрашає мис, утворений злиттям річок Вілія та Світенька.

Ця пам'ятка волинської архітектурної школи поєднує в собі традиції давньоруських конструктивних прийомів із елементами готично-ренесансного зодчества XV-XVII сторічь.

За переказами, православний монастир на цьому місці був заснований києво-печерськими ченцями за часів монголо-татарської навали. В XV столітті князь Костянтин Острозький розпочав будівництво дерев'яного замку з Троїцькою церквою в центрі двору, які стали основою укріпленого монастиря. Його нащадки невдовзі звели кам'яний храм у давньоруських формах.

На початку XVII століття монастир перейшов у розпорядження католицького ордена францисканців, які додали храму готичний та ренесансний декор, прибудували два двоповерхові корпуси келій з парними круглими вежами по кутах, а також оточили комплекс кам'яними фортечними стінами із зубчастими оборонними вежами в ренесанному стилі. Все це надало обителі вигляду витонченого середньовічного замку.

В середині ХІХ століття комплекс знищила пожежа, він тривалий час залишався занедбаним.

Нині монастир передано православній церкві московського патріархату. Тут зберігаються коронована католиками Межиріцька ікона Божої Матері "Життєподавниця" (XVI століття) - родова ікона князів Острозьких, а також чудотворна ікона Антонія Великого.