Пам'ятки Одеси

Музей геноциду "Територія пам'яті" в Одесі відкрив у 2024 році Одеський центр дослідження Голокосту. Заклад розташований у приміщенні відділу Головпоштамту в центрі міста.

Експозиція розкриває історію появи терміну геноцид, долю його автора Рафаеля Лемкіна, сутність поняття злочину геноциду в міжнародному праві, трагічні сторінки Голокосту та історії порятунку, теми геноциду вірмен та ромського народу, Голодомору в Україні, депортації кримських татар, геноцидів ХХІ століття. Окрема локація присвячена російсько-українській війні.

Мініатюрами представлені залізнична станція, звідки депортували татар, порохові склади, де спалювали одеських євреїв, епізод масового розстрілу та катувань у Бучі, зруйнований драмтеатр у Маріуполі, острів Зміїний та знищення крейсера "Москва".

Сучасний інтерактивний експозиційний простір широко використовує мультимедійні цифрові технології. Особлива емоційна атмосфера створюється за допомогою точкового освітлення. Багатофункціональний музейний простір включає бібліотеку та дискусійний майданчик.

Музей кіно Одеської кіностудії відкрився в Одесі у 2017 році. Музей розміщено у справжньому знімальному павільйоні, який побудовано у 1930-х роках. Цей павільйон є найбільшим на території Одеської кіностудії.

Експозиція музею кіно являє собою найбагатшу колекцію костюмів, декорацій, реквізиту до відомих фільмів, що знімалися на Одеській кіностудії і висвітлює історію розвитку кінематографа, розповідає про роль Одеси в становленні кіномистецтва, розкриває історії зйомок улюблених фільмів і те, що залишилося за кадром.

Відвідувачам музею кіно представлені локації з найвідоміших фільмів Одеської кіностудії, які вже давно стали класикою, а також експозиції "Золотий фонд кіно" (1970-1980 роки) та "Сучасне кіно Одеської кіностудії".

Під час екскурсії відвідувачі маюливість поринути в доповнену реальність, що дозволяє "оживити" музейні експонати, побачити їх використання безпосередньо у фільмі.

Музей Техніки Кіно розташовується під легендарним знімальним павільйоном №1, в цеху знімальної та освітлювальної техніки. У музеї техніки кіно представлені: знімальна та освітлювальна техніка, допоміжне операторське обладнання, проєкційна, звукозаписна та відтворювальна апаратура, монтажна, гримерна та фотографічна ділянки, ігровий і спеціальний транспорт в моделях і макетах, старий 35 міліметровий проєктор з оригінальною позитивною плівкою з фрагментами фільмів Одеської кіностудії різних років.

Одеський коньячний завод – найстаріше підприємство галузі в Україні.

Заснований в 1863 році Південноросійським товариством "Чорноморське виноробство". Пізніше завод купила родина відомих промисловців Шустових.

На Всесвітній виставці в Парижі в 1900 році коньяк Шустових отримав перше місце, тим самим завоювавши право іменуватися "коньяком".

Наразі ПрАТ "Одеський коньячний завод" виробляє коньяки 16 сортів, починаючи від ординарного "Десна" і закінчуючи колекційними - "Ювілейний", "Одеса", "Київ", "Золотий Дюк".

В 2013 році відкрився Музей коньячної справи Миколи Шустова, який відтворює атмосферу старовинних коньячних підвалів. Музей включає кілька залів-"кессонів": три експозиційні та дегустаційні зали, кінотеатр, зал змінних експозицій.

Зокрема, представлено копію мідного шарантського аламбіку для спиртокуріння кінця ХІХ століття французької фірми Prulho, повнорозмірна модель дореволюційної конки, а також пляшка шустівського коньяку 1900 року, який завоював Гран-прі на Всесвітній виставці в Парижі.

Екскурсія в музей включає частину виробництва (купажний цех і цех витримки спиртів), відвідування старовинних підвалів, а також дегустацію кращих коньяків "Шустов".

Фіксований час екскурсій: 10.00, 12.00, 14.00, 16.00 та 18.00

Пам'ятник Арману Емманюелю дю Плессі, герцогу (дюку) де Рішельє, який був одним із найпопулярніших одеських градоначальників.

Герцог де Рішельє, француз за походженням, емігрував до росії після Великої французької революції 1789 року. В 1790 році брав участь у взятті Ізмаїла, в 1803 році був призначений містом Одеси, а потім і генерал-губернатором Новоросії.

Рішельє став іменуватися Еммануїлом Йосиповичем. За нього Одеса отримала тимчасове звільнення від податків і активно будувалася.

Коли в 1814 році у Франції повернулися до влади Бурбони, герцог вирушив на батьківщину, пожертвувавши все своє майно одеському Рішельєвському ліцею.

Після його смерті в 1822 році почався збір коштів, і в 1828 році було встановлено пам'ятник дюку Рішельє. Скульптор Іван Мартос створив герцога одягненим у римську тогу з сувоєм у руці та трьома латунними горельєфами, що символізують землеробство, торгівлю та правосуддя. Нині це найвідоміший символ Одеси.

Жартівники рекомендують поглянути на Дюка з водопровідного люка ліворуч від пам'ятника. З цього ракурсу сувій у руці дюка Рішельє виглядає дуже двозначно.

Оригінальна будівля Арабського культурного центру в Одесі має всі шанси згодом стати пам'яткою архітектури.

Великий будинок у мавританському стилі збудовано в 2001 році коштом арабського бізнесмена Аднана Ківана. Мечеть сильно вирізняється в міській забудові та є справжньою східною перлиною Одеси.

При вході до молельного залу чоловіки та жінки мають зняти взуття, а жінкам видаються довгі халати з капюшонами. В залі для молитов ажурна в'язь на перилах сходів та архітектурних елементах роблять внутрішнє оздоблення мечеті витонченим та повітряним. Крім кількох невеликих поличок для книг з обох боків зали, більше ніяких меблів немає. Вся підлога застелена м'яким килимом, малюнок якого ніби ділить килим на рівні квадрати, які служать умовним розмежуванням сидячих місць для тих, хто молиться. Під стелею головна прикраса – велика кришталева люстра, що сяє сотнями вогників.

Арабський культурний центр в Одесі відкритий для екскурсій, які знайомлять відвідувачів з арабською культурою. Діє школа арабської мови, бібліотека.

Аркадія - курортний район міста, одеська Рів'єра, центр нічного життя.

Знаменита своїми сучасними, добре обладнаними пляжами та великою кількістю ресторанів, нічних клубів та інших розважальних закладів, що працюють у курортний сезон цілодобово.

На парковій території біля моря розташовані готелі, санаторії, будинки відпочинку, водолікарня, курортна поліклініка.

"Будинок з атлантами" в Одесі вважається одним із найкрасивіших житлових будинків не лише у місті, а й у всій країні.

Комплекс прибуткових будинків на вулиці Миколи Гоголя був створений у кінці XIX – на початку XX століття архітекторами Левом Влодеком та Семеном Ландесманом. Будинки належали родині Фальц-Фейнів, фундаторів заповідника "Асканія-Нова".

Особливої популярності набув "Будинок з атлантами" завдяки статуям роботи скульптора Товія Фішеля, що прикрашають його. Фігури могутніх атлантів, що зігнулися під вагою зіркового глобуса, стали візитівкою Одеси.

На будинку навпроти також можна побачити атлантів, які підтримують балкон.

Одеський будинок-музей імені Миколи Реріха відкрито в 2000 році.

В п'яти залах представлені твори Миколи та Святослава Реріхів (репродукції); учня Миколи Реріха – Бориса Смирнова-Русецького; Артура Фонвізіна; Віри Яснопольської; картини Ілзе Рудзіте, Валерія Лаврінова та одеських художників.

У центрі зали Вчителів знаходиться рельєфна карта-макет із позначенням маршруту Центрально-Азіатської експедиції Реріхів, яка тривала 5 років (1923-1928 роки).

В кімнаті родини Реріхів експонуються портрети всіх членів сім'ї кисті Святослава Реріха, а також полотна, присвячені двом великим релігіям та їхнім подвижникам: Православному Християнству та Буддійському Сходу.

В кімнаті родини Реріхів представлена ​​літературна спадщина всіх членів сім'ї та художні альбоми їхніх робіт.

Будинок-стіна або Плоский будинок - колишній прибутковий будинок Рафаловича, що приваблює туристів унікальною особливістю архітектури.

При погляді на нього з певного ракурсу створюється повна ілюзія, що будівля має лише одну стіну - фасадну. Найкраща перспектива на цей оптичний ефект відкривається з перетину Воронцовського провулку та Приморського бульвару.

У 2013 році Будинок-стіну Рафаловича визнали пам'яткою архітектури України місцевого значення.

Палац генерал-губернатора Новоросійського краю Михайла Воронцова в Одесі збудовано в 1827 році в стилі ампір за проєктом та під керівництвом архітектора Франца Боффо.

Інтер'єри палацу, оформлені видатним скульптором і живописцем Карлом Скотті, являють собою найкращі зразки збережених інтер'єрів Одеси епохи ампіру. Князь Воронцов влаштовував тут шикарні бали.

В радянський час приміщення займав Палац дітей та учнівської молоді.

Колонада бельведера на набережній вважається одним із символів Одеси. В 1994 році поряд встановлено фонтан "День і ніч" роботи Михайла Реви.

У травні 2022 року, під час російсько-української війни, Воронцовський палац був пошкоджений російським ракетним обстрілом.

Дерибасівська - оспівана письменниками та поетами пішохідна вулиця в центрі Одеси. Отримала назву на честь першого одеського градоначальника Осипа Дерібаса (Хосе де Рібаса).

На самому початку вулиці встановлено пам'ятник Дерібасу, прозваний у народі "коником". Вулиця забудована малоповерховими будинками ХІХ століття, перші поверхи яких зайняті численними магазинами, ресторанами та кафе з вуличними літніми майданчиками.

Традиційно на Дерибасівській відбуваються головні міські заходи, зокрема Парад Гумору під час щорічного святкування "Гуморини" 1 квітня. В інші дні вулиця відкрита для піших прогулянок, тут триває жвава торгівля картинами та сувенірами. Постійно працює ярмаркове містечко "Одеський ярмарок" із дерев'яними будиночками, в яких торгують вуличною їжею та напоями.

У парковій зоні Міськсаду є кілька цікавих скульптур: пам'ятник Леонідові Утьосову, пам'ятник Сергієві Уточнику, скульптури "Лев" та "Левиця", пам'ятник "Дванадцятому стільцю".

Легендарний готель "Лондонський" розташований в центрі Одеси на Приморському бульварі.

Будівлю у стилі раннього італійського ренесансу спроєктував архітектор Франц Боффо.

Свого часу тут зупинялися бразильський імператор Дон Педру II, Олександр Купрін, Антон Чехов, Теодор Драйзер, Володимир Маяковський, Леонід Утьосов, Роберт Льюїс Стівенсон, Ісідора Дункан, Іван Айвазовський,Дмитро Шостакович та багато інших знаменитостей XIX-XX століть. Готель "Лондонський" досі залишається одним із найпрестижніших готелів Одеси.

Особливим затишком відрізняється Літній сад із фонтаном та старими платанами, де працює літнє кафе (на вечір столик краще замовити заздалегідь).

Готель "Пасаж" на Дерибасівській - одна з найкрасивіших будівель Одеси, яка вражає вишуканістю архітектури та скульптурних композицій (архітектор Лев Влодек).

Від початку проєктувалась як готельно-торговельний центр. У внутрішньому дворі знаходиться ціла вулиця з рядами елітних магазинів. Високий дах зі скла над галереєю доповнює відчуття неосяжного простору та несе світло усередину будівлі.

Залишається одним із небагатьох готелів в історичному центрі, де можна оселитися відносно недорого.

Одеський культурно-оздоровчий комплекс "Немо" розташований у центрі міста, на пляжі "Ланжерон".

Включає дельфінарій, океанаріум і готель. Відкритий у 2005 році до Міжнародного Дня Захисту Дітей.

Комплекс відповідає міжнародним стандартам, утримання морських ссавців відповідає всім конвенціям та вимогам. Велика демонстраційна зала в теплу пору року відкрита, вміщує до 900 глядачів (взимку закрита, вміщує 600 глядачів). Відвідувачам пропонується купання із дельфінами, сеанси дельфінотерапії.

Експозиція океанаріуму складається із двох відділів. В акваріумі представлені мешканці прісних та морських вод, понад 100 видів риб та понад 50 видів безхребетних.

Основою екзотаріуму стала багаторічна колекція Сергія Дузя, що включає понад 40 видів амфібій та рептилій та понад 60 видів наземних безхребетних, а також один із найкращих в Україні колекція тропічних метеликів, що включає понад 1000 екземплярів.

Дендропарк Перемоги у курортному районі Одеси Аркадія закладений у 1960 році під час суботника. Займає територію у 55 гектарів.

У парку висаджено понад 500 видів дерев та чагарників, включаючи теплолюбні екзоти. На алеї Дружби дерева посаджено космонавтами Валерієм Биковським, Георгієм Шоніним, членами делегацій міст-героїв. Існує система штучних ставків із фонтанами.

Тут знімалося багато сцен фільму "Пригоди Електроніка".

Парк Перемоги вважається одним із найкращих в Одесі, особливо після нещодавньої реконструкції.