English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Херсонської області
Пам'ятки Скадовського району
Знайдено 8 пам’ятки
Скадовського району
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Природний об'єкт , Заповідна територія
Заповідний острів Джарилгач, що омивається водами Чорного моря, розташований навпроти міста Скадовська.
Від суші відокремлений вузькою протокою, яку періодично заносить піском, перетворюючи Джарилгач на півострів.
Назва перекладається з тюркської як "обпалені дерева". У грецьких джерелах згадується як Берег Ахілла.
Фауна та флора острова Джарилгач настільки цінна, що більшість видів занесено до Червоної книги. Тут можна зустріти оленів, муфлонів, єнотовидних собак, зайців тощо.
В 1902 році на крайньому східному краю острова коштом Сергія Скадовського встановлено 24-метровий маяк, виготовлений у Парижі за проєктом одного з учнів Гюстава Ейфеля.
Південний берег є локальною курортною зоною, влітку є постійне поселення Очеретяне містечко.
У високий сезон на острів із причалу регулярно ходить рейсовий катер. Іншим часом про трансфер необхідно домовлятися з приватними перевізниками чи рибалками.
В ході россійсько-української війни в 2022 році острів Джарилгач опинився в зоні російської окупації. Російські окупаційні війська з’єднали острів Джарилгач з материковою частиною Херсонської області. З метою більш інтенсивного використання природоохоронної території національного парку для військових потреб російська армія засипала піском переправу до острова і перетворила острів на полігон.
В серпні 2023 року на окупованому росіянами острові Джарилгач виникла пожежа, яка тривала майже тиждень. Вогонь знищив всю заповідну зону природного парку - вогонь знищив більшу частину унікальної екосистеми, постраждали популяції всіх рідкісних рослин і тварин, зокрема копитних. На відновлення степової, лугової, солончакових ділянок потрібно в середньому від 4-5 до 8-12 років. Тамариксові зарослі можуть відновитися лише за 15-30 років.
острів Джарилгач Скадовськ
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Пам'ятка архітектури
Аджигольський маяк поблизу села Рибальче – це унікальна гіперболоїдна конструкція, створена в 1911 році за проєктом інженера та вченого Володимира Шухова, автора Шаболовської телевежі в Москві.
Маяк знаходиться на штучному острові біля мису Аджигол на Дніпровському лимані. Являє собою вертикальну сітчасту металеву конструкцію висотою 70 метрів, виконану у формі однопорожнинного гіперболоїду обертання.
Це найвищий маяк традиційної конструкції в Україні та 16-й за висотою у світі.
На оглядовий майданчик Аджигольського маяка, з якого відкривається велика панорама лиману, можна піднятися гвинтовими сходами всередині металевої труби (офіційно екскурсії не проводяться).
Неподалік розташований ще один маяк Шухова меншого розміру.
22 липня 2022 року, в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну, російські війська трьома ракетами зруйнували Аджигольський маяк, який є архітектурною і туристичною пам’яткою. Дві російські ракети вразили в основу маяка і одна - в конструкцію.
Рибальче
Музей/галерея
Голопристанський міський будинок культури "Сузір'я" відкрито в 2007 році. При ньому функціонує кінотеатр, картинна галерея та музей.
Постійні експозиції: "Місто козацького краю" (історія заснування та розвитку Голої Пристані), "Довге відлуння війни": Герої Голопристанщини" (до 66-річчя визволення України та 67-ї річниці визволення Голої Пристані від німецьких загарбників у роки Другої Світової війни), "Обрані часом" та "Афганець - я!" (присвячена учасникам бойових дій на території інших держав), "Сімейне добро української хати" (колекція старовинних предметів побуту), "Темна смуга" (до Дня Чорнобильської трагедії).
вулиця 1 Травня, 45 Гола Пристань
Музей/галерея , Розваги/дозвілля
Історико-розважальний комплекс "Зелені хутори Таврії" створено на місці старовинних хуторів, які існували між Олешками та Голою Пристанню до початку ХХ століття.
Музеєм народного побуту XV-XX століття є справжня українська хата. Музейна експозиція розповідає про побут українців на цих землях. Також представлено історію грошових знаків півдня України.
Відвідувачам пропонують: майстер-класи в гончарній майстерні та кузні, атракціон "Торфоленд" (поїздка на торф'яні копальні), верхова їзда та інше.
8-й км траси Р-57 Кардашинка
Музей/галерея , Пам'ятка архітектури
Скадовський історико-краєзнавчий музей розташований у старовинній будівлі, яку називають "Будинком з колонами".
Двоповерховий будиночок з античними колонами був побудований наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, належав одному із засновників міста, професору Одеського технічного університету Меттельштейну. Це єдиний дореволюційний особняк, що зберігся в місті.
Основна експозиція розповідає про історію міста та його засновника, ватажка дворянства Таврійської губернії Сергія Скадовського.
Також є виставка, присвячена звільненню Скадовська від фашистської окупації, художня галерея та зал природи краю.
вулиця Покровська, 2Б Скадовськ
Склеп Фальц-Фейнів у Новочорномор'ї - напівзруйнована кам'яна каплиця-усипальниця на кургані, з якого відкривається розкішний вид на околиці.
У XIX-XX соліттях село Новочорномор'я належало родині Фальц-Фейнів.
У 1897 році Олександр Фальц-Фейн, брат засновника заповідника "Асканія-Нова", побудував на кургані біля Круглого озера мавзолей з православною каплицею, в якому була похована його дружина Софія Степанівна, яка рано пішла з життя. Курган був обнесений 12-гранною цегляною огорожею з будинком наглядача, який служив і брамою. У 1908 році і сам барон Фальц-Фейн був похований у цьому ж мавзолеї.
вулиця Фальц-Фейна Новочорномор’я
Храм , Пам'ятка архітектури
Храм праведного Петра Калнишевського в Геройському (колишні Прогної) збудований в 1898 році коштом нащадка козацько-старшинського роду Григорія Капусти як церква Казанської ікони Божої Матері .
Напівзруйнований в роки радянської влади храм нині відновлюється громадою Православної церкви Укрїни. В 2016 році на прохання місцевої релігійної громади. назва храму була змінена з Храму Казанської Ікони Божої Матері на праведного Петра Калнишевського.
вулиця Гниляка Геройське
Свято-Георгіївська церква в Малій Кардашинці збудована в 1905-1912 роках за проєктом архітектора Казимира Квінто у традиціях московського храмового зодчества XVII сторіччя.
Інтер'єр храму розписаний херсонським художником Семеном Панпушиним.
За радянських часів храм було закрито, приміщення використовувалося як склад, потім клуб.
В даний час храм Святого Георгія в Малій Кардашинці чинний, проведено реставрацію.
вулиця Георгіївська Мала Кардашинка