Пам'ятки Богодухівського району

Перша дерев'яна церква Всіх Святих була заснована в Старому Мерчику в 1680 році.

Коштом графа Шидловського в 1778 році її замінили на нову кам'яну церкву.

За радянських часів храм був закритий, відроджений лише в 1994 році.

Неподалік на території парку було знайдено сліди язичницького культу: кам'яна баба та камінь-жертовник.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці в Пархомівці була частиною графської садиби Подгорічані.

Перший дерев'яний храм у Пархомівці був заснований ще в 1704 році, на її місці граф Іван Подгорічані після 1769 року збудував п'ятикупольну дерев'яну церкву, а в 1808 році вдова графа Варвара Подгорічані (Шидловська) вирішила звести нову кам'яну церкву.

Однокупольний храм у стилі класицизму спроєктував харківський губернський архітектор Петро Ярославський, якого вважають основоположником української школи класицистської архітектури. Цікава особливість архітектури Покровської церкви - дві дзвіниці. На думку фахівців, це своєрідна інтерпретація трикупольного храму, відлуння української народної архітектури XVII сторіччя.

Особливістю інтер'єру є хори у трьох гілках споруди. Зберігся живопис на вітрилах та над головним входом.

У 1960-х роках церкву закрили та перетворили на склад. Лише через 50 років Покровський храм знову почав використовуватися за призначенням.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці збудована в Малижиному в 1823 році місцевим поміщиком Костянтином Павловим.

У 1833 році зведено кам'яну дзвіницю.

Тут зберігалася давня ікона Богоматері "Стягнення загиблих", перенесена з колишнього дерев'яного храму.

Нині Успенська церква в занедбаному стані.

Музей сторічної історії Шарівського поселення з 2018 року розташовується у приміщення будинку управляючого Шарівським маєтком цукрозаводчика Леопольда Кеніга.

Двоповерховий мурований будинок зведено 1910 року за проектом архітектора Якобі на території господарського двору садиби Кеніга.

Музейна експозиція створюється ентузіастами на громадських засадах.