Пам'ятки Меджибожа

Величний Меджибізький замок на місці впадання річки Бужок у Південний Буг, де в XI-XIII століттях стояло давньоруське місто Межибож, почали зводити в 1362 році князі Коріатовичі (Корятовичі), що отримали ці землі від великого князя Литовського Ольгерда.

Меджибізький замок став форпостом на східному кордоні Великого князівства Литовського, згодом Польщі. В XV-XVI століттях успішно відбивав напади татар.

В 1540 році замок перейшов у володіння шляхетського роду руських воєвод Сенявських, які перебудували його й зміцнили кутовими вежами. На території звели вишуканий палац та готичну каплицю, яка пізніше була перебудована в бароковому стилі. Невеликий гарнізон та палацова челядь займали службові приміщення.

Ще більше розкоші додали до архітектури князі Чарторийські в XVIII столітті.

До наших днів замок дожив у непоганому стані, хоч і постраждав під час двох світових воєн. Відреставровано п'ятигранну Лицарську вежу з оглядовим майданчиком, замкову церкву, каретний ряд та казарми, в яких розміщені музейні експозиції Державного історико-культурного заповідника "Межибіж". Зокрема, історичний та етнографічний музеї, а також музей Голодомору. Триває реставрація палацу.

В серпні на території фортеці проходить фестиваль із лицарськими турнірами "Стародавній Меджибіж".

Руїни костелу святої Трійці знаходяться поряд з Меджибізьким замком - на височини, укріпленій кам'яною опорною стіною.

Храм у стилі бароко з елементами готики збудовано при магнатах Сенявських у 1632 році, коли поляками на Поділлі масово насаджувався католицизм.

Костел кам'яний, хрестовий у плані. Перекриття були склепінчастими, пластичність гранованих об'ємів підкреслювали високі, стрілчасті вікна. Оздоблення відрізнялося аскетичністю.

У другій половині XX століття Троїцький костел було зруйновано. Втратив автентичний вигляд і розташований поруч із ним монастирський корпус.

Синагога зі склепом, в якому в 1760 році був похований один із найвидатніших духовних лідерів єврейського народу, кабаліст, засновник хасидизму Ізраїль Бен Елізер, якого називали Баал Шем Тов (Пан Доброго Імені) або просто Бешт.

В Меджибожі він провів останні 20 років життя. Бешта мав безліч послідовників, зокрема, знаменитий цадик Раббі Нахман з Умані.

Могила Бешта є об'єктом масового паломництва хасидів (прихильників цієї ортодоксальної течії в юдаїзмі) та інших людей, захоплених каббалізмом. Над могилою Бешта споруджено склеп.

На старому єврейському цвинтарі варто оглянути унікальні краси надгробки. Поруч зведено сучасну будівлю синагоги. Навколо збереглося багато єврейських будинків XIX століття.