Пам'ятки Ізяслава

Грандіозний комплекс бернардинського монастиря височить на пагорбі трохи осторонь центру Ізяслава.

Будівництво було розпочато в 1596 році після Берестейської унії. Архітектор Якуб Мадлена чудово вписав оборонний монастирський комплекс у навколишній ландшафт. Головними спорудами були Михайлівський костел (1602 рік) та величезний келійний корпус (1610 рік), їх оточують 6-метрові стіни з в'їзною вежею та брамою.

Монастир постраждав під час Визвольної війни у 1648 році, але пізніше був відновлений та перебудований під керівництвом архітектора Паоло Фонтани.

За радянських часів приміщення обителі було перебудовано під в'язницю суворого режиму. Цю функцію споруду виконує й досі, тому огляд території неможливий.

Ізяславський історико-краєзнавчий музей розміщено в приміщенні будинку культури.

Музей був заснований ще у 1920-1930-х роках, але під час Другої світової війни припинив роботу, і був відновлений лише в 2003 році.

В музеї представлено експозицію, що розповідає про історію та етнографію регіону. Зокрема, можна побачити унікальні експонати з інтер'єру костелу Святого Михайла, що знаходився на території Бернардинського монастиря.

Окрема експозиція розповідає про культуру та традиції єврейської громади Ізяслава: ритуальні предмети, культові книги XIX століття.

Експонується виставка робіт місцевого художника Миколи Ткачука: живопис, скульптура, різьблення по дереву.

Кафедральний католицький костел святого Іоанна Хрестителя - одна з найстаріших споруд Ізяслава.

Заснований князем Янушем Заславським та його дружиною Олександрою поруч із Ізяславським замком разом зі школою, шпиталем та плебанією. Архітектор Яколо Мадлена виконав оборонний храм у формах готики, проте після реконструкції 1756 року під проводом архітектора Паоло Фонтани він набув рис ренесансу.

Костел Іоанна Хрестителя служив усипальницею князів Сангушків.

У радянські часи храм було перетворено на краєзнавчий музей, потім приміщення використовувалося для різних господарських потреб. У 1960-х роках будинок сильно постраждав від пожежі, досі не відновлювався.

Місіонерський костел Святого Йосифа в Заславві (нинішній Ізяслав) збудований придворним архітектором польського королівського двору Паоло Фонтаною, який на той час служив у власника міста Павла Карла Сангушка поручиком артилерії.

Один із найцікавіших зразків пізнього бароко на Волині. У ХІХ столітті було прибудовано келійний корпус монастиря лазаритів, у якому зараз розміщується місцевий пенсійний фонд та інші організації. Костел знаходиться поряд із руїнами палацу Сангушків, з яким з'єднаний арочним містком.

Храм частково відреставровано, проходять служби. Перед будинком встановлений пам'ятник героям Другої світової війни – самохідна артилерійська установка.

Руїни палацового комплексу князів Сангушків в Ізяславі розташовані на правому березі річки. Горинь на території Нового міста.

Будівництво своєї садиби на основі стародавніх укріплень розпочав у XVIII столітті новий власник міста Павло Карл Сангушко, запросивши архітектора Паоло Фонтану. В різний час князі приймали тут багатьох видатних людей, зокрема. російського царя Петра I, австрійського імператора Йосифа II, останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського, полководців Суворова та Кутузова.

Від грандіозного архітектурного ансамблю залишився лише каркас палацу, критий дворик з аркадами та палацовий міст. Доступ вільний.

Кам'яна вежа-кам'яниця та земляні вали Старозаславського (Староміського) замку розташовані на пагорбі у старій частині Ізяслава, на лівому березі річки Горинь.

Можливо, будівництво розпочав князь Василь Острозький ще в XV сторіччі хоча "офіційну" біографію Старозаславський замок веде з 1539 року. В цей час містом володів син князя Юрій, від якого пішов княжий рід Заславських.

Поширена версія, що фортифікована будівля зі складною системою підвалів, що збереглася, була князівською скарбницею.

Другий поверх був надбудований у XVIII столітті за князів Сангушків.

Пізніше приміщення використовували як склад, а за радянських часів воно почало руйнуватися. Зараз руїни у занедбаному стані, доступ вільний.