Пам'ятки Новгорода-Сіверського

Комплекс торгових та комерційних будівель на Базарній площі будувався в центрі Новгорода-Сіверського протягом усього XIX століття.

Найстаріша споруда - Торгові ряди зі складами, які, незважаючи на свій статус пам'ятки архітектури, досі використовуються за прямим призначенням.

На розі з вулицею Губернською знаходиться історична двоповерхова будівля готелю "Центральний" (1898 рік), яка також зберегла свою функціональність.

На площі встановлений оригінальний кінний пам'ятник герою "Слова про похід Ігорів" Ігореві Святославичу (куля над головою вершника символізує сонячне затемнення, що передвіщало князю поразку в битві з половцями).

Оригінальна цегляна будівля жіночої гімназії споруджена за проєктом архітектора Файнберга в 1912 році.

Сама гімназія була відкрита в Новгороді-Сіверському ще в 1875 році. Випускниці мали право викладати в земських школах.

В 1920 році на базі гімназії було створено єдину трудову школу, реорганізовану згодом у середню школу №1. Статус гімназії їй повернули в 1999 році. В 2023 році гімназія перейменована на Новгород-Сіверський ліцей № 1.

Замкова гора - пагорб над річкою Десна, на якому в X сторіччі була побудована давньоруська фортеця, що згодом стала столицею Новгород-Сіверського князівства.

Дерев'яна фортеця із земляними валами з XII століття була резиденцією династії Ольговичів, обороняла східні рубежі Київської Русі. В'їзд здійснювався через одну браму, всередині знаходився княжий двір і кам'яний собор архістратига Михаїла. З трьох боків дитинець був оточений Окольним містом, де було зведено Миколаївську церкву (зараз на її місці однойменна дерев'яна церква 1762 року).

В другій половині XIV століття фортеця перейшла до рук литовських князів, у 1503 році відійшла до Московії, потім до Польщі, доки не була відвойована Богданом Хмельницьким. У 1708 році фортеця була зайнята Петром I, укріплена, але незабаром втратила значення й була зруйнована.

На місці княжого дитинця встановлено пам'ятник легендарному Бояну - автору "Слова про похід Ігорів", а також пам'ятний камінь.

Потужний оборонний Спасо-Преображенський монастир на високому березі Десни - один із найдавніших в Україні.

Заснований в 1033 році князем Мстиславом Тмутараканським, тут отримували благословення князі удільного Новгород-Сіверського князівства. Також монастир служив князівською резиденцією (розкопаний фундамент князівських палат).

У XII столітті на території, оточеній фортечною стіною з вежами, було зведено кам'яний Спаський собор. З нього вирушив у похід на половецькі землі князь Ігор Святославич – головний герой "Слова про похід Ігорів".

Іменем цього історичного твору названо створений на базі монастирського комплексу історико-культурний заповідник, музейна експозиція якого розміщена у двоповерховому приміщенні Будинку настоятеля.

Більшість споруд відродженої після монгольського руйнування обителі відносяться до XVII-XVIII століть. Монастир обнесений потужною стіною з кутовими вежами, через оборонний рів перекинутий міст до Святої брами з вежею-дзвіницею, посиленою фланговими вежами.

На території домінує величний Спасо-Преображенський собор (1786-1787 роки), споруджений у стилі класицизму на місці давньоруського храму. Також збереглася Петропавлівська (XVII століття) та Іллінська (1787 рік) церкви, будівля бурси (1657-1667 роки). Спасо-Преображенський монастир чинний, повністю відреставрований у 2003 році.

Окрім музею та храмів, для відвідування відкриті також вежі, галереї та підземелля.

Краєзнавчий музей Новгород-Сіверського історико-культурного заповідника знайомить з історією міста, археологією та природою Сіверського краю.

У відділі історії представлена діорама пізньопалеолітичної Пушкарівської стоянки, а також діорама визволення міста від німецько-фашистських загарбників.

З флорою та фауною краю знайомить експозиція відділу природи з діорамою "Полісся".

У відділі народознавства розгорнуто експозицію "Український побут, одяг та вишивка".

Співробітники музею проводять екскурсії містом.

Миколаївська церква у Новгороді-Сіверському - визначний твір теслярського мистецтва чернігівської школи дерев'яної народної архітектури XVIII століття.

Перший храм на честь Святого Миколая було зведено в 1086 році на пагорбі над дорогою, на якій у дохристиянські часи стояв язичницький ідол. Після монгольської навали церкву було відновлено лише в 1720 році.

Церква хрестова у плані, одноголова, пятисрубная. Пірамідальна форма органічно завершує силует пагорба.

Міський парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка у Новгороді-Сіверському розташований в цнтральній частині міста, перед Свято-Преображенським монастирем.

Цікавий незвичними парковими скульптурами радянських часів. Є пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення.

"Покровською криницею" у Новгороді-Сіверському називають джерело чистої джерельної води в нижній частині міста.

Місцеві жителі розповідають, що раніше джерело било з землі сильним струменем, за що його називали фонтаном.

Вода з джерела багата на срібло, їй приписують цілющі властивості. У 2013 році ентузіасти влаштували над джерелом дерев'яний павільйон та обладнали купальню.

Символічна тріумфальна арка зведена в 1787 році з нагоди проїзду через Новгород-Сіверський імператриці Катерину II.

Будівництво профінансували місцеві дворяни та купецтво. На пілонах між колонами вміщено щити з гербами десяти повітів Новгород-Сіверського намісництва.

Тріумфальна арка в Новгороді-Сіверському - унікальна меморіальна споруда стилю високого класицизму на Лівобережній Україні. Потребує реставрації.

Успенський собор - найстаріша з будівель Новгорода-Сіверського, що збереглися в первісному вигляді.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці був побудований орієнтовно в 1671 році на місці, де, за переказами, в давнину знаходилося язичницьке капище зі слов'янськими ідолами. Храм п'ятикупольний, у плані хрестовий. Виконаний у класичному стилі українського бароко.

В 1701 році було проведено реконструкцію, в 1820 році замінено бані та прибудовано дзвіницю.

Нині Успенський собор є діючим храмом УПЦ московського патріархату.

Будівля чоловічої гімназії з'явилася в центрі Новогорода-Сіверського в кінці ХІХ століття, хоча сам навчальний заклад було засновано ще в 1804 році на базі ще старішого народного училища.

Протягом тривалого часу гімназія була центром освіти всієї Чернігівської губернії. Серед випускників -історик, перший ректор Київського університету Михайло Максимович, український письменник Пантелеймон Куліш, революціонер-народник Микола Кибальчич, а також відомий педагог Костянтин Ушинський.

Ім'ям останнього названо державну гімназію, яка займає приміщення в даний час.

Вночі 12 травня 2022 року в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну авіація росії скинула ракети на центр Новгорода-Сіверського. В результаті російського авіаудару постраждав увесь комплекс споруд чоловічої гімназії - вибито шибки, повністю зруйновано дах й частину фасаду будівлі.