Пам'ятки Сумської області

Різдва Богородиці (Глинська пустинь) ставропігійний чоловічий монастир розташований у селі Соснівка неподалік Глухова, за кілька кілометрів від російського кордону.

За переказами, монастир заснований у 1557 році на тому місці, де тутешнім бджолярам під час збору меду з'явилася на сосні чудотворна ікона Різдва Пресвятої Богородиці.

Назва монастиря походить від маєтку князів Глинських, на чиїх земля заснована пустинь. Покровителями Глинського монастиря в різні часи були Іван Мазепа та Олексій Меньшиков. Розквіт припав на ХІХ століття.

Пустинь, обнесена кам'яною огорожею, мала п'ять окремих та чотири домові храми. Соборний храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці зі дзвіницею був збудований у 1770-1781 роках. Майже всі споруди були знищені після того, як у 1922 році монастир закрили більшовики.

У 1994 році Глинська пустинь була знову відкрита, її зайняли представники московського патріархату. Було освячено новий надбрамний храм в ім'я ікони Іверської Божої Матері. На місці зруйнованого собору в 2002 році збудовано Свято-Микільський храм.

На території є святе джерело.

Городище "Замок" розташоване на Замковій горі над річкою Ворсклою, біля мосту при в'їзді в село Куземин, на його південно-східній околиці. Є частиною Куземинського укріплення Більського городища, пам’яткою фортифікації кількох епох.

Куземинське укріплення знаходиться в півночній частині Більського городища VІІІ-V століть до нашої ери, його площа складає близько 15 гектарів. Воно найменш досліджене з усієї системи укріплень стародавнього скіфського Гелона.

У ранньому середньовіччі частина скіфських валів була використана сіверянами (носіями роменської культури) для спорудження укріпленого поселення. Згодом воно увійшло до складу Київської Русі.

У період між 1642 та 1648 роками на місці старого укріплення давньоруського часу князь Ярема Вишневецький спорудив дерев'яний замок та заснував прикордонне містечко Куземин (Куземчин). Під час Визвольної війни в Куземині була сформована козацька сотня, що входила до складу Полтавського, а згодом Гадяцького полку. У 1708-1709 роках укріплення Куземинського замку використовували шведські війська – тут базувався Хельсінгландський полк.

Від давніх оборонних споруд на сьогодні залишилися тільки земляні вали. Експедиція Історико-культурного заповідника "Більськ" регулярно проводить археологічні дослідження.

Будинок цивільних зібрань для дворян у Сумах збудований у кінці ХІХ століття.

На першому поверсі розміщувався музичний салон, театральна зала, ресторан. На другому – кімнати для куріння та зали для гри в азартні ігри.

Після більшовицького перевороту 1917 року Будинок Дворянського зібрання перетворили на філармонію. Зала Сумської обласної філармонії славиться своєю акустикою. У 2008 році було проведено капітальний ремонт та встановлено орган.

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

13 квітня 2025 року росіяни завдали ракетного удару двома балістичними ракетами типу "Іскандер-М"/KN-23 по центру міста Суми, забравши життя 35 людей, в тому числі двох дітей, 119 осіб отримали поранення.

Унаслідок російського ракетного удару будівля Сумської обласної філармонії зазнала сильних пошкоджень. Окрім того, руйнацій зазнали інші заклади культури та пам’ятки культурної спадщини міста, серед яких: Сумський обласний краєзнавчий музей, Сумський обласний художній музей імені Никанора Онацького, обласний академічний театр для дітей та юнацтва, національний академічний театр драми та музичної комедії імені Щепкіна, обласний науково-методичний центр культури й мистецтв, обласна бібліотека для дітей, майстерня обласної організації Національної спілки художників України, садиба Суханових-Сумовських.

Державний історико-культурний заповідник "Посулля" об'єднує цілий комплекс пам'яток історії та культури Роменського та Недригайлівського районів Сумської області, розташованих у басейні річки Сула, серед яких історичні музеї, етнографічний комплекс, низка пам'ятних місць і природних пам'яток.

Адміністрація заповідника розміщується в місті Ромни, в будинку XIX століття, поруч із Роменським краєзнавчим музеєм. Також до складу заповідника входять Недригайлівський краєзнавчий музей, Музей-садиба Олекси Ющенка, Музей Петра Калнишевського з архітектурно-етнографічним комплексом "Старе село".

Музейний фонд заповідника складає близько 40 тисяч експонатів, що знайомлять з історичним минулим та сьогоденням, природою, етнографією, мистецьким надбанням Посульського краю.

Також заповідник "Посулля" опікується об'єктами історико-культурної спадщини та природно-заповідного фонду місцевого і національного значення, серед яких комплекси скіфських курганів, сіверянське городище Монастирище, Пам’ятник мамонту на місці палеолітичної стоянки в селі Кулішівка, геологічна пам'ятка – гора Золотуха тощо.

Церква Святого Димитрія збудовано в Стецьківці у 1835-1846 роках коштом поміщиків Савичів. Храм виконаний у стилі класицизму.

У радянські часи приміщення використовувалося як зерносховище, але під час Другої світової війни богослужіння було відновлено.

Нині Димитріївська церква діє. У 2002 році проведено реставрацію.

Дитячий парк "Казка" розташований у центральній частині міста Суми.

На його території, крім дитячих атракціонів, розташовуються казкові споруди та постаті персонажів казок.

Крім того, у парку "Казка" регулярно відкриваються пересувні зоопарк та цирк, а також проводяться загальноміські розважальні заходи.

Історико-етнографічний музей "Батьківська хата" у Малому Самборі відкрився у 2016 році під час проведення фестивалю "Віншуємо суницю – першу ягоду-царицю". Експозиція зібрана зусиллями місцевих жителів.

З давньою історією та розвитком села Малий Самбір можна познайомитися в історичній частині експозиції музею. В "Українській світлиці" представлено інтер'єр традиційної сільської хати з предметами народного побуту та зразками одягу кінця ХІХ – початку ХХ століття. У виставковій залі демонструються вироби місцевих народних умільців.

Музей "Тіні незабутих предків" заснований в Білопіллі в 1998 році як історико-краєзнавчий. З 2023 року розташовується в приміщенні Центру дитячої та юнацької творчості міста.

Експозиція музею охоплює період історії міста Білопілля з початку Х сторіччя і до подій більшовицького перевороту 1917 року. Центральне місце займає макет давньої фортеці Вир, як форпосту Київської держави, на якому представлено будову міста в Х столітті. В експозиції музею також є артефакти часів Київської держави, а також цінні речі, знайдені під час археологічних розкопок на території міста. Цікавим експонатом є торгова пломба часів князя Ізяслава Давидовича (ХІІ сторіччя).

Музей історії села Ярошівка заснований 1983 року при місцевій середній школі – нинішній Ярошівській гімназії. Ініціатором створення був місцевий учитель і краєзнавець Анатолій Запорожець, до збору матеріалів долучилися його учні.

Музей складається з трьох кімнат і має наступні розділи: "Історія виникнення козацького поселення Ярошівка", "Народні ремесла нашого краю", "Звичаї, традиції, свята на селі", "Реабілітовані історією", "Ярошівчани – учасники Союзу визволення України", "Друга світова війна", "Сільське господарство ХХ століття", "Історія школи", "Відомі люди села" та інші.

Формується експозиційна база для розділу про російсько-українську війну і учасників боротьби за територіальну цілісність і незалежність України.

Історико-культурний музейний комплекс "Кочубеївський" був створений в селі Дубовичі в 2012 році з метою розвитку та збереження історико-культурної та архітектурної спадщини краю.

До складу комплексу входять 9 історико-культурних об'єктів, серед яких:
- комплекс споруд садиби родини Кочубеїв (садибний будинок та флігель),
- парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Кочубеївський,
- гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення "Джерело-криниця",
- пам'ятний знак на місці парафіяльної церкви Різдва Пресвятої Богородиці з мозаїчною іконою Божої Матері "Дубовицька",
- пам'ятний знак на місці домової церкви родини Кочубеїв,
- шкільний музей історії села Дубовичі тощо.

Основними напрямами діяльності комплексу є науково-дослідна, пошукова, культурно-освітня, господарська діяльність. Співробітники комплексу поводять екскурсійне обслуговування на всіх об'єктах заповідника.

Конотопський міський краєзнавчий музей – один із найстаріших та найбагатших музеїв Сумщини. Заснований у 1900 році з ініціативи видатного українського історика Олександра Лазаревського, чиє ім'я тепер носить музей. Подаровані Лазаревським твори живопису, книги, старовинна зброя, рукописи, стали першими його експонатами.

Зараз музею фонди налічують майже 24 тисячі експонатів. 9 виставково-експозиційних залів висвітлюють історію, природу та етнографію регіону. Представлені знаряддя праці кам'яної доби, посуд епохи бронзи, давньоруська та козацька зброя тощо.

Серед найцікавіших експонатів: крісло (фотель) гетьмана Кирила Розумовського з палацу в Батурині, замок та ключ від брами Конотопської фортеці, Євангеліє-апракос 1707 року з друкарні Києво-Печерської Лаври.

У фойє представлені художні твори українського та західноєвропейського мистецтва.

Фасад музею прикрашає мурал із портретом Олександра Лазаревського.

Костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії в Сумах збудований за принципом романських церков-базилік та готичних храмів.

Невелика споруда з червоної цегли з високим двосхилим дахом повернута торцем до вулиці. Сам торець прикрашений центральним порталом та круглим вікном-трояндою над ним. Стрільчасту арку на високому фронтоні підтримують мініатюрні кутові загострені башточки. На бічних фасадах Благовіщенського костелу видно чіткий ритм стрілчастих вікон та пілястр.

У 1945-1953 роках у приміщенні костелу розміщувався краєзнавчий музей, у 1953-1972 роках - спортивна зала педінституту, в 1972-1994 роках - спортивна зала школи. У 1994 році костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії повернули католикам.

Краєзнавчий музей села Козацьке на Сумщині засновано у 2000 році як шкільний музей. З 2017 року функціонує на базі місцевого клубу "Краєзнавець" при Козацькому сільському будинку культури.

Експозиція музею, розгорнута в кількох залах будинку культури, розповідає про походження села та його назви, історію місцевої школи, церкви, сільськогосподарських підприємств села.

Відвідувачі можуть дізнатися більше про традиції та звичаї місцевих жителів, а також ознайомитися з виставкою картин наївного мистецтва, які створених майстрами села Козацьке.

У сквері поруч із музеєм створено виставку ретротехніки, де представлені старі автомобілі, трактори та інша техніка, що використовувалася місцевими сільськогосподарськими підприємствами.

Кролевецький краєзнавчий музей створено в 2000 році на базі відкритого в 1971 році музею історії міста.

Музей займає старовинний дерев'яний будинок у центрі Кролевця.

Експозиція розповідає про історію краю з давніх часів до кінця Другої світової війни, про культуру та мистецтво Кролеветчини.

В окремій залі представлено історію ткацтва, мистецтвом якого Кролевець славився у XVIII столітті.

Унікальна за архітектурою поміщицька садиба "Круглий двір" збудована в Тростянці в 1749 році Йосипом Надаржинським з братами - синами царського духівника Тимофія Надаржинського.

Споруда виконана в формі овальної фортеці чи замку. Спочатку планувалася як оборонна для захисту від татар. "Круглий двір" обнесений по периметру глухою цегляною стіною, посиленою контрфорсами, з одноповерховими приміщеннями всередині двору та чотирма круглими триярусними вежами.

В середині ХІХ століття садиба перейшла у володіння князя Олексія Голіцина, котрий пристосував фортецю "Круглий двір" під літній театр чи цирк. На відкритому майданчику внутрішнього двору було збудовано триярусні ложі для глядачів на кшталт давньоримських амфітеатрів. У вежах мешкали артисти. У центрі розташовувалась арена, на якій проходили циркові вистави та виступи трупи фортечного театру Голіцина.

В роки Незалежності України "Круглий двір" було відреставровано, проводяться різноманітні культурні акції. До нього примикає парк із палацом Голіцина (XIX століття), дендрарієм, озерами та дерев'яними скульптурами.

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році, в ході боїв за Тростянець будівлі "Круглого двору" російські війська завдали значних пошкоджень.