Пам'ятки Чернівецької області

Затишна площа Турецької Криниці - нова визначна пам'ятка Чернівців, що наголошує на поліетнічності міста.

В XVII сторіччі в цьому районі Нижнього міста, одразу за міськими стінами, жила турецька громада. Поряд зі старою дерев'яною криницею турки збудували кам'яний фонтан. З давніх-давен тут знаходилася міська лазня, яка діяла і в радянські часи.

Ансамбль площі становлять Турецький міст (XIX століття), відновлений над джерелом павільйон у східному стилі, кругла аркада з фонтаном. Окрасою площі є відкритий у 2008 році квітковий годинник.

В 2009 році, під час Дня ковалів, на площі встановили кований велосипед. Старовинні будинки по периметру продовжують реставрувати.

Площа Турецька Криниця особливо гарна при вечірньому підсвічуванні.

"Протятим камінням" називають групу скель у Буковинських Карпатах на схід від села Розтоки, неподалік перевалу Німчич.

Внаслідок вивітрювання в 40-метрових скелях пісковика утворилося багато отворів, вони ніби продірявлені.

Найбільше вражає аркова скеля Соколине око – рідкісна у Карпатах форма карсту. Арка у верхній частині скелі нагадує формою очей, звідки й пішла назва. Біля підніжжя скелі знаходиться невелика трикамерна печера.

Музей Вижницького коледжу мистецтв та дизайну імені Василя Шкрібляка відкрито до 60-річчя навчального закладу, що носить ім'я знаменитого різьбяра по дереву, який викладав тут із 1905 року.

Експозиція налічує 23 тисячі експонатів. Представлені найкращі дипломні роботи випускників коледжу: художня обробка дерева, ювелірне мистецтво, ковальська справа, художнє ткацтво, вишивка, моделювання одягу та інше.

Частину робіт можна придбати.

Єдина аптека в Чернівцях, що безперервно функціонує понад 100 років, розташована у партері солідної будівлі на історичній вулиці Ольги Кобилянської.

Будівля збудована на початку ХХ сторіччя в стилі неокласицизму на замовлення родини Шимоновичів.

Як музей аптеку було відкрито в 2003 році. Збережено старовинні інтер'єри, відреставровано меблі, зібрано різні експонати - аптечне обладнання та посуд.

Римо-католицький костел Воздвиження Всечесного Хреста, що має статус малої базиліки, споруджений у 1814 році за особистим розпорядженням австрійського імператора Йосипа ІІ, який під час відвідин Чернівців був обурений тим, що католицька громада міста має у своєму розпорядженні лише маленьку каплицю.

Незважаючи на фінансову та політичну підтримку монарха, будівництво храму затяглося на три десятиліття. В 1818 році на вежі було встановлено перший годинник, який потім двічі замінювався на нові. А на бічній стіні базиліки знаходиться сонячний годинник.

Сучасний вигляд будівля набула після реконструкції 1910 року.

В радянські часи Воздвиженський костел у Чернівцях був одним із небагатьох діючих католицьких храмів на території СРСР, завдяки чому повністю інтер'єри повністю збереглися.

Статус малої базиліки костелу було присвоєно 19 липня 2014 року.

В костелі Воздвиження Всечесного Хреста до визначних дат відбуваються концерти класичної та духовної музики.

Берегометський історичний музей відкрито наприкінці 2012 року.

Це один з наймолодший музеїв Буковини. Музей розташований у центрі Берегомету.

Еспозиція музею тематично поділена на 3 розділи та розповідає про історію, побут та культуру місцевих жителів.

Колекція музею налічує понад 1000 експонатів, серед яких матеріали археологічних розкопок на території краю, предмети побуту, історичні документи та фотографії періоду XIX-XX століть.

Ботанічний сад Чернівецького національного університету - один із найстаріших в Україні. Закладений у 1877 році професором Едуардом Танглєм з ініціативи магістрату міста Чернівці.

Тут зібрано колекцію з понад 920 рослин з різних континентів. На сьогоднішній день ботанічний сад має відділення дендрології, тропічних та субтропічних рослин, паркознавства та трав'янистих рослин.

Будинок Анни Москви-Голоти, дружини Вижницького адвоката та депутата Австрійського парламенту Михайла Москви, збудований у Вижниці у другій половині ХIХ століття.

Анна Москва-Голота була однією з найосвіченіших жінок Буковини, добре розумілася на політиці та культурі, знала декілька іноземних мов, володіла грою на фортепіано, закінчила учительську гімназію, була загартована у боротьбі за права жінки, за волю України. Надзвичайно енергійна і патріотично налаштована, вона власним коштом відремонтувала Народний дім у Вижниці (нині він знаходиться на території Вижницької школи-інтернату) й стала останнім очільником товариства "Просвіта" в місті.

Помешкання Москвів було затишним місцем для відпочинку, душевного спокою, спілкування з творчими людьми за філіжанкою кави та рому, бажаючі могли скористатися бібліотекою рідкісних книг родини. Будинок Москвів, який місцева інтелігенція тоді між собою називала "Домом під зеленою ліхтарнею", в часи Австро-Угорщини став своєрідним Будинком творчості, в якому гостювали діячі культури, письменники та науковці. У Москвів неодноразово зупинявся Іван Франко – вперше у 1884 році під час своєї експедиції зі збору матеріалів про легендарного опришка Олексу Довбуша та керівника селянського повстання Лук’яна Кобилицю. Влітку 1901 року Леся Українка разом зі своїм чоловіком, етнографом Климентом Квіткою, теж гостювала в будинку Анни Москви-Голоти, з якою товаришувала до самої смерті. Тут на початку ХХ століття побували письменники Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Гнат Хоткевич, Юрій Федькович та багатьох інших видатниї українців.

На фасаді будинку Москвів донині збереглась стара вивіска крамниці, яку утримувала родина.

На честь 150-річчя від дня народження Івана Франка з ініціативи творчої інтелігенції та товариства "Просвіта" на будинку було відкрито барельєф Іванові Франку, Лесі Українці та Ользі Кобилянській. Автор барельєфу – скульптор Володимир Римарь.

Будинок генерал-губернатора Буковини барона Карла фон Енценберга став першим кам'яним житловим будинком у Чернівцях.

Барон Енценберг значною мірою сприяв економічному розвитку міста та всього краю. Зокрема, за нього розпочалася регулярна забудова центру Чернівців.

У генеральському будинку зупинявся російський імператор Олександр I під час візиту до Чернівців в 1823 році на зустріч із австрійським цісарем Францем I.

Готель "Брістоль" у Чернівцях був побудований за часів Австро-Угорщини коштом міщан Йозефа Ландау та Макса Майснера, ставши одним із найшикарніших у місті.

За легендою, у номерах панів обслуговували найдорожчі чернівецькі повії. В цоколі готелю був ресторан. Чотириповерхова будівля у стилі сецесії зі стилізованою вежею стала архітектурною домінантою Театральної площі.

На даний час у цій будівлі розташовується гуртожиток Чернівецького медичного інституту, а на першому поверсі - фаст-фуд.

Планується реконструкція та повернення будівлі готелю його первісного профілю.

Будинок на перехресті вулиць Головної і Шолом-Алейхема, що нагадує формою корабель (на буковинському діалекті "шифа" - від німецького schiff). Звужений фасад нагадує ніс корабля, відкритий майданчик на другому поверсі - палубу, вежа над дахом - щоглу чи трубу.

Міська легенда свідчить, що будинок збудував місцевий підприємець для свого брата-моряка, якого покликав повернутися додому після багатьох років мандрівок далекими морями.

Каскад Буковинських водоспадів розташований на гірській річці Смугар, яка впадає до Черемошу на околиці села Розтоки.

Нижній водоспад каскаду знаходиться в межах села, за 400 метрів від траси. До найбільшого та найкрасивішого водоспаду Великий Гук (18 метрів) потрібно йти 2,5 кілометри через ущелину вздовж потоку. На підході до Великого Гуку ви побачите водоспади Ковбер (3,5 метри), Сич (10,5 метрів), Нижній Гук (9 метрів), Ворота (3,5 метри) та Середній Гук (10,5 метрів).

Буковинські водоспади є ландшафтним заповідником.

Видовий майданчик у селі Хрещатик розташований на високому обриві над Дністром, з якого відкривається найбільш захоплююча панорама розташованого на протилежному березі міста Заліщики, підперезаного крутим вигином річки.

Звідси добре проглядається автомобільний міст над Дністром та куполи Хрещатицького монастиря.

Оглядовий майданчик не обладнаний.

Будівля Вижницької міської ратуші знаходиться у центрі міста, на колишній площі Ринок.

Двоповерхова будівля міського магістрату із стильною декоративною баштою збудована на початку XX століття. Весь час свого існування воно виконувало адміністративні функції: була магістратом за австрійських часів, мерією під час румунської окупації, повітовою управою за часів української державності 1918-1920 років, відділенням Держказначейства за часів Незалежності. Нині це міський суд.

Перед ратушею встановлено пам'ятник депутату австрійського парламенту Лук'яну Кобилиці, керівникові народних повстань 1843-1849 років.

Спроєктована чеським архітектором Йозефом Главком церква Святих Апостолів Петра та Павла була побудована для вірменської громади Чернівців.

В архітектурі вірменської церкви поєднані риси романського, візантійського та готичного стилів.

З приходом на Буковину радянської влади церква була зачинена та використовувалася під склад. Також зникли скульптури Святих Петра та Павла, які прикрашали вхід до церкви. Уже в період Незалежності України їх віднайшов на цвинтарі в занедбаному стані дослідник Валерій Квітко. У відновленні скульптур взяли участь скульптори Петро Лемський, Микола Лисаківський Дмитро Горшковський, художник Володимир Хрипко. В 2010 році скульпутри повернулися на своє місце.

Чудова акустична зала використовується з 1992 року для концертів класичної та камерної музики. Орган для церкви виготовлений чеською фірмою "Rieger-Kloss".