Пам'ятки Луцького району

В XVII сторіччі Хрестовоздвиженська церква входила до комплексу споруд Хрестовоздвиженського Луцького братства, що включало монастир, лікарню та школу.

Луцьке братство було засноване групою волинських шляхтичів, серед яких - уславлена українська меценатка Галшка Гулевичівна, засновниця Київського братства. Побудована на пожертвування меценатки Хрестовоздвиженська церква має яскраво виражений оборонний характер. В нинішньому вигляді храм відбудовано після пожежі 1888 року.

Під вівтарем церкви збереглися крипти, в яких ховали братчиків, відомих шляхтичів, громадських, культурних та державних діячів. Тут поховані Данило Братковський, Галшка Гулевичівна, Лаврентій Древінський.

Підземелля відкрити для відвідування. У приміщенні монастиря відкрито музей історії Луцького братства.

Дерев'яна церква Святого Стефана (за іншими джерелами - Апостола та євангеліста Луки) побудована в Усичах в кінці XVIII століття.

Тризрубний, одноголовий храм стоїть на кам'яному фундаменті. Є характерною пам'яткою волинської народної архітектури.

Головною святинею була овальна формою ікона Різдва Христового, яка зберігається тепер у Музеї волинської ікони у Луцьку.

Один із найстаріших житлових будинків Луцька, відомий як "Будинок Петра Першого", знаходиться поруч із пішохідною вулицею Лесі Українки, на колишній околиці старого міста. Попри неодноразові перебудови зберігає свій архаїчний вигляд.

На місці цього будинку з 1227 року стояв Василівський монастир, заснований князем Васильком Романовичем, що проіснував до 1607 року. На його честь названо вулицю Святовасилівську (колишню Пушкіна).

Точних відомостей про дату спорудження житлового будинку на місці монастиря немає, але у XVII столітті він уже напевно існував. За легендою, в 1709 році в ньому зупинявся московський цар Петро I по дорозі до Польщі. Раніше про це сповіщала меморіальна табличка, яку зняли в процесі декомунізації та деколонізації Луцька.

Одноповерховий цегляний будинок зведений за принципом "хата на дві половини" під чотирисхилою покрівлею. Ліве крило зберегло свій первісний вигляд, а праве було значно перебудоване у XIX столітті. Головною домінантою центрального фасаду є чотириколонний доричного ордера портал з двома бічними сходами і з майданчиком над входом в льох.

З радянських часів у "Будинку Петра I" розташовується міська санепідемстанція, а в підвальному приміщенні – кафе-бар.

Каплиця Святої Теклі розташована на невеликому кургані на західній околиці міста Берестечко.

Курган споруджений на згадку про трагедії 1658 року, коли татари зруйнували місто і взяли в полон 750 його мешканців, у тому числі 43 черниці католицького монастиря з настоятелькою на ім'я Текля. За легендою, близько півтисячі полонених дівчат (українок та полячок) відмовилися слідувати за загарбниками і були страчені, а їхніми тілами татари вислали дорогу для проходу через болото.

Каплицю, побудовану в 1698 році на могилі закатованих дівчат, назвали ім'ям першомучениці Святої Теклі.

В'їзна Луцька брама - єдина споруда колись потужних зовнішніх міських укріплень Олики, що збереглася.

Зведена в 30-ті роки XVII сторіччя. До складу укріплень входили земляні вали, стіни та дві брами. Для дворівневої вежі Луцької брами характерні бійниці у формі перевернутої замкового отвору.

Триває реставрація.

Центр традиційної культури "Медова Хата" відкрито у Луцьку з ініціативи волинського братства бджолярів "Ройовий стан".

Центр розповідає про давню культуру бджільництва, виготовлення та вживання меду та медової косметики. Два зали на 50 місць.

Проходять екскурсії із дегустаціями.

Пропонується продукція бджільництва: мед різних сортів, медові напої (медовуха, питний мед), косметичні засоби, продукція апітерапії.

Музей історії сільського господарства Волині просто неба (скансен) розташований в селі Рокині на території місцевого дендрологічного парку.

Тут відтворено життя волинських селян ХІХ століття. На невеликій території розміщено 12 старих дерев'яних архітектурних споруд: церкву, млин, кузню, білу та курну хати, господарські будівлі тощо.

Усі експонати діючі, відвідувачам пропонують скористатися знаряддями праці та предметами домашнього побуту.

За попереднім замовленням співробітники музею в етнічних костюмах розтоплять печі, приготують селянський обід, організують проведення народних свят та старовинних обрядів. Без попереднього замовлення доступна звичайна екскурсія.

Будинок старої аптеки збудований у Луцьку родиною Злоцьких на рубежі XVIII-ХІХ століть.

Для приготування ліків, мазей, настоянок та сиропів аптечна лабораторія використовувала понад 200 видів лікарських рослин.

У 1920 році тут засновано видобуток з артезіанської свердловини та продаж мінеральної води.

В 1882 році тут часто купувала лікарські препарати Леся Українка.

Берестечківський народний історичний музей заснований у 1963 році місцевим краєзнавцем Григорієм Філіповичем, з 2019 року розташовується у приміщенні Центру культури та національної пам'яті Берестечківської міської ради.

Фонди музею налічують близько 1500 предметів, найцікавіші з них представлені у трьох експозиційних залах. Експозиція першого залу розповідає про життя у цій місцевості від неоліту до козацьких часів, зокрема про Битву під Берестечком 1651 року.

У другому залі представлені ремесла, торгівля та міщанський побут кінця ХІХ – початку ХХ століть.

Третій зал присвячений подіям Першої і Другої світових воєн, визвольній боротьбі воїнів УПА, сучасним подіям російсько-української війни.

"Будинок Пузини" - найстаріша житлова будівля Луцька. Він був збудований у 1545-1546 роках. луцьким єпископом Юрієм Фальчевським.

Оригінальна двоповерхова будівля зі склепінчастими перекриттями та контрфорсами, розташована прямо біля входу до Луцького замку, раніше прилягала задньою стороною до стіни Окольного замку.

Назву, що прижилася, будинок отримав у XVII сторіччі, коли в ньому проживав єпископ Опанас Пузина. Також будинок належав знатній волинській родині Гулевичів та луцькому війту Андрієві Загоровському.

В даний час "Будинок Пузини" залишається житловим - його займають кілька родин.

Оборонна Велика синагога, прозвана "Малим замком", входила до системи укріплень Окольного замку стародавнього Луцька.

Синагога споруджена в 1622-1629 роках. З південного заходу до неї примикає квадратна вежа п'ятиярусна з бійницями.

Наразі приміщення займає дитяча спортивна школа "Юний динамівець".

Волинський краєзнавчий музей - найбільший і найстаріший з нині діючих музеїв Волині. Заснований у 1929 році.

В нинішній будівлі в центрі Луцька розміщується з 1985 року. В фондах зберігається понад 140 тисяч експонатів, що репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю.

Музей має багату колекцію природничих матеріалів, колекції геологічних мінералів, рослин, тварин. Колекції музею представлені в експозиції, що складається з розділів природи, давньої та новітньої історії, тематичних виставок.

Експозицію музею розміщено на площі понад 2 тисячі квадратних метрів у 23 стаціонарних та 9 виставкових залах. Експозиція побудована за тематичним (відділ природи) та тематично-хронологічними принципами (відділ історії).

Філіями та відділами Волинського краєзнавчого музею є Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Художній музей у Луцькому замку, Музей волинської ікони, Музей історії Луцького братства, меморіальний музей В'ячеслава Липинського.

Створюється Музей етнографії та народних промислів Волині.

Горохівський історичний музей засновано в 1967 році як музей революційної, бойової та трудової слави.

Організатором та першим директором був краєзнавець Андрій Максименко.

Експозиція розгорнута у двоповерховому будинку та має такі основні розділи: "Формування української державності", "Горохівщина у Другій світовій війні", етнографічний.

У музеї відкрито низку виставок, серед них: "Реабілітовані історією", фотовиставка до річниці Незалежності України "Рідний мій Горохів".

Горохівський парк – пам'ятка садово-паркового мистецтва. Закладений на початку ХІХ століття власником міста Тарнавським.

У парку Тарнавський побудував палац у стилі ампір, у якому було зібрано багату колекцію творів мистецтва, зокрема. рідкісні античні скульптури.

Нині у парку площею 12 гектарів росте понад 80 видів різних дерев та чагарників.

Будівля колишнього Земельного банку в нинішньому адміністративному центрі Луцька зведена у 1930 році за проєктом архітектора Мар'яна Лялевича. Після Другої світової війни використовувалася як Будинок офіцерів. Останніми роками будівля лишається занедбаною попри статус пам'ятки архітектури місцевого значення.

З 2016 року колишній Будинок офіцерів перебуває на балансі Луцького національного технічного університету та є одним із його корпусів. Всередині збереглися автентичні сходи, плитка на підлозі, фурнітура дверей та вікон. Планується реставрація приміщення та відкриття у ньому інтерактивного простору "Музей науки".