Пам'ятки Київської області

Воскресенська церква в Бороданях, присілку Дибинців, збудована у 1800 році.

Своїми простими архітектурними формами ця невелика триголова церква нагадує ранні зразки української дерев'яної архітектури.

У Воскресенській церкві зберігається чудова запрестольна ікона Божої Матері.

Воскресенська церква в селі Воскресенське під Переяславом збудована у XVIII сторіччі коштом поміщика Каневського.

Храм у стилі класицизму зведений у рідкісних для православ'я формах ротонди. Із західного боку є двоповерховий притвор з балконом і трикутним фронтоном, на фризі під яким розміщено ряд хрестів мальтійського типу, що може вказувати на приналежність колишніх господарів маєтку до масонської ложі.

Галерея "Висоцький" - перший в Україні музей поета, співака та актора Володимира Висоцького.

Розташована на Воздвиженці в Києві, поряд з Андріївським узвозом. Тут зібрано цінні експонати, а також унікальні спогади сучасників Висоцького. Зокрема, представлено рідкісні фотографії роботи Аркадія Гершмана, книги з віршами Висоцького та про нього, диски з фільмами, в яких знімався Висоцький.

Працює кафе "Таганка", де постійно звучать записи пісень Висоцького. На згадку можна купити сувенірну продукцію - футболки, кружки тощо.

УВАГА! З початку 2020 року через карантин, а з 2022 року у зв’язку з воєнним станом експозицію музею тимчасово закрито.

Київська міська галерея мистецтв "Лавра" є одним із провідних виставкових майданчиків столиці України.

Галерея відкрилася у 1996 році в історичній будівлі провіантського магазину Києво-Печерської фортеці, зведеній у 1843-1844 роках, поруч із збереженим фрагментом фортечного валу.

Виставковий простір площею 650 квадратних метрів використовується для проведення презентацій українських художників, фотовиставок, музичних вечорів, показів мод, освітніх лекцій та зустрічей із відомими творчими особистостями.

У внутрішньому дворику галереї "Лавра" проходять фестивалі, ярмарки та концерти просто неба.

Геологічний музей Фахового коледжу геологорозвідувальних технологій відкрився 1986 року за ініціативи викладачів навчального закладу.

На площі 250 квадратних метрів представлено понад 2000 зразків кам’яного матеріалу, зібраних студентами і викладачами під час виробничих практик, а також подарованих коледжу його випускниками.

У Західному секторі представлена мінералогічна колекція і колекція гірських порід. В 13 вітринах Північного сектору розміщений палеонтологічний і петрографічний матеріал, який наочно ілюструє історію розвитку планети. Східний сектор присвячений корисним копалинам, регіональній геології України, а також ювелірному і виробному камінню.

Також експонуються тематичні підбірки кам’яного матеріалу: штуфи оригінальних форм мінеральних агрегатів, зразки облицювально-декоративного каміння України, колекції "Залізні руди України" і "Нікопольський марганцеворудний басейн".

Картинна галерея в селі Германівка розташована в колишній будівлі магазину, збудованого у 1904 році підприємцем Патлахом, поряд із Музеєм Козаччини.

Офіційне відкриття картинної галереї відбулося в 2005 році.

У музеї представлені полотна художників, життя яких було пов'язане з Германівкою, а також художні роботи мешканців села.

Музей Козаччини та Картинна галерея в Германівці є відділеннями Київського обласного археологічного музею.

Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України розташована на території Голосіївського лісу, що на південній околиці Києва.

Збудована у 1944-1948 роках з ініціативи видатного українського астронома Олександра Орлова, який став першим директором обсерваторії. Будівництво велося за проєктом відомого архітектора Олексія Щусєва.

Першими телескопами були вертикальний круг Ваншаффа та подвійний довгофокусний астрограф Тепфера-Штейнгеля. Зараз обсерваторія має також станцію лазерних спостережень штучних супутників Землі, горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-5, рефлектор AZT-2, подвійний ширококутний астрограф Цейса, меридіанний аксіальний круг та інші інструменти.

У вежі подвійного довгофокусного астрографа Тепфера-Штейнгеля розташовується Музей історії Головної астрономічної обсерваторії НАНУ. Відвідувачів зустрічає плакат з повідомленням, що на честь цієї установи мала планета № 15675 отримала назву Goloseevo.

На чотирьох поверхах вежі представлені численні фотоматеріали про історію установи, особисті речі видатних астрономів, перші астрометричні інструменти та вимірювальні прилади. В часовій кімнаті представлена колекція старовинних годиників.

За попереднім записом для організованих груп проводяться екскурсії з аматорськими астрономічними спостереженнями.

Гора Красуха височить на 189 метрів над рівнем моря у північно-східній частині села Витачів. Археологічні дослідження вказують на те, що верхівка гори є штучним курганом ІІ-IV століть, імовірно часів Антського царства.

Існує поширена версія, що курган був насипаний у 375 році на місці загибелі відомого готського короля Германаріха за наказом його наступника Витимира, що і дало початок селу Витачів.

Археологічні дослідження виявили на горі предмети Черняхівської культури ІІ-ІІІ століть, артефакти часів панування гунів (V століття) та залишки язичницького капища VI-VIII століть. Ймовірно, гора в усі часи використовувалася як місце поховань.

Зараз на горі Красуха також функціонує сільське кладовище, тож його вважають найстарішим чинним некрополем Київщини.  Прихильники езотеричних вчень вважають гору "місцем сили".

На захід від гори розташована історична місцевість Окіп, де знаходиться городище давноруського міста Витичів X-XIII століть. Серед приватних садиб там досі простежуються залишки валів та ровів.

Гора Остриця над річкою Стугна навпроти Копачова в давньоруські часи була одним із опорних пунктів першої (північної) лінії оборони Києва, зведеної проти кочівників великим князем Володимиром Великим.

Ще дві групи стугненських земляних укріплень простягалася трьома лініями та кількома відрогами на південь від Стугни. У фортифікаційних спорудах особливе місце займали протиконні оборонні насипи, відомі як "Змієві вали", будівництво яких почалося ще в скіфські часи.

За однією з версій, на Остриці стояла літописна фортеця Тумащ, згадувана з 1150 року (за іншою версією, з Тумащю слід асоціювати городище в Старих Безрадичах).

У 1240 році на полях біля підніжжя гори Остриця невеликий загін київських дружинників вступив у нерівний бій із багатотисячною монголо-татарською армією хана Батия. Це була остання відкрита битва русичів із монголами. Після неї орда захопила та зруйнувала Київ.

У 2008 році на горі Остриця встановлено пам'ятний знак – металевий хрест.

Літописне місто Святополч (Новгород Святополчий) засноване 1095 року київським князем Святополком Ізяславичем на Витачівському пагорбі. Сюди князь переселив жителів зруйнованого половцями міста Юр'їв.

Хроніки свідчать, що після розгрому війська руських князів у битві на Калці 1223 року монголи рушили на Русь, але дійшли тільки до Святополча, звідки повернули назад. Після того Святополч більше не згадується в літописах.

За даними археологічних досліджень, залишки літописного Святополча розташовані в урочищі Городище між селами Витачів і Стайки. Дитинець займав мис трикутної форми площею близько 0,5 гектарів. Збереглися фрагменти земляних оборонних валів із трьома вежами, досліджені залишки жител. З напольного боку та на схилах простежено залишки посаду з гончарною майстерню.

Пам'ятка археології "Городище літописного міста Святополча IX-XIII століття" у 2009 році була внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за номером 100014-Н. Встановлено пам'ятний знак.

Прямокутну будівлю Гостинного двору (торгових рядів, складів та готелю) в центрі Контрактової площі архітектор Луїджі Руска спроєктував двоповерховою, проте через пожежу 1811 року він зміг звести лише перший поверх. Довести будівництво до кінця змогли лише за 25 років.

Поруч з Гостинним двором знаходиться фонтан "Самсон" (1749 рік), що був частиною першого київського водопроводу. В ХІХ столітті павільйон доповнила наївна скульптурна композиція "Самсон, що розриває пащу лева" (оригінал зберігається у Національному художньому музеї). Над колонами розміщений сонячний годинник, над куполом - постать апостола Андрія.

4 серпня 2023 року Гостинний двір у Києві офіційно визнаний пам'яткою архітектури національного значення.

Старовинний дерев'яний дачний будинок, що розташований на території Київської обласної дитячої лікарні в Боярці, є однією з архітектурних візитівок міста. Збудований наприкінці XIX століття київським купцом Фоломіним для літнього відпочинку. Це частина збереженої історичної забудови дачного містечка кінця XIX – почтаку XX століття.

В ті часи селище навколо залізничної станції "Боярка" було відомою дачною місциною, куди щоліта приїздили понад 10 тисяч киян. Відпочивала тут і київська інтелігенція, зокрема такі визначні особистості як Михайло Грушевський, Микола Лисенко, Олександр Кониський, Марія Заньковецька, Шолом-Алейхем, Георгій Кістяківський та багато інших. Саме з тих часів деякі з головних вулиць Боярки мають назви, пов'язані з київськими топонімами. 

Реставрацією та ревіталізацією дачного будинку на території боярської дитячої лікарні опікується "Фонд Боярської громади", який планує перетворити її на громадський простір "Дача" у межах проєкту "Нове життя старої дачі".

Будівля двокласного училища в Германівці збудована у 1883 році за проєктом видатного київського архітектора Володимира Ніколаєва, автора будівлі Національної філармонії.

Нині це Германівська гімназія.

На території встановлено перший в Україні пам'ятник гетьману Іванові Виговському, якого скинули з гетьманства під час Чорної ради, що відбулася у Германівці в 1659 році.

Перший стаціонарний цілорічний дельфінарій "Немо" розташовувався в Києві у районі ВДНГ. Був відкритий в 2009 році, закритий в 2017 році.

Київський дельфінарій "Немо" був складною інженерною спорудою, що повністю відповідає світовим стандартам роботи з морськими ссавцями. Щодня відбувалися вистави за участю дельфінів-афалін Шкіпера, Фліпера, Боцмана, Каспера, а також морських котиків Клепи, Боні та Норми. Трибуни дельфінарію вміщували 900 глядачів, які розміщувалися навколо 20-метрового басейну з морською водою. Окрім вистав, пропонувалися купання та дайвінг з дельфінами. Проводилися сеанси дельфінотерапії, що є ефективним методом безмедикаментозного оздоровлення та реабілітації дітей із функціональними обмеженнями.

Державний історико-архітектурний заповідник "Стародавній Київ" охороняє комплекс пам'яток історичного центру міста Києва. Межі заповідної території охоплюють північно-східний виступ Старокиївської гори, Старий Поділ і низку окремих пам'яток архітектури Старого міста.

Адміністрація заповідника "Стародавній Київ" розміщується в колишній конторі торгового дому "Апштейн і сини", зведеній у 1912-1913 роках за проєктом архітектора Валеріана Рикова у стилі неокласицизму. Тут розташований Департамент охорони культурної спадщини КМДА, у віданні якого перебуває заповідник. Раніше адміністрація заповідника розміщувалася в колишньому будинку ювеліра Захара Брезгунова на Андріївському узвозі, який зараз перебуває на реставрації.

На площі 175 гектарів в заповіднику налічується близько 400 об’єктів культурної спадщини. Серед них – комплекс споруд Контрактової площі, комплекси Свято-Покровського жіночого монастиря, Братського Богоявленського монастиря і Київської духовної академії, Флорівський Вознесенський монастир, церква Миколи Набережного, Притисько-Микільська церква тощо.

В межах заповідника "Стародавній Київ" діють:
- Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря;
- Музей гетьманства в "Будинку Мазепи";
- Музей "Кам'яниця київського війта";
- Експозиційний простір у Поштовому будинку (на реставрації).