Пам'ятки Прилуцького району

Свято-Покровська церква в Антонівці була закладена в 1889 році на місці старого дерев'яного храму. Освячена на свято Покрови Пресвятої Богородиці у 1914 році. Храм з червоної цегли виконаний у русько-візантійському стилі.

В 1920 році церква була закрита радянською владою. Під час Другої світової війни богослужіння на деякий час було відновлено. В 1991 році Свято-Покровський храм було повернуто православній громаді села. Тоді ж розпочалася реставрація, яка продовжується досі.

Інтер'єри Покровської церкви вражають яскравими кольорами та майже повним відсутністю розписів.

Дерев'яна Свято-Успенська церква у селі Стара Талалаївка – один із найпрекрасніших зразків дерев'яної архітектури Чернігівщини.

Храм Успіння Пресвятої Богородиці збудований у 1775 році як родова усипальниця родини Мазаракі, якій тоді належало село. В кінці ХІХ – на початку ХХ століття Успенську церкву реконструювали під керівництвом колишнього військового інженера Володимира Бузовського.

Багато декорована восьмикупольна церква розташована на невеликому пагорбі біля озера. З обох боків – дві восьмигранні вежі (у південній частині – дзвіниця та сходи, що ведуть на хори).

Збереглися іконостас ХVІІІ-ХІХ сторічь та настінні розписи початку XX століття.

У радянські часи Успенська церква була єдиною діючою у всій окрузі. Нині храм належить УПЦ московського патріархату.

Собор Різдва Пресвятої Богородиці побудований в Прилуках на місці двох старовинних прилуцьких церков, що згоріли під час пожежі 1781 року.

Збір коштів на кам'яний храм було оголошено відразу після пожежі, але завершити будівництво вдалося лише після того, як у 1802 році місто отримало фінансування з царської скарбниці, про що свідчить мідна дошка з пам'ятним написом.

Новий храм із трьома престолами на честь Різдва Пресвятої Богородиці, Варвари Великомучениці та Святого Олександра Невського освячено у 1817 році. Будував його майстер із Чернігівщини Федір Заболоцький. Усередині збереглися залишки олійного розпису початку ХІХ століття.

Неподалік центрального порталу стояла кам'яна двоярусна дзвіниця, споруджена у кращих формах пізнього класицизму (не збереглася). До останнього часу у будівлі розміщувався відділ Чернігівського обласного державного архіву.

У 2005 році Собор Різдва Пресвятої Богородиці повернуто прихожанам Православної церкви України.

Спасо-Преображенська церква в Ічні розташована на березі мальовничого ставка, де ще у XVIII сторіччі стояв дерев'яний храм.

У 1804 році він згорів, і через 7 років коштом парафіян на його місці було побудовано новий кам'яний Преображенський храм із дзвіницею та двома куполами.

Дерев'яний іконостас створений у 1830 році, ікони виконані у стилі грецького живопису. Головна святиня – копія ікони Іржавецької Матері Божої.

Спасо-Преображенська церква в Ічні благополучно пережила радянський період, зараз належить УПЦ московського патріархату.

Старовинний п'ятибанний Спасо-Преображенський собор є головною архітектурною домінантою Прилук.

Споруджений на початку XVIII століття коштом полковника Гната Ґалаґана. Розташовувався на території Прилуцької фортеці, на місці спаленої дерев'яної Спаської церкви середини XVII століття.

Кам'яний храм збудовано народними майстрами у стриманих формах пізнього бароко, характерного для козацьких храмів. У 1834 році проведено реконструкцію.

Всередині собору в глибокому склепі поховано його засновника полковника Ґалаґана. Головна святиня - ікона Божої Матері "Скорботна".

Поруч знаходиться масивна двоярусна церква-дзвіниця Святого Миколая. Між ними встановлено пам'ятник Святому Йоасафу Бєлгородському, який народився у Прилуках.

Стрітенський собор Густиського жіночого монастиря на Галаганівській вулиці – помітна архітектурна споруда старих Прилук.

Зведений у 1889 році на честь загиблого російського імператора Олександра ІІ. Більшість коштів на будівництво пожертвував тодішній градоначальник Іван Дедін.

Рідкісна для української архітектури споруда на кшталт тринефної базиліки з трьома куполами (до нашого часу збереглася лише одна - центральна), складена з рідкісної червоної цегли і пофарбована коричневою фарбою.

З 1929 року донедавна у храмі розміщувався краєзнавчий музей. Наразі експозицію демонтовано, ведуться роботи з відновлення храму.

Тростянецький дендропарк - один із найкрасивіших ландшафтних парків України.

Створений у ХІХ столітті представником старовинного гетьманського роду Іваном Скоропадським (онук гетьмана Івана Скоропадського, дід гетьмана Павла Скоропадського).

Проєкт Тростянецького парку розробив садівник Карл Шлінглоф. На рівній ділянці землі були насипані штучні гори (висота до 30 метрів), що нагадують Альпи. Котловани, що утворилися при заборі ґрунту для гір, перетворені на ставки. Спочатку було посаджені дерева місцевих порід: сосна, ялина, береза, дуб. Потім у штучно створеному ландшафті були висаджені екзотичні види: сосна веймутова, сибірська ялина, кедр сибірський, сосна чорна, тсуга, ялівець та інші. Разом - 623 видів.

Роботи тривали до смерті Скоропадського в 1887 році. Він похований на території парку, на пам'ятнику висічені слова: "Будь-який перехожий! Сад, в якому ти гуляєш, посаджений мною; він служив мені втіхою в моєму житті. Якщо ти помітиш безлад, що веде до знищення його, то скажи про це господареві саду: ти зробиш добру справу".

Наразі дендрологічний парк "Тростянець" підпорядкований Національній академії наук України, проводяться екскурсії.

Від комплексу садибних споруд збереглося два флігелі, які зараз реставруються для створення музею та готелю.

Мурована одноверха церква Миколая Чудотворця розташована на околиці Прилук - районі Сорочинці.

Храм збудований в середині ХІХ століття в стилі українського модерну.

Церква Святого Миколая в Ічні побудована в 1879 році за типовим єпархіальним проєктом у так званому цегляному стиль модерн.

За радянських часів будівля церкви була зруйнована, але дзвіниця збереглася - її використовували як пожежну каланчу.

З 2007 року Миколаївська церква-дзвіниця належить релігійній громаді Православної церкви України.