Пам'ятки Дніпра

Заводська Миколаївська церква у робочому селищі на західній околиці Катеринослава (Дніпра) була збудована "ударними темпами" - лише за 28 місяців.

В історію вона увійшла як "Брянська" – за назвою місцевості (Брянська колонія).

П'ять маківок, триярусна дзвіниця з годинником - будівлю вирішено в неокласичному стилі з рясним декором. Мабуть, за розмірами та пишнотою ця церква могла конкурувати з головними храмами Катеринослава (Дніпра) – Преображенським, Успенським та Троїцьким.

У 1929 році церкву закрили, тут розташовувався склад. У повоєнний час будівля занепала, її збиралися знести, але завдяки зусиллям ентузіастів церква набула статусу пам'ятки архітектури та була переобладнана під органну залу.

У 1988 році відкрився дніпровський "Будинок органної та камерної музики", який функціонує дотепер. Дніпровський орган занесено до каталогів ЮНЕСКО.

Будинком органної та камерної музики проводяться екскурсії з відвідуванням концерту.

Будівля постраждала в ході російського вторгнення 11 березня 2022 року. Внаслідок ворожих обстрілів уламки снаряду влучили в стіни та вікна споруди.

"Будинком Хреннікова" або "Українським будинком" у Дніпрі називають цікаву будівлю в стилі українського модерну на центральному проспекті міста.

Чотириповерховий прибутковий будинок був збудований у 1912 році катеринославським підприємцем та меценатом Володимиром Хрінниковим за проєктом київського архітектора Петра Фетисова. За задумом Хрінникова, який був українським патріотом, членом ради місцевого товариства "Просвіта", новий будинок мав стати архітектурним втіленням української національної культури.

Значну роль у розробці проєкту відіграв етнограф та історик Дмитро Яворницький. Шестикутні вікна, багатоярусні шатрові вежі з кованими шпилями, червона черепична покрівля та білі стіни нагадували формами будови часів Запорозької Січі. Спочатку шпилі веж вінчали зображення коня, сагайдака та сокола, а також флюгер-хрест із козаком і шляхтичем, що борються. Під дахом збереглася барвиста майоліка, а також зображення основного елемента герба Війська Запорозького - козака з мушкетом та шаблею. Частина крила будівлі свого часу була обладнана для театральних цілей.

До революції 1917 року тут розташовувався театр "Палас". Наразі будівлю займає п'ятизірковий гранд-готель "Україна".

Меморіальний будинок-музей академіка Дмитра Яворницького в Дніпрі – єдина житлова садиба старого Катеринослава, що збереглася до наших днів.

Зведений у 1905 році за проєктом архітектора Леоніда Бродницького навпроти Потьомкінського палацу, що в нинішньому парку Шевченка. У цьому маленькому будиночку червоної цегли з бельведером та різьбленою дерев'яною верандою впродовж 35 років жив і працював видатний український історик, археолог і громадський діяч Дмитро Яворницький. Очолюючи Дніпропетровський історичний музей, він прославився як дослідник історії запорозького козацтва.

Інтер'єри кімнат будинку Яворницького відтворено такими, якими вони були за його життя: вестибюль, передпокій, кабінет, вітальня, їдальня, мезонін. В експозиції представлено багато меморіальних речей: учнівські зошити часів навчання в Харківській гімназії, робочі записні книжки виставлено його власні речі, документи, листи, фотографії, картини. Серед особистих речей: сорочка-вишиванка, палиця, окуляри тощо.

Перед будинком досі можна побачити сосну і тополю, посаджені руками Яворницького.

Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького представляє одну з найкращих історичних колекцій України, зокрема козацьких старожитностей.

Також це один із найпрогресивніших музеїв України, що проводить регулярні музейні свята, театралізовані нічні екскурсії з музичним супроводом та світловими ефектами, тематичні музейні салони.

Заклад заснований у 1849 році губернатором Андрієм Фабром як Громадський музей Катеринославської губернії. Спочатку він розміщувався в одній із кімнат Потьомкінського палацу, потім кілька разів переїжджав. У 1902 році на його основі, а також на базі кількох приватних колекцій було відкрито Обласний музей імені Олександра Поля, який очолив видатний історик, дослідник українського козацтва Дмитро Яворницький. З 1905 року музей розміщується у спеціально збудованому для нього музейному приміщенні в модернізованому класицистичному стилі.

Сьогодні фонди Історичного музею імені Яворницького налічують 240 тисяч музейних предметів. З них близько 7 тисяч представлені в експозиції, що розповідає про історію краю з найдавніших часів до середини ХХ століття. Серед них археологічні пам’ятники, реліквії запорозького козацтва, стародруки та раритетні видання, порцеляна, годинники, меблі, зброя і багато інших пам’ятників історії і культури. Зокрема, статуетка фараона Рамзеса VІ, чумацький віз та карета часів подорожі Катерини ІІ на Південь, перший радянський трактор. Перед входом представлена колекція кам’яної пластики: скіфські кам’яні статуї та половецькі "баби". На площі біля музею встановлено пам'ятник на могилі Дмитра Яворницького.

Стара одноповерхова частина музею поєднана з новою двоповерховою будівлею, в якій розміщена найбільша в Україні діорама "Битва за Дніпро" з виставкою військової техніки поруч, а також нова експозиція музею "Громадський подвиг мешканців Дніпропетровщини у подіях АТО", вулична частина якої розгорнута на музейній площі.

Крім того, Дніпропетровський історичний музей має в місті ще низку філій:
- Будинок-музей Дмитра Яворницького
- Музейний центр родини Олени Блаватської
- Музей "Літературне Придніпров'я"
- Музей історії місцевого самоврядування

Музей "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні" в Дніпрі – найбільший в країні музей, що розповідає про історію єврейства в Україні, а також про переслідування та масові вбивства євреїв нацистами під час Другої світової війни.

Також музей розповідає про трагедії українців, ромів, вірмен, кримських татар, поляків та інших народів.

Музейне зібрання налічує понад 16 тисяч експонатів основного фонду. Це предмети юдаїки та колекція видань духовної літератури ХІХ-ХХ століть, побутові речі тієї епохи, артефакти, пов’язані з Голокостом (література, листівки та оголошення, спорядження та озброєння), особисті речі євреїв-учасників Другої світової війни, документи, рукописи та фотографії, що стосуються історії євреїв України.

В експозиції використовується принцип поєднання унікальних експонатів, сучасних мультимедійних технологій та арт-інсталяцій. Зокрема, представлена діорама "Бабин яр".

Відвідувачам пропонують різні типи екскурсій – як оглядові, по всьому Музею, так і тематичні, присвячені детальному розгляду окремих аспектів єврейської та української історії, культури та релігії.

Музей розташовується на 3-му поверсі єврейського культурно-бізнесового центру "Менора" в центрі міста Дніпро. Тут також є хоральна синагога, кошерний ресторан, готель. Відвідувачам пропонують комплексні екскурсії центром, включаючи вихід на оглядовий майданчик 18 поверху.

Музей "Громадський подвиг мешканців Дніпропетровщини у подіях АТО", що відтворює головні події війни на Сході України та вшановує українських воїнів, є відділом Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького.

Створений у 2016-2017 роках з ініціативи учасників АТО та волонтерів. На вуличній експозиції "Шляхами Донбасу" просто неба виставлено понад 400 експонатів, що є символами війни: типовий залізобетонний блокпост, зенітна установка ЗУ-23-2, карета швидкої допомоги, бойова машина піхоти БМП-2, башта танка Т-64, військовий позашляховик, дорожні знаки міст Донбасу, скульптурна композиція "Солдат і дівчинка".

Ще більше експонатів представлено у внутрішній експозиції площею понад 500 квадратних метрів, яка розповідає про військових, волонтерів, переселенців, журналістів, капеланів і медиків.

У "Залі світлої пам'яті Героїв" представлено 500 фотопортретів загиблих воїнів ЗСУ і добровольчих формувань родом з Дніпропетровщини. У залі панорамного відео можна переглянути документальний фільм "Дніпропетровщина в подіях АТО" з ефектом присутності.

Будівництво Спасо-Преображенського кафедрального собору було розпочато в 1787 році під час подорожі Катерини II південними володіннями. Імператриця особисто заклала перший камінь, що прийнято вважати моментом заснування міста. Однак продовження робіт затяглося на 48 років і завершилося лише в 1835 році.

Собор розташований посеред зеленого скверу в історичній частині Дніпра. Має високу архітектурно-мистецьку цінність як споруда, в якій відбилися традиції та прийоми російської класичної школи періоду її розквіту.

В роки радянської влади, на вимогу академіка Дмитра Яворницького, в соборі відкрили музей атеїзму, завдяки чому вдалося врятувати храм від знищення та зберегти інтер'єри. Собор ненадовго поновлював роботу під час німецької окупації. Реставрований у 1975 році. В 1992 році був переданий в користування УПЦ московського патріархату.

Поруч - верстова "Катерининська миля".

Музей-діорама "Битва за Дніпро в районі сіл Військове-Вовніги" є відділом Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького.

Відкрита в 1975 році до 30-річчя Перемоги у Другій світовій війні у новому приміщенні, прибудованому зі зворотного боку основної будівлі музею. Це одна з найбільших діорам у Європі - її загальна площа полотна становить 840 квадратних метрів, радіус огляду - 230 градусів. Створена майстрами батального живопису Миколою Бутом та Миколою Овечкіним зі Студії військових художників імені Грекова.

Сюжет діорами розповідає про події форсування Дніпра на плацдармі Військове-Вовніги і визволення міста Дніпро від німецької окупації наприкінці вересня 1943 року. Глибокий предметний план, що складається із залишків оборонних споруд, зброї, засобів переправи та інших військових атрибутів, спеціальне освітлення зали, звукові ефекти створюють у глядачів ефект безпосередньої присутності на місці штурму Дніпра радянськими воїнами. Бійці на передньому плані натурального зросту.

На експозиційному майданчику поруч з музеєм виставлена колекція радянської військової техніки: танки Т-34-85 і Т-70, реактивна пускова установка БМ-13 "Катюша" на базі ЗІC-151, кілька гармат часів Другої світової війни, а також пускова установка зенітно-ракетного комплексу С-125.

Дніпровський академічний театр драми і комедії розташований у приміщені колишнього Зимового театру Катеринослава, збудованому в 1906-1907 роках в стилі модерн за проєктом архітектора Федора Булацеля.

У 1927 році за рішенням виконкому міської ради на основі трупи московського Малого театру, що гастролювала на той час у місті, було створено театр російської драми.

Перед Другою світовою війною будівлю театру було реконструйовано й вона набула більш класичних форм - фасад прикрасили колони, пілястри та скульптурні зображення муз мистецтва.

Цирк у Дніпрі заснований в кінці ХІХ століття.

Нинішня будівля Дніпровського державного цирку, стилізована під намет шапіто, збудована в 1980 році за проєктом Павла Нірінберга. Будівля відрізняється оригінальним малюнком купольного склепіння, що дає можливість зручно кріпити підвіску апаратів артистів та створює відмінну акустику.

Вперше у вітчизняній практиці під час будівництва Дніпровського цирку застосували шатрове покриття із збірних залізобетонних елементів. Зала обладнана найновішим світловим та звуковим обладнанням.

Дніпровський державний цирк – єдиний в Україні цирк із репетиційно-постановочним манежем. Місткість залу для глядачів - 1914 осіб.

"Будинком губернатора" у Дніпрі називають дуже красиву та незвичайну для Наддніпрянщини будівлю в стилі неоготики на розі проспекта Дмитра Яворницького та вулиці Воскресенської, що є пам'яткою архітектури національного значення. Зараз у ній розташовується Музей історії Дніпра.

Будівля зведена в 1840-1850 роках як особняк майора Григорія Щербакова. З середини ХІХ століття у ній розміщувався Англійський клуб. З 1887 року і до більшовицького перевороту в ньому жили катеринославські губернатори. І хоч за радянських часів тут розташовувалася і Рада депутатів, і Дніпровський палац піонерів, будівлю продовжували неофіційно називати "Губернаторським будинком".

У 1997 році "Будинок губернатора" був викуплений "ПриватБанком" і реконструйований під офіс, що стало запорукою збереження будівлі. У 2021 році тут було відкрито першу чергу експозиції Музею історії Дніпра.

Сучасна інтерактивна експозиція музею розповідає про заснування та розбудову міста у ХVIII – ХХ століттях, соціально-культурне життя, історію торгівлі та банківської сфери у місті тощо. Представлено археологічні знахідки з Катеринослава-Кільченського, зразки цегли, черепиці та кахлів катеринославського виробництва, документи про міську забудову та багато іншог. Реконструйовано інтер’єр міської вітальні 1960-х років. У залі "Дніпро, мости, пороги" можна дізнатися про дніпровські переправи та лоцманську справу на порогах Дніпра від часів козацтва до сучасності.

В експозиції широко використовується мультимедійне обладнання: інтерактивні інформаційні панелі, проєкційні екрани, QR-коди, аудіогіди. Музей пристосований для відвідування людьми з інвалідністю (внутрішній портативний пандус, мнемосхема, екскурсійні матеріали шрифтом Брайля). Проводяться інклюзивні екскурсії і тактильні виставки.

Палац Потьомкіна - одна з перших та найбільш значних будівель Дніпра, колишнього Катеринослава.

Точну дату будівлі не встановлено - будівництво велося між 1786 і 1790 роками. Швидше за все, закладка відбулася в 1787-1788 роках, після початку будівництва Преображенського собору.

Авторство проєкту масштабного палацу в стилі класицизму, зведеного для засновника міста, генерал-губернатора Новоросійського краю князя Григорія Потьомкіна-Таврійського, приписується видатному російському архітекторові Іванові Старову. Спочатку головний корпус містив ряд парадних приміщень, у тому числі величезний двоколірний зал у центральній частині.

Вважається, що сам Потьомкін у своєму катеринославському палаці ніколи не бував. Після його смерті будівля довгий час стояла в запустінні, в 1837 році була реконструйована під будинок дворянських зборів. В 1952 році повністю перебудований будинок став Палацом культури студентів.

За легендою, з підвалу палацу Потьомкіна до берега Дніпра прокладено підземний хід, у якому можна було вільно рухатися людині на весь зріст.

Свято-Троїцький кафедральний собор - головний храм Дніпра. Був закладений як церква Святого Духа на місці старої дерев'яної церкви, будівництво велося на меценатські кошти місцевих купців.

В 30-х роках XX століття храм закрили більшовики, проте в 1941 році богослужіння було відновлено та проходить донині.

Головна святиня - Новокайдацька (Самарська) ікона Божої Матері.

Поруч розташований єпархіальний центр.

Дніпровська набережна вважається найдовшою в Європі. Її загальна протяжність – понад 23 кілометри.

Складається із трьох вулиць: Заводської Набережної, Січеславської Набережної та Набережної Перемоги. Упорядкування території вздовж річки Дніпро, будівництво набережної та бульвару у Дніпрі почалося в кінці 1950-х років. Для будівництва греблі використовувалися відходи виробництва (шлаки) Дніпровського металургійного заводу. Зовні набережна була облицьована гранітом. Парапет змонтований із ланок литої чавунної решітки, закріплених між гранітними блоками. Будівництво тривало до початку 1970-х років.

Нині це улюблене місце прогулянок місцевих мешканців, одна із візитівок міста. Тут багато пам'ятників, скульптур, кафе та ресторанів. Одна з новинок – фонтан "Білий лебідь". Найдовша в Україні 50-метрова "сімейна" лавочка знаходиться у безкоштовній зоні Wi-Fi. Особливо красива Січеславська Набережна у вечірньому підсвічуванні.

Монастирський острів - історичне ядро Дніпра, улюблене місце відпочинку містян. Із парку імені Тараса Шевченка на острів перекинуто пішохідний міст через рукав ріки Дніпро.

За легендою, в ХІ сторіччі тут існував візантійський монастир, у якому княгиня Ольга перебувала бурю дорогою до Константинополя. Встановлено пам'ятний хрест на честь візантійських ченців, на мисі споруджено Миколаївську церкву (1999 рік).

За радянських часів встановлено пам'ятник Тарасові Шевченку, відкрито зоопарк та акваріум, а також парк дитячих атракціонів.

В 2013 році відкрито 17-метровий декоративний водоспад "Поріг Ревучий", який символізує затоплений каскад дніпровських порогів (працює у літній період у вихідні, а ввечері - і в будні).