Пам'ятки Тернопільської області

Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього у Кременці розташована навпроти Богоявленського монастиря.

Збудована у XIX столітті без єдиного цвяха у так званому "волинському" стилі. Пожежа 1942 року знищила майже повністю всі дерев'яні будинки та святині Кременця. Вціліла лише православна церква Воздвиження Чесного Хреста.

Воздвиженська церква належить до Православної церкви України.

Церква Воздвиження Чесного Хреста (Воздвиженська, Надставна) - найдавніший храм Тернополя.

Збудована засновником міста, коронним гетьманом Яном Тарновським, на місці давньоруського храму часів короля Данила Галицького. Церква розташовувалась поряд із західними (Львівськими) воротами Тернополя над ставом, за що й отримала другу назву "Надставна" або "Церква над ставком".

В 1627 році добудовано дзвіницю. Використані давньоруські оборонні архітектурні традиції. В 1959 році Воздвиженська церква була відреставрована.

Належить до Православної церкви України.

Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього розташована у південній частині міста Копичинці, у колишньому передмісті Кутець.

Побудована в 1630 році (легенда приписує будівництво українським козакам, хоча місто було під контролем військ Богдана Хмельницького трохи пізніше – у 1648-1652 роках).

Поруч із церквою церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього знаходиться невелика дерев'яна дзвіниця.

Церква Вознесіння Господнього розташована неподалік залізничного вокзалу Чорткова.

Споруджена в 1717 році на місці згорілої церкви, заснованої ще в 1630 році в передмісті Долишня Вигнанка.

Цей тризрубний дерев'яний храм вважається одним із найкращих зразків подільського народного зодчества. Вознесенська церква побудована чортківськими народними умільцями без жодного цвяха, вражає монументальними формами. В інтер'єрі багато різьблених деталей.

Церква Вознесіння Господнього належить до Української греко-католицької церкви.

Греко-католицька церква Вознесіння Ісуса Христа зведена в Ягільниці в 1842 році.

Частину коштів виділила магнатська родина Лянцкоронських.

Хрестова у плані Вознесенська церква виконана у візантійському стилі.

Дерев'яна церква Іоанна Богослова у Скориках – зразок подільської школи народної архітектури.

В церкві – іконостас у 7 рядів.

Офіційно датою побудови вважається 1695 рік, проте є легенда, що в цьому храмі ще в 1649 році, перед походом на Збараж, сповідалися та приймали причастя козаки Богдана Хмельницького разом із гетьманом.

За переказами, іконостас та ікону "Страшний суд" (нині зберігається у Львівському музеї народного мистецтва) подарував церкві Іоанна Богослова Богдан Хмельницький.

Церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії УГКЦ в Чорткові розташована в колишньому костелі жіночого монастиря Сестер Милосердя. Монастирський комплекс є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Монастир Сестер Ордену Милосердя був заснований у Чорткові ще наприкінці XVII – на початку XVIII сторіччя, але його розквіт припав на середину XIX століття, коли орден отримав спадок від останнього власника Чорткова Ієроніма Садовського.

Після приходу в Чортків радянської влади підвали монастиря деякий час використовувалися як камери тимчасового утримання НКВС. Зараз тут відкрито експозицію "Кальварія" Музею більшовицького терору, політв’язнів і репресованих, який знаходиться у сусідньому приміщенні управління Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви.

Перед церквою встановлено скульптурну композицію з фігурою Ісуса Христа у центрі, навколо будівлі розміщено різьблені в камені фігури хресної дороги.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці збудована в Бучачі в 1764 році в стилі пізнього бароко за проєктом архітектора Бернарда Меретина (за іншими даними – Йогана Шільцера).

Храм Покрови Богородиці має оборонний характер. Враження "жіночності" інтер'єру створюють закруглені кути та гармонійні лінії порталу. Збереглися Діаконські врата роботи видатного скульптора Івана Пінзеля.

Під час відродження Покровської церкви після радянського періоду у підвалах було виявлено поховання десятків репресованих мешканців міста.

Кам'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці збудована у 1856 році.

Знаходиться у центрі села Кривче, через дорогу від Кривченського замку Концьких.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці збудована в Заліщиках у 1864-1875 роках, освячена в 1873 році як Троїцька церква.

Всередині був іконостас роботи місцевого майстра Івана Ніча.

В 1962 році Покровську церкву було закрито, у приміщенні розмістили краєзнавчий музей.

З 1989 року це чинна греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці.

Кам'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці у Гримайлові збудована у 1806 році як католицький костел.

Храм у стилі бароко з елементами ренесансу, що мав високу огорожу з міцними воротами, ходив у систему міських фортифікацій Гримайлова. Для оборони служила винесена вперед вежа-дзвіниця з вікнами-бійницями.

Монументальний фронтон церкви прикрашають п'ять скульптур святих. На кутах фронтону притвора розміщені декоративні кам'яні вази.

Нині храм належить парафії Покрови Пресвятої Богородиці Української греко-католицької церкви.

Церква Покрови Пресвятої Богродиці збудована у Залізцях (Заложцях) в 1740 році як католицький костел. У другій пловині ХІХ століття костел був перебудований під православну церкву.

Над нефом зведений декоративний купол. Барочна дзвіниця складається із чотирьох пілонів, об'єднаних арками.

Нині Покровська церква належить до Української греко-католицької церкви.

Церква Преображення Господнього - найдавніший храм Збаража. Розташована на Чернечій горі, що на південно-західній околиці міста в селі Залужжя, в районі Старого Збаражу.

Зведена на місці древнього монастиря Святого Онуфрія коштом Яна Збаражского. Замуровані бійниці в товстих стінах свідчать про оборонне призначення споруди.

Нині це парафіяльна церква Православної церкви України села Залужжя, в останні роки відреставрована.

На стіні Преображенської церкви розміщений сонячний годинник. Поруч встановлено пам'ятник на честь 400-річчя храму.

Греко-католицька церква Пресвятої Трійці зведена в Бережанах в XVIII сторіччі на місці торгових рядів.

Протягом двох століть неодноразово перебудовувалася. Спочатку мала готично-ренесансні форми, але в ході безлічі реконструкцій поступово набула сучасного зовнішнього вигляду.

Тут зберігаються мощі Святого Іоанна Хрестителя, які в 1673 році були подаровані Бережанському воєводі Синявському та перебували у каплиці Бережанського замку, звідки їх у XVIII столітті передали церкві Святої Трійці (до цього мощі святого були в Антіохії, куди переніс їх апостол Лука, а звідти потрапили до Константинополя). Після Другої світової війни мощі зникли, проте у 2000 році їх знайшли та знову виставили для вшанування. Інша святиня церкви Пресвятої Трійці - чудотворна ікона Римської Богоматері.

Перед храмом встановлено пам'ятник Тарасові Шевченку.

Парафіяльна церква Пресвятої Трійці та Пресвятої Покрови заснована в Зарваниці в 1738 році зусилями та коштом тодішнього власник села Петра Мйончинського.

Спочатку це був дерев'яний храм, названий на честь святого Іоанна Хрестителя. Тут встановили чудотворну ікону Божої Матері, а в 1740 році ще один образ – Розп'яття Ісуса Христа, яке львівський митрополит Атаназій Шептицький офіційно визнав чудотворним.

Незабаром пожежа знищила храм, але чудотворні ікони було врятовано. На місці згорілого храму поставили кам'яний хрест, що зберігся донині. У 1747-1753 роках було споруджено муровану церкву Пресвятої Трійці. Сюди було перенесено чудотворні ікони. У 1784 році церкву розписав художник Андрій Солецький.

Чудотворна ікона Божої Матері Зарваницької розташована в лівому приділі (кам'яна прибудова до основної будівлі), ікона Розп'яття Ісуса Христа - в правому приділі.