Руїни єпископського замку височіють на прямовисній надзбручанській горі над селом Чорнокозинці.

З середини XV сторіччя тут розміщувалася укріплена літня резиденція римо-католицьких єпископів Кам'янця-Подільського. Протягом першого століття існування замку, що стоїть на Валахському шляху, замок неодноразово доводилося оновлювати, оскільки він дуже часто піддавався татарським облогам - у 1502, 1503, 1507, 1511, 1513, 1516 роках, причому востаннє село було спалено вщент. Наймасштабніші ремонтні роботи було проведено після вигнання турків, що господарювали тут з 1674 по 1699 рік.

До регулярного замку з двома круглими вежами був прибудований двоповерховий палац, а на південно-східних схилах замкової гори було зведено садибу палацового типу. Оборонні стіни мали товщину від 1,9 ...

Руїни єпископського замку височіють на прямовисній надзбручанській горі над селом Чорнокозинці.

З середини XV сторіччя тут розміщувалася укріплена літня резиденція римо-католицьких єпископів Кам'янця-Подільського. Протягом першого століття існування замку, що стоїть на Валахському шляху, замок неодноразово доводилося оновлювати, оскільки він дуже часто піддавався татарським облогам - у 1502, 1503, 1507, 1511, 1513, 1516 роках, причому востаннє село було спалено вщент. Наймасштабніші ремонтні роботи було проведено після вигнання турків, що господарювали тут з 1674 по 1699 рік.

До регулярного замку з двома круглими вежами був прибудований двоповерховий палац, а на південно-східних схилах замкової гори було зведено садибу палацового типу. Оборонні стіни мали товщину від 1,9 до 3,6 метрів.

До наших днів дійшли лише руїни замку та кам'яні ворота садиби.

Руїни єпископського замку височіють на прямовисній надзбручанській горі над селом Чорнокозинці.

З середини XV сторіччя тут розміщувалася укріплена літня резиденція римо-католицьких єпископів Кам'янця-Подільського. Протягом першого століття існування замку, що стоїть на Валахському шляху, замок неодноразово доводилося оновлювати, оскільки він дуже часто піддавався татарським облогам - у 1502, 1503, 1507, 1511, 1513, 1516 роках, причому востаннє село було спалено вщент. Наймасштабніші ремонтні роботи було проведено після вигнання турків, що господарювали тут з 1674 по 1699 рік.

До регулярного замку з двома круглими вежами був прибудований двоповерховий палац, а на південно-східних схилах замкової гори було зведено садибу палацового типу. Оборонні стіни мали товщину від 1,9 ...

Руїни єпископського замку височіють на прямовисній надзбручанській горі над селом Чорнокозинці.

З середини XV сторіччя тут розміщувалася укріплена літня резиденція римо-католицьких єпископів Кам'янця-Подільського. Протягом першого століття існування замку, що стоїть на Валахському шляху, замок неодноразово доводилося оновлювати, оскільки він дуже часто піддавався татарським облогам - у 1502, 1503, 1507, 1511, 1513, 1516 роках, причому востаннє село було спалено вщент. Наймасштабніші ремонтні роботи було проведено після вигнання турків, що господарювали тут з 1674 по 1699 рік.

До регулярного замку з двома круглими вежами був прибудований двоповерховий палац, а на південно-східних схилах замкової гори було зведено садибу палацового типу. Оборонні стіни мали товщину від 1,9 до 3,6 метрів.

До наших днів дійшли лише руїни замку та кам'яні ворота садиби.