Пам'ятки України

Right arrow

Пам'ятки Хмельницької області

Right arrow

Пам'ятки Кам’янець-Подільського району

Пам'ятки Кам’янець-Подільського району

Онлайн путівник пам’ятками та визначними місцями Кам’янець-Подільського району

Знайдено 86 пам’ятки

Кам’янець-Подільського району

змінити

Категорії пам'яток

Доступно для

Параметри доступності

Очистити фільтри

Всі пам’ятки та визначні місця Кам’янець-Подільського району

Бакотський скельний монастир, Стара Ушиця
3,75
Star icon Star border icon
User icon
1

Бакотський Михайлівський скельний монастир

Історична місцевість , Храм

Залишки стародавнього Бакотського Михайлівського скельно-печерного монастиря, відомого з 1362 року, розташовані на стрімкому схилі Білої гори над Бакотською затокою Дністра. Вапнякова гора здіймається над рікою на 120 метрів. Це один із найпопулярніших туристичних об'єктів Національного природного парку "Подільські Товтри".

При дослідженні келій і скельної монастирської церкви, що збереглися, було виявлено напис імовірно ХI сторіччя, в якому йдеться про заснування ігуменом Григорієм монастиря на честь Святого Михайла. Його вважають найстарішим на території Поділля. Був частиною великого давньоруського міста Бакота, яке згадується в XI-XIII сторіччях як найважливіший політико-адміністративний центр Дністровського Пониззя, потім Поділля, що входило до Галицько-Волинського князівства.

За легендою, під час нашестя татарської орди ченці, що сховалися в печерах, відмовившись зректися своєї віри, були замуровані живцем.

Відродженню монастирю в XIV сторіччі сприяли литовські князі Коріатовичі (Корятовичі), проте після повстання 1431 року Бакота втратила статус міста, а невдовзі з літописів зникли і згадки про монастир.

Населений пункт Бакота проіснував до 1981 року, коли під час будівництва Новодністровської ГЕС він був повністю затоплений водою. Обвал Білої гори в 1996 році знищив більшу частину печер із давньоруськими фресками. Нечисленні руїни Михайлівської церкви та залишки печер можна оглянути лише в одному місці на схилі гори.

Звідси відкривається захоплююча панорама Дністра.

Щороку на Маковея (14 серпня) у відродженому Бакотському Михайлівському скельному храмі при великому збігу людей відбуваються святкові богослужіння.

Map pin icon урочище Бакота Гораївка

Рейтинг

User icon
1
3,75
Star icon Star border icon

Додати до обраного

Додати до маршруту

Китайгородське відслонення, Китайгород
3,75
Star icon Star border icon
User icon
1

Китайгородське відслонення

Природний об'єкт

Китайгородське відслонення - один із найповніших у світі розрізів відкладень силуру та девону, міжнародний геологічний еталон відшарування третього та четвертого періодів палеозойської ери.

Починається відшарування на лівому березі річки Тернава та охоплює весь схил пагорба на околиці села Китайгород. Площа дорівнює 60 гектарам. Знаходиться на південно-західній околиці села Китайгород Кам'янець-Подільського району.

Поруч розташований Китагородський ліс – ботанічний заказник місцевого значення. Цінність становлять рідкісні види рослин орхідних видів.

Map pin icon Китайгород

Рейтинг

User icon
1
3,75
Star icon Star border icon

Додати до обраного

Додати до маршруту

Міська брама, Кам'янець-Подільський
3,75
Star icon Star border icon
User icon
1

Міська брама

Замок/фортеця

Головна міська брама (ворота) – один із ключових вузлів оборонної системи Старого міста Кам'янець-Подільський.

Належить до найдавніших оборонних споруд міста. Брама закривала в'їзд до Кам'янця через Турецький міст із боку Старої фортеці.

Комплекс Міської брами перебудував у 1746 році військовий інженер Xристіан Дальке. В'їзд у місто здійснювався через Надбрамну вежу, у приміщенні якої зараз працює маленьке кафе. Нинішній проїзд прорубано в оборонній стіні. З протилежного боку знаходиться каземат-лабораторія для випробування пороху, який вироблявся на млинах порохових на річці Смотрич. Наразі у комплексі лабораторії розміщено ресторан "Під брамою".

Трохи вище воріт розташований вірменський бастіон – потужна шестигранна споруда з великими амбразурами, збудована під керівництвом військового інженера Камілуса.

З видового майданчика над лабораторією відкривається класичний вод на Стару фортецю.

Map pin icon вулиця Замкова, 1А Кам’янець-Подільський

Рейтинг

User icon
1
3,75
Star icon Star border icon

Додати до обраного

Додати до маршруту

Печери Кармалюка, Маліївці
3,75
Star icon Star border icon
User icon
1

Печери Кармалюка

Природний об'єкт

Двоярусний грот у 18-метровій скелі в парку садиби Орловських в Маліївцях носить ім'я легендарного народного героя Устима Кармалюка - Печери Кармалюка. За легендою, Кармалюк ховався у цих печерах від переслідування царської влади.

У ранньослов'янські часи, як вважають науковці, у печерах було язичницьке святилище. Пізніше на його місці було засновано православний монастир. У 1708 році подільський суддя Вавржинець Пепловський відродив печерну обитель, що прийшла в запустіння вже як греко-католицьку, запросивши отців-василіан. Верхня печера носила ім'я Різдва Іоанна Предтечі, нижня – Святого Онуфрія. Над печерами було споруджено штучний водоспад.

У 1810 році монастир був закритий, а в радянські часи була розібрана церква, що знаходилася на верхньому майданчику.

Map pin icon Маліївці

Рейтинг

User icon
1
3,75
Star icon Star border icon

Додати до обраного

Додати до маршруту

Замок (Стара фортеця), Кам'янець-Подільський
3,75
Star icon Star border icon
User icon
1

Стара фортеця (Замок)

Замок/фортеця , Пам'ятка архітектури , Музей/галерея

Стара фортеця Кам'янця-Подільського - одна з найвидатніших пам'яток фортифікаційного мистецтва України.

Входить до складу Кам'янця-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Зараз найчастіше використовується назва "Старий замок", хоча формально ця фортеця була замком (резиденцією феодала) лише на самому початку свого існування, за князів Коріатовичів (Корятовичів).

Потужний оборонний вузол на в'їзді в місто головною дорогою через міст над вузьким перешийком каньйону Смотрича був споруджений у XVI столітті на основі давньоруських укріплень ХІ-ХІІ сторічь. Стара фортеця складається з 11 веж: Папська (Кармалюкова), Ковпак, Тенчинська, Ляська (Білла), Денна, Нова (Велика) Західна, Мала Західна, Рожанка, Комендантська, Лянцкоронська вежа, Нова Східна. Башти з'єднані оборонними стінами, на території розташовані казарми та облоговий колодязь. Найдавніша з веж - Денна (можливо, побудована на фундаментах римських укріплень).

У XVII столітті було прибудовано земляні бастіони Нової фортеці, яка ефективніше протистояла вогню артилерії. Сила кам'янецьких укріплень вражала сучасників. Крилатою стала фраза турецького хана Османа, який у 1621 році підійшов до стін фортеці та запитав, хто так її так зміцнив. "Сам Бог", - відповіли хану. "Тоді нехай Бог її і бере", - відповів Осман, відводячи свої війська. Однак у 1672 році Кам'янець-Подільський таки був узятий приступом турецькою армією султана Магомета IV та козаками Петра Дорошенка.

В західному бастіоні фортеці реконструйовано сцену оборони, якою керував Миколай Потоцький та під час якої загинув Юрій Володийовський. Зі Старої фортеці тричі втікав із ув'язнення народний герой Устим Кармалюк. Папська вежа, в якій він утримувався, з того часу носить його ім'я, у ній влаштована експозиція. У східному бастіоні розміщено експозицію легкої метальної зброї.

Проводяться нічні екскурсії. Стара фортеця часто є декораціями численних фестивалів та історичних реконструкцій.

Map pin icon вулиця Замкова, 1 Кам’янець-Подільський

Рейтинг

User icon
1
3,75
Star icon Star border icon

Додати до обраного

Додати до маршруту

Ратуша (Музей), Кам'янець-Подільський
3,25
Star icon Star border icon
User icon
1

Ратуша (Музей історії Магдебурзького права)

Пам'ятка архітектури , Музей/галерея

Будівлю польського магістрату було збудовано у центрі Кам'янця-Подільського після надання місту Магдебурзького права в 1374 році.

Ратуша Кам'янця-Подільського вважається найстарішою в Україні. Це основна цивільна споруда Старого міста. Складається з двоповерхової будівлі ради та восьмиярусної годинникової вежі. Спочатку будівля була готичною, але згодом на неї нашарувалися різні архітектурні стилі.

У розчищеній частині багаторівневих підвалів відкрито музей "Суд середньовічного Кам'янця" з експозицією знарядь тортур. На першому поверсі розташоване недороге кафе "Ратуша".

На другому поверсі розміщено Музей історії магдебурзького права та Музей грошей.

Map pin icon площа Польський Ринок, 1 Кам’янець-Подільський

Рейтинг

User icon
1
3,25
Star icon Star border icon

Додати до обраного

Додати до маршруту

Руська брама, Кам'янець-Подільський
3,25
Star icon Star border icon
User icon
1

Руська брама

Замок/фортеця , Пам'ятка архітектури , Музей/галерея

Руська брама - унікальна гідротехнічна фортифікаційна споруда Кам'янця-Подільського, що складала разом із Польською брамою систему для затоплення каньйону річки Смотрич у разі небезпеки.

Будівництво почалося приблизно в 1527 році. Ансамбль Руської брами складався з 8 веж, барбакана та оборонних стін, що їх з'єднували, довжиною 230 метрів, які повністю перетинали каньйон шириною 90 метрів. У місці перетину русла річки в стіні були шлюзи.

В XVI-XVII століттях внаслідок частих повеней прибережні укріплення Руської брами почали руйнуватися, і до кінця XVII – початку XVIII сторіччя обрушилися чотири вежі. Збереглася Годинникова, Надбрамна, Приворотна, Прибережна вежі та Барбакан.

Наразі проведено реставрацію. Частина приміщень Руської брами використовується як творча майстерня гончарів, планується створення культурно-ремісничого центру.

Map pin icon вулиця Руська, 93 Кам’янець-Подільський

Рейтинг

User icon
1
3,25
Star icon Star border icon

Додати до обраного

Додати до маршруту

Заказник "Товтра Вербецька", Вербка
0
Star icon Star border icon
User icon
0

Ботанічний заказник "Товтра Вербецька"

Природний об'єкт

Ботанічний заказник "Товтра Вербецька" розташований за 15 кілометрів на північ від Кам'янця-Подільського, на захід від села Вербка.

Статус ботанічного заказника загальнодержавного значення присвоєно цій території в 1977 році. Площа заказника - 9,3 гектарів.

У межах заказника збереглися рідкісні види степової рослинності, в тому числі: горицвіт (адоніс) весняний, молочай волинський, сон великий, ковила волосиста, ліщиця дністровська.

За особливості зовнішнього вигляду місцеві жителі прозвали цю гору "Чотири кавалери".

Map pin icon Вербка

Рейтинг

User icon
0
0
Star icon Star border icon

Додати до обраного

Додати до маршруту

Брама з каріатидами, Маків
0
Star icon Star border icon
User icon
0

Брама з каріатидами

Пам'ятка архітектури

Однією з визначних пам'яток Макова є Маківський цукровий завод, побудований за Альфреда Журовського в XIX столітті. Окрім виробничих приміщень, власник облаштував усю необхідну інфраструктуру, включаючи будинки для робітників та директора заводу, лазню, стайню, мости.

В радянський період об'єкт багаторазово змінював зовнішній вигляд, хоча продовжував виконувати свої початкові функції. Обладнання того часу ще в 2012 році було утилізовано новими власниками заводу. До нашого часу збереглися окремі старовинні промислові корпуси.

На даний момент особливу увагу привертає в'їзд на територію Маківського цукрового заводу, що зберіг незвичайний декор вікторіанської доби у вигляді брами з каріатидами.

Map pin icon вулиця Гулеватого Маків

Рейтинг

User icon
0
0
Star icon Star border icon

Додати до обраного

Додати до маршруту

Вежа Стефана Баторія (Кушнірська), Кам'янець-Подільський
0
Star icon Star border icon
User icon
0

Вежа Стефана Баторія (Кушнірська)

Замок/фортеця

Семіярусна вежа Стефана Баторія – найбільша оборонна споруда фортифікаційної системи Кам'янця-Подільського.

Є верхньою частиною комплексу Польської брами - одного з трьох в'їздів у Старе місто. Мала велике фортифікаційне значення, оскільки пологий берег річки Смотрич тут полегшував ворогам штурм.

Вежу на місці древніх міських воріт було побудовано 1564-1585 роках коштом польського короля Стефана Баторія, за що й отримала його ім'я. Після ремонту вежі в XVII сторіччі ремісничим цехом кушнірів її також стали називати Кушнірською.

За легендою, в 1711 році під час відвідин Кам'янця-Подільського у російського царя Петра I, що проходив через ворота вежі, з його голови вітром зірвало капелюх, після чого вежу почали називати Вітряними воротами.

У 1780-х роках за часів короля Станіслава Августа, комендант Кам'янець-Подільської фортеці Ян де Вітте добудував вежу до семи ярусів та прибудував прямокутний корпус. Збереглося багато елементів декору.

Map pin icon вулиця Руська, 20 Кам’янець-Подільський

Рейтинг

User icon
0
0
Star icon Star border icon

Додати до обраного

Додати до маршруту

Виставкова зала Кам'янець-Подільського заповідника
0
Star icon Star border icon
User icon
0

Виставкова зала Кам'янець-Подільського заповідника

Музей/галерея

Виставкова зала художнього відділу Кам'янець-Подільського історичного музею-заповідника розташована в сучасному центрі міста, на першому поверсі багатоповерхового будинку.

Заклад знайомить відвідувачів із творами сучасних митців України. Заповідник реалізує тут виставкові проєкти, проводить персональні та колективні художні виставки, організує концерти, майстер-класи, ярмарки виробів ручної роботи тощо.

Map pin icon вулиця Соборна, 29А Кам’янець-Подільський

Рейтинг

User icon
0
0
Star icon Star border icon

Додати до обраного

Додати до маршруту

Вірменська криниця, Кам'янець-Подільський
0
Star icon Star border icon
User icon
0

Вірменська криниця

Пам'ятка архітектури

Масивний восьмикутний павільйон біля ратуші на Польському Ринку Кам'янця-Подільського зведено над Вірменською криницею, яка була відкрита в 1638 році.

Криницю глибиною 55 метрів (за іншими даними - 40 метрів) прорубали в суцільній скельній породі за розпорядженням польського короля Владислава IV Вази. Вона мала стати основним джерелом питної води для мешканців міста.

За легендою, будівництво велося на залишки розкрадених коштів, які заповів на будівництво міського водопроводу багатий вірменський купець Нарзес. Проте вода в криниці виявилася солоною, її визнали непридатною для пиття. За це Вірменську криницю жартома прозвали "пам'ятником корупції".

Тривалий час павільйон криниці використовували як склад. Нині це виставкова зала.

Map pin icon площа Польський ринок, 1 Кам’янець-Подільський

Рейтинг

User icon
0
0
Star icon Star border icon

Додати до обраного

Додати до маршруту

Водоспад Бурбун, Лисець
0
Star icon Star border icon
User icon
0

Водоспад Бурбун

Природний об'єкт

Водоспад Бурбун розташований у каньйоні річки Бобрівка. В одній з ущелин каньйону річка формує п'ятиметровий водоспад, що впадає у невелике озеро.

Вода чиста, має рідкісний для таких об'єктів бірюзовий відтінок. Температура води низька навіть у літній період, тому що ущелина сформована з ракушняку, а також кремнієвих порід. Рясна рослинність прикриває ущелину від попадання більшої частини сонячного тепла. Місцеві жителі купаються в озері за спекотної погоди.

Туристи рідко відвідують це місце, завдяки чому зберігається його природна краса.

Map pin icon урочище Малий Яр Лисець

Рейтинг

User icon
0
0
Star icon Star border icon

Додати до обраного

Додати до маршруту

Водяний млин, Маків
0
Star icon Star border icon
User icon
0

Водяний млин

Пам'ятка архітектури

Водяний млин на річці Шатавка у Макові є пам'яткою архітектури місцевого значення. Споруджений у 1846 році, в період володіння селом Рациборовськими. Річка Шатавка, що дала назву сусідньому селу, забезпечувала свого часу роботу місцевих підприємств.

У 1966 році млин було відновлено після пожежі. Зберігся старовинний барельєф у вигляді голови тварини, що прикрашає кам'яну табличку із зазначенням дати побудови млина.

Map pin icon вулиця Лікарняна, 95 Маків

Рейтинг

User icon
0
0
Star icon Star border icon

Додати до обраного

Додати до маршруту

Врублівецький ліс, Врублівці
0
Star icon Star border icon
User icon
0

Врублівецький ліс

Природний об'єкт

Врублівецький ліс на пагорбах при впаданні річки Тарнава у Дністер є державною ботанічною пам'яткою природи місцевого значення.

Територія заповідника займає 89 гектарів.

Це лісова ділянка природного походження, покрита грабово-дубовими деревами. Зустрічається реліктовий вид - осока біла (carex alba), на крутих пагорбах (товтрах) росте гнездівка звичайна - орхідея, яка не має зеленого листя і тільки в симбіозі з деревними рослинами може забезпечити своє харчування.

Map pin icon Врублівці

Рейтинг

User icon
0
0
Star icon Star border icon

Додати до обраного

Додати до маршруту

Функціонал тимчасово недоступний