Пам'ятки Новоукраїнського району

Геометричний центр України - точка, яку вперше було визначено в 1989 році доктором географічних наук Віктором Шевченком як географічний центр України.

Він дійшов висновку, що центром України є точка з географічними координатами 48*21" північної широти та 31*10" східної довготи. Ця точка розташована на околиці Добровеличківки, в районі "Козацька криниця".

Рішенням районної ради в 1991 році було встановлено гранітний пам'ятний знак.

Проте в 2005 році внаслідок нових досліджень було встановлено, що географічний центр України знаходиться біля міста Шпола на Черкащині. Точці в Добровеличківці присвоїли інше почесне звання - геометричний центр України.

Добровеличківський краєзнавчий музей розташований у будівлі колишньої земської управи, збудованій у 1892 році.

Фонди музею налічують 5 тисяч предметів матеріальної та духовної культури краю, що відображають його історію з найдавніших часів (IV-III тисячоліття до нашох ери) до сьогодення.

24 розділи музею розміщено в 11 залах. Зокрема, подано цікавий археологічний матеріал про історію заселення цих земель племенами трипільської культури (IV – ІII тисячоліття до нашої ери).

На окрему увагу заслуговують зібрання творів декоративно-ужиткового мистецтва, твори образотворчого мистецтва художників-аматорів та художників-професіоналів Кіровоградщини.

Міський краєзнавчий музей Новоукраїнки розташовується на другому поверсі Центрального палацу культури "Ювілейний". Заснований у 1972 році.

У чотирьох виставкових залах репрезентована історія Новоукраїнки та навколишніх територій від прадавніх часів до сьогодення. Зокрема, представлені артефакти давніх археологічних культур, знайдені на території міста, матеріали про землеробську колонізацію цих земель та розвиток економіки у дореволюційні часи, предмети побуту та знаряддя праці XIX – початку XX століть, спорядження та зброя Другої світової та сучасної російсько-української війни.

Значне місце в експозиції відведене творчості народних майстрів і умільців району: вишивка, різьблення по дереву, образотворче мистецтво, вироби з дерева й металу.

Музей історії Маловисківщини імені Олександра Ковтуна відкрився у 1979 році в приміщенні Будинку культури міста Мала Виска. Його засновником і першим директором був відомий вчитель і краєзнавець Олександр Ковтун.

Експозиція музею нараховує близько 9000 експонатів основного та науково-допоміжного фондів. Усі вони розкривають історію Маловисківщини від найдавніших часів до сьогодення.

Окрема експозиція присвячена подіям російсько-української війни. Її центральним експонатом є такий самий керамічний півник виробництва Васильківського майоликового заводу, що завдяки світлинам зі зруйнованої окупантами Бородянки став символом української стійкості.

Музейна кімната археологічних та краєзнавчих досліджень Новомиргородщини відкрилася у 2013 році з ініціативи відомого дослідника історії краю Петра Озерова. Розташовується на першому поверсі міської ради Новомиргорода.

В експозиції представлено близько 2000 експонатів, значна частина з яких була знайдена Петром Озеровим під час археологічних та краєзнавчих досліджень на території Новомиргородщини.

Зокрема, експонуються знаряддя праці людей кам'яної доби, фрагменти трипільського посуду, артефакти зі скіфських поселень (зокрема, меч-акінак), зброя та прикраси часів експансії готів, залізні предмети періоду Київської Русі, козацька зброя та амуніція, а також документи, світлини та предмети побуту містян XIX-XX століть.

Під час екскурсій господар музею дозволяє відвідувачам торкатися експонатів, брати їх в руки, а деякі навіть пробувати використовувати за призначенням.

Музейно-природний заповідник "Тобілевичі" в селі Арсенівка засновано як заповідник "Батьківщина Івана Карпенка-Карого" до 150-ліття з дня народження цього видатного українського письменника, драматурга і театрального діяча.

Саме в Арсенівці у 1845 році народився Іван Тобілевич – майбутній великий митець Карпенко-Карий.

Родина Тобілевичів мешкала в Арсенівці протягом десяти років. Батько Карпенка-Карого Карпо Тобілевич керував тут маєтком поміщика Золотницького. В парку на березі ставка досі стоїть старий садибний будинок у стилі класицизму, а неподалік і панський льох. Історичні споруди зберегли автентичні елементи тогочасної архітектури.

На території колишнього панського маєтку, збудованого у першій половині XIX століття, де за радянських часів була школа, тепер розташовується Музейно-природний заповідник "Тобілевичі". Його експозиційна частина ще потребує наповнення та оформлення.

У 2021 році територія панського маєтку оголошена парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва "Тобілевичі" площею 8,7 гектара. Тут можна зустріти представників червонокнижної флори та фауни України.

На території Нижнього скверу, де знаходився будинок Тобілевичів, в якому народився Іван Тобілевич, встановлено пам'ятний знак.

Палац княгині Кудашевої – одна з небагатьох архітектурних пам'яток Малої Віски. Двоповерхова будівля з одноповерховою бічною галереєю споруджена в 1889 році.

Нині в колишньому палаці Кудашевої розміщується Маловисківська станція юних техніків.

Свято-Іллінська церква у Новомиргороді – найдавніша архітектурна споруда Кіровоградської області, пам'ятка архітектури XVIII століття національного значення.

Цегляний храм у перехідному стилі від бароко до класицизму збудований у 1786 році коштом купця Миколи Годжія. Тетраконхова будівля у плані має вигляд хреста, увінчана високим восьмигранним трибуном та куполом. Візуально подібна до дерев'яних козацьких храмів.

Навколо церкви розміщено три поховання, найдавнішим із яких є могила купчихи Соколової (1843 рік).

Мальовниче урочище "Каскади" в долині річки Буки розташовані на південний захід від села Злинка.

Геологічна пам'ятка природи місцевого значення площею 2,5 гектари – місце виходу на поверхню масивної брили нижньопротерозойських гранітів та мигматитів Українського щита, найдавнішої тектонічної структури України (2 мільйярди років). Завдяки величезним гранітним валунам тут утворився цілий комплекс гарних перекатів та міні-водоспадів.

Можливо, у І тисячолітті до нашої ери це місце служило скіфським святилищем (на стінах затоплених печер раніше можна було роздивитися окремі петрогліфи).

В урочищі "Каскади" збереглися рослинні угруповання петрофітних, чагарникових та лугових степів. 9 видів рослин занесено до Європейського Червоного списку та Червоної книги України.