Пам'ятки Львівської області

Унікальна дерев'яна церква Святого Архістратига Михаїла в Кутах збереглася завдяки студентам Університету банківської справи Національного банку України, які зуміли зібрати кошти на її повну реконструкцію у 2008 році. До цього часу храм перебував у жалюгідному стані.

Цей шедевр сакральної архітектури був створений теслею Григорієм Гебичем з Сасова у 1697 році. Храм тризрубний, розміром 13,3 на 6,1 метрів. У 1865 році по периметру була прибудована аркова галерея, що надала Михайлівській церкві романтичного вигляду.

Сьогодні церква Архістратига Михаїла набула зовні первозданного вигляду. Зібрані студентами кошти було витрачено на перекриття даху церкви, встановлення протипожежної системи та обладнання сигналізації. Наступного року невеличку територію навколо храму було замощено бруківкою. Також до церкви було повернуто старий іконостас XVII сторіччя, який до цього часу зберігався у Олеському замку. Урочисте відкриття відновленого храму відбулося 26 вересня 2010 року.

Величний костел Успіння Діви Марії монастиря домініканців споруджений у Жовкві в 1655 році коштом Софії Теофіли Собеської, яка володіла тоді місто - матері майбутнього польського короля Яна III Собеського.

Католицький храм у стилі раннього бароко споруджено на місці дерев'яного костелу Діви Марії. Монастир оточений високими оборонними мурами з круглою кутовою вежею, що входила до системи міських укріплень. У XVIII сторіччі комплекс було доповнено монастирськими келіями.

В церкві похована Софія Теофіла Собеська, а також один із її синів Марк - брат короля Яна III Собеського, який загинув під Батогом у 1652 році. Збереглися алегоричні надгробки роботи німецького скульптора Андреаса Шлютера.

За австрійської влади частину приміщень у домініканського монастиря відібрали, а за радянських часів храм було закрито.

В 1995 році костел Успіння Діви Марії був переосвячений як греко-католицька церква Святого священномученика Йосафата, а в монастирі розмістилося Жовківсько-Сокальське єпархіальне управління Української греко-католицької церкви.

Дерев'яна церква Святого Юра в Дрогобичі - один із найяскравіших творів галицької народної архітектури.

Входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО в категорії "Дерев'яні церкви Карпатського регіону України". Належить до кінця XV - початку XVI століття.

Церква Святого Юра привезена до Дрогобича з прикарпатського села Надієва в 1656 році та встановлена на місці згорілої попередниці. В 1678 році побудована дзвіниця. Інтер'єр розписаний чудовими фресками Стефана Медицького, зберігся старовинний різьблений іконостас.

Церква Святого Юра кілька разів ремонтувалась, але не втратила свого первісного вигляду. Наразі тут розміщено частину експозиції історико-краєзнавчого музею. Інша частина експозиції знаходиться в сусідньому дерев'яному храмі Воздвиження Чесного Хреста (1613 рік)

Дерев'яна церква Святої Трійці в Жовкві - видатний твір галицької народної архітектури.

Входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у категорії "Дерев'яні церкви Карпатського регіону України".

Всередині Троїцької церкви знаходиться унікальний іконостас роботи місцевих майстрів (початок XVII сторіччя) із 50 іконами.

В 1970-х роках церква Святої Трійці була відреставрована, в 1990-х роках передана греко-католицькій громаді міста.

Бродівський історико-краєзнавчий музей знаходиться у старій кам'яниці на центральній площі міста. Будівля була побудована у XVIII сторіччі для католицького монастиря, потім тут розташовувалися різні адміністративні установи. Філією Бродівського історико-краєзнавчого музею є садиба-музей родини Федунів у селі Клекотів.

Музейна експозиція у семи залах висвітлює історію краю з найдавніших часів до середини XX століття. Також представлена ​​фотогалерея визначних пам'яток району, панорама "Броди XVII-XVIII століття". 

Особливий інтерес мають матеріали, присвячені боротьбі за незалежність України в період ЗУНР, а також діяльності ОУН-УПА.

Співробітники Бродівського історико-краєзнавчого музею проводять екскурсії містом та Бродівським замком.

Національний природний парк "Сколівські Бескиди" охороняє унікальну природу північно-східної частини українських Карпат.

Парк площею понад 35 тисяч гектарів створено в 1999 році на базі Сколівського лісового заказника, оголошеного тут у 1983 році з метою охорони букових лісів, а також частини території ландшафтних заказників "Зелемінь" та "Майдан", заповідних урочищ "Дубинське", "Сопот", "Журавлине".

Гірський масив Сколівські Бескиди розташований між річками Стрий, Опір та Мизунка. Абсолютні висоти на території парку – від 600 до 1200 метрів. Тут збереглися чисті букові ліси природного походження, а також еталонні ялинові та ялицеві ліси (вік дерев – понад 100 років). В них водяться олені, косулі, кабани, вовки, ведмеді, та якщо з рідкісних видів - борсук, горностай, кіт лісовий, рись та інші. У 1965 році з Біловезької Пущі сюди завезли 10 зубрів.

На території Національного парку "Сколівські Бескиди" розташовані такі відомі пам'ятки природи, як водоспади "Кам'янка" (село Кам'янка) та "Гуркало" (село Корчин), а також історико-культурний заповідник "Тустань" (село Урич).

Безпосередньо до міста Сколе примикає заповідне урочище "Павлів Потік", в якому є два невеликі водоспади, джерела мінеральної води Ожинова галявина.

У відведених місцях дозволено розбивати намети та розводити багаття.

Палац та парк у Сколе були закладені бароном Евгеніушем Камінські в середині XIX століття, після того, як він придбав сколівські землі у свого друга, графа Потоцького.

В кінці ХІХ століття палац перебудували у стилі необарокко австрійський барон Герман Гредель та його брати Бернард та Альберт, які контролювали місцеву промисловість.

Палац знаходиться у верхній частині міста (район Демня), поряд із трасою "Київ - Чоп". Будівля непогано збереглася, але без декору інтер'єрів. Парк із фонтаном перед головним фасадом обнесений автентичною огорожею.

До 1956 року тут розташовувалося районне відділення НКВС. Нині це Сколівська школа-інтернат.

Проспект Свободи - центральна вулиця міста, найелегантніша та найпрестижніша у Львові.

Виник в XVIII сторіччі на місці нижнього міського валу. Старі назви: Нижні Вали, Німецькі Вали, проспект Леніна. Архітектурна еклектика з рисами класицизму, неоренесансу та бароко.

Проспект Свободи із алеєю посередині починається від Оперного театру. У центрі встановлено пам'ятник Тарасові Шевченку та скульптурна композиція, присвячена творам поета. Закінчується площею Міцкевича. Колись тут сходилися дві притоки річки Полтви. Посередині – постать Діви Марії. Мармурову статую встановлено коштом графині Северини Бадені в 1861 році, на нинішнє місце перенесено в 1904 році, відновлено в 1997 році. В 1905 році встановлено пам'ятник Адамові Міцкевичу - польському поетичному світочу. На площі також розташована історична будівля готелю "Жорж".

Проспект Свободи у Львові - це туристичний центр міста (так звана "Стометрівка"), головний епіцентр політичного життя (так звана "Клумба"), постійне місце зборів неформальної молоді (так звана "Жаба").

Дерев'яна церква Святого великомученика Пантелеймона в Сколе, за переказами, заснована в 1597 році як церква Святої Параскеви. Входить до "оригінальної карпатської трійці" (церкви у Сколе, Верхній Рожанці та Ісаях).

Збудовані майстрами бойківської школи три квадратні у плані зруби накриті чотиригранними наметами. Особливістю архітектури храму є двоярусне рішення бабинця, який має вгорі стіни каркасної конструкції, що зближує його з деякими пам'ятками бойківського типу на Закарпатті.

Квадратна двоярусна дзвіниця прибудована у 1760 році.

За радянської влади у приміщенні храму було відкрито музей народної архітектури.

Нині це діючий храм Української греко-католицької церкви.

Львівський аквапарк "Пляж" - один із найбільших в Україні критих водних оздоровчих комплексів, здатний одночасно прийняти 1 тисячу відвідувачів.

На площі 14 тисяч квадратних метрів розташований 50-метровий спортивний басейн, розважальна зона з 9 водними гірками різної довжини та рівня складності, дитяча зона з дрібним басейном та маленькими гірками.

Для дітей проводяться розважально-ігрові уроки на воді, заняття з дитячого фітнесу та лікувальної гімнастики.

В зоні відпочинку є турецька лазня та джакузі, два бари. Проводяться заняття з аеробіки, фітнесу, танців та інші. У комплекс також входить солярій, фітнес-центр, бістро, інтернет-кафе.

Є зручне паркування.

Галерею Zenyk Art Gallery (ZAG Gallery) у Львові відкрив 2025 року засновник благодійного фонду We and the World Зіновій Козицький, присвятивши його пам'яті свого свого онука Зеника Козицького молодшого. Згідно із задумом засновника, це перший в Україні культурний простір, у якому поєднуються мистецтво, безбар’єрність та інновації.

Завданням галереї є професійне представлення українських митців на міжнародній арені, а також організація виставок іноземних художників у Львові, що сприяє глобальному культурному діалогу. Тут є сучасні виставкові зали, арт-крамниця українських брендів, книжкова зона з добірками мистецької літератури, 3D-зона для інтерактивних експозицій.

Безбар’єрний простір галереї дозволяє кожному відвідувачу, включно з людьми з інвалідністю, вільно взаємодіяти з мистецтвом через інтерактивні виставки, події та унікальні перформанси. Навколишній та внутрішній простори адаптовані для пересування користувачів крісел колісних. Передбачені інформаційні панелі з брайлівським шрифтом, аудіогіди, відео із субтитрами.

Проводяться освітні та мистецькі події для різних вікових груп, арт-терапії для ветеранів та соціально вразливих груп.

Австрійський ДОТ часів Першої світової війни розташований на 30-метровій скелі на північній околиці Миколаєва.

У скелі пісковика вирубано вхід та два окремі приміщення 20 на 7 метрів. На другий поверх до кам'яно-бетонної вежі ДОТу ведуть сходи.

ДОТ використовувався як спостережний пункт та центр управління вогнем - з висоти добре проглядається північна частина міста Миколаєва та дорога, що веде до нього.

"Андроповським джерелом" у Східниці називають джерела мінеральних вод №25 та №26, розташовані поруч один з одним на узліссі неподалік санаторію "Зелений бір" у південній частині курорту.

За своїм хімічним складом це слабомінералізовані, гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-магнієві води типу "Нафтуся". Здебільшого їх застосовують для лікування урологічних захворювань.

Розхожа назва "Андроповське джерело" пов'язана з тим, що у 1980-х pоках водою із цих джерел лікувався радянський генсек Юрій Андропов. За легендою, воду для нього доставляли спочатку вертольотом до найближчого військового аеродрому, а потім реактивним військовим літаком прямо до москви.

Найдавніша аптека у Львові працює на площі Ринок вже майже 300 років.

Аптеку в кам'яниці "Під чорним орлом" відкрив у 1735 році військовий фармацевт Франц Вільгельм Наторп, про що свідчить кована вивіска з емблемою медицини над входом. По обидві сторони акуратного порталу розташовано рельєфні портрети бога лікування Ескулапа та його доньки - богині здоров'я Гігієни.

В аптеці-музеї зберігся старовинний інтер'єр торгової зали, розписи віденських майстрів на стелі, старовинні ваги та касові апарати.

В 1966 році тут відкрився Музей історії фармацевтики, експозиція якого налічує понад 3 тисячі експонатів. В експозиційних залах аптеки-музею можна оглянути різноманітні фармацевтичні пристрої, реконструкцію житла аптекаря, підземну алхімічну лабораторію.

На подвір'ї відтворено вигляд житлового будинку багатого міщанина ХVI-XVII століття.

Аптека "Під чорним орлом" продовжує служити людям і в наш час, ставши державною аптекою № 15. Окрім ліків, тут можна придбати відоме у всьому світі "Залізне вино" (водний розчин сахарату заліза, що вживається при залізодефіцитній анемії) та популярну львівську настоянку "Вігор", яка вважається засобом підвищення потенції. Продаються тут і пам'ятні сувеніри.

Аптека-музей всесвітньо відомого винахідника промислової переробки нафти Йогана (Яна) Зега відкрилася 2021 року у міському парку культури та відпочинку міста Борислав, ще є провідним центром нафтової промисловості Галичини. Тут розташоване одне з найбільших родовищ озокериту, тобто гірського парафіну, що має лікувальні властивості.

Експозиція музею знайомить відвідувачів з історією галицької фармацевтики, експериментами з перегонки нафти, видобуванням та використанням озокериту, видатними постатями Борислава та життєвим шляхом Йогана Зега.

Зокрема, представлено модель дистилятора – приладу для розділення нафти на фракції, а також колекції аптечних штангласів і гасових ламп різних епох.