Пам'ятки Кропивницького району

Археологічний музей імені Нінель Бокій при Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка в Кропивницькому відкрився у 2011 році. Носить ім'я своєї засновниці, історикині та археологині, доцентки кафедри історії України Нінель Бокій.

Основна експозиція музею репрезентує роботу археологічної експедиції кіровоградських дослідників-археологів впродовж 30 років та містить артефакти практично всіх археологічних епох. Зокрема представлені речі з таких відомих пам’яток, як Мельгуновський курган, Самур-Могила, ґрунтові могильники скіфського часу біля села Заломи та міста Світловодськ. Серед них: кераміка, зброя, прикраси, кінська вузда та ритуальні речі.

Перлиною колекції є матеріали золотоординського часу, які репрезентують унікальну археологічну пам’ятку біля села Торговиця на Кіровоградщині.

Велика хоральна синагога в характерному еклектичному стилі кінця XIX століття з романтичним напрямком мавританського стилю збудована в Кропивницькому в 1853 році.

В 1895 році реконструйована за проєктом відомого єлисаветградського архітектора Олександра Лишневського.  На той час в місті проживало близько 25 тисяч євреїв.

Після Другої світової війни синагога було закрито, будівля перебувала в аварійному стані. Нині вона відреставровано та повернута єврейській громаді Кропивницького.

В 1998 році в приміщенні синагоги розпочали роботу 2 значні проєкти єврейської культури - історичний музей "Євреї Єлисаветграда" (на час створення був першим общинним єврейським музеєм в Україні) та єврейський музично-драматичний театр "Тхія".

Водолікарня Гольденберга збудована в Єлисаветграді (нинішній Кропивницький) в кінці ХІХ століття.

Будівлю в мавританському стилі споруджено за проєктом Якова Паученка коштом Ісаака Гольденберга - спеціаліста з лікування нервових захворювань. Прикрашена декоративною плиткою, різьбленою штукатуркою, кольоровою цеглою, різьбленими дверима в "східній" арці порталу.

Лікарня Гольденберга була популярною медичною установою серед заможних єлисаветградців та гостей міста. Тут використовувалися природні і чи не найпрогресивніші на той час процедури: лікувальні ванни, комплекс душів, ультрафіолетове опромінення, аеротерапія. Зростанню популярності здравниці сприяв набір високоякісної курортологічної апаратури європейського рівня. Дружина доктора Ісаака Гольденберга тримала у підвалах лікарні ренський льох і торгувала вином.

Наразі у будівлі розміщується міська лікарня №3.

Перша у Кропивницькому приватна галерея "Єлисаветград" відкрилася у 2011 році в історичних кварталах міста, на вулиці, яка носить ім'я градоначальника Олександра Пашутіна. Двоповерхова будівля галереї збудована наприкінці ХІХ століття місцевим пекарем Олексієнком.

Експозиція налічує кілька десятків картин відомих українських, в тому числі кіровоградських, митців, зокрема, братів Анатолія та Сергія Шаповалових, Семена Равського, Бориса Вінтенка, Федора Клименка та інших. Представлена одна з робіт Петра Оссовського.

Постійно діє експозиція документів, фотографій, предметів, пов′язаних з історією міста Кропивницького. Популярністю користуються і тематичні виставки предметів побуту і мистецтва радянського періоду, монети і банкнот світу, предметів побуту кінця ХІХ – початку XX століття, порцелянових ляльок тощо.

Галерея регулярно проводить тематичні виставки та майстеркласи з живопису.

"Веселі Боковеньки" - дендрологічний парк у складі селекційно-дендрологічної дослідницької станції, підпорядкованої Українському науково-дослідному інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Георгія Висоцького.

Роботи із закладення парку було розпочато в 1893 році Миколою Давидовим за проєктом українського художника-пейзажиста Іпполіта Владиславського-Падалки. В оформленні брав участь відомий знавець-ботанік Арнольд Регель.

Площа парку – 109 гектарів. Парк розбитий у ландшафтному стилі. Головною композиційною віссю його є річка Боковенька та балка Скотувата, на яких споруджено систему мальовничих ставків. П'ять ділянок відтворюють у мініатюрі природний ландшафт певних географічних зон. Колекція парку налічує близько 1000 видів і форм дерев і чагарників, серед яких дуб гірський, кипарисовик нутканський, тюльпанне дерево та інші. Тут росте єдине на Кіровоградщині дерево гінкго.

Долинський краєзнавчий музей на Кіровоградщині є комунальним закладом Долинської міської ради. Заснований у 1966 році. Розташований в історичній частині міста, на найстарішій вулиці, поряд основними з пам’ятками архітектури кінця ХІХ – початку ХХ століть.

Експозиція у чотирьох залах розповідає про історію міста Долинська, культуру та побут його мешканців з давніх часів до сьогодення. Зокрема, в палеонтологічній експозиції представлене скам’яніле дерево, вік якого сягає 250 мільйонів років.

Важливий розділ музею присвячений будівництву залізничної гілки Знам'янка – Миколаїв та заснуванню станції "Долинська", названої на честь місцевої землевласниці Ольги Долинської, яка дала початок розвитку міста.

Окрема зала відведена під художню галерею, де представлена колекція творів понад 30 місцевих художників. Окрасою колекції є роботи відомого кіровоградського скульптора Віктора Френчка.

Будівля залізничної станції "Фундукліївка" Одеської залізниці збудована в Олександрівці в 1876 році коштом київського губернатора Івана Фундуклея, вченого та мецената, який володів у другій половині ХІХ століття навколишніми маєтками.

Названа на його честь.

Державний заповідник-музей Івана Тобілевича (Карпенка-Карого) "Хутір Надія" створено на території однойменної садиби у Миколаївці неподалік Кропивницького, яка належала драматургу в ХІХ-ХХ століттях.

Садибу названо на честь дружини Тобілевича Надії з роду Тарковських. Засновник українського театру оселився тут у 1887 році після заслання, перетворивши садибу на творчу оазу посеред української глибинки. Тут проходили репетиції першої української театральної трупи під керівництвом Марка Кропивницького, бували багато корифеїв українського театру, а сам Карпенко-Карий написав найкращі свої твори: "Сто тисяч", "Господар" та інші.

Зберігся будинок Тобілевичів, флігелі, літній театр, парк зі ставком, чумацька криниця.

Театрально-літературна та меморіальна експозиція налічує понад 7000 предметів, значна частина з яких передана сім’єю Тобілевичів-Тарковських. У кімнатах відновлено інтер’єр тих часів, у залах можна ознайомитися з життєвим шляхом корифеїв українського театру.

Зараз Заповідник-музей Івана Тобілевича "Хутір Надія" є філією Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею. Щорічно тут проводиться театральний фестиваль "Вересневі самоцвіти".

Історико-меморіальний заповідник "Чорний Ворон" заснований в 2020 році в урочищі "Чорний Ворон" поблизу села Розумівка.

Саме тут загинув легендарний повстанський отаман часів Холодноярської республіки, командир ударно-розвідувального загону Степової дивізії Армії УНР Микола Скляр, більше відомий під псевдонімом Чорний Ворон.

За версією літописця Холодного Яру Юрія Горліс-Горського, загін Чорного Ворона дав свій останній бій червоноармійцям у жовтні 1920 року, прикриваючи відхід Степової дивізії на Херсонщину. В бою зі значно більшими силами ворога загинув сам отаман і всі 300 його козаків.

Мешканці села Розумівка поховали повстанців на місці бою. Це єдине точно відоме місце поховання одного з п'яти повстанських отаманів часів Української революції, що мали псевдонім Чорний Ворон (прототипом головного героя однойменної книги Василя Шкляра є інший Чорний Ворон – Іван Черноусов).

У 2005 році на могилі отамана було встановлено дерев'яний хрест. Поруч у 2017 році відкрито пам'ятник Юрію Горліс-Горському.

З 2020 року ведеться створення Історико-меморіального заповідника "Чорний Ворон", що є філією Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею. Згідно з проєктом, до складу заповідника увійдуть меморіальна композиція "Хрести", каплиця в козацькому стилі, реконструкція повстанського табору, тренувальний та туристичний табори.

Історико-меморіальний заповідник "Чорний Ворон" є об'єктом туристичного історико-краєзнавчого маршруту "Холодноярські стежки Чорнолісся".

Історичний музей у селищі міского типу Компаніївка заснований у 2009 році. Розташовується в приміщенні Компаніївського будинку культури.

Фонди музею налічують 330 постійних експонатів і понад 200 предметів тимчасового користування.

В експозиції представлені археологічні знахідки різних епох, зокрема козацької доби, фрагменти зброї та спорядження часів Другої світовової війни, матеріали про видатних земляків, колекції монет і банкнот різних часів.

Окрема експозиція присвячена подіям російсько-української війни.

Кам'янецький краєзнавчий музей розташований у центрі селища Кам'янець. Заснований у 1974 році при місцевому будинку культури, в нинішньому приміщенні працює з 1991 року.

В експозиції "Археологічні знахідки Кам'янеччини" представлені матеріали досліджень двох курганів, розташованих поблизу Кам'янця, що відносяться до різних археологічних культур - від ІІІ тисячоліття до нашої ери до VIII-IX століть нашої ери. Найдавніший експонат – амоніт (скам’яніла мушля) віком близько 25 мільйонів років, знайдений в Кам'янецькому кар’єрі.

Експозиція "Кам'янеччина – коза­цький край" присвячена періоду заснування Кам'янця у другій половині XVIII століття. Тут експонуються предмети побуту та зброя часів Козаччини. В етнографічній колекції експонуються рушники ХІХ-ХХ століть, одяг, прикраси, предмети побуту і знаряддя праці.

Особливим експонатом є унікальний рушник, присвячений 25-річчю незалежності України, започаткований Петрокорбівською громадою, який впродовж двох років вишивали 25 майстринь з кожної сільської громади району.

Співробітники проводять екскурсії музейними експозиціями та організовують подорожі туристичними маршрутами краю.

Кам'яна церква Пресвятої Володимирської Богородиці зі дзвіницею збудована коштом грецької громади Єлисаветграда (нинішній Кропивницький).

Спочатку на цьому місці знаходився дерев'яний храм, споруджений в 1766 році грецькими купцями. В 1898 році будівлю було перебудовано, поряд знаходиться будинок настоятеля.

В інтер'єрі збереглися старовинні розписи, які були відреставровані в 1905 році. Нині це Кафедральний собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці.

Кімната-музей Левка Мацієвича в Олександрівці відкрита 2003 року в будинку, де у 1877 році народився цей видатний український громадський діяч, конструктор, піонер авіації.

Левко Мацієвич був автором першого в світі проєкту авіаносця, проєкту одного з перших у світі гідропланів, багатьох проєктів підводних човнів. Він був серед засновників Революційної української партії (РУП) – першої в Наддніпрянській Україні політичної партії. Загинув в авіакатастрофі під час проведення першого Всеросійського свята повітроплавання 1910 року поблизу Санкт-Петербурга.

В експозиції Кімнати-музею Левка Мацієвича представлені деякі його особисті речі, фотографії і документи, подаровані музею нащадком роду Мацієвичів, українським політиком і громадським діячем Юрієм Сахном. Також пердставлено макет літака "Фарман-4", на якому літав і загинув авіатор.

На фасаді музею встановлено меморіальну дошку.

Кімната-музей Левка Мацієвича є філією Олександрівського краєзнавчого музею.

Комунальний заклад "Бобринецький міський краєзнавчий музей імені Миколи Смоленчука" на Кіровоградщині носить ім'я українського письменника, дослідника життя й творчості корифеїв українського театру Миколи Смоленчука, який заснував цей заклад в 1959 році.

Зараз фонди музею налічують понад 5500 експонатів. Зокрема, представлена археологічна колекція, предмети побуту різних епох, старовинні зброя й гроші.

В основній експозиції представлено фотографії, документи, листи, запрошення, пов’язані з постаттю Марка Кропивницького і братів Тобілевичів. З-поміж унікальних речей – шаль видатної української акторки Марії Заньковецької, а також меблі з будинків, де зупинялися корифеї під час гастролей у Бобринці. Збереглися автентичні столик, стілець, люстро, грамофон.

Зала "Українська світлиця" розповідає про традиційний побут мешканців краю.

У військовій залі представлені матеріали про Другу світову й сучасну війну на сході України, відкрито куточок пам’яті Героя Небесної Сотні Віктора Чміленка.

Краєзнавчий музей історії сіл Суботцівської сільської ради створений у 2005 році як Знам'янський районний краєзнавчий музей. У 2020 році заклад перейшов у підпорядкування Суботцівської громади та оновив свої експозиції, які тепер присвячені переважно історії та видатним мешканцям саме цих населених пунктів. Але музей і надалі розташовується у місті Знам'янка.

Основний фонд музею складає понад 3000 предметів. Серед них архівні документи, унікальні фотографії, археологічні знахідки, предмети побуту, роботи майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.

Зокрема, в археологічній колекції представлені уламки кераміки скіфської і сарматської доби, наконечники стріл, рала та уламки шлаку знаменитого Мельгуновського кургану.

Також представлена велика етнографічна колекція вишитих рушників, стародавнього одягу та предметів побуту, зібраних на території колишнього Знам'янського району.

Музей пропонує 5 туристичних маршрутів: "Чорне озеро – перлина Чорнолісся", "Партизанська слава Чорноліських дібров", "І ліс, і степ з’єдналися воєдино на благословенній Суботцівській землі" (село Богданівка), "Козацька слава не поляже, а про себе розкаже" (село Мошорине), "Лита могила: від скіфів до сьогодення" (село Трепівка).