Пам'ятки Кропивницького району

Літературно-меморіальний музей Іван Карпенка-Карого відкритий у Кропивницькому відкрився 1995 року з нагоди 150-річного ювілею знаного українського драматурга, корифея українського професійного театру Івана Карпенка-Карого (Тобілевича).

Музей розміщено у меморіальному будинку, де письменник мешкав у Єлисаветграді (тодішня назва міста) з 1872 по 1883 рік. Тут він розпочав свою літературну діяльність, написавши оповідання "Новобранець" і дві перші п’єси – "Бурлака" та "Не так пани, як підпанки". У нього в гостях бували відомі діячі культури другої половини ХІХ століття, серед яких: Микола Лисенко, Марко Кропивницький, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Микола Аркас, Марія Заньковецька, Михайло Старицький та інші.

Основна експозиція "Іван Карпенко-Карий: життєвими стежками корифея" висвітлює єлисаветградський період життя письменника, його ролі на аматорській та професійній сцені. Представлені прижиттєві видання творів Карпенка-Карого, оригінали світлин корифеїв українського театру, театральні афіші.

У другому та третьому залах розгорнуті тимчасові виставки: "Хутір Надія – театральна мекка України", "Голоси літературної Кіровоградщини" (історія літературного життя краю за 80 років), "Слово про місто над Інгулом" (згадки про місто Кропивницький у творах відомих письменників).

Літературно-меморіальний музей письменника Юрія Яновського розташований у селі Нечаївка, де він народився у 1902 році. Будівля музею зведена в центрі села в 1972 році з ініціативи односельців.

Родина Яновських мала козацьке походження, вони були дальніми родичами Гоголів-Яновських. Мешкали на хуторі Майорівка, яка зараз є частиною села Нечаївка (на місці садиби встановлено пам'ятний знак). Юрій Яновський прожив тут перші 15 років життя, навчався у місцевій земській школі. У 1917 році родина переїхала до Єлисаветграда, але спогади про рідне село відбилися у творчості письменника.

Оформлення музейної експозиції виконав художник-монументаліст Володимир Волохов, реалізувавши у художній формі дві головні теми творчості Юрія Яновського – степ і море.

В основі музейної експозиції – особисті речі Юрія Яновського, книги, фотоальбоми, документи, орденські книжки, квиток члена спілки письменників. Відтворено інтер'єр їдальні та робочого кабінету письменника в його київській квартирі. Також експонуються декорації до вистав, поставлених за п'єсами Яновського, театральні афіші.

Меморіальний музей Марка Кропивницького в місті Кропивницькому відкрито в 1982 році в будинку, де корифей українського театру прожив майже 20 років. Тут драматург написав свої класичні п'єси, тут же на початку 1880-х років формував уславлену українську театральну трупу.

Експозиція музею складається з кількох розділів, які розповідають про сім'ю драматурга та актора, про його дитинство та навчання у гімназії та університеті, про його шлях у мистецтві як засновника першого професійного українського театру – Театру корифеїв.

Меморіальний музей Марка Кропивницького є філією Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею.

Пам'ятник Марку Кропивницькому встановлено біля Театру корифеїв.

Народний меморіальний музей Юлія Мейтуса у Кропивницькому діє з 1985 році при Музичній школі №2, яка також носить ім'я видатного українського композитора, фундатора української опери ХХ століття Юлія Мейтуса.

Основу експозиції становлять понад 200 унікальних експонатів, переданих музею родиною Юлія Мейтуса. Серед них рукописи, афіші, фотодокументи, клавіри, листи, нотні збірки, книги та особисті речі композитора.

Крім екскурсій, в музеї проводяться музичні вечори, авторські концерти, конкурси та фестивалі, уроки-концерти, майстеркласи, презентації нових експонатів.

Дендропарк у Кропивницькому - одне з найпопулярніших місць відпочинку містян.

Парк площею 45 гектарів створений у 1958 році. На першому етапі було висаджено близько 50 видів різноманітних дерев та чагарників. А в 1972 році парк був віднесений до категорії парків-пам'яток.

У 2001 році паркову зону, що з часом прийшла в запустіння, почали відроджувати: відтворили зелену зону, побудували дитячі майданчики, відреставрували атракціони і поставили нові - зараз їх у парку 40.

У 2008 році дендропарк у Кропивницькому визнано найкращим парком в Україні. Справжня його родзинка - 100 тисяч тюльпанів, які розквітають наприкінці квітня.

В 2009 році в парку було висаджено алею туй на честь 70-річчя області.

На території парку розважальна є зона із 44 атракціонами. Цілий рік відвідувачів пригощає чаєм величезний самовар. Також на території є 2 кафе та 2 ресторани.

Міський краєзнавчий музей Знам'янки заснований у 1961 році як "Кобзарева світлиця" з ініціативи дальніх родичок поета Тараса Шевченка – Катерини та Антоніни Красицьких. З 2004 року краєзнавчий музей має офіційний статус, а "Кобзарева світлиця" функціонує як його філія. Значний внесок у розвиток закладу зробив інший нащадок Шевченка – В’ячеслав Шкода (біля входу встановлено меморіальну дошку).

Експозиції музею розташовані у чотирьох кімнатах. Вони розповідають про історію заснування Знам'янки за козацьких часів, її розвиток як станції на залізниці Одеса – Харків, культурних і громадських діячів кінця XIX – першої половини XX століть, події Другої світової та сучасної російсько-української війн. Центральним експонатом тут є макет залізничної станції "Знам'янка" та прилеглого містечка початку XX століття.

В експозиції "Кобзарева світлиця" чільне місце посідає ткацький верстат початку XX століття. Також експонується колекція українських рушників, предмети сільськогосподарської праці та домашнього господарства, твори сакрального мистецтва. Представлені картини члена Національної спілки художників України Бориса Єгорова, роботи з природних матеріалів Антоніни Красицької, різьблення по дереву майстрів Сергія Батюка і Миколи Пунтуса, портрети Красицьких роботи знам’янчанина Михайла Гришина тощо.

Монумент "Янгол-охоронець України" встановлений у Кропивницькому до 2000-річчя Різдва Христового та до 250-річчя міста.

По периметру основи колони є напис: "Храни, Боже, Україну".

Під час створення пам'ятника майстри використовували граніти Капустинського, Крупського та Войновського родовищ. Пам'ятник Янголу-охоронцю створили скульптор Анатолій Гончар та архітектор Віталій Кривенко.

"Ельворті" - один із найстаріших і найбільших у Європі заводів сільгоспмашин, що спеціалізується на виробництві сівалок.

Заснований братами-англійцями Робертом та Томасом Ельворті. Успіх заводу, на якому в дореволюційний час працювало більше половини населення Єлисаветграда, сприяло розвитку міста.

В радянський час був перейменований на "Червону зірку", продукція якого була відома у всьому світі. Наразі заводу повернуть історичне ім'я Ельворті.

Після реставрації та капітального ремонту будинку Ельворті у 1994 році відкрито музей заводу, який налічує зараз понад 3500 експонатів.

Громадський музей історії села Мошорине розташований на другому поверсі Мошоринської загальноосвітньої школи. Має два розділи: етнографічний та історичний.

В етнографічному розділі відтворено інтер'єр традиційної української хати з пічкою, лавами, скринями, мисниками, іконами та вишитими рушниками. Тут представлені речі сільського побуту: ночви, бочка, мірка, хлібна діжа, решето, сито, рубель для прасування, коромисло, плетені вироби з кори й лози – кошики й корзини. Також можна побачити сільськогосподарське знаряддя: серп, ціп, зернотерку, ручний млин і ярмо для волів.

Історичний розділ присвячений переважно подіям Другої світової війни. Представлено близько 200 портретів мешканців Мошориного, які загинули на фронті. Серед експонатів: обріз гвинтівки, ніж-багнет, кулеметні стрічки, гранати, каски, фляги, протигазна коробка німецького зразка.

Нова експозиція присвячена вихідцям із села Мошорине, які беруть участь в російсько-українській війні.

Музей історії села Розумівка заснований 1967 року. Початково розміщувався у приміщенні Хрестовоздвиженської церкви – усипальні родини Раєвських, завдяки чому храм зберігся.

Зараз музей розташовується на другому поверсі Розумівського будинку культури. Оновлена експозиція розповідає про символіку Розумівки, про археологічні дослідження в краї, про історію села наприкінцікінці ХІХ – на початку ХХ століття, про Голодомор 1932-1933 років та сталінські репресії в селі, про радянський період та війну в Афганістані, про учасників російсько-української війни.

Окрема експозиція розповідає про події в краї часів Української революції 1917–1921 років, зокрема про отамана Чорного Ворона (Миколу Скляра), який разом з трьома сотнями козаків загинув поблизу Розумівки (створюється меморіал). Експозицію доповнюють тематичні вітражі.

Музей історії села Розумівка є філією Олександрівського краєзнавчого музею.

Музей історії техніки при Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка в Кропивницькому відкрився у 2015 році. Розташований в комп’ютерних лабораторіях Фізико-математичного факультету, на першому поверсі навчального корпусу №4.

В експозиції "Обчислювальна та комп’ютерна техніка" представлені домеханічні обчислювачі, механічні арифмометри, мікрокалькулятори, персональні комп'ютери різних поколінь, зразки мікропроцесорів, плат оперативної пам’яті, материнських плат, відеокарт, дисководів, різномантіні носії даних (перфокарти, бабіни, дискети, жорсткі диски).

Особливий інтерес представляють великий демонстраційний калькулятор "Програміст" на базі плати звичайного програмованого калькулятора МК-61 та демонстраційний варіант персонального комп’ютера з відкритими для огляду мікросхемами та периферійними пристроями.

Музей історії українського хореографічного мистецтва в Кропивницькому заснований 2004 року як відділ Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею.

Тривалий час музей розташовувався на території Державного музею-заповідника Івана Тобілевича (Карпенка-Карого) "Хутір Надія" неподалік від Кропивницького. Саме тут жила і творила видатна родина Тобілевичів, з якою пов’язують виникнення українського народного сценічного танцю.

2023 року оновлена експозиція відкрилася на першому поверсі колишньої будівлі управління Національного банку, де зараз облаштовують Музейний історично-мистецький простір. Експозиція у трьох залах висвітлює розвиток хореографічного мистецтва в Україні та за її межами, зв’язок творчості видатних балетмейстерів минулого з розвитком українського танцю сьогодні.

У першій залі представлені матеріали про історію становлення українського танцю. Друга зала присвячена Заслуженому ансамблю народного танцю України "Ятрань", що був створений у Кропивницькому (тодішньому Кіровограді) у 1949 році. У третій залі – світлини, афіші та костюми колективів, які танцюють український танець за кордоном, а також дитячих хореографічних колективів.

У галереї перед входом у музей – портрети видатних хореографів України.

Експозиція Музею мистецтв у Кропивницькому розміщена в будівлі в стилі модерн, збудованій наприкінці ХІХ століття на замовлення купця Ізраїля Шполянського.

Вперше питання про створення в місті художнього музею було порушено місцевою інтелігенцією ще в 1870 році, проте реальна робота розпочалася лише в 1921 році.

Сьогодні фонди музею налічують 9000 експонатів: живопис, графіка, скульптура, кераміка і скло, тканина, дерево, метал, архівно-документальна, фото. Частину експонатів музей отримав із фондів Ермітажу, Третьяковської галереї, київських музеїв, інші представляють творчий доробок відомих художників з Кропивницького.

Музей має п’ять виставкових залів, з них три є стаціонарними: "Сакральне мистецтво", "Мистецтво ХVІІІ – початку ХХ століть", "Художники-земляки".

Перлиною колекції є картина самобутнього польського художника Войцеха Горація Коссака "Кривава неділя у Петербурзі 9 січня 1905 року".

Також в експозиції музею представлено комплекс декоративно-ужиткового мистецтва.

Кропивницький музей музичної культури імені Кароля Шимановського заснований у 1991 році з ініціативи музикознавиці Ольги Левтонової. На цей час тимчасово не має свого приміщення, експонати зберігаються в запасниках.

Музей присвячений єлисаветградському періоду в житті видатного польського композитора Кароля Шимановського, який народився 1882 року в Україні – в родинному маєтку на Чигиринщині. В Єлисаветграді, де його родина мешкала в зимовий період, він навчався в музичній школі Нейгаузів, тут розпочав концертну та публіцистичну діяльність.

Меморіальний будинок Шимановських по вулиці Гоголя, що перебував в аварійному стані, був фактично збудований наново у 1991-1997 роках, але будівництво так і не було завершене. Тимчасово музей розміщувався в Музичній школі №1 імені Генріха Нейгауза, але 2020 року у зв’язку з капітальним ремонтом будівлі школи музейні експозиції були демонтовані.

Фонди музею налічують близько 10 000 експонатів. Найціннішими з-поміж них є автографи, речі та портрети Кароля Шимановського, документи й фотографії родин Нейгаузів і Блюменфельдів.

Зараз Музей музичної культури імені Кароля Шимановського влаштовує окремі виставки на інших майданчиках, проводить тематичні екскурсії містом та працює в онлайні.

Музейний комплекс Льотної академії Національного авіаційного університету в Кропивницькому об'єднує цілу низку музейних закладів та виставкових просторів, що присвячені історії української авіації загалом та навчального закладу зокрема.

Центром комплексу є Музей авіації, який функціонує з 1971 року. В експозиції представлено багато моделей літаків, світлин, сувенірів з різних країн, нагород та подарунків. Найпопулярнішим експонатом є кабіна літака Ан-24, яка використовувалася як тренажер для курсантів. Також представлені зразки бортових реєстраторів – так званих "чорних скриньок".

Сквер Кожедуба за головним навчальним корпусом академії створений 2010 року навколо пам'ятного знака на честь перебування на Кіровоградщині українського льотчика-аса Івана Кожедуба. У сквері також розташовані кований пам'ятний знак "Шпаківня назавжди" на честь усіх випускників, меморіальна дошка, присвячена двічі Герою Радянського Союзу Амет-хану Султану, стенди з інформацією про видатних авіаторів, діяльність яких пов’язана з Кіровоградщиною тощо.

Алея авіаторів закладена у 2010 році від вулиці Чобану до БК "Авіатор" на честь 100-річчя першого польоту в небо Єлисаветграда. Тут розташовані справжні літаки та моделі, стенди й креативні композиції, фонтан у вигляді літака та багато іншого.

Сквер аеронавігації розташований між другим навчальним корпусом та тренажерним центром – тут представлено композицію "Роза вітрів" та зразки аеронавігаційного обладнання, яке експлуатувалося на аеродромі "Кіровоград" у різні роки.

Частиною комлексу також є Музейна експозиція історичного краєзнавства.