Пам'ятки Білоцерківського району

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Пархомівці збудована в 1906 році за заповітом промисловця та мецената Віктора Голубєва його синами.

Архітектор Володимир Покровський реалізував проєкт у нетрадиційному для православ'я стилі модерн із використанням архітектурних форм новгородських храмів XIII сторіччя. Монументальні мозаїки "Покрови Богоматері" та "Спас Нерукотворний" виконані за ескізами Миколи Реріха, який дружив із сходознавцем Віктором Голубєвим, одним із братів Голубєвих.

У зовнішньому та внутрішньому оформленні багато елементів східного символізму, через що храм було освячено лише в 1907 році.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Ромашках - один із найбільших та найвеличніших провінційних православних храмів України.

Цю величезну трипрестольну церкву звели в 1843 році коштом поміщиці Трофимової. Два вівтарі присвячені Святому Миколаю Чудотворцю та Святому Антонію Печерському.

Пізній класицизм, підкреслений розмірами будівлі та рідкісними для православних храмів Наддніпрянщини вежами-дзвіницями, ставить Ромашківську церкву в один ряд із найвидатнішими пам'ятками архітектури України. Це визнавала навіть радянська влада, яка не лише зберегла церкву, а й відновила її після руйнувань під час Другої світової війни.

Покровська церква у Ромашках є пам'яткою архітектури національного значення.

Свято-Троїцька церква в Рудому Селі споруджена в стилі класицизму на місці старої дерев'яної церкви.

Тут зберігається чудотворна Рудосільська ікона Божої Матері, чудове явище якої одному з господарів Рудого Села Станіславу Залєвському сталося у підвалі його маєтку.

Храм відреставровано. Парафія належить до Православної церкви України.

Синявська страусина ферма розташована на виїзді з Синяви у бік села Бушеве, навпроти Божої гори.

Заснована у 2002 році родиною місцевого жителя Василя Ковінька. Невелике стадо страусів міститься у вольєрах. Проводяться екскурсії. У літній період працює кафе, де можна скуштувати страусятини та страусиних яєць. У комплекс також входить міні-зоопарк із пташником.

Будівля чоловічої гімназії в Сквирі збудована в 1909 році коштом мецената, інженера Всеросійських шляхів Петра Сувчинського.

Будівництво велося за проєктом українського архітектора Олександра Кобелєва, автора будівель Держбанку та Комерційного інституту у Києві.

Сквирську міську чоловічу гімназію відносили до розряду гімназій, які мали найкращі приміщення на території російської імперії. Першим директором навчального закладу в 1909 рці став Іван Росоптовський, але невдовзі його змінив Іван Григорович.

У 1917 році при Сквирській чоловічій гімназії Карлом Болсуновським було відкрито краєзнавчий музей.

Нині це Сквирський Академічний Ліцей.

Міський народний краєзнавчий музей Сквирської міської ради заснований у 1987 році.

Експозиція у 8 залах налічує понад 3600 експонатів. В археологічній колекції представлені речі різних епох, знайдені під час розкопках у навколишніх селах.

Також можна побачити ужиткові речі XV-XX століття.

Окрім цього, музей має виставку військової слави та картинну галерею.

Спасо-Преображенський кафедральний собор – головний православний храм Білої Церкви, яскравий зразок переходу у церковній архітектурі від барокових форм до класицизму.

Православний собор споруджено у 1833-39 роках коштом графині Олександри Браницької на місці напівзруйнованої Микільської церкви, заснованої в 1706 році гетьманом Іваном Мазепою. У місті існувало повір'я, що на того, хто збудує новий храм на місці Микільської церкви, чекає неминуча смерть. Графіня померла в рік закінчення будівництва і була похована в соборі, збудованому за її замовленням.

Кам'яна будівля має висоту 40 метрів, але виглядає доволі присадкуватою. Барабан, розташований над центральною частиною, вінчає масивне склепіння, що має напівсферичну форму. Стіни прикрашають пілястри.

У 1930 році Преображенський собор було закрито, в 1956 році проведено реставрацію. Нині храм діючий. Поруч розташована каплиця, що являє собою фрагмент Микільської церкви, що зберігся.

В 2023 році рішенням міської ради Білої Церкви будівлі Преображенського собору та Микільської церкви передані Білоцерківській єпархії Української Православної Церкви України.

Таращанський історико-краєзнавчий музей з 1965 року розташовується в будинку ксьондза при костелі Марії Магдалини, зведеному в Таращі наприкінці XIX століття. Сам цегляний будинок священика збудований у 1917 році.

Експозиція музею знайомить з археологічними знахідками на території Таращі та околиць, історією цього краю від найдавніших часів до сучасності, самобутньою культурою мешканців цього району Київщини. Зокрема, представлено колекції глиняних фігурок, вишитих рушників, різноманітних дерев'яних знарядь праці.

Окрему експозицію присвячено видатним мешканцям Таращі, серед яких багато відомих вчених і педагогів.

Тетіївський народний історико-краєзнавчий музей заснований у 1967 році. З 1989 року розташовується в приміщенні колишнього банку початку XX століття, навпроти Центрального міського парку Тетієва.

На сьогодні фонди музею налічують понад 4000 експонатів, які виставлені в семи кімнатах. Експозиція розповідає про далеке минуле Тетіївщини, події Української революції, Голодомор 1932-1933 років, Другу світову війну та повоєнну відбудову.

Привертає увагу насичений матеріалами стенд "Тетіїв на перехресті віків" про історію розвитку міста. Постійно поповнюються експонатами виставки "Євромайдан" та "Неоголошена війна".

Комплекс торгових рядів у Білій Церкві збудовано на початку ХІХ століття графом Браницьким. Назва "БрУМ", що прижилася, розшифровується як "Браницьких Універсальний Магазин".

Збудований у стилі раннього класицизму замкнутий Гостинний двір звернений на площу великими арками з парадними портиками по осі чотирьох фасадів. Портики грали велику композиційну роль, замикаючи перспективу чотирьох взаємно перпендикулярних вулиць, спланованих по осях квадратної Базарної площі. Оригінально вирішений торговельний комплекс площею близько 5 тисяч квадратних метрів було розраховано на 85 лавок. Відкриття торгових рядів значно стимулювало торгівлю у Білій Церкві та сприяло розширенню єврейської громади.

Старий БрУМ досі використовується за призначенням - тут розміщені магазини та кафе. На території проходять різноманітні фестивалі та культурні акції.

Хоральна (центральна) синагога збудована в XIX сторіччі коштом єврейської громади міста Біла Церква. Будівля виконана у стилі еклектики.

У віці 16 років тут почав свій шлях кантора Пінхас Мінковський, про якого писав Бабель в одному зі своїх оповідань про Беню Крика: "Похорон Йосипа буде за першим розрядом: шість коней, як шість левів, дві колісниці з вінками, хор із Бродської синагоги, сам Мінковський прийде відспівувати покійного вашого сина".

За радянських часів синагогу було закрито, зараз будівля належить технолого-економічному коледжу Білоцерківського національного аграрного університету.

Храм Святого Георгія Побідоносця на Замковій горі у Білій Церкві відновлено в 2013 році практично на тому ж місці, де в 1032 році князь Ярослав Мудрий заклав перший храм та дитинець міста Юр'єва.

За легендою, білокам'яна церква, що збереглася після монголо-татарської навали, дала місту нинішню назву. У литовсько-польські часи на місці дитинця було споруджено замок, церкву було розібрано. Її фундаменти виявив у 1980-х роках археолог Руслан Орлов.

Відновлення храму Святого Георгія було ініційовано в 2011 році Благодійним фондом Костянтина Єфименка. Проєкт розробив архітектор В’ячеслав Міщенко, ґрунтуючись на плані виявлених археологами фундаментів та зовнішнього вигляду типових давньоруських храмів XI-XIII сторічь. У підвалах планується відкриття музею Замкової гори з експозицією знахідок, зроблених під час будівництва. Оригінальні фундаменти, що збереглися, будуть накриті скляним павільйоном.

Поруч встановлено пам'ятник Ярославу Мудрому.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Рокитному збудована в 1897-1901 роках у популярному на той час "цегляному" стилі.

Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Церкву Різдва Пресвятої Богородиці у Ковалівці було відкрито в 1997 році.

В будівництві брали участь архітектор Анатолій Антонюк та група художників під керівництвом Вугара Мамедова.

Храм збудований у вигляді корабля на березі озера в центрі села. Високопрофесійно зроблено розписи храму та ікон. Головні святині – ікони святого Миколая Чудотворця, преподобного Сергія Радонезького.

Велика кам'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Ківшовата побудована в 1886 році.

У радянські часи храм був закритий, приміщення використовувалося як склад.

Наразі церква Різдва Богородиці знову діє, проведено реставрацію. В інтер'єрі можна оглянути розкішний різьблений іконостас.