Пам'ятки Кам’янця-Подільського

Головна міська брама (ворота) – один із ключових вузлів оборонної системи Старого міста Кам'янець-Подільський.

Належить до найдавніших оборонних споруд міста. Брама закривала в'їзд до Кам'янця через Турецький міст із боку Старої фортеці.

Комплекс Міської брами перебудував у 1746 році військовий інженер Xристіан Дальке. В'їзд у місто здійснювався через Надбрамну вежу, у приміщенні якої зараз працює маленьке кафе. Нинішній проїзд прорубано в оборонній стіні. З протилежного боку знаходиться каземат-лабораторія для випробування пороху, який вироблявся на млинах порохових на річці Смотрич. Наразі у комплексі лабораторії розміщено ресторан "Під брамою".

Трохи вище воріт розташований вірменський бастіон – потужна шестигранна споруда з великими амбразурами, збудована під керівництвом військового інженера Камілуса.

З видового майданчика над лабораторією відкривається класичний вод на Стару фортецю.

Стара фортеця Кам'янця-Подільського - одна з найвидатніших пам'яток фортифікаційного мистецтва України.

Входить до складу Кам'янця-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Зараз найчастіше використовується назва "Старий замок", хоча формально ця фортеця була замком (резиденцією феодала) лише на самому початку свого існування, за князів Коріатовичів (Корятовичів).

Потужний оборонний вузол на в'їзді в місто головною дорогою через міст над вузьким перешийком каньйону Смотрича був споруджений у XVI столітті на основі давньоруських укріплень ХІ-ХІІ сторічь. Стара фортеця складається з 11 веж: Папська (Кармалюкова), Ковпак, Тенчинська, Ляська (Білла), Денна, Нова (Велика) Західна, Мала Західна, Рожанка, Комендантська, Лянцкоронська вежа, Нова Східна. Башти з'єднані оборонними стінами, на території розташовані казарми та облоговий колодязь. Найдавніша з веж - Денна (можливо, побудована на фундаментах римських укріплень).

У XVII столітті було прибудовано земляні бастіони Нової фортеці, яка ефективніше протистояла вогню артилерії. Сила кам'янецьких укріплень вражала сучасників. Крилатою стала фраза турецького хана Османа, який у 1621 році підійшов до стін фортеці та запитав, хто так її так зміцнив. "Сам Бог", - відповіли хану. "Тоді нехай Бог її і бере", - відповів Осман, відводячи свої війська. Однак у 1672 році Кам'янець-Подільський таки був узятий приступом турецькою армією султана Магомета IV та козаками Петра Дорошенка.

В західному бастіоні фортеці реконструйовано сцену оборони, якою керував Миколай Потоцький та під час якої загинув Юрій Володийовський. Зі Старої фортеці тричі втікав із ув'язнення народний герой Устим Кармалюк. Папська вежа, в якій він утримувався, з того часу носить його ім'я, у ній влаштована експозиція. У східному бастіоні розміщено експозицію легкої метальної зброї.

Проводяться нічні екскурсії. Стара фортеця часто є декораціями численних фестивалів та історичних реконструкцій.

Будівлю польського магістрату було збудовано у центрі Кам'янця-Подільського після надання місту Магдебурзького права в 1374 році.

Ратуша Кам'янця-Подільського вважається найстарішою в Україні. Це основна цивільна споруда Старого міста. Складається з двоповерхової будівлі ради та восьмиярусної годинникової вежі. Спочатку будівля була готичною, але згодом на неї нашарувалися різні архітектурні стилі.

У розчищеній частині багаторівневих підвалів відкрито музей "Суд середньовічного Кам'янця" з експозицією знарядь тортур. На першому поверсі розташоване недороге кафе "Ратуша".

На другому поверсі розміщено Музей історії магдебурзького права та Музей грошей.

Руська брама - унікальна гідротехнічна фортифікаційна споруда Кам'янця-Подільського, що складала разом із Польською брамою систему для затоплення каньйону річки Смотрич у разі небезпеки.

Будівництво почалося приблизно в 1527 році. Ансамбль Руської брами складався з 8 веж, барбакана та оборонних стін, що їх з'єднували, довжиною 230 метрів, які повністю перетинали каньйон шириною 90 метрів. У місці перетину русла річки в стіні були шлюзи.

В XVI-XVII століттях внаслідок частих повеней прибережні укріплення Руської брами почали руйнуватися, і до кінця XVII – початку XVIII сторіччя обрушилися чотири вежі. Збереглася Годинникова, Надбрамна, Приворотна, Прибережна вежі та Барбакан.

Наразі проведено реставрацію. Частина приміщень Руської брами використовується як творча майстерня гончарів, планується створення культурно-ремісничого центру.

Семіярусна вежа Стефана Баторія – найбільша оборонна споруда фортифікаційної системи Кам'янця-Подільського.

Є верхньою частиною комплексу Польської брами - одного з трьох в'їздів у Старе місто. Мала велике фортифікаційне значення, оскільки пологий берег річки Смотрич тут полегшував ворогам штурм.

Вежу на місці древніх міських воріт було побудовано 1564-1585 роках коштом польського короля Стефана Баторія, за що й отримала його ім'я. Після ремонту вежі в XVII сторіччі ремісничим цехом кушнірів її також стали називати Кушнірською.

За легендою, в 1711 році під час відвідин Кам'янця-Подільського у російського царя Петра I, що проходив через ворота вежі, з його голови вітром зірвало капелюх, після чого вежу почали називати Вітряними воротами.

У 1780-х роках за часів короля Станіслава Августа, комендант Кам'янець-Подільської фортеці Ян де Вітте добудував вежу до семи ярусів та прибудував прямокутний корпус. Збереглося багато елементів декору.

Виставкова зала художнього відділу Кам'янець-Подільського історичного музею-заповідника розташована в сучасному центрі міста, на першому поверсі багатоповерхового будинку.

Заклад знайомить відвідувачів із творами сучасних митців України. Заповідник реалізує тут виставкові проєкти, проводить персональні та колективні художні виставки, організує концерти, майстер-класи, ярмарки виробів ручної роботи тощо.

Масивний восьмикутний павільйон біля ратуші на Польському Ринку Кам'янця-Подільського зведено над Вірменською криницею, яка була відкрита в 1638 році.

Криницю глибиною 55 метрів (за іншими даними - 40 метрів) прорубали в суцільній скельній породі за розпорядженням польського короля Владислава IV Вази. Вона мала стати основним джерелом питної води для мешканців міста.

За легендою, будівництво велося на залишки розкрадених коштів, які заповів на будівництво міського водопроводу багатий вірменський купець Нарзес. Проте вода в криниці виявилася солоною, її визнали непридатною для пиття. За це Вірменську криницю жартома прозвали "пам'ятником корупції".

Тривалий час павільйон криниці використовували як склад. Нині це виставкова зала.

Галерея мистецтв художнього відділу Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника розміщена у колишньому навчальному корпусі Духовної семінарії (XVIII століття) на площі Вірменський Ринок.

У православній семінарії Кам'янця-Подільського навчалися Михайло Достоєвський, Степан Руданський, Микола Леонтович, Анатолій Свидницький та інші.

В музейній експозиції представлені твори живопису, графіки та скульптури XVII-XX століть, а також колекція ікон різних релігійних конфесій.

У 2008 році відкрито кімнату-музей Годованця. Проходять тематичні виставки.

Гончарська вежа - виразна фортифікаційна споруда над каньйоном Смотрича, що добре проглядається з Новопланівського мосту в Кам'янці-Подільському.

Башта збудована в XVI сторіччі коштом цеху гончарів.

Гончарська вежа відкрита для відвідування. Всередині башти модна прогулятися відновленими галереями, оглянути панораму з бійниць. Також у вежі встановлені експозиційні планшети з інформацією про пам’ятку та її реставрацію.

У прилеглій до Гончарської вежі будівлі відкрито ресторан "Стара фортеця".

Будівля Державного банку - перша архітектурна споруда Нового плану, збудована біля в'їзду до нової частини Кам'янця-Подільського одразу після відкриття Новопланівського мосту.

Складається з двох корпусів: перший побудований практично над каньйоном річки Смотрич, другий – трохи вище. Обидва корпуси були споруджені у 1896-1901 роках архітектором Іваном Калашниковим під керівництвом губернського архітектора Канакотна. Центральна будівля, у плані буквою "Г", займала безпосередньо сама Державний банк, другий корпус, прямокутна у плані будівля, - будинок працівників банку. Головну будівлю прикрашають ризаліти та рустівка, що нагадує кам'яну кладку. Парадний вхід оформлений колонами та трикутним фронтоном. Для будівництва надійних сховищ банку у скелі вирубали підвали завглибшки понад 10 метрів.

Замковий міст, що з'єднує Старе місто з фортецею, на вигляд виглядає як суцільна кам'яна стіна, проте, насправді, є своєрідним саркофагом, що містить усередині більш ранню споруду.

За однією з версій, основою нинішнього мосту є споруда римської епохи. Спочатку Замковий міст був арочним. Він побудований над каньйоном Смотричу там, де петля річки утворює тонкий скелястий перешийок, що відокремлює Старе місто від материка. Кажуть, що це єдиний у світі міст, збудований уздовж, а не впоперек русла річки.

Нинішній вигляд Замковий міст набув у XVII сторіччі, коли Кам'янець-Подільський захопили турки. Вони перебудували міст, використавши камінь від розібраного монастиря Босих Кармелітів. З того часу його часто називають Турецьким мостом.

З боку міста збереглися потужні оборонні споруди Міської брами (XVI-XVIII століття), а також Вірменський бастіон (XVI-XVII століття). У приміщенні каземату-лабораторії працює кафе.

Великий комплекс будівель казарм Кам'янець-Подільської фортеці особливо ефектно виглядає з протилежного боку каньйону Смотрича – з пішохідного мосту чи від Покровської церкви, що у дендропарку.

Спроєктовані для розміщення військового гарнізону комендантом кам'янецької фортеці Ян де Вітте, збудовані в кінці XVIII сторіччя архітектором Станіславом Завадським.

З боку річки будівля виглядає як фортеця завдяки потужним підпірним стінам та вікнам-бійницям. Тут служили російський письменник і поет Костянтин Батюшков, декабрист та герой Бородіно Володимир Раєвський, учений-лексикограф Володимир Даль, письменник Михайло Булгаков.

За радянських часів у будинках казарм знаходилася тютюнова фабрика. Нині комплекс у занедбаному стані.

Казематна вежа - одна з наймаловідоміших фортифікаційних споруд Кам'янця-Подільського, хоч і знаходиться в самому центрі Старого міста, у дворику за будівлею райради (прохід через арку шпиталя з вулиці Госпітальної).

За однією з версій, побудована в 1667 році як частина міських укріплень. За іншою версією, споруджена в 1783-1791 роках як частина комплексу гауптвахти та в мирний час служила туалетом для арештантів.

Будівля кругла у плані, діаметром 9,5 метрів, з прямокутним тамбуром із північного боку. Стіни верхнього ярусу, на висоті близько 2 метрів, прорізають шість вікон-бійниць.

В даний час в Казематній вежі розміщується експозиція "Історія фортифікацій XV-XIX століть" з трьома макетами укріплень, зразками холодної та вогнепальної зброї, копіями старовинних планів, гравюр, літографій, креслень, схем тощо.

В прибудові представлена ​​колекція подільських курильних трубок XVII-XVIII століть.

Кафедральний костел святих Апостолів Петра та Павла - головна культова споруда Старого міста.

Петропавлівський костел збудовано чернечим орденом домініканців, які з'явилися у Кам'янці-Подільському в XIV сторіччі. Будівництво кам'яного костелу в 1502-1517 роках приписують єпископу Якубові Бучацькому. Під час турецького панування (1672-1699 роки) храм використовувався як головна мечеть, до нього був прибудований 36-метровий мінарет. Після повернення поляків, згідно з мирним договором, мінарет було збережено, але зверху було встановлено золочену статую Мадонни. Тепер Петропавлівський кафедральний костел у Кам'янці-Подільському – єдиний у світі християнський храм із мінаретом.

В ньому зберігається чудовий скульптурний надгробок 21-річної Лаури Пшездецької роботи Віктора Бродзького (1874 рік). Під час кінної прогулянки дівчина впала з коня, зламала хребет та померла. За два роки на замовлення невтішних батьків скульптор створив з мармуру шедевр: красуня з тінню посмішки на обличчі виглядає сплячою, але скорботний ангел уже опустив погаслий смолоскип, а недочитана книга відкрита на 21 сторінці. Скульптуру часто називають "Сплячою царівною".

У двір Петропавлівського костелу веде пишна Тріумфальна арка (1781 рік) на честь приїзду останнього польського короля Станіслава Августа.

Екскурсії проводяться у вільний від богослужінь час.

Величний собор Олександра Невського – головний православний храм Кам'янця-Подільського.

Собор у неовізантійському стилі збудовано в 1893 році на честь 100-річчя "приєднання" Поділля до росії. Храм будувався народним коштом, зібрані Олександро-Невським опікунством. Споруда вражала величчю і була одним із найкрасивіших храмів Кам'янця-Подільського.

Олександро-Невський собор мав великий головний купол і чотири напівкуполи з боків, над західним входом була розташована невеличка дзвіниця. Головний вівтар собору був присвячений Святому Олександру Невському, на згадку про Олександра III, південний вівтар носив ім'я Святої Великомучениці Катерини, покровительки Катерини II, а північний - Святого Миколая. Приміщення церкви обігрівалося паровим опаленням.

Олександро-Невський собор був зруйнований у роки радянської влади, але після відновлення незалежності України собор було відбудовано.

8 квітня 2023 року жителі Камянця-Подільського одностайно підтримали перехід собору Олександра Невського до Православної церкви України. Проте віряни УПЦ московського патріархату й досі не пускають до церкви кам’янчан.