Пам'ятки Івано-Франківської області

Народний музей історії села Іллінці відкрито 1987 року з ініціативи місцевого педагога та краєзнавця Романа Ризюка.

Музей розташовується на другому поверсі Іллінецького ліцею. Фонди музею налічують близько 2000 експонатів.

Експозиція розповідає про історію села Іллінці та околиць від епохи неоліту до сьогодення. Зокрема, можна дізнатися про розвиток села у XVIII-XIX століттях, хвилю еміграції кінця ХІХ століття, формування підрозділів УСС у регіоні на початку XX століття, громадські організації села у першій половині XX століття, визвольну боротьбу 1943-1953 років, створення в селі колгоспу, місцеве шкільництво тощо.

Також експозиція знайомить з народною культурою та побутом мешканців села. Окремі стенди присвячені видатним особам краю.

Музей історії та старожитностей Татарова відкрився 2020 року при Татарівському центрі культури, дозвілля, молоді та спорту.

Експозиція у двох кімнатах розповідає про давню історію села та самобутню культуру його мешканців. Представлено чимало раритетних речей, серед яких автентичні вишиванки, традиційний одяг і взуття, старовинні знаряддя сільської праці, ретросвітлини з видами села.

Окрема експозиція присвячена участі мешканців Татарова в Революції Гідності та російсько-українській війні.

Сімейний музей кераміки Василя Стрипка розміщується в Косові в будинку, в якому мешкає сам заслужений майстер народного мистецтва зі своєю родиною.

В експозиції представлені авторські роботи кераміста із традиційними косовськими орнаментами.

За домовленістю з господарем можна побувати в його майстерні, посидіти за гончарним колом, власноруч виготовити керамічний сувенір на згадку.

Приватний музей кінофільму "Олекса Довбуш" у Верховині відкрили в 2018 році місцеві підприємці та громадські активісти Микола Данилюк і Володимир Сумарук.

Експозиція розповідає про легендарного ватажка опришків Олексу Довбуша, чий повстанський загін діяв на Прикарпатті у середині XVIII століття, а також про зйомки однойменного кінофільму кіностудії імені Олександра Довженка, який був знятий режисером Віктором Івановим у 1959 році саме у Верховині та сусідній Криворівні.

В експозиції представлені світлини та різні раритетні речі, пов'язані зі зйомками фільму. Особливістю музею є наявність великого мультимедійного екрану, на якому демонструються фрагменти фільму "Олекса Довбуш" та інших стрічок, які були зняті у Карпатах.

Для дітей на подвір'ї музею облаштована ігрова зона "Опришківські забави", де можна позмагатися у силі, міткості та спритності.

Музей Марійки Підгірянки відкрито 1996 року на батьківщині поетеси – в гірському селі Білі Ослави на Івано-Франківщині. Саме тут у сім'ї лісничого в 1881 році народилася Марія Ленерт, що на початку XX століття стала відома як дитяча письменниця Марійка Підгірянка, авторка багатьох казок, віршів та поем.

Музей розміщений у п'яти великих кімнатах плебанії (будинку священика) біля дерев'яної церкви Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії. Експозиція висвітлює історичне минуле Білих Ослав, життя та творчість Марійки Підгірянки. Представлені меморіальні речі письменниці, прижиттєві видання, світлини, її рукописні твори та спогади сучасників.

Перед музеєм встановлено пам'ятник Марійці Підгірянці.

Будинок-музей відомого історика та політичного діяча УНР Михайла Грушевського відкрито в Криворівні на місці, де на початку XX столтіття ним була куплена садиба у місцевого поміщика Пшебилівського.

Тут майбутній президент України неодноразово бував на відпочинку.

Вілла згоріла в 1917 році, проте в 2003 році була відтворена за кресленнями і спогадами очевидців, що збереглися.

В музеї представлені біографічні документи та фотографії, етнографічна колекція, предмети побуту початку XX сторіччя.

Криворівнянський музей Михайла Грушевського є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Музей народного мистецтва Гуцульщини в Яворові заснований 1961 року. Розташовується на третьому поверсі Яворівського ліцею "Гуцульщина".

В експозиції представлені роботи народних майстрів Яворівщини: різноманітні вироби з дерева, різьблені шкатулки, мальована кераміка, вишивка, традиційний одяг, предмети домашнього вжитку. Найцікавішою є колекція домотканих яворівських ліжників (ковдр) з овечої вовни. Також представлено макет гуцульської гражди.

Окрема літературно-краєзнавча експозиція присвячена перебуванню на Гуцульщині видатної української поетеси Лесі Українки.

Музей народної творчості Михайла Струтинського займає 2 великі зали Косівської дитячої школи мистецтв, в якій він викладав протягом 30 років.

З 1961 року він збирав зразки українських вишиванок, предмети побуту Гуцульщини, художні твори живопису.

В експозиції представлені різні види народної творчості Поділля, Буковини, Гуцульщини, Покуття, Бойківщини та Опілля: старовинні ікони XVIII-XIX століть, предмети сакрального мистецтва, вишивка, кераміка, народний одяг тощо.

В художній колекції представлені роботи майстрів із Калуша, Долини, Надвірної, Рожнятова, Коломиї, Івано-Франківська.

Також при Косівській дитячій школі мистецтв працює Музей родини Малявських.

Музей української письменниці Наталії Кобринської є філією Музею історії міста Болехів.

Ініціатива його створення належить болехівському краєзнавцю Роману Скворію, які протягом тривалого часу збирав матеріали про життя та громадську діяльність цієї знаменитої активістки гендерного руху, засновниці "Товариства руських женщин".

Наталія Кобринська прожила у Болехові останні 30 років свого життя. Тут вона написала більшу частину своїх літературно-критичних праць на актуальні теми тих часів, а також кілька творів до майбутньої збірки "Казки".

Музей розташований у колишній будівлі синагоги. В експозиції представлені наступні розділи: "Белелуя", "Болехів за часів Наталії Кобринської", "Наталія Кобринська у колі сучасників", "Меморіальний куточок", "Болехів вшановує пам'ять про письменницю", "Наталія Кобринська та Січове стрілецтво", "Наталія Кобринська та Іван Франко".

Перед музеєм встановлено пам'ятник Наталії Кобринській.

Приватний музей історії опришківського руху у Космачі створив у 1988 році місцевий краєзнавець та народний умілець Михайло Юсипчук-Дідишин.

На своє обійстя він переніс старовинну гуцульську хату родини Дзвінчуків, біля якої, за легендою, в 1745 році від руки зрадника загинув ватажок опришків Олекса Довбуш.

В експозиції представлені предмети побуту, зброя часів опришківського руху та рідкісні речі: бартки, сокири, кептарі, череси та багато іншого. Один із найцікавіших експонатів – старовинна рушниця, з якої, за легендою, було застрелено Олексу Довбуша.

У музеї є також незвичайні скульптури з дерева та каменю, які створює господар музею.

Музей творчої родини Геннадія та Анастасії Малявських створено при Косівській дитячій школі мистецтв.

Художник Геннадій Малявський був родом з Тернопільщини, закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва, з 1961 року викладав у Косівському училищі прикладного мистецтва. Тут зустрів свою майбутню дружину Анастасію Юсипчук, яка також стала його партнеркою по мистецькому шляху.

До кращих взірців живопису Малявського відносяться твори, виконані в жанрах пейзажу та портрета. Деякі з них представлені в Музеї родини Малявських. Серед них є роботи олією, темперою, графіка.

Також при Косівській дитячій школі мистецтв працює Музей народної творчості Михайла Струтинського.

Музей сакрального мистецтва Гуцульщини відкрив у 2016 році на своєму обійсті косівський художник-різбяр Тарас Стринадюк – відомий майстер пластичної різьби по дереву, автор унікальних різьблених ікон, представник творчої родини Стринадюків.

В його активі десятки робіт, які вражають технічним виконанням деталей, одухотвореністю образів та професійним задумом. Також він займається реставрацією дерев'яних пам'яток гуцульського сакрального мистецтва та інших старожитностей.

В його колекції представлені старовинні гуцульські дерев’яні хрести, різьблені ікони, декоративні тарілки, давні різьблені скрині, глечики та дзбанки, печні кахлі, колекція сокир тощо.

Поруч розташований "Музей-майстерня Музей-майстерня родини Стринадюків "Кока", де представлені роботи Миколи Стринадюка, брата Тараса.

Музей сакрального мистецтва імені владики Миколая Сімкайла відкрився в Коломиї 22 березня 2014 року.

Музей розташовується в нижньому храмі Катедрального Собору Преображення Господнього. Створений з благословення Владики Василія Івасюка за стараннями отців-настоятелів храму та при фаховій допомозі співробітників Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.

В музеї експонуються твори сакрального мистецтва, які належали владиці Коломийсько-Чернівецької єпархії Української греко-католицької церкви Миколаю Сімкайлу (1952-2013 роки). Унікальну колекцію церковного мистецтва владика збирав все своє життя.

Збірка складається з ікон, дерев'яної скульптурної пластики, ручних хрестів та богослужбових книг. Багато з них мальовані відомими світовими художниками, є і писані народними майстрами Буковини, Галичини, Покуття, а також Волині. Часовий вимір експонованих творів XVII – XX стліття.

Краєзнавчий музей створено в селі Криворівня в 1965 році на базі середньої школи.

Експозиція розповідає про історію гуцульського села, життя та побут мешканців краю.

Фонди музею налічують понад 100 експонатів.

Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини відкрив у дворі власного будинку етнограф та історик із Криворівні Ярослав Зеленчук.

В одній залі послідовно розміщено кілька тематичних експозицій: стародавні часи (знаряддя збирання, мисливства, риболовлі), вівчарське полонинське господарство, деревообробка та будівництво, ремесла та промисли, зразки декоративно-ужиткового мистецтва (одяг, розписні гончарні вироби, різьблення по дереву), музичні інструменти (дримби, скрипки), визвольна боротьба (світові війни, рух опришків).

Зокрема, представлено копію курильної трубки легендарної гуцулки Чукутихи.