English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Івано-Франківської області
Знайдено 262 пам’ятки
Івано-Франківської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Храм , Пам'ятка архітектури
Архікатедральний та Митрополичий собор Воскресіння Христового - головна греко-католицька святиня Івано-Франківська.
Собор було закладено в 1720 році як єзуїтський костел, проте через помилки в конструкції первісну будівлю в 1752 році довелося повністю розібрати та збудувати заново. В середині ХІХ століття храм було передано греко-католикам і він став катедральним собором.
В 1899-1890 роках настоятелем собору служив станиславський єпископ Андрей Шептицький до свого призначення митрополитом УГКЦ.
Воскресенський собор вважається взірцем австро-баварської архітектурної школи з чіткими рисами класицизму. Водночас верхівки веж виконані в стилі гуцульської дерев'яної архітектури.
В інтер'єрі - великий п'ятиярусний іконостас, виконаний відомими українськими художниками Модестом Сосенком, Юліушем Макарівським та Антіном Монастирським.
Поруч збереглася будівля колишнього монастиря єзуїтів із колегіумом, який зараз займає медінститут.
В 1993 році на фасаді собору встановлено горельєф Андрея Шептицького, а в 1997 році в нішах поміщено скульптури княгині Ольги та Володимира Великого як первосвятителів Русі, а також блаженного мученика Григорія Хомншина, єпископа станіславівського (1904-1945 роки).
майдан Андрея Шептицького, 22 Івано-Франківськ
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Пам'ятка архітектури
Ратуша на колишній ринковій площі Більшівців (нині - Вічевий Майдан) побудована у XIX столітті.
Спочатку мала більш високу квадратну годинникову вежу з відкритою галереєю та гостроверхим шпилем. У період Першої світової війни будівля постраждала і була відбудована в нинішньому, більш присадкуватому вигляді.
Ратуша і зараз служить за призначенням – у ній розміщується селищна рада Більшівців.
вулиця Вічевий Майдан, 1 Більшівці
Природний об'єкт
Бухтівецький водоспад знаходиться на гірській річці Бухтівець в селі Букове.
Його висота – 8 метрів. Потік стікає з гори і падає в долину, розрізаючи скелю вузьким каньйоном.
У 1972 році Бухтівецький водоспад взято під охорону як гідрологічну пам'ятку природи місцевого значення.
Поруч знаходиться 10-метровий водоспад Крапельний, який отримав свою назву завдяки тому, що вода в ньому не ллється потоком, а розпорошується на краплі.
Поруч із водоспадами обладнано майданчик для пікніків.
урочище Бухтівець Букове
Велика синагога у Городенці споруджена в 1743 році, коли євреї, що селилися тут із середини XVII сторіччя, отримали право займатися ремеслами і торгівлею, а також землю для будівництва храму.
У 1760-х роках у Городенці виникла група прихильників хасидизму. Одним із них був Нахман із Городенки, найближчий учень засновника руху Ізраеля Баал-Шем-Това.
Синагогу було реконструйовано в 1885 році.
Під час Другої світової війни у Городенці було розстріляно понад 2,5 тисячі євреїв. За радянських часів синагога була перебудована.
вулиця Ринкова, 1 Городенка
Музей/галерея
Виставкова зала Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради" відкрилася у 1991 році.
Заклад презентує творчість українських та закордонних митців: малярство, графіку, скульптуру, декоративне мистецтво.
Тут відбуваються симпозіуми з різних видів мистецтв, демонстрації вишитого одягу, презентації, благодійні та книжкові ярмарки, туристичні та промислові виставки. Зокрема, проходила виставка старожитностей Слобожанщини від етнофундації "Рід" із міста Краматорськ.
вулиця Дзвонарська, 5 Калуш
Вірменський костел - це найстаріша будівля Городенки, що зберіглася.
Суворий оборонний храм збудовано на початку XVIII сторіччя коштом вірменської громади міста, яка на той час стала дуже впливовою і до першої половини наступного століття контролювала майже всю торгівлю.
вулиця Антіна Крушельницького, 8 Городенка
Водоспад "Дівочі сльози" знаходиться неподалік Яремчого, на притоці Прута - гірській річці Жонці.
Дістатися можна пішки або позашляховиком (якщо відкритий шлагбаум), також до водоспаду проводять кінні екскурсії.
Висота водоспаду "Дівочі сльози" становить близько 1,5-2 метри. У місці, куди падає вода, утворилася ванна глибиною близько 1,5 метри. Як і у всіх гірських річках, вода дуже холодна.
урочище Жонка Яремче
Водоспад Салатручіль формується потоком річки Салатрук, навпроти гирла річки Салатручіль (місцева назва – "шостий кілометр"), яка далі впадає в річку Бистриця-Надвірнянська за 6,3 кілометрів від села Бистриця (Рафайлове).
Висота спаду води – близько 6 метрів. Висота місцевості над рівнем моря – 985 метрів.
урочище Салатручіль Бистриця
Галерея сучасного мистецтва "Арт на мур" відкрилася у 2012 році в комплексі Фортечній галереї "Бастіон" на території Станіславської фортеці в історичному центрі Івано-Франківська.
В галереї проводяться виставки мистецьких робіт митців з Івано-Франківська та інших міст України, зокрема класичного живопису та авангарду.
Заклад пропонує організацію та проведення виставок, продаж картин.
провулок Фортечний, 1 Івано-Франківськ
Замок/фортеця
Потужний замок над Дністром поряд з пристанню Галича, за однією з версій, поставив волинський воєвода Любарт на місці давньоруської цитаделі, яка стояла на цьому місці ще за часів Данила Галицького.
До ХV сторіччя замок був одним із найбільших у Галичині, гарнізон налічував тисячу людей. У XVII столітті він витримав дві облоги татар, а в 1649 році був узятий військами Богдана Хмельницького.
Реконструкцією зайнявся галицький староста Анджей Потоцький, перетворивши дерев'яні укріплення на кам'яний замок. Роботами керував італійський інженер Франсуа Корразіні. В 1676 році замок постраждав під час польсько-турецької війни, незабаром втратив стратегічне значення та був частково розібраний на будматеріали.
Наразі входить до складу Національного заповідника "Давній Галич". Відновлено південно-західну вежу та частину оборонної стіни, розпочато реставрацію каплиці Святої Катерини. Планується відкриття експозиції старовинної зброї.
вулиця Євгена Коновальця Галич
Музей/галерея , Заповідна територія
Галицький національний природний парк займає територію майже 15 тисяч гектарів вздовж річки Дністер та пониззі її приток: Лімниці, Лукви, Гнилої Липи.
Включає лісові масиви, болота, лісостепові ділянки та різні геологічні утворення на стику Опілля, Галицької улоговини та Прикарпаття. Серед окремих пам'яток природи – три дуби віком від 200 до 500 років.
У приміщенні адміністрації Галицького національного парку відкрито музей "Природа землі Галицької", експозиція якого відтворює у вигляді діорам лісові, лугово-степові та водно-болотні біогеоценози. Представлені колекції опудал типових та рідкісних представників хребетних, ентомологічні колекції, гербарні зразки.
вулиця Галицька, 1В Крилос
Музей/галерея , Пам'ятка археології
"Галичиною могилою" здавна називають самотній курган на південно-західній околиці Крилоського городища, у найвищій його точці, між зовнішнім та внутрішнім оборонним валом.
За переказами тут похований легендарний засновник Галича князь Гал (Галиця). Про "Галичину могилу" є згадка в Галицько-Волинському літописі XIII століття як про сакральне місце набуття князівської влади.
Під час розкопок у 1991-1993 роках у кургані було знайдено давньослов'янське символічне поховання (кенотаф) якогось знатного воїна. У залишках спаленого човна виявлено кинджал, наконечники стріл, три сокири, позолоту від щита та інші предмети, що датуються X століттям. Останків самого воїна у похованні не було.
вулиця Ярослава Осмомисла Крилос
Історична місцевість , Парк/сад
Територія за палацом Потоцьких в Івано-Франківську відома як "Гетьманські вали".
Це була частина міських укріплень – фортеці Станіслав. Для того, щоб замок господарів міста був вищим за інші міські укріплення, були насипані штучні вали з двома бастіонами. На валах було споруджено стіни, які знесли на початку ХІХ століття, а в 1876 році на цьому місці розбили сквер "Гетьманські вали".
Сьогодні це невеликий парк, у якому встановлено монумент "Піднесення", центральним елементом якого є скульптура Ісуса Христа.
вулиця Валова Івано-Франківськ
Активний відпочинок , Природний об'єкт
Гора Піп Іван – одна з найвищих вершин карпатського масиву Чорногора, третя за висотою в Україні (2022 метрів).
Раніше називалася Чорна Гора, звідки походить назва всього хребта Чорногора. За легендою, Олекса Довбуш убив тут "чорне лихо", тобто. чорта, і гора почорніла. У давнину на горі було язичницьке капище, збереглася народна традиція масового сходження у ніч на Івана Купала. Нинішня назва походить від скелі на вершині, що нагадувала священика в рясі (зараз вона втратила характерну форму).
Гора Піп Іван утворена пісковиками, має пірамідальну форму, у верхній частині – кам'яні розсипи. Вкрита субальпійською рослинністю - поширені чагарники (ялівець сибірський, рододендрон) та ялинові ліси. Знаходиться у межах Карпатського державного національного парку.
На вершині знаходяться мальовничі руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії "Білий Слон" у стилі конструктивізму, що діяла в 1938-1941 роках. У триповерховій будівлі було 43 кімнати та конференц-зал. У вежі з мідним куполом діаметром 10 метрів містився шотландський астрограф. Наразі будівля у напівзруйнованому стані.
Найзручніший маршрут на вершину починається у селі Дземброня.
урочище Чорногора Дземброня
Городенківський міський краєзнавчий музей "Покуття" відкрився 2009 році в історичній будівлі ощадної каси початку XX століття, поруч із головною пам'яткою міста – костелом Непорочного Зачаття Діви Марії.
В експозиції представлені старовинні дерев'яні меблі (столи, скрині, бамбетлі), вишитий одяг, вироби з кераміки, велика колекція ікон та фотографій сторічної давнини.
Експозиція "Оселя покутського селянина" відтворює інтер'єр старовинної сільської хати. Також можна побачити колекцію цеглин зі штампами, зібраних на різних історичних об'єктах Городенки.
Одна з експозицій відтворює процес виготовлення домотканого полотна, тут проводяться майстеркласи з прядіння.
вулиця Тараса Шевченка, 82 Городенка