English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Івано-Франківської області
Знайдено 300 пам’ятки
Івано-Франківської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Храм , Пам'ятка архітектури
Оборонна церква святого Миколая у Чесниках (за іншими джерелами – Вознесенська) – унікальна кам'яна культова споруда, побудована відповідно до традицій української дерев'яної архітектури.
Миколаївська церква споруджена в XIV сторіччі (деякі дослідники припускають, що у XII-XIII сторіччях). Служила також фортецею, в якій місцеві жителі оборонялися від татар.
Церква тричастна, з прямокутним у плані нефом, обрамленим із двох боків квадратним бабинцем і гранованої п'ятистінною апсидою. Кожен із трьох об'ємів храму перекритий напівсферичним куполом, прихованим під дерев'яною покрівлею - гонтом. У ХІХ столітті північний та південний фасади укріплені потужними контрфорсами.
Церква святого Миколая у Чесниках – пам'ятка архітектури національного значення. Її аналог є лише у селі Росохи Львівської області.
вулиця Медведівка Чесники
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Церква Святого Пантелеймона - єдина споруда Стародавнього Галича княжої епохи, що збереглася.
Будівництво храму на північно-східній околиці міста було завершено в 1194 році. Його заснував Галицько-Волинський владика Роман Мстиславич, назвавши на честь свого діда, київського князя Ізяслава, християнське ім'я якого було Пантелеймон.
У XIV сторіччі церкву було перетворено на костел Святого Станіслава, а в XVI столітті проведено реконструкцію та відкрито монастир францисканців із дзвіницею, оборонними валами та монастирськими приміщеннями.
Після Першої світової війни Пантелеймонівська церква тривалий час була в запустінні, відреставрована в 1998 році, освячена греко-католиками.
На стінах збереглися старовинні графіті, зокрема знаменитий розквітлий хрест, що став емблемою Національного заповідника "Давній Галич" та гербом сучасного міста.
Шевченкове
Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Крилосі споруджена в 1586 році з матеріалів зруйнованого Успенського собору - головної святині Стародавнього Галича (фундамент собору виявлено поряд з церквою, планується відновлення).
На деяких кам'яних блоках, з яких складено церкву, виявлено давньоруські рельєфи та графіті. В XVII сторіччі храмовий комплекс було обнесено кам'яними оборонними мурами з чотирма кутовими вежами (відновлено фрагменти).
Сильно постраждалу під час турецької навали церкву відреставровано на початку XVIII століття єпископом Йосипом Шумлянським. Велику художню цінність представляє західний портал із фронтоном, прикрашеним вирізаною з каменю композицією "Успіння Богородиці".
При кафедральному храмі діяв василіанський монастир, скасований в 1783 році.
Нині Успенська церква у Крилосі належить українській греко-католицькій церкви. Входить до складу Національного заповідника "Давній Галич".
вулиця Тараса Шевченко, 17 Крилос
Історична місцевість , Природний об'єкт
Яблуницький (Яблоницький, Яблунецький) перевал – один із двох основних перевалів, що з'єднують Закарпаття з Івано-Франківською областю. Також його називають Татарським, оскільки у ХІІІ сторіччі через нього рухалися до Європи монголо-татарські орди. У давнину це був найважливіший шлях між Галицьким князівством та Угорщиною, потім між Польщею та Трансільванією.
Перевал заввишки 931 метр проходить через сідловину Яблуницького хребта Східних Карпат. Зараз на Яблуницькому перевалі знаходиться сувенірний базар та оглядовий майданчик.
Яблуниця
Пам'ятка архітектури
Міська ратуша Болехова в нинішньому вигляді споруджена в 1863 році, хоча закладена була ще в XVIII сторіччі.
Магдебурзьке право Болехів мав з 1603 року згідно з привілеєм, наданим польським королем Сигізмундом III.
Міський магістрат тут розташували на розі центральної площі. Невелика елегантна будівля Болехівської ратуші має годинникову вежу з фігурним верхом.
Нещодавно ратушу відреставрували, на годинниковій вежі встановили нові куранти роботи сучасного львівського майстра Олексія Бурнаєва.
Донині ратуша використовується за своїм призначенням - у ній міститься Болехівська міськрада.
площа Івана Франка, 12 Болехів
Природний об'єкт
Єдиний у Карпатах діючий грязьовий (глинисто-бітумний) вулкан знаходиться на околиці села Старуня.
Утворився в 1977 році на місці старого озокреитового промислу після землетрусу в Румунії. Спочатку мав 4 жерла діаметром 10-50 сантиметрів і висоту конуса близько 3 метрів. Зараз є велика плоска пляма бруду, налічує 8 кратерів і 12 непостійних мікрократерів. З них з різною періодичністю та інтенсивністю викидаються гази, нафта та вода різної мінералізації.
Під'їзний шлях до вулкана відсипаний великим гравієм.
Старуня
Зоопарк
Яремчанський міні-зоопарк – це вольєрне господарство Карпатського національного природного парку, де утримують у напіввільних умовах місцеві дикі тварини.
Господарство створено в 1992 році з метою збереження та розмноження диких тварин на території Карпатського НВП. На території площею 5,3 гектарів розміщено 6 секцій. Тут можна побачити оленів, косуль, диких кабанів та інших. Дозволяється годування тварин.
Міні-зоопарк знаходиться на околиці Яремчі, недалеко від місця впадання річки Багрівець у річку Жонка. Територія красиво оформлена дерев'яними будиночками, альтанками, містками.
вулиця Михайла Грушевського Яремче
Музей/галерея
Етнографічний музей "Вишиванка" в Ільцях поблизу Верховини також відомий як Музей-садиба "У Галинки Верховники".
Музей традиційного гуцульського одягу та вишитих виробів створила у власному будинку верховинська поетеса та фольклористка Галина Яцентюк, більше відома за псевдонімом Галинка Верховинка.
В експозиції представлено понад 500 автентичних предметів гуцульського побуту, вік яких подекуди перевищує сто років. Серед музейних експонатів є ткацькі верстати, ткані гуцульські ліжники, килими, багато вишитих рушників та понад 40 вишиванок з усієї Гуцульщини. Особливу цінність мають гуцульська бартка (топірець) віком понад 140 років, жіноча хустка, якій близько 120 років, 200-річна чашка та інші старожитності.
Господиня зустрічає гостей власними віршами та співанками, особисто проводить екскурсії та майстеркласи із зав’язування перемітки – старовинного гуцульського жіночого головного убору.
присілок Великий Грабовець Ільці
Приватний музей "Галєрія гуцульських традицій та обрядів" створила у Верховині краєзнавиця Павла Рашковська.
Особливістю музею є інтерактивна форма знайомства відвідувачів з гуцульськими традиціями та обрядами. Господиня музею проводить екскурсії у формі розмови з відвідувачами за столом з карпатським чаєм та випічкою.
В експозиції представлена велика кількість гуцульських вишиванок та інших елементів народного вбрання, який відвідувачі можуть приміряти. Екскурсію доповнює майстеркласи із зав’язування хустки та гри на дримбі.
Під замовлення в "Галєрії" можна організувати вечерю з традиційними гуцульськими стравами та настоянками на карпатських травах.
Також господиня музею проводить авторські екскурсії Верховиною.
вулиця Юрія Соломійчука, 5/2 Верховина
Музей гуцульської магії розмістився в одному із комплексів відпочинку на околиці Верховини, яка вважається неформальною столицею Гуцульщини.
Його мета - зберегти пам'ять про відомих карпатських знахарів і провидців, яких тут називають мольфарами.
В музеї представлені речі, якими користувалися маги-мольфари та які розповідають про давню гуцульську магію.
На базі музею гуцульської магії також проводяться майстер-класи з виготовлення оригінальних чайних ложок з дерева, прядіння ниток з вовни, дзеркальної каліграфії.
вулиця Жаб'євський потік, 66А Верховина
Музей Косівського Державного інституту прикладного та декоративного мистецтва засновано в 1936 році першим директором Косівського художньо-промислового училища Олексієм Соломченком.
Наразі фонди музею налічують понад 3 тисячі одиниць. В експозиції представлено гуцульське народне мистецтво ХІХ – першої половини ХХ століття, твори відомих майстрів Косівщини другої половини ХХ сторіччя, дипломні роботи студентів навчального закладу 1975-2009 років.
Зокрема, представлені роботи видатних художників Гуцульщини: Юрія Шкрібляка, Марка Мегединюка, Василя Девдюка та інших.
вулиця Адама Міцкевича, 2 Косів
У невеликому будиночку в центрі Галича відкрито музей історії та культури караїмського народу - невеликого етносу, про походження якого точаться давні наукові суперечки.
Ймовірно, невелика група караїмів переселилася до Галича з Криму в ХІІІ сторічі. Достовірні відомості про караїмську колонію в Галичі належать до ХVІ століття.
Експозиція музею знайомить відвідувачів із релігійними та культурними традиціями караїмів, громадським та побутовим життям караїмської громади Галича.
вулиця Майдан Різдва, 33 Галич
Хата-музей кінофільму "Тіні забутих предків" у верховинському присілку Гліфа відкрита в 2000 році у будинку, в якому в 1963-1964 роках жив під час зйомок режисер фільму Сергій Параджанов.
Відвідувачі тут можуть подивитися фільм та ознайомитись з історією створення картини.
Діють такі експозиції: життя та творчість видатних людей, етнографія та побут, історико-архітектурна спадщина.
вулиця Жаб'євський потік, 3 Верховина
Приватний музей гуцульського мистецтва родини Корнелюків створено у дворі їхнього приватного будинку в Косові.
У музеї представлена велика колекція гуцульських головних уборів, рушників, керамічних тарілок, топірців та предметів побуту гуцулів.
вулиця Миколи Гоголя, 26 Косів
Приватний музей родинних професій створений в Івано-Франківську в 2005 році журналістом Романом Фабрикою.
Експозиція розповідає про 150 різноманітних професій, якими займалася родина колекціонера протягом останніх 200 років. Серед них були пасічники, архітектори, ковалі, лікарі, будівельники, геологи, шахтарі, музиканти, агрономи, зоотехніки, вчителі, садівники та інші.
Представлені різноманітні професійні інструменти, пристрої, механізми та апарати - від плуга до комп'ютера.
вулиця Київська, 6А Івано-Франківськ