Пам'ятки Закарпатської області

Закарпатський музей народної архітектури та побуту – це стилізоване етнічне село в центрі Ужгорода, де зібрано зразки дерев'яної архітектури, типові для представників різних народів Закарпаття: долинян, лемків, бойків, гуцулів, угорців, румунів.

Перлиною експозиції Ужгородського скансену вважають лемківську дерев'яну Свято-Михайлівську церкву (1777 рік), привезену із села Шелестове Хустського району. В інтер'єрах можна побачити різьблений іконостас та ікони XVIII століття.

Також на особливу увагу заслуговує гуцульська садиба-гражда із села Стебного на Рахівщині, що поєднує житлові, господарські та оборонні функції.

Цікава конструкція водяного млина ХІХ сторіччя із села Колочава на Міжгірщині, в якій передбачено приміщення для млинового механізму та кімната мулу.

Угорську народну архітектуру представлено будинком заможного селянина ХІХ століття із села Вишково Хустського району.

Мукачівський замок "Паланок" - видатна історико-архітектурна пам'ятка, родове гніздо трансільванських князів Ракоці.

Замок зводився на високій вулканічній горі (65 метрів) у кілька етапів. У ХІ сторіччі за наказом короля Ласло I на місці давньоруських дерев'яних укріплень була побудована кам'яна вежа-донжон, у 1321 році за волею короля Карла Роберта італійські майстри розширили твердиню, в 1394 року перебудовою зайнявся вигнаний з Поділля князь Федір Коріатович (Корятович), а нинішнього вигляду фортеця набула в XVII столітті за Дьєрді I Ракоці.

Мукачівський замок контролював торгові шляхи через Верецький перевал, що сполучав Середньо-Дунайську долину зі Східною Європою. Зовнішні лінії оборони включали рів, вал та частокіл (паланок), який дав назву всьому замку. До Нижнього замку вів міст через сухий рів, у Середньому замку була передбачена площа для урочистостей, у Верхньому замку розміщувалися князівські палати та облоговий колодязь (86 метрів).

Замок витримав безліч облог. Найвідомішу оборону в 1685-1688 роках очолювала Ілона Зріні, вдова Ференца Ракоці. Протягом трьох років вона відбивала атаки австрійців, які змогли примусити гарнізон до капітуляції лише хитрістю. Довгий час замок був оплотом угорської національно-визвольної боротьби під керівництвом її сина Ференца II Ракоці. Їм обом встановлено пам'ятники.

За австрійців тут розміщувалася в'язниця для політв'язнів, а за радянської влади - різні установи.

З 1993 року приміщення Мукачівського замку займає історичний музей та картинна галерея. Відпочити та перекусити можна у затишній кав'ярні. У замкових підвалах відкрито дегустаційну залу вин торгової марки "Чизай".

Кав’ярню-фотомузей "OttoFoto" відкрила в Ужгороді в 2023 році дружина відомого ужгородського колекціонера Аттіли Рунянина Ксенія. Колекція формувалась та поповнювалась протягом близько 7 років і тепер налічує більш ніж півтисячі різноманітних фотоапаратів і не тільки.

В кав’ярні-фотомузеї "OttoFoto" представлені біля трьохсот фотоапаратів, два мотоцикла та близько ста раритетних речей. Експозиція кафе в основному складається з фотоапаратів радянського, європейського та американського виробництва починаючи з 1920 року. Є тут і інші старовинні речі: грамофон, радянська радіола, стаціонарний телефон, яким користувались у минулому столітті, різноманітний антикваріат.

В кав’ярні можна проводити фотовиставки, майстеркласи та творчі зустрічі.

"OttoFoto" розташований в центральнй частині міста, недалеко від площі Корятовича.

Міні-статуя Свободи в Ужгороді, яка є одночасно найменшим чинним маяком в Україні, виготовлена скульптором Михайлом Колодком у стилі Фернандо Ботеро та встановлена в 2011 році на честь Ужгородської річкової регати.

Фігурка висотою 17 сантиметрів тримає світильник, у якому блимає світлодіод. Свободка-маяк встановлена на перилах мосту через річку Уж.

Музейний комплекс "Стара школа" в Колочаві розміщується в старовинній шкільній будівлі 1879 року побудови і складається з двох шкіл-музеїв: радянської та чеської.

Музей "Радянська школа" передає атмосферу навчання дітей у другій половині ХХ століття. Стіни тут обвішані портретами радянських вождів, на старих партах стоять чорнильниці, в кутку є грубка. В кабінеті директора - масивний телефон, стара друкарська машинка, радіоприймач.

Музей "Чеська школа" відображає умови навчання дітей за часів чеської влади 1930-х років. Школа, яка пропрацювала лише 7 років, відтворена за спогадами колишніх учнів. Складається з двох приміщень: класної кімнати та вчительської. Тут можна побачити погруддя президента Чехословаччини, географічну мапу країни в старих межах, шкільне приладдя та інші предмети епохи.  

На музейному подвір’ї встановлено пам’ятник "Вчительці з Вкраїни", присвячений всім педагогам, які після Другої світової війни приїхали на Закарпаття із центральної та східної України навчати дітей у віддалених гірських селах.

Будівля міської ратуші в Мукачеві вже понад 100 років служить за прямим призначенням - зараз тут розміщується міськрада.

Збудована за проєктом будапештського архітектора Яноша Бобули-молодшого. При закладці першого каменю в фундамент головної годинної вежі помістили листа, в якому, зокрема, повідомлялося, що в місті проживало 14416 осіб, було 1553 будинки.

Головний портал прикрашають куранти, встановлені майстром Йосипом Шовінським. Головний механізм розташований у невеликій овальній кімнаті вежі. В скляній скриньці працює система шестерень і важелів, з'єднаних тросами з двома дзвонами під дахом куполу. Через кожні 15 хвилин за меншим дзвоном ударяє молот, відбиваючи чверті години. Удари по великому дзвоні сповіщають про години. Таким чином, у межах чутності дзвонів час можна було визначати на слух.

Романо-готичний Невицький замок на вершині пагорба над долиною річки Уж збудований у XIII сторіччі, ймовірно, на місці більш раннього дерев'яного укріплення.

Вперше Невицький замок згадується в 1274 році як королівський замок комітату Унг. Контролював торговий шлях на Ужоцький перевал. До 1321 року був оплотом закарпатських феодалів, що повстали проти нового короля Карла I Роберта. Надалі Невицький замок на три сторіччя перейшов у володіння графів Другетів, які перебудували замок на італійський зразок.

Легенда розповідає про одну з володарок з роду Другетів, прозвану за крайню жорстокість "Поган-дівча" (зла діва), покарати яку за безчинства довелося особисто угорському королю Матяшу.

Замок був зруйнований трансільванським князем Дєрдем (Юрієм) I Ракоці в 1644 році під час релігійних воєн з Австрією (Другети були католиками, а Ракоці - протестантами-кальвіністами). Збереглася квадратна вежа-донжон, чотири кутові та надбрамна вежа, фрагменти оборонних стін, вали та рів. На замковому дворі знаходиться облоговий колодязь діаметром 3,5 метри.

Наразі руїни Невицького замку розташовані на території турбази "Верховина". Замок частково відреставровано та законсервовано, доступ вільний.

Елегантний мисливський палац-замок графів Шенборнів розташований в урочищі Берегвар в селі Карпати, на околиці Чинадійова, що за 10 кілометрів від Мукачева.

Австрійський архієпископ Лотар Франц фон Шенборн у 1728 році отримав у подарунок від імператора Карла VI великі землі в районі Мукачева, які в 1711 році були відібрані у князя Ференца II Ракоці - лідера антигабсбурзького повстання.

Нові власники обрали мальовниче урочище Берегвар для проведення полювань та збудували дерев'яний мисливський замок. У 1890-1895 роках Ервін Фрідріх Шенборн-Бухгайм поставив на його місці чудовий кам'яний замок-палац. Романтичний вигляд французьких замків епохи Людовіка XIV надає будівлі еклектична архітектура з домінуванням елементів неоготики та ренесансу. За основу проєкту взято астрономічний рік: 365 вікон відповідають кількості днів на рік, 52 кімнати відповідають кількості тижнів, а 12 входів - кількості місяців. Будівлю прикрашають численні башточки, флюгери, яскрава черепиця, кольорові вітражі, геральдична ліпнина. На вежі годинника можна бачити фамільний герб Шенборнів з левом і короною. Частково збереглися інтер'єри з парадними сходами та каміном.

Палац розташований у центрі англійського парку площею 19 гектарів з природним ландшафтом, де трапляються рідкісні породи дерев та кущів: самшит, сакура, веймутова сосна, канадська ялина. Обриси паркового ставка повторюють карту Австро-Угорщини.

На відпочинок та полювання в угіддях Шенборнів щоосені з'їжджалася аристократи з усієї Європи.

З 1946 року на території маєтку було відкрито клінічний санаторій "Карпати", де лікують серцево-судинні захворювання. Є бювет із мінеральною водою "Поляна Купель". Будівля палацу Шенборнов нині один із корпусів санаторію.

Внизу біля дороги знаходиться залізнична станція "Санаторій Карпати", яка виконана у тому самому романтичному стилі, що й палац.

Палац князів Ракоці в Мукачеві більше відомий як "Білий дім". Розташований у центрі міста, всередині кварталу на площі Кирила і Мефодія. Палац збудований у XVII-XVIII століттях у змішаному стилі ренесансу та бароко. Своєю другою назвою завдячує початковому кольору фасаду.

Палац слугував міською родинною резиденцією князів трансільванської династії Ракоці. У 1726 році  перейшов у власність роду Шенборнів, для яких відомий німецький архітектор Йоган-Бальтазар Нейман провів капітальну реконструкцію будівлі та добудовав новий корпус з дотриманням архітектурних пропорцій і симетрії. Виділяється потужний портал у стилі бароко, поруч з яким розміщено скульптурний портрет князя Ференца II Ракоці (за легендою, саме тут князь написав звернення до угорського народу із закликом до повстання проти проти Габсбургів).

Попри свій поважний вік "Білий палац" перебуває в чудовому стані. Всередині значною мірою зберігся первинний інтер'єр: хрестові склепіння, старовинна ліпнина, мармуровий камін, бронзова люстра у стилі модерн. З радянських часів у палаці розташовується Мукачівська дитяча художня школа, що носить ім'я засновника угорської школи реалістичного живопусу Мігая Мункачі. У холі школи розміщена музейна експозиція, присвячена художнику, зокрема гіпсова форма майбутнього пам’ятника Мункачі. На майданчику перед палацем встановлене погруддя Мігая Мункачі.

Палац князів Ракоці є пам'яткою архітектури національного значення. Планується реставрація, після якої в "Білому домі" облаштують музей родини Ракоці та зал для прийому поважних гостей.

Помпезна адміністративна будівля комітатського (жупного) суду в місті Берегове домінує на забудованій невисокими будинками пішохідній площі Кошута.

Зведений на початку XX століття за проєктом архітектора Ференца Яблонського.

За радянських часів приміщення займав завод точної механіки.

З 2002 року в колишній будівлі Палати правосуддя розміщується Закарпатський угорський інститут імені Ференца II Ракоці. Проведено часткову реставрацію.

Двоповерховий палац під химерним гонтовим дахом у Виноградові є одним із найстаріших зразків палацової архітектури Закарпаття.

Побудований у XVI сторіччі бароном Петером Перені палац спочатку був одноповерховим і виконував оборонні функції. Після реконструкції під житлову резиденцію було надбудовано другий поверх, з'явився фронтон у стилі бароко з гербом роду Перені.

Початкове планування в основному збереглося. На першому поверсі знаходилися господарські приміщення та вхід у великі підвали. На другому поверсі розташовувалися житлові кімнати. Збереглися фрески XVIII століття на стінах центральної зали.

Палац оточений великим парком, поряд знаходяться господарські флігелі.

Барони Перені мешкали тут до 1944 року. За радянських часів у будівлі розмістили районне відділення освіти. В останні роки проведено реставрацію, планується відкриття музею.

Першу в Україні пам'ятник заробітчанам (трудовим мігрантам, гастарбайтерам) встановлено у 2011 році в закарпатському селі Колочава.

На тлі крихітної хатинки бідного селянина знято сцену прощання з сім'єю глави сімейства, який змушений залишити батьківщину у спробі забезпечити нормальне майбутнє своїм дітям. Фігури заробітчанина та членів його сім'ї зображені в одязі початку XX століття, адже саме в ті роки на заробітки поїхала майже половина чоловічого населення села. Багато хто з них так і не повернувся - їхні імена висічені на меморіальній плиті.

Композиція стоїть у центрі села, на автобусній зупинці – там, де й зараз колочавці проводжають своїх близьких на чужину.

Єдиний у країні пам'ятник листоноші встановлено в сквері на центральній площі Перечина.

Пам'ятник присвячений жителю села Тур'ї Ремети Федору Фекеті, який у середині ХІХ століття працював листоношою і щодня долав пішки 10 кілометрів гірської дороги від рідного села до Перечина та назад. Працював незалежно від погоди, неодноразово зустрічав у дорозі диких звірів, але пошту завжди доставляв вчасно, за що отримав від односельців шанобливе прізвисько "Посол". Після його смерті в 1839 році вдячні земляки встановили на місцевій церкві меморіальну дошку з написом: "Федір Фекета. На згадку про приязність, тверезість, чесність, послужність Посла".

Пам'ятник у Перечині встановили в 2005 році.

Пам'ятник закарпатському художнику Ігнатію Рошковичу в Ужгороді встановлено на набережній, яка раніше носила його ім'я, поряд із пішохідним мостом.

В кінці XIX - на початку XX століття Рошкович прославився сакральними розписами багатьох храмів Європи, зокрема. базиліки Святого Іштвана в Будапешті та Преображенській церкві в Ужгороді.

Скульптор Михайло Колодко зобразив художника за роботою над міським пейзажем Ужгорода з набережною та мостом через річку. Причому міст на картині виглядає таким, яким він був за часів Рошковича.

Аналогічний пам'ятник буде встановлено в Будапешті.

"Парк Шенборна" в урочищі Воєводино поруч із Тур'єю Пасікою створений у 2013 році меценатом Сергієм Мошаком до 285-річчя передачі в дар імператором Австрії закарпатських земель архієпископу Лотареві Францу Шенборну.

Вхідна брама парку, побудована на старовинних фундаментах будівлі XVIII століття, символізує портал між австро-угорською епохою Закарпаття та сучасною Україною.

"Парк Шенборна" розбитий серед гір Турянської долини навколо запрудного озера Тур із островом у формі кордонів Австро-Угорщини 1867 року, куди можна дістатися на плоту. Кожен елемент паркової архітектури має певне символічне значення. Наприклад, 7 ліхтарів різної форми відповідають дням тижня, 12 містків сомволізують знаки зодіаку. У Кельтському гаю можна побачити календар друїдів у рунічному колі та різні дерева, що відповідають датам народження людей. Над озером стоїть водяний млин Святого Яна зі старовинними жорнами. Міст Чотирьох Євангелістів у стилі бароко прикрашають скульптури святих Луки, Іоанна, Марка та Матвія. Також у парку можна знайти кілька мініскульптур кельтів роботи скульптора Михайла Колодка.

Для гостей курорту "Воєводино" вхід у парк безкоштовний.