Пам'ятки Черкаської області

Церква Святого Георгія (Юрія) у Мізинівці збудована у 1906-1908 роках на місці іншого храму, який відомий із XIX століття. Коли він став дуже малий для зростаючої парафії, парафіяни звернулися до церковної влади за дозволом побудувати значно більшу церкву.

Новий храм було освячено як Свято-Георгіївський. Він мав хороші пропорції та різноманітне декоративне різьблене оздоблення, був досить компактним і добре вписувався у ландшафт.

За радянських часів церкву закрили, скинули з неї хрести та дзвони. Приміщення храму перетворили на склад. Під час Корсунь-Шевченківської битви німці використали дзвіницю церкви як опорно-спостережний пункт. Із радянських літаків на церкву скинули п'ять бомб, але жодна не потрапила. У повоєнний час у мізинівському храмі знову тримали зерно. Він поступово руйнувався.

В 1984 році інститутом "Укрпроєктреставрація" було проведено обстеження церкви як пам'ятки архітектури, але реставраційні роботи розпочалися лише через 20 років. Нині Георгіївська церква у хорошому стані. На церковному обійсті збереглася могила священика Лисянського, датована 1897 роком.

Дерев'яна церква Святого Димитрія в селі Залізнячка під Єрками збудована в 1773 році, донині дійшла з деякими перебудовами.

Церква хрестова у плані, одноголова, із восьмигранним центральним зрубом, складена з тесаних дубових брусів. У композиції споруди домінує центральний об'єм, завершений плескатим шатровим верхом на барабані. Усі фасади увінчані трикутними фронтонами. В інтер'єрі бічні гілки підпорядковані висотно розкритому центральному об'єму та з'єднані з ним арками-вирізами.

Димитріївська церква вважається унікальним твором народної дерев'яної архітектури Правобережжя, проте остання реконструкція позбавила її автентичного вигляду – храм потинськували цементною "шубою", розібравши частину дерев'яного каркасу.

Дерев'яна церква Святого Димитрія Солунського побудована в селі Тернівка в 1822 році коштом генерал-майора Кристіана Граве, героя франко-російської війни 1812 року.

Під час війни Граве керував Київським арсеналом, де були відлиті гармати, що брали участь у Бородинській битві. Дмитрівська церква будувалася як родова усипальниця Граве. Поруч із нею зберігся сімейний склеп із пам'ятником.

За радянських часів у приміщенні церкви мали намір розмістити музей війни 1812 року, але на початку 1990-х років його перенесли у будинок школи, а храм повернули віруючим.

Сама церква святого Димитрія Солунського хрещата у плані, з дзвіницею, що примикає до неї. По всьому периметру храму розташовані невеликі хрести. Над входом розміщено зображення Святого Димитрія Солунського з написом: "Мученик Димитрій".

Дерев'яна церква Святого Іоанна Предтечі збудована в селі Сичівка на місці старого храму в 1896 році.

Храм зведений відповідно до типового єпархіального проєкту, але на відміну від більшості своїх "побратимів", він пофарбований не блакитною чи синьою, а білою фарбою.

Дерев'яна церква Святого Миколая Чудотворця у Тубільцях заснована в 1843 році князем Михайлом Воронцовим.

Спочатку церкву планували освятити як Покровську, оскільки так називався попередній храм у Тубільцях, але через те, що нову будували з матеріалів розібраної у Мошнах церкви Святого Миколая, збудований храм також присвятили цьому святому.

На початку XX століття з ініціативи графині Катерини Балашової Миколаївську церкву реконструювали.

У радянський період з неї скинули бані та перетворили на склад.

Зараз це знову діючий храм. Купол та дзвіницю поки що не відновили, однак і без них церква виглядає дуже колоритно. Особливо вражають високий кам'яний фундамент та величезні вікна.

Церква Святого Михаїла розташована в селі Юрчиха під Кам'янкою.

Церква цегляна, 1897 року побудови. Хрестова у плані. Висота купола з хрестом – 30 метрів.

На території Свято-Михайлівської церкви є могила невідомого (напис не читається). Богослужіння проводяться в неділю. Решту часу церква закрита.

Церкву Святого Праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського) збудовано на хуторі Буда в 2012 році з ініціативи громадської організації "Вільне козацтво Холодного Яру" коштом підприємців Олесі та Олега Островських, яким належить розташований поруч етнографічний комплекс "Дикий хутір".

Цегляний храм виконаний у формах традиційних козацьких церков та оздоблений деревом. Це перший в Україні храм, присвячений останньому кошовому отаману Запорозької Січі Петрові Калнишевському, канонізованому в 2008 році.

Поруч в 2014 році встановлено перший в Україні пам'ятник героям "Небесної сотні".

Дерев'яна церква Святої Великомучениці Параскеви збудована у Тимошівці в 1914 році.

На території церковного двору знаходяться кілька старих могил із надмогильними плитами. На одній з них видно напис "Святий раб божий Тимофій". Поруч розташований цвинтар із монументальним пам'ятником жертвам Голодомору.

Церква Святої Олександри в Яблунівці на Лисянщині споруджена в 1838 році на місці старого храму Йосипа Обручника, заснованого в 1814 році.

Схожу на костел кам'яну православну церкву в ім'я цариці Олександри збудувала графиня Софія Потоцька на гроші своєї матері Олександри Браницької. Архітектура храму дуже цікава та незвичайна для Подніпров'я. Характерною особливістю є дві вежі-дзвіниці над входом.

На початку ХХ століття при храмі діяла церковно-парафіяльна школа. У 1930-х роках церкву закрили, приміщення використовували як склад.

У 1990-х роках церкву Святої Олександри відреставрували та повернули віруючим.

Дерев'яна церква Святої Параскеви в Антипівці збудована у 1890 році з ініціативи настоятеля Іоанна Дроздовського на місці старого згорілого храму.

Нинішня церква відрізняється незвичайними різьбленими карнизами та нехатактерними бічними восьмигранними виходами, які схожі на веранди, вкриті невеликими куполами з хрестами.

Серед кількох могильних хрестів на церковному обійсті виділяється старовинний кам'яний козацький хрест.

Дерев'яна церква Святої Параскеви побудована в селі Собківка в 1870 році й має рідкісну особливість - три входи з одного боку, і всі входи мають окремі ганки.

Церква майже прямокутна у плані, хоча колись була хрещата. Коли саме було зроблено бічні добудови – невідомо, але швидше за все за радянських часів.

Церква Успіння Божої Матері в Чаплинці була заснована в ХІХ столітті коштом місцевого землевласника.

У 1933 році храм було закрито, а після Другої світової війни зруйновано.

Успенську церкву відновили лише в 1993 році коштом уродженця сусіднього села Порадівка Миколи Супруна, чоловіка народного депутата Людмили Супрун.

Церкву Успіння Пресвятої Богородиці у Медведівці збудовано в 1860-1864 роках коштом київського цивільного губернатора Івана Фундуклея, який володів Медведівкою у XIX столітті.

Храм одноверхий, хрестовий у плані. Зовнішність його близька до стандартної єпархіальної архітектури, проте при цьому відрізняється деякими рисами модерну.

Успенська церква в Медведівці - пам'ятка архітектури ХІХ століття місцевого значення.

Дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці в Жаботині збудована у 1708 році. Кілька разів перебудовувалася: у 1730, 1765, 1851 та 1881 роках.

У декоративному оформленні фасадів своєрідно переплетені елементи різних стильових напрямків. На стінах центрального об'єму – монументальний живопис на полотні кіня ХІХ століття.

Успенська церква є рідкісним на Правобережжі твором народної дерев'яної архітектури з елементами романтизму.

Церква-ротонда Святої Олександри у Лебедівці збудована у 1843 році відставним капітаном Порфирієм Красовським, який володів селом в середині ХІХ столітття. До того тут був старий дерев'яний храм.

Нинішня кам'яна церква у стилі класицизму має нетрадиційну для православ'я круглу форму ротонди, яка акцентована з трьох сторін портиками тосканського ордену зі спареними колонами.

Інтер'єр оформлений ліпниною та монументальним живописом. У західній частині ротонди влаштовані хори, яким на фасаді балкон відповідає.

Існує припущення, що храм був масонським, чим пояснюється його нетрадиційна архітектура.