Пам'ятки Самарівського району

Величезний та величний Свято-Троїцький собор в Самарі - єдиний в Україні дев'ятибанний дерев'яний храм.

Побудований у 1775-1778 роках за наказом останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського під керівництвом полковника самарського Антіна Головатого коштом Війська Запорозького.

Складну 9-зрубну конструкцію склав із 559 колод без жодного цвяха майстер-самоук із Нижніх Водолаг Харківської губернії Яким Погребняк, змайструвавши спочатку макет. Керував будівництвом полковник Самарської Паланки Антін Головатий. Закладання храму відбулося за кілька днів до ліквідації Запорозької Січі.

Після пожежі 1855 року Троїцький собор відновили у колишньому вигляді. Збір коштів на реставрацію проводив видатний історик Дмитро Яворницький. На початку XX століття до оригінальних дерев'яних фризів ручної роботи було додано розпис олійною фарбою в куполах.

В 1930 році храм було закрито, використовувався як зерновий склад. Служби відновлювалися у період з 1942 по 1963 рік, потім у приміщенні розмістили Історико-краєзнавчий музей.

В 1988 році Троїцький собор повернуто віруючим, хоча досі архітектурна пам'ятка використовувалася Дніпроовським художнім музеєм для експозиції відділу декоративно-ужиткового мистецтва. Тут зберігається список ікони Самарської Божої Матері, оригінал якої зник на початку XX століття. З 2012 року ведеться реставрація.

Самарівський історико-краєзнавчий музей імені Петра Калнишевського засновано в 1963 році.

Спочатку музей розміщувався в будівлі Троїцького собору. В 1983 році експозицію перенесено до будинку в стилі українського модерну 1901 року побудови.

В колекції – 5 половецьких ідолів, старовинна зброя та предмети побуту, гончарні вироби, вишивка.

Зала Козаччини присвячена подіям XV–XVIII століть, зокрема історії першого козацького монастиря, розповідям про священика Кирила Тарловського, відомого як "дикий піп", а також про останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського.

Магдалинівський історико-краєзнавчий музей імені Дмитра Кулакова засновано 1962 року в селищі міського типу Магдалинівка на Дніпропетровщині.

Носить ім'я свого засновника - історика та краєзнавця Дмитра Кулакова. В 1985 році музей отримав окреме приміщення в центрі Магдалинівки, поруч із селищною радою.

Фонди музею налічують 2500 експонатів. Зокрема, в етнографічному куточку представлено предмети побуту XVIII-XIX століть. Діораму бою місцевих партизан з німецькими загарбниками на околиці села Криминівка присвячена партизанському руху на Приоріллі у роки Другої світової війни.

Реконструйований козацький бекет розташований на пагорбі над Самарою поряд із селом Василівка.

Бекетами називали козацькі наглядові пункти у вигляді дерев'яних вишок, з яких спостерігачі контролювали навколишні степи. Також бекети служили сигнальними банями – у разі небезпеки на них розводили сигнальні багаття.

З бекету під Василівкою відкривається чудовий краєвид на Самарський ліс. Поруч встановлений дерев'яний хрест.

Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир - головна святиня запорозьких козаків.

Перша церква зі шпиталем та школою була збудована запорожцями на острові між річкою Самарою та її закрутом Самарчиком ще в 1576 році. З 1602 року святиня перетворена на монастир з притулком для відставних літніх козаків, проте офіційною датою заснування вважається 1672 рік.

Під час турецької війни були споруджені укріплення. Миколаївська церква в стилі бароко збудована в 1782-1787 роках.

У 1930-х роках Самарський монастир був закритий, у ньому розмістили будинок для літніх людей, потім інтернат для розумово відсталих.

У 1993 році повернуто православній церкві. Головна святиня - Охтирська ікона Божої Матері, що називається "Самарською".

Свято-Покровський храм у селі Орлівщина було збудовано в кінці XX століття на місці зруйнованого дерев'яного храму, заснованого в 1782 році.

В 1920-ті роки Свято-Покровська церква була зруйнована більшовиками. З 1992 року почалося відродження і через 6 років відбулося урочисте освячення нового кам'яного Свято-Покровського храму.

Святині: стародавня Афонська ікона Покрови Божої Матері, образ із часткою мощей священномученика Миколи Іскрівського.

Діє парафіяльна недільна школа, храм опікується сиротами, які проживають у дитячому інтернаті "Горобиночка".

Солоне озеро на околиці Самарського лісу між селами Знаменівка та Новотроїцьке.

За формою озеро наближено до кола з діаметром близько 1,8 кілометри. Площа озера – близько 3,5 квадратних кілометрів, довжина берегової лінії – близько 11,5 кілометрів. У центрі озера розташований витягнутий острів, на берегах - кілька невеликих заток.

Солоний Лиман є місцем зростання рідкісних видів солончакової і приморської флори. Тут гніздяться багато видів водоплавних птахів, зокрема рідкісні: шилоклюв, степова дерихвостка, журавель сірий, ходулочник.

На дні озера залягають грязі, що мають лікувальні властивості. На березі зведено грязесховище, що забезпечує збереження лікувальних властивостей грязей протягом тривалого часу.

Функціонує курорт "Солоний лиман".

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Новоселівці закладена в 1780 році.

Дерев'яний храм справно служив парафіянам до 1930-х років, потім був закритий більшовиками. Богослужіння відновили під час Другої світової війни. Церква діяла до 1960 року, потім була знову закрита, а у будівлі обладнали спортзал, потім склад. У 1981 році сільрада вирішила знищити будівлю церкви: дерев'яну будову вдалося зламати насилу, а гранітний цоколь і фундамент зруйнувати не змогли навіть бульдозером.

У 1985 році на фундаменті було споруджено невелику церкву в ім'я архангела Гавриїла. У 2003 році було освячено місце під будівництво нового храму, зведення стін якого було закінчено у 2008 році. Незабаром відбулося перше богослужіння у нижньому храмі Успенської церкви.