English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Львівської області
Пам'ятки Дрогобицького району
Пам'ятки Дрогобича
Знайдено 18 пам’ятки
Дрогобича
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Храм , Пам'ятка архітектури
Римсько-католицький костел Святого Варфоломія закладений у Дрогобичі в 1392 році польським королем Владиславом II Ягайлом, проте освячений лише в 1511 році.
Масивна готична будівля костелу зведена на основі княжого палацу часів Галицько-Волинського князівства. Дзвіницею костелу стала служити розташована поруч потужна оборонна вежа, яка була частиною міських укріплень на Замковій горі. Протягом століть будівля неодноразово перебудовувалась.
У радянські часи приміщення костелу використовувалося як склад. У 1989 році храм повернуто римо-католицькій громаді міста.
В інтер'єрах збереглися готичні білокам'яні портали, настінні розписи та вітражі ХІХ століття за малюнками відомих художників Яна Матейка, Станіслава Виспянського та Юзефа Мегоффера.
Стіни укріплені контрфорсами. На північній стіні костелу розміщені незвичайні білокам'яні рельєфи - три вікна, в яких зображено долоню, стопу та голову в папській тіарі. Одні джерела називають їх символами католицького панування, інші вважають ці символи язичницькими.
Мармурове оздоблення дверей з двома мечами нагадує про жителів міста, які загинули у Грюнвальдській битві.
вулиця Данила Галицького, 8 (площа Замкова Гора) Дрогобич
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Василіянський монастир святих Апостолів Петра і Павла в Дрогобичі – один із найкращих зразків сакральної архітектури міста XIX століття.
Монастир засновано в 1775 році. Нинішній комплекс споруджено в 1828 році з ініціативи ігумена Йосафата Качановського, після того як згорів старий дерев'яний Петропавлівський монастир отців василіян.
За радянської влади обитель була закрита, багато ченців замучено у катівнях НКВС.
З 1992 року василіянський монастир Святих Апостолів Петра і Павла у Дрогобичі знову діє.
вулиця Стрийська, 1 Дрогобич
Пам'ятка архітектури
Вілла бургомістра Реймонда Яроша, який керував Дрогобичем з 1909 року до розпаду Австро-Угорської імперії, є окрасою вулиці Тараса Шевченка (колишньої Панської).
Двоповерховий будинок у стилі віденської сецесії, багато оформлений ліпниною, збудований в кінці XIX – на початку XX століття підприємцями Шпіцманами, місцевими нафтовими магнатами Коли напередодні Першої світової війни Шпіцмани залишали Дрогобич, розташовану на найпрестижнішій вулиці міста, віллу викупив у них бургомістр Реймонд Ярош.
В період між Першою та Другою світовими війнами Ярош не лише сприяв зміцненню економіки Дрогобича, а й ініціював бурхливий розвиток курорту Трускавець.
До останнього часу вілла Яроша використовувалася як міський палац школярів. Наразі тут розміщується деканат та аудиторії Біологічного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету.
вулиця Тараса Шевченка, 23 Дрогобич
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Галерея сакрального мистецтва в Дрогобичі відкрита в 1996 році у будинку, який було збудовано на початку ХХ століття віцебургомістром Якубом Файєрштейном.
Фасад невеликої будівлі в стилі сецесії повністю зберігся.
Особливо цінні експонати – старовинні бойківські ікони XVI-XX століть. Також в експозиції: сакральна скульптура, декоративне різьблення, ковані хрести, рукописні церковні книги та стародруки, вбрання священиків та інше.
вулиця Січових Стрільців, 18 Дрогобич
Замок/фортеця , Пам'ятка архітектури
Дрогобицька вежа - найдавніша будівля ранньосередньовічного періоду, що збереглася в Дрогобичі.
Потужні кам'яні та дерев'яні оборонні споруди були збудовані в XIII сторіччі, за часів Галицько-Волинського князівства.
В XVI сторіччі на території замку було зведено монументальний костел Святого Варфоломія, а вежа стала використовуватися як його дзвіниця. В ХІХ столітті решту міських укріплень розібрали, оборонні рови засипали, а над вежею-дзвіницею був надбудований третій ярус з арочними вікнами.
Перед вежею встановлено пам'ятник середньовічному вченому Юрію Дрогобичу, який був ректором болонського університету та вчителем Миколая Коперника.
площа Замкова Гора Дрогобич
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея , Турінформцентр
Висока годинникова вежа нинішньої дрогобицької ратуші піднялася над містом у 1927 році, коли Дрогобич повернувся до складу Польської держави, але традиції самоврядування в місті набагато старші.
Дрогобич отримав Магдебурзьке право в 1460 році, і тоді була побудована перша дерев'яна ратуша. До 1829 року ця будівля сильно застаріла і стала непридатною, тому була побудована нова ратуша в австрійському стилі - цього разу з каменю. Необхідність у новому приміщенні виникла після Першої світової війни. Архітекторами проєкту стали Ян Семкевич та Мар’ян Нікодимович.
Триповерховий будинок квадратом оточує невеликий внутрішній дворик. Головне приміщення – мармуровий зал засідань. У будівлі розміщується Музей терезів, що налічує понад 500 експонатів.
Також тут розташований Туристично-інформаційний центр Дрогобича, який, зокрема, організує екскурсії на вежу ратуші, що дозволяють оглянути механізм годинника та побачити кращу панораму міста.
площа Ринок, 1 Дрогобич
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея , Гастротуризм
Дрогобицька солеварня - підприємство-музей, що безперервно діє з ХІІІ сторіччя й до сьогодні. Вважається одним із найстаріших постійно діючих промислових підприємств в світі та найстарішим в Україні.
Солеварня в Дрогобичі вперше згадується в 1250 році. З того часу вона безперервно працює на тому ж місці – біля озер соляної ропи, з якої сіль видобувають випарюванням. Саме навколо цього підприємства розвинулося місто Дрогобич, ставши значним промисловим та торговим центром Галичини.
Найбільшого розквіту солеварня досягла за австрійських часів. Технічна база за радянських часів була оновлена, виробництво солі досягало 10-11 тисяч тонн на рік, проте зараз технологія повернулася на кустарний рівень. На сьогодні це єдине підприємство в Європі, де сіль виготовляють тим же методом, що й тисячоліття тому – виварюванням з природної ропи. Дрогобицький солевиварювальний завод щодня виробляє приблизно 700 кілограмів солі.
До останнього часу завод орендувало ЗАТ "Дрогобич-Галка", проте в 2013 році підприємство було повернуто до держвласності. Планується будівництво нового цеху та створення музею на базі старовинних виробничих приміщень.
Проводяться екскурсії.
вулиця Солоний Ставок, 27 Дрогобич
Дрогобицька цісарсько-королівська гімназія імені Франца Йосифа I відкрита в Дрогобичі в середині ХІХ століття.
У 1867-1875 роках тут навчався майбутній письменник Іван Франко (встановлена пам'ятна табличка).
У 1896 році гімназію перевели до нового триповерхового приміщення, а в цій будівлі розмістилася жіноча гімназія імені Королеви Ядвіги.
Зараз колишню будівлю гімназії займає Філологічний факультет Дрогобицького педагогічного університету. До будівлі примикає університетський парк, у якому ще в 1894 році було встановлено пам'ятник Адамові Міцкевичу (скульптура відновлена після Другої світової війни).
вулиця Тараса Шевченка, 24 Дрогобич
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка створений у 1940 році.
Його головний корпус збудовано у 1896 році як гімназію, яка до того розміщувалася у меншій будівлі, що на протилежному кінці Університетського парку (зараз там розташований Філологічний факультет університету).
У 1939 році тут викладав всесвітньо відомий письменник та художник Бруно Шульц, який загинув під час Другої світової війни у дрогобицькому гетто. В учительському кабінеті Шульца відкрито музей письменника, де представлені перші видання його творів.
вулиця Івана Франка, 24 Дрогобич
Храм , Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Кафедральний собор Пресвятої Трійці в Дрогобичі збудований у 1690-1709 роках в стилі бароко як католицький костел монастиря кармелітів.
В 1808 році храм перейшов до василіан та був освячений як греко-католицька церква Святої Трійці. В 1909 році було встановлено іконостас (різьблення виконав львівський майстер Андрій Сабарай, ікони написав Модест Сосенко). В 30-х роках XX століття стіни розписав Іван Бал.
Останніми роками Троїцький собор у Дрогобичі було повністю відреставровано. Нині це головний храм Самбірсько-Дрогобицької єпархії Української греко-католицької церкви.
До роковин розстрілу учасників революції Гідності на Майдані в Києві на фасаді Катедрального собору Пресвятої Трійці встановлено пам'ятний знак на честь Героїв небесної сотні та загиблих воїнів російсько-української війни.
В підземелі собору Пресвятої Трійці діє Парафіяльний музей, створений в 2014 році в перші роковини смерті владики Юліяна. Приміщення музею складається із трьох залів.
У першій залі виставленні для огляду антимінси, освячені єпископами в різні історичні періоди Української греко-католицької церкви, а також богослужбові книги та предмети церковного вжитку. У другій залі виставлені для огляду особисті речі, а також атрибутика пов'язана із діяльністю єпископа Юліяна (Вороновського). У третій залі (крипті для поховань) виставлені для огляду архиєрейське облачення та речі для Літургії, які використовував владика Юліян.
вулиця Трускавецька, 2 Дрогобич
Музей/галерея
Історичний відділ, відділ природи та адміністрація музею "Дрогобиччина" розташовані в колишній будівлі Дрогобицької повітової ради (1894 рік).
В основу експозиції музею, відкритого в 1940 році, лягли колекції графа Лянцкоронського, Хирівської єзуїтської школи, а також частина зібрання самбірського музею. Зокрема, представлено найдавніший на території Прикарпаття глиняний посуд, бронзовий скарб ранньозалізної доби, грамота про підтвердження Дрогобичу Магдебурзького права, ваги для зважування солі, громадська каса XVI сторіччя, колекція монет XIV-XIX століть та інше.
До 60-річчя УПА відкрито діораму-макет "Повстанська криївка", яка була виготовлена за описом командира УПА Степана Стебельського.
Відділом музею "Дрогобиччина" є історико-меморіальний комплекс "Тюрма на Стрийській" в колишній будівлі Повітового суду.
вулиця Івана Франка, 32 Дрогобич
Історико-меморіальний комплекс "Тюрма на Стрийській" відкрито 2013 року в колишній катівні НКВС, яка розташовувалася у внутрішньому подвір'ї будівлі Повітового суду в Дрогобичі.
В період Другої світової війни та в перші роки радянської окупації тут було закатовано та розстріляно щонайменше 1200 жителів Дрогобиччини.
Колишня будівля Дрогобицького цісарського повітового суду – одна з найкрасивіших у Дрогобичі, але водночас це символ тоталітаризму та репресій чотирьох окупаційних режимів. Триповерхова будівля в стилі історизму зведена на початку ХХ століття, ставши одним із найбільших судів на Галичині. Окрім 20 суддів, там працювала судова канцелярія та тимчасова в'язниця. У міжвоєнний період польська влада розмістила тут міський суд.
Це ж приміщення використовували як суд і під час німецької окупації 1941-1944 років. Але найжахливішої слави "Дрогобицької катівні" будівля зажила у 1939-1941 та 1944-1959 роках, коли тут розмістилося Дрогобицьке управління НКВС із внутрішньою тюрмою, де масово катували та розстрілювали місцевих мешканців.
Нині це корпус Інституту фізики, математики, економіки та інноваційних технологій Дрогобицького державного педагогічного університету.
На місці колишньої катівні у 2013 році було створено меморіал "Тюрма на Стрийській" за проєктом дрогобицького архітектора Максима Чирки та відкрито музей, що є підрозділом Музею "Дрогобиччина".
Експозиція розповідає про сталінський терор та репресії на західноукраїнських землях: окупацію та встановлення радянської влади на Дрогобиччині, створення Дрогобицької області, репресії НКВД-НКГБ на Дрогобиччині. Представлено фотомартиролог жертв НКВД- НКГБ. Особливе хвилювання викликає перегляд особистих речей закатованих, знаряддя вбивства і катувань, знайдені під час досліджень території колишньої катівні.
вулиця Стрийська, 3 Дрогобич
Палац мистецтв "Вілла Б'янки" у Дрогобичі – яскравий зразок архітектурного стилю сецесії (віденського модерну) кінця XIX – початку XX століття.
Багато оформлена темно-зелена двоповерхова будівля належала доктору-рентгенологу Йозефу Ротту. Будинок описаний у новелі Бруно Шульца "Весна" як "Вілла Бьянки".
Зараз це будівля Палацу мистецтв, що належить музею "Дрогобиччина", і використовується як виставковий центр.
Тут представлені настінні малюнки Бруно Шульца, виявлені в 2001 році на "Віллі Ландау" в Дрогобичі.
Тематична виставка "Скарби графа Лянцкоронського" представляє понад 150 предметів високохудожніх творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.
Також представлено український живопис ХХ століття.
вулиця Тараса Шевченка, 38 Дрогобич
Найбільша в Східній Галичині синагога збудована в 1842-1865 роках для численної єврейської громади Дрогобича, яка відігравала важливу роль в економічному житті міста.
В архітектурі храму використано неороманські елементи, характерні для німецького стилю "Рундбоген". За зразок при оформленні була взята синагога в німецькому місті Касселі. По периметру внутрішніх стін, у кожному з полів розташовано 12 напівкруглих арок, які відповідають кількості колін Ізраїлю. Поєднання прибудов та пілонів надають фасаду синагоги монументального вигляду.
Після закінчення Другої світової війни в приміщені Хоралної синагоги був розміщений склад солі, потім меблевий магазин, у прибудовах - продуктові склади.
Після здобуття Україною Незалежності синагогу повернули місцевій єврейській общині. Після проведеної реставрації в 2018 році відбулося відкриття синагоги, а 3 липня 2019 року до синагоги урочисто внесли Тору.
вулиця Пилипа Орлика, 6 Дрогобич
Дерев'яна тризрубна церква Воздвиження Чесного Хреста в Дрогобичі вважається однією з найкращих споруд у стилі галицької народної архітектури.
Храм заснований у XVI сторіччі, однак в результаті розбудови 1661 року втратив первісний вигляд.
Зберігся монументальний темперний розпис XVII століття та унікальні зразки іконопису XV-XVIII століть.
Церква Воздвиження Чесного Хреста знаходиться у передмісті Дрогобича Зваричі, на території пожежної частини. Поруч розташована дерев'яна дзвіниця XVII століття.
вулиця Зварицька, 9 Дрогобич