Пам'ятки Рівненського району

Здолбунівський краєзнавчий музей відкрився у 2014 році в історичній будівлі поліцейського відділку з камерами попереднього ув'язнення, що була зведена у 1903 році. Протягом сторічної історії у цьому приміщенні розташовувалися місцеві правоохоронні органи – від жандармського відділення МВС царської росії у 1914 році до районного відділу МВС України в Рівненській області у 1998-2008 роках.

Експозиція музею розповідає про первісну історію краю, період царського та польського правління, події Першої та Другої світових воєн, український руху опору, а також про героїв Майдану та російсько-української війни. Серед експонатів – набір хірургічних інструментів з повстанської криївки-шпиталю, яка була знайдена в урочищі Гурби.

В музеї є власна церква. А у підвалах будівлі, де розташовувалися камери попереднього ув'язнення, відкрито експозицію "Колишня в’язниця", яка присвячена трагічним подіям російського терору та репресій на Здолбунівщині у першій половині ХХ століття.

Земляні вали замку князя Богуша Корецького, зведеного в XVI сторіччі, розташовані на Княжій горі в Маринині.

Дерев'яні споруди замку не збереглися, на колишньому замковому обійсті тепер городи.

Із замчища відкривається неповторна панорама долини Случа з кам'янистими порогами, скелястими каньйонами, крутими урвищами та морем зелені.

Руїни Корецького замку з виразною надбрамною баштою червоної цеглини є візитівкою міста.

Перше дерев'яне укріплення спорудив у XV сторіччі над річкою Корчик князь Острозький. Пізніше замок перейшов у володіння волинського воєводи Богдана Корецького, який зміцнив його кам'яними стінами з баштами та бастіонами, обведеними земляним валом та ровом, що наповнювався водою з річки.

В XVIII сторіччі фортечні споруди стали основою для будівництва палацового комплексу князів Чарторийских. В 1832 році палац згорів і з того часу не відновлювався.

Збереглися трирівнева надбрамна вежа Корецького замку, прилеглі до неї руїни зовнішніх стін палацових споруд, а також трипилонний чотириарковий міст (реконструйований останніми роками).

Костел Святого Антонія - найстаріший храм міста Корець. Заснований князем Каролем Корецьким в 1533 році (за іншими даними - в 1633 році), названий на честь святого Антонія Падуанського.

В 1706 році на місці дерев'яного храму було збудовано новий кам'яний костел у стилі бароко. В ході реконструкції 1916 року було прибудовано додатковий неф.

За радянської влади в костелі розміщувався склад хімікатів.

В 1990 році храм повернуто католицькій громаді Корця, освячено в 1904 році як костел Святого Антонія.

Збереглися фрагменти настінних розписів, проведено реставрацію.

Колишній парафіяльний костел Святого Антонія в неоготичному стилі з гарним годинником на фасаді побудований у Рівному за проєктом Константія Войцеховського коштом Романа Сангушка на місці раннього храму.

Освячений у 1900 році. Спочатку будинок був увінчаний двома шпилями, прикрашений фресками та вітражами.

З радянських часів костел Святого Антонія використовується як Будинок камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії.

Римо-католицький костел Успіння Пресвятої Діви Марії виник в Острозі в результаті розбудови православної церкви, заснованої ще в XV столітті князем Федором Острозьким.

У 1442 році церкву було перетворено на костел монастиря домініканців. У ті часи це був основний католицький храм в Острозі, який мав велику парафію. У XVIII та XIX століттях костел неодноразово перебудовували та прикрашали пишними барочними вівтарями.

У 1897 році, після великої пожежі, коштом Романа Сангушка костел знову було перебудовано, цього разу у класицистичному стилі зі зведенням бані.

Після депортації поляків радянською владою костел Успіння Діви Марії спорожнів та закрився, служби відновили нещодавно.

Культурно-археологічний комплекс "Пересопниця" - трирівневий конструктивістський будинок, що нагадує храм.

Тут розміщений Музей Першокниги, присвячений історії створення Пересопницького Євангелія, а також конференц-зал та кімнати для археологів.

В експозиції, зокрема, представлено 9-кілограмову факсимільну копію Пересопницького Євангелія та макет давньоруського городища Пересопниця.

Неподалік розташований музейний комплекс просто неба "Княжий град": реконструкція житлової садиби та фортифікаційної споруди XII-XIII століть, коли Пересопниця була столицею удільного князівства.

В селі працює постійно діюча археологічна експедиція, долучитися до якої зможуть студенти та навіть туристи. Знайдені раритети поповнять експозицію Музею Першокниги.

Музей "Пересопницького Євангелія" частково адаптовано для людей з інвалідністю: парковка, мнемосхема, пандус.

"Тунелем кохання" в Клевані називають перголу (природну огорожу з дерев або кущів), яка незвичайним чином виросла над коліями залізничної гілки довжиною 4 кілометри, що веде від станції "Клевань" до одного з місцевих деревообробних підприємств у селі Оржів. Свого часу навколо залізниці припинили підрізати дерева, і густі крони утворили імпровізований грот над коліями, якими іноді повільно курсують маневрові потяги.

Дивовижний рослинний тунель, що грає кольорами у різні пори року, тепер вважається одним із найромантичніших місць в Україні та однією з туристичних візитівок Волині. Завдяки безлічі вдалих фото він перетворився на місце масового туристичного паломництва, що приваблює тисячі туристів з України та з-за кордону. Тунель у Клевані періодично з’являється у списках найдивовижніших залізниць на планеті. Він фігурує у багатьох рекламних роликах та навіть у повнометражному кінофільмі японського режисера Акійоші Імазакі "Клевань – тунель кохання". Також ця зелена алея служить фотолокацією місцевим молодятам – відвідування "Тунелю кохання" вважається гарною прикметою. 

З часом навколо "Тунелю кохання" розвинулася повноцінна туристична інфраструктура з великою пропозицією різноманітних додаткових послуг. Тут є облаштований майданчик для урочистих заходів, сувенірні крамнички, кафе-бістро, автомобільний паркінг, громадська вбиральня. Функціонує готельно-ресторанний комплекс, де є міні-музей із залізничним реманентом та місцевим бурштином, а також ресторан з фірмовою стравою "Тунель кохання". 

Заповідник "Базальтові стовпи" - геологічний заказник у центрі Рівненської області, унікальний "архітектурний" витвір природи.

Щільні ряди колон-багатогранників вражають монументальністю та геометричною досконалістю.

Базальтові стовпи - це магматична порода, розбита тріщинами на характерні базальту стовпчасті окремо. У розрізі стовпи мають форму чотиригранників або багатогранників, що робить цей матеріал зручним для будівництва бруківок. Товщина стовпів досягає 1,2 метри, висота – до 30 метрів.

Великі поклади базальту були виявлені біля села Берестовець у XVIII столітті. Промисловий видобуток ведеться у відкритий спосіб. Деякі кар'єри затоплені, і в поєднанні зі спокійною гладдю води базальтові стіни виглядають особливо гарно.

Ще більш вражаючий кар'єр із базальтовими стовпами знаходиться в урочищі Янова Долина біля села Базальтове за 15 кілометрів від Берестовця. Серед затопленого водою кар'єру тут утворився невеликий острівець, який називають "Островом кохання".

Дорогу від Берестівця до Базальтового розбито, рекомендується об'їзд через Костопіль.

З 1972 року заказник "Базальтові стовпи" має статус пам'ятки природи місцевого значення, що використовується як зона відпочинку.

Заповідник "Базальтові стовпи" - геологічний заказник у центрі Рівненської області, унікальний "архітектурний" витвір природи. Щільні ряди колон-багатогранників вражають монументальністю та геометричною досконалістю.

Базальтові стовпи - це магматична порода, розбита тріщинами на характерні базальту стовпчасті окремості. У розрізі стовпи мають форму чотиригранників або багатогранників, що робить цей матеріал зручним для будівництва бруківок. Товщина стовпів досягає 1,2 метри, висота - до 30 метрів.

Розробка великих покладів базальту в урочищі Янова Долина біля нинішнього села Базальтове ведеться із XVIII сторіччя відкритим способом. Один з кар'єрів повністю затоплений, посеред нього утворився невеликий острівець, який називають "Островом кохання". У поєднанні зі спокійною гладдю води базальтові стіни виглядають особливо гарно.

З 1972 року заказник "Базальтові стовпи" має статус пам'ятки природи місцевого значення, що використовується як зона відпочинку.

Ще один затоплений кар'єр розташований у селі Берестовець за 15 кілометрів від Базальтового. Дорогу від Базальтового до Берестівця розбито, рекомендується об'їзд через Костопіль.

Благовіщенський костел у стилі раннього бароко заснований у Клевані Юрієм Чарторийським, служив усипальницею князів Чарторийських.

У радянський період храм було закрито, будівля сильно занепала.

Наразі Благовіщенський костел повернуто католицькій громаді, триває реставрація.

Збудована в Острозі в XVI сторіччі оборонна Велика синагога свого часу була одним із найбільших у Європі центрів єврейської культури, при ній діяла вища школа рабинів.

Зазнала руйнування під час Визвольної війни.

Після Другої світової війни єврейська громада міста так і не була відновлена, будівлю синагоги збиралися використовувалося як склад.

До 2016 року перебувала в аварійному стані, поступово руйнувалася. В 2016 році коштом меценатів почалося відновлення синагоги.

Романтичні руїни Губківського замку прикрашають мальовничий скелястий берег річки Случ.

Замок збудований у XV сторіччі. Вперше згадується в 1505 році, коли його було зруйновано татарами. У XVI столітті князі Семашки відновили Губківський замок, перетворивши його на одне з найпотужніших укріплень Волині. Фортифікаційна система складалася з чотирьох кутових веж, об'єднаних стінами з бійницями, в'їзних воріт та підйомного мосту. На замковому дворі знаходилися житлові та господарські споруди.

У 1596 році, під час повстання Северина Наливайка, Губківський замок був захоплений козаками під командуванням Григорія Лободи (встановлений пам'ятний знак), проте невдовзі відновлений поляками.

Фатальними для твердині стали два епізоди Північної війни, коли укріплення зруйнували спочатку російські (1704 рік), а потім шведські війська (1708 рік). З того часу Губківський замок не відновлювався.

Збереглися невеликі ділянки напівзруйнованих стін однієї вежі та колишнього палацу, замковий колодязь. Доступ вільний.

Відоме на всю Волинь урочище Святого Миколая з джерелами-близнюками у кам'яному гроті (печері) відоме з часів князів Острозьких.

На околиці села Гільча Перша б'ють із-під землі чисті джерела живої холодної води. Вважалося, що ці ключі не прості, а "громові", вибиті божими блискавицями і, отже, цілющі. Тому протягом століть джерело Святого Миколая приваблює безліч людей.

Грот та басейн споруджені у XVIII століті. Поетеса Олена Пчілка (мати Лесі Українки), яка була в Гільчі з дітьми, описала "стежку Божу" святого потоку в невеликій поемі "Гульча".

Корецький історичний музей відкрито у приміщенні колишнього палацу Горчинських (XVIII століття) до 850-річчя першої літописної згадки про місто.

Експозиція музею розміщена у п'яти залах: історії міста Корець, Другої Світової війни, етнографії та двох виставкових. Понад 6 тисяч експонатів відображають історію, культуру та побут краю.

Перед входом до Корецького історичного музею встановлено пам'ятник Тарасу Шевченку, за легендою, перероблений із пам'ятника Леніну.