Пам'ятки Переяслава

Меморіальний комплекс, присвячений воїнам-визволителям, загиблим у роки Другої світової війни, відкритий у Переяславі в 2000 році.

Комплекс включає Пагорб слави та виставку військової техніки. На Пагорб слави веде алея з ліхтарів та напівкруглих лав. Центральне місце меморіалу займає скульптура воїна в арці, увінчаної хрестом. За скульптурою півколом розміщено стіну з прізвищами загиблих земляків.

На виставці військової техніки представлені танк ІС-3, самохідка ІСУ-152, гаубиця Б-4, "Катюша", бойовий катер, літак МіГ-15 та інші. Деякі експонати мають відкритий доступ.

Переяславський музей трипільської культури – один із наймолодших музеїв, що входять до складу Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав". Його відкрили в 2003 році в будинку, в якому свого часу жив брат українського композитора Павла Сениці.

В експозиції представлені матеріали розкопок близько 40 поселень трипільської землеробської культури (V-III тисячоліття до нашої ери) різних регіонів України: Подніпров’я, Побужжя, Подністров’я. Вони розповідають про трипільську систему обробки землі, перші культурні злаки, конструкцію трипільських жител, міфологію та обрядовість давніх мешканців краю. Серед експонатів: керамічний посуд, прикраси, глиняні фігурки, знаряддя праці.

В цьому ж приміщенні розташований Музей козацької слави, де представлені роботи талановитого художника і різьбяра по дереву, українського поета-пісняра Василя Завгороднього. У трьох залах музею експонується понад 200 робіт художника, звернених до теми українського козацтва: образи козаків-запорожців, князів, гетьманів та просвітників, серед яких Богдан Хмельницький, Григорій Сковорода, Петро Сагайдачний, Тарас Шевченко, Микола Гоголь.

Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" є одним із найбільших історико-культурних заповідників України. Він об'єднує 24 музеї, понад 370 пам'яток історії та архітектури, близько 3000 гектарів території міста Переяслава та його околиць.

Заповідник засновано 1979 року видатним українським істориком, етнографом, музеєзнавцем, археологом, Героєм України Михайлом Сікорським на базі Переяслав-Хмельницького державного історичного музею – нині це Музей "Заповіту" Тараса Шевченка, також тут розташовується частина адміністрації заповідника.

На сьогодні Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" охоплює цілий комплекс пам'яток культурної спадщини історичного міста Переяслав різних епох, починаючи від Переяславського дитинця із залишками княжого Михайлівського собору, включаючи архітектурні пам'ятки козацької доби у середмісті і закінчуючи адміністративними та житловими спорудами кінця XIX – початку XX століть.

Найпопулярнішим об'єктом заповідника є Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (Музей просто неба, скансен), де представлені автентичні зразки старовинного українського житла, а також оборонних, господарських, адміністративних та культових споруд минулого. На території скансена діють 13 окремих музеїв, зокрема Музей українського рушника, Музей українських обрядів, Музей "Поштова станція" та інші.

Адміністрація заповідника, наукова частина та екскурсійне бюро розташовуються в одному з колишніх приміщень Вознесенського монастиря, поруч із Меморіальним музеєм Григорія Сковороди. Тут можна замовити оглядову екскурсію по місту Переяслав.

Площа Богдана Хмельницького – головна у Переяславі. Тут розташована будівля адміністрації та центральний готель.

В Центральному міському парку, що примикає до площі, на честь 300-річчя возз'єднання України з росією (1954 рік) було встановлено пам'ятник українсько-російській дружбі. В 2022 році, під час широкомасштабного військового вторгення росії в Україну, за рішенням громади та органу місцевого самоврядування цей монумент було демонтовано.

Площа Хмельницького закрита для руху автотранспорту.

Церква Пресвятої Трійці в Переяславі збудована в 1804 році на місці старого дерев'яного храму.

Перший дерев'яний храм було побудовано в XVII сторіччі коштом переяславського полковника Войци Сербина. В 1791 році церква згоріла після удару блискавки. Відновлену церкву освятили в 1804 році, а за 60 років потому прибудували дзвіницю.

Проста та лаконічна конструкція оформлена відповідно до українських культових традицій, типових для малого православного храму.

22 червня 2022 року Троїцька церква в Переяславі перейшла до складу Православної церкви України.