Пам'ятки Києва

Музей української діаспори, який розповідає про долю українських іммігрантів, розташований в Києві в старовинному київському особняку ХІХ століття.

Тут представлені документи, фотографії та деякі особисті речі, які свого часу належали українським художникам, письменникам, музикантам, які у різний час були змушені залишити батьківщину.

Декілька залів музею присвячено творчості художників-іммігрантів: Людмилі Морозовій, Олексі Булавницькому, Вадиму Доброліжу та іншим. Найбільша експозиція присвячена життю та творчості знаменитого балетмейстера та танцюриста Сержа Лифаря.

Музей футбольного клубу "Динамо Київ" розташований на території Національного спортивного комплексу "Олімпійський" в одному приміщенні з офіційним фан-шопом клубу. Відкрився напередодні футбольного чемпіонату "Євро-2012".

Експозиція розповідає про історію київського клубу "Динамо" починаючі від заснування у 1927 році. Зокрема, представлені футбольні трофеї, завойовані клубом протягом столітньої історії на національних та міжнародних чемпіонатах. Також можна побачити історичні світлини, портрети відомих футболістів, спортивну форму футбольних зірок та м'ячі, якими вони грали.

Окрема експозиція присвячена легендарному тренеру "Динамо" Валерію Лобановському.

Народний музей хліба працює з 1981 року в приміщенні Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді на Пріорці у Києві, поруч із шевченківським музеєм "Хата на Пріорці".

В музеї зібрано понад 2000 експонатів, які розповідають про історію хліба, його значення для людини, походження основних зернових культур (жита, пшениці, кукурудзи, ячменю та інших). Представлено понад 100 зразків різних сільськогосподарських культур.

Окрасою експозиції є розділ "Хліб – усьому голова", де представлено 150 короваїв з різних куточків України та з інших країн. Експонуються знаряддя праці хліборобів різних часів – від дерев’яного плуга до сучасного трактора, від ковша для ручної сівби до комбайна.

Почесне місце в музеї відведено творчості поета Тараса Шевченка, який багато писав у своїх творах про хліб і тяжку працю хліборобів.

Окрему експозицію присвячено жахливим подіям колективізації та Голодомору-геноциду, організованого в Україні російськими окупантами в 1932-1933 роках.

Значну увагу приділено роботам українських вчених селекціонерів. Можна побачити навіть "космічний" білий і чорний хліб, подарований музею космонавтом Павлом Поповичем.

Музей шістдесятництва у Києві відкрився в 2012 році в будівлі, в якій розміщується партія "Народний рух України".

Особняк у стилі модерн зі скульптурою лева на фасаді збудований у 1907-1908 роках архітектором Ігнатієм Ледоховським. До більшовицького перевороту 1917 року в ньому містилася хірургічна лікарня доктора Ігнатія Маковського. В 1911 році у клініці Маковського помер прем'єр-міністр російської імперії Петро Столипін, смертельно поранений терористом під час вистави в Оперному театрі.

З 1999 року до будівлі переїхав центральний офіс Народного руху України, однієї з найстаріших політичних партій України, засновниками якої були відомі українські шістдесятники В'ячеслав Чорновіл, Іван Драч, Михайло Горинь та інші. Їхня політична та правозахисна діяльність почалася в період "хрущовської відлиги" у СРСР 1960-х роках, проте згодом частина шістдесятників була репресована.

Музей шістдесятництва було відкрито на основі колекції, яку зібрали активісти громадської організації шістдесятників. Експозиція налічує близько 20 тисяч експонатів.

Музей шістдесятництва є філією Музею історії міста Києва.

Музей Шолом-Алейхема у Києві – перший державний музей єврейської тематики на території сучасної України.

Відкрився в 2009 році до 150-річчя від дня народження письменника на місці будинку, де він жив у 1896-1903 роках.

Експозиція докладно розповідає про життя та творчість Шолом-Алейхема, а також знайомить із єврейською культурою. Представлені деякі обрядові єврейські предмети, предмети традиційного єврейського побуту.

На моніторах, встановлених у залі, можна побачити фрагменти фільмів та вистав за творами Шолом-Алейхема, єврейську архітектуру, єврейські надгробні стели (мацеви), старовинні єврейські книги, старовинні рукописи, екземпляри єврейської каліграфії.

У програмі музею багато лекцій та презентацій.

Музей-архів преси в Києві – проєкт інтернет-видання "Історична правда". Це перший в Україні музей такого профілю.

Розташований на Подолі в Києві.

В основі колекції - приватні збори періодики та самвидаву журналіста Вахтанга Кіпіані.

Музей відкрився в 2014 році виставкою "За Україну, за її волю! Періодика ОУН, УПА, УГВР та інших визвольних формувань".

Меморіальний музей-квартира композитора Віктора Косенка заснований в 1938 році його вдовою Ангеліною Канеп-Косенко.

В музеї відтворено інтер'єри вітальні та кабінету Косенка, якими вони була за його життя. Серед представлених в експозиції особистих речей композитора найдавнішою є іменна срібна ложка з батьківського дому Косенка. Привертає увагу альбом із крокодилячої шкіри із нотами тем симфонічних творів Косенка. Представлені книги з особистої бібліотеки Косенка з дарчими написами авторів.

Зараз Музей-квартира Віктора Косенка є філією Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.

Музей-майстерня відомих українських скульпторів Ади Рибачук і Володимира Мельніченка розташована в самому центрі Києва, у кварталах між Володимирською вулицею та Майданом Незалежності. Працює за підтримки фонду АРВМ, що опікується збереженням культурної спадщини митців.

Творчій тандем Ади Рибачук і Володимира Мельніченка відомий оформленням Палацу дитячої творчості на Печерську, Центрального автовокзалу на Деміївці та Стіни Пам'яті на Байковому кладовищі, варварськи знищеної радянською владою. Майстерня на Малопідвальній заснована ними ще у 1972 році. За задумом митців, вона мала бути завжди відкритою для відвідувачів і водночас слугувати музеєм їхньої творчості.

В музеї представлені численні роботи Ади Рибачук та Володимира Мельніченка, створені з 1957 по 2000 роки, протягом майже усього періоду їхньої творчості, зокрема незавершені. Частина скульптур експонується на подвір'ї просто неба. Будівля прикрашена мозаїками.

Музей-майстерня видатного українського скульптора, кінорежисера і драматурга, народного артиста України Івана Кавалерідзе відкрився в 1993 році в будинку на Андріївському узвозі в Києві, в якому митець у 1911 році працював над проектом пам’ятника княгині Ользі.

Фонди музею налічують близько 3,5 тисячі експонатів. В експозиції представлені проєкти пам’ятників, станкові скульптури, в яких скульптор звертається до образу Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Льва Толстого, Федора Шаляпіна, Амвросія Бучми, Лесі Українки, Миколи Амосова та інших видатних особистостей.

Також в музеї експонуються матеріали, які висвітлюють життєвий та творчий шлях Івана Кавалерідзе.

Оглядова екскурсія включає меморіальну кімнату митця, де експонуються меблі та його особисті речі. Відвідувачам демонструють цифрові копії кінофільмів Кавалерідзе.

Музей-майстерня творчої династії Зноби-Голембієвських створений 2006 року в будинку на Печерську у Києві, в якому з 1965 року жив український скульптор, народний художник України Валентин Зноба зі своєю дружиною, художницею Тетяною Голембієвською.

В експозиції представлене велике зібрання авторських скульптур трьох поколінь митців – Івана Зноби, Валентина Зноби, Миколи Зноби та їхніх творчих родин.

Микола Зноба продовжує жити й працювати в будинку, підтримуючі творчу атмосферу майстерні. На подвір'ї влаштовано сад скульптур, головною серед яких є фігура козака Мамая перед входом у будинок, оригінал якої встановленої на Майдані Незалежності.

Музей-майстерня творчої династії Зноби-Голембієвських часто слугує мистецьким майданчиком для зустрічі культурних діячів, митців різних напрямків та стилів.

Національний військово-історичний музей України розміщується у Будинку офіцерів на Печерську в Києві.

Музей розповідає про розвиток військової справи упродовж багатьох століть: кіммерійсько-скіфський період, Київська Русь, козацька епоха, Перша світова війна, Національно-визвольна боротьба, Друга світова війна, Холодна війна, становлення збройних сил незалежної України.

В основі експозиції – автентична зброя, яка використовувалась у різні історичні епохи на території сучасної України. В залах музею можна переглянути військову хроніку, документальне та художнє військово-історичне кіно.

Також музей проводить уроки патріотичного виховання, на яких можна самостійно розібрати та зібрати автоматичну вогнепальну зброю.

Національний музей "Чорнобиль" є багатофункціональним історико-культурним закладом, який береже та оповідає історію ядерної аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року як найбільш важкої радіоекологічної катастрофи ХХ століття.

Музей відкрито в 1992 році з ініціативи МВС України в історичній будівлі Пожежної каланчі початку XX століття, де початково розміщувалось Подільське пожежне депо, а згодом і Київське обласне управління пожежної охорони, яке координувало хід ліквідації аварії на ЧАЕС.

Експозиція на площі 1100 квадратних метрів налічує понад 7 тисяч експонатів: розсекречені документи, таємні карти, фотографії, спеціальні прилади, особисті речі ліквідаторів, предмети із зони відчуження.

Сприйняття розширюють сучасні аудіовізуальні та інформаційні засоби, художні інсталяції. Представлена діюча трьохфазова діорама "Чорнобильська АЕС до, під час та після аварії", а також діючий макет 4-го енергоблоку ЧАЕС. Підтримується електронна "Книга пам'яті учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС".

Пропонуються оглядові екскурсії українською, російською, англійською та німецькою мовами, аудіогіди, тури в Чорнобильську зону від партнерів музею.

Експозиційні зали музею розташовані на другому поверсі будівлі. З  метою забезпечення комфортного пересування територією музею "Чорнобиль" для відвідувачів, які пересуваються на кріслах колісних, передбачено можливість використання електричного підйомника з першого поверху. Основні відеолокації експозиції музею адаптовано до потреб відвідувачів з порушеннями слуху. 

Національний музей Голодомору-геноциду в Києві зберігає пам'ять про жертви страшного злочину проти українського народу, організованого більшовицьким урядом у 1932-1933 роках шляхом створення штучного масового голоду в Україні.

Заснований у 2008 році як Національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні", також мав назву Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

Меморіальний комплекс авторства народного художника України Анатолія Гайдамаки розташований на дніпровських кручах у Парку Вічної Слави на Печерську в Києві. Через символічний вхід повз дві скульптури янголів відвідувачі потрапляють на площу "Жорна долі" зі зворушливою скульптурою дівчинки з колосками в руках "Гірка пам’ять дитинства".

Центром меморіалу є "Свіча пам’яті", оперезана хрестами, що нагадують крила вітряка, зі скульптурами лелек нагорі. Грані свічки прикрашені орнаментами з хрестів, що нагадують українську вишивку.

Музейні функції виконує Зала пам’яті. Тут представлено 19 томів "Національної Книги пам'яті жертв Голодомору", меморіальні речі жертв трагедії, архівні документи, фотографії, свідчення очевидців та карти проєкту "Цифровий атлас Голодомору". На інтерактивних тачскрінах можна ознайомитися з результати десятирічних досліджень істориків про місця масових поховань жертв Голодомору.

Відвідувачам пропонують переглянути сучасне відео в техніці 3D маппінгу, скористатися аудіогідом 34 мовами, тактильними макетами.

Триває будівництво другої черги меморіалу, де розміститься основна музейна частина комплексу.

За оцінками проєкту "Inclusive Travels in Ukraine: доступність музеїв України", цей вражаючий меморіал пам'яті жертв штучного голоду 1932-1933 років є одним із найбільш інклюзивних музеїв України.

Одним із найбільших художніх музеїв України і скарбницею української культурної спадщини є Національний музей декоративного мистецтва України у Києві (раніше мав назву Національний музей українського народного декоративного мистецтва).

Музей розташований на території Національного історико-культурного заповідника "Києво-Печерська лавра" у приміщеннях колишніх митрополичих покоїв і прилеглої до них Благовіщенської церкви, які є пам'ятками архітектури XVIII – початку ХХ століть.

Колекція музею була заснована в 1899 році як одна зі складових збірки новоствореного Міського музею старожитностей і мистецтв, перейменованого в 1904 році на Київський художньо-промисловий і науковий музей.

Зараз музейна збірка становлять понад 78 тисяч творів традиційного народного та професійного декоративного мистецтва України з XV століття до наших днів. Головні раритети музею: дерев'яний різьблений хрест у срібній оправі 1576 року, глиняні кахлі XV–XVII століть, предмети церковного шитва XVIII століття, вироби провідних порцелянових і фаянсових підприємств України XVII–XIX століть.

Гордістю та окрасою колекції є комплекси українського народного вбрання ХІХ – початку ХХ століть з усіх регіонів України, де в єдиному художньому ансамблі поєдналися мистецтво крою, ткання, вишивки, аплікації, вибійки, плетіння, обробки шкіри та металу. Привертають увагу традиційні жіночі прикраси: дукачі, коралі, венеціанське намисто, вироби з бісеру.

Також Національний музей українського народного декоративного мистецтва має найбільше зібрання картин видатних українських народних художниць Катерини Білокур та Марії Примаченко.

Грандіозний меморіальний комплекс Національного музею історії України у Другій світовій війні був споруджений у Києві в 1981 році на Печерських пагорбах над Дніпром, для чого було значно змінено рельєф місцевості.

Відтоді візуальною візитівкою Києва поруч із Києво-Печерською лаврою стала колосальна статуя Батьківщини-Матері (62 метри заввишки, 102 метри з постаментом, вага близько 500 тон). Автор монумента - скульптор Василь Бородай. Унікальна суцільнозварна сталева споруда виготовлена з особливої нержавіючої сталі й зібрана за допомогою спеціального крана. За легендою, меч в руці статуї вкоротили на прохання київського митрополита, аби зробити його нижчим за хрест Великої лаврської дзвіниці. На похилому ліфті можна піднятися на круговий оглядовий майданчик на п'єдесталі (37 метрів), а далі - на вертикальному ліфті до рівня грудей і по сходах на верхню кромку щита (92 метри), який відчутно похитується на вітру.

У серпні 2023 року радянський герб на щиті Батьківщини-Матері замінили на український тризуб. Обговорюється перейменування монументу на Україну-Мати.

П'єдестал Батьківщини-Матері є головним експозиційним приміщенням Національного музею історії України у Другій світовій війні. У 16 залах на трьох поверхах представлені матеріали, що розкривають теми бойових дій, стратегій виживання в умовах війни та повоєння, геноцидів, боротьби за незалежність між двох тоталітарних режимів. Відвідувачі проходять "Дорогою війни" повз низку музейних артефактів, арт-інсталяцій та мультимедійних панелей.

Музеєм уперше в світовій музейній практиці створено стаціонарну експозицію "Україна – розп’яття" про війну в реальному часі й під час війни, яка триває. За допомогою оригінальних предметів і фото презентовано страшні реалії повномасштабної російської агресії в Україні.

Загалом меморіальний комплекс займає площу понад 11 гектарів. Шлях до музею пролягає через головну площа з Алеєю міст-героїв і скульптурними композиціями "Форсування Дніпра" й "Передача зброї", галерею героїв фронту і тилу, чашею "Вогонь Слави", виставкою бойової техніки різних часів. Зі зворотного боку постаменту розмістився інтерактивний історичний музей "Становлення української нації".

Кожен останній вівторок місяця - день безплатного відвідування Музею війни всіма категоріями відвідувачів (крім експозицій Гелікоптера Мі-24 і літаків Лі-2, МіГ-23).

За оцінками проєкту "Inclusive Travels in Ukraine: доступність музеїв України", цей музейний заклад, що є одним із найвідвідуваніших музеїв України, забезпечує високий рівень доступності для людей з інвалідністю.