Пам'ятки Херсонської області

Каховський історичний музей – філія Херсонського обласного краєзнавчого музею.

Відкритий у 1957 році. Розташований у просторому приміщенні в центрі Каховки. У фондах налічується понад 7 тисяч експонатів.

Експозиції музею розповідають про основні етапи історії міста та краю, про події радянсько-української та Другої Світової воєн, про створення Каховської гідроелектростанції та Каховської зрошувальної системи тощо.

Найбільший інтерес представляють матеріали про козацькі походи на Іслам-Кермен та штурм Кизи-Кермена, зразки зброї запорізьких козаків та російських солдатів (кремневі рушниці, пістолети, шаблі, кинджали), трофейні шаблі, гармати, ядра XVI-XVII століть, фотокопія доповіді фельдмаршала Бориса Шереметєва імператору Петру I про перебіг штурму фортеці тощо.

Під час російської окупації Каховки у 2022 році російські загарбники пограбували Каховський історичний музей.

Корсунський Богородичний монастир під Каховкою заснований у 1785 році на землях князя Потьомкіна Таврійського як одновірський (старообрядницький).

За легендою, на цьому місці діти знайшли ікону Богородиці, а коли спробували її забрати, ікона стала важкою і не зрушила з місця, вказавши таким чином розташування майбутньої обителі.

До 1848 року, коли монастир став православним, до комплексу вже входили 5 кам'яних храмів, перший з яких був освячений у 1802 році, трапезна, гуртожиток із келіями.

До більшовицького перевороту 1917 року Корсунський чоловічий монастир поряд з Бизюковим чоловічим і Благовіщенським жіночим входив до трійки найшанованіших монастирів Херсонської єпархії. За радянських часів обитель була закрита, храми знищені. Вціліли частини стін, західна брама, увінчана барочним фронтоном, і кругла північно-східна вежа з шатровим завершенням. Ченці повернулися сюди лише 1999 році. Ведуться роботи з відродження монастиря.

Римо-католицький костел Пресвятого Серця Ісуса заснований з ініціативи князя Григорія Потьомкіна для залучення до Херсона іноземців.

Перший католицький храм в ім'я Спасителя, збудований в 1787 році, був глинобитним. Кам'яний костел на цьому місці було зведено в 1820-х роках, пізніше над дзвіницею надбудували шпиль. Тут діяла римо-католицька церковна школа та суспільство допомоги бідним католикам.

В 1918 році відбулося перше богослужіння українською мовою. В 1931 році костел було закрито, у ньому розмістили майстерні, потім відкрили дитячий кінотеатр.

В 1994 році храм було повернуто віруючим та реконструйовано. Нині це римо-католицький костел приходу Пресвятого Серця Ісуса.

Костел Тіла Господнього в Правдиному (колишнє Цареводар) збудований у другій половині ХІХ століття польськими переселенцями-католиками.

Храм виконаний у стилі еклектизму з елементами готики та ренесансу. Вікна були оформлені вітражами.

За радянських часів костел був закритий, проте зберігся донині. Іноді для невеликої католицької громади Правдиного проводяться служби.

Чаплинський краєзнавчий музей розташований у парковій зоні у центрі міста.

Засновником та першим завідувачем був директор Червонополянської школи Іван Максимов. В основу експозиції він поклав власну колекцію сільського інвентарю та предметів побуту, яку допомагали збирати учні та інші мешканці селища.

Наразі експозиція розміщена у 8 залах, де відтворено природу та далеке минуле краю, часи революції та радянсько-українськой війни, колективізації, Другої світової війни, а також інтер'єр сільської хати з рушниками та старовинними предметами. Тут піч, прядка, глиняний посуд, скриня, дитяча колиска, ікони та інше.

Увага! В ніч на 1 квітня 2017 року в музеї сталася пожежа, яка знищила експозицію музею та частину фондів.

Краєзнавчий музей в смт Велика Лепетиха носить ім'я громадської діячки Олени Ціпко, за ініціативою котрої музей було засновано у 1975 році.

Музейний фонд налічує близько 18700 експонатів, серед яких є археологічні знахідками трипільської культури, артефакти з кіммерійського царського кургану, половецькі кам'яні скульптури.

Представлено макет козацького зимівника, козацька шабля і бандура.

В залі "Українська хата" експонуються ужиткові речі та знаряддя праці селян XVIII-XIX століть. Діорама "Велика Лепетиха" представляє вигляд села наприкінці XIX – початку XX століття. Інтер'єр міщанської кімнати того періоду відтворено в залі "Вітальня".

В експозиції про Голодомор представлені документи, що свідчать про злочини більшовицької влади, які призвели до масового голоду 1932-1933 років.

"Зала сучасного періоду" висвітлює події Другої світової війни, післявоєнної відбудови, війни в Афганістані та російсько-української війни.

Народний краєзнавчий музей села Козацька Слобода був створений у 1988 році на базі шкільного музею колишнім директором школи, вчителем історії Якубовим. Розташовується в центрі села в приміщенні Будинку культури.

В експозиції музею відтворена історії розвитку села, культури, освіти на селі. Зберігаються відомості про видатних людей села, а також археологічні знахідки, які датуються ІІ тисячоліттям до нашої ери що відносяться до катакомбної культури (кам'яні сокири, кремнієвих наконечник стріли тощо).

Літературний музей відкрився в Херсоні в 1992 році як відділ Херсонського обласного краєзнавчого музею. Розташовується в історичній будівлі кінця ХІХ століття в центрі міста.

До повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році в музеї діяли три постійні експозиції: "У лабіринті вулиць давніх", "Побачення крізь час" та "Футуристичні сновидіння". 

Виставка "У лабіринті вулиць давніх" знайомить відвідувачів з найулюбленішою вулицею херсонців - Європейською. Старовинні листівки, фотокартки, особисті речі херсонців, схеми і плани старого міста відтворюють неповторний колорит центру Херсона.

Виставка "Побачення крізь час" відтворює побут аристократичної оселі кінця ХІХ - початку ХХ століття. Меморіальні речі, твори мистецтва, антикварні меблі– все це стало основою для відтворення інтер’єру робочого кабінету та вітальні тієї епохи.

Перед відвідувачами виставки "Футуристичні сновидіння" постають першопроходці нової мистецької течії Давид Бурлюк, Олексій Кручоних, Володимир Маяковський, Михайль Семенко та інші, чия молодість і пошуки творчої манери проходили в Херсоні. Їхні перші збірки і картини, які шокували містян 100 років тому, представлені відвідувачам Літературного музею. 

Літературно-меморіальний музей українського поета Анатолія Бахути відкрився у 1992 році в будинку, де він з дитинства жив у Новій Каховці.

В експозиції представлено 640 із понад 3000 експонатів, зокрема 1765 рукописів.

Тут же зберігаються графічні портрети батьків поета, дружні шаржі та автопортрети, написані ним олівцем у 1970-1980 роках.

Лютеранська кірха Святих апостолів Петра і Павла збудована в Зміївці в 1884 році німецькими переселенцями на високому півострові над Дніпром.

За радянської влади кірха була закрита, німецькі поселенці депортовані до Німеччини та таборів Сибиру.

Нині колишня німецька кірха святих Петра і Павла відреставрована. В Зміївці проживають 60 представників німецької громади, які проводять богослужіння й доглядають за храмом. Служба тут ведеться переважно німецькою мовою.

Будівля Другої Маріїнсько-Олександрівської жіночої земської гімназії в Херсоні збудована в 1896 році в стилі еклектизму із застосуванням мавританських архітектурних традицій.

За радянських часів у будівлі розміщувався педагогічний інститут.

Наразі це навчальний корпус Факультету технологій та сфери обслуговування Херсонського держуніверситету.

Поруч знаходиться церква Святої Олександри.

Музей Будинку марочних коньяків Таврія діє в Новій Каховці при агропромисловій фірмі "Таврія" - одному з найбільших виноробних підприємств України із більш ніж віковою історією.

Завод створений в 1929 році на базі націоналізованих виноробних господарств швейцарських колоністів із центральною садибою в селі Основа. Зараз підприємство виробляє до 7 мільйонів літрів ординарних, марочних та колекційних коньяків на рік, починаючи від ординарних "Борисфен" та "Каховський", і закінчуючи елітними марками "Асканія", "Херсон", "Імперіал".

Експозиція музею Будинку марочних коньяків Таврія присвячена історії виноробства в регіоні. Підприємство організує групові та індивідуальні винні тури.

Місто Нова Каховка опинилося під російською окупацією в перший же день широкомасштабного російського вторгнення в Україну, 24 лютого 2022 року. На початку листопада того ж року міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко повідомив, що росіяни пограбували коньячний завод "Таврія" - вивезли все обладнання, включно з автоматичними лініями розливу, та спирти для унікального колекційного коньяку.

Короткій історії молодого південного містечка енергетиків присвячена експозиція музею Нової Каховки, який відкрився в 1990 році.

Понад 3 тисячі експонатів у 5 залах розповідають про різні періоди історії Каховщини, починаючи з часів скіфського царства Атея.

Окрема експозиція присвячена створенню Каховського гідровузла та Південно-Кримського каналу.

Місто Нова Каховка опинилося під російською окупацією в перший же день широкомасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році. Віктор Васильєв, директор музею історії міста в Новій Каховці, що є філією Херсонського обласного краєзнавчого музею, перейшов на біг ворога і допоміг росіянам розграбувати музей. Будівля музею історії міста серйозно пошкоджена внаслідок обстрілів росіян.

Будівля музею природи – пам’ятка історії та архітектури, зведена в Херсоні на початку ХХ століття коштом Херсонського губернського земства та доброчинних внесків містян. Музей відкрився в 1906 році і був єдиним в Україні приміщенням, побудованим саме для музейної експозиції.

Засновником і першим директором музею став Йосип Пачоський – видатний вчений, натураліст, який зробив значні відкриття в природничій науці. 26 років невтомної праці він присвятив формуванню першої унікальної колекції флори і фауни Півдня  України. Зібрані ним зразки і досі прикрашають експозицію музею. Нині природнича колекція музею налічує понад 49 тисяч одиниць зберігання.

Меморіальні речі Пачоського, які зберігалися в музеї, дозволили відтворити фрагмент робочого кабінету вченого. Тут можна побачити його світлини, рукописи, численні наукові праці. У вітринах – ентомологічні коробки, чучела ссавців і птахів, спиртові препарати, гербарії, зроблені руками вченого.

Експозиція "Історія створення Херсонського музею природи" презентує документи, що розповідають про діяльність губернського ентомологічного кабінету та створення природничого музею. У вітринах розміщені найперші експонати музею.

Одна з найцікавіших експозицій музею природи "Херсонське сафарі" дозволяє здійснити подорож до різних куточків дикої природи планети. Тут можна побачити мешканців дрімучих лісів – ведмедів, тигрів; тварин, що мешкають на гірських вершинах та степових просторах – снігового барса та вовків. Більшість експонатів, задіяних на виставці, представляють рідкісні і зникаючі види та були виготовлені найкращими майстрами-препараторами кінця ХІХ – початку ХХ столітя.

В експозиції "Мешканці Світового океану" за допомогою сучасних музейних засобів відтворено мілководні акваторії та глибоководні ділянки Нижнього Дніпра, Азовського та Чорного морів. Тут можна побачити типових для цих місць птахів, характерні види промислових риб і донні ландшафти з різноманітними безхребетними.

Справжньою родзинкою музею є центральний експонат – найбільший музейний предмет – 26-метровий скелет велетенського кита-фінвала, добутий китобоями України біля берегів Антарктиди. 

Музей природи є відділом Херсонського обласного краєзнавчого музею.

Нововоронцовський краєзнавчий музей було засновано в 1963 році на громадських засадах. В 1968 році отримав статус "Народного музею". Розташований в колишньому будинку керуючого маєтком графа Воронцова, побудованому в ХІХ столітті.

Експозиція музею представлена у семи виставкових залах загальною площею майже 200 квадратних метрів. Музейні фонди налічують близько 3 тисяч експонатів, що ілюструють історію Нововоронцовщини від давніх часів до нині. Серед унікальних експонатів - артефакти, виявлені під час розкопок Михайлівського городища, а також речі козацької доби, предмети побуту кінця ХІХ – початку ХХ століття.