Пам'ятки Сумської області

Скульптура "Малюки-ласуни" на вулиці Воскресенській встановлена в Сумах  до 355 річчя міста. Це данина пам'яті цукровій промисловості родини Харитоненків, завдяки якій місто досягло процвітання у ХІХ столітті.

Пам'ятник створено скульпторами Олегом Прокопчуком та Володимиром Буковим. Бронзовий хлопчик на стільці поїдає з мішка цукор, а дівчинка стоїть поряд. Приєднатися до них може будь-який перехожий, присівши на вільний стілець.

Того ж дня на Покровській площі в Сумах було відкрито пам'ятник цукру-рафінаду.

Пам'ятник підприємцю Леопольду Кенігу встановлено у 2010 році в Тростянці, навпроти прохідної Тростянецької шоколадної фабрики "Монделіз" (колишньої "Крафт Фудз", "Україна").

На місці цього підприємства в кінці ХІХ століття Кеніг відкрив цукрорафінадний завод. Також Кеніг побудував у Тростянці паркетну фабрику, млин, винокурню, чим сприяв економічному розвитку міста та регіону.

Пам'ятник мамонтові в Кулішівці - перший подібний пам'ятник у світі.

Встановлений в 1841 році на честь палеонтологічної знахідки, зробленої в 1839 році українським вченим-натуралістом, професором харківського університету Іваном Калиниченком. Він відкопав скелет мамонта, що добре зберігся, виявлений місцевими жителями при проведенні земляних робіт. Знахідку подарували зоологічному кабінету Харківського університету.

На пропозицію професора Калиниченка та за участі власника маєтку графа Юрія Головкіна в 1841 році на тому місці, де були знайдені кістки, встановили 3-метровий чавунний пам'ятний знак.

Кулішівський пам'ятник мамонтові тепер є пам'яткою району і навіть зображений на його гербі.

Перший в Україні пам'ятник останньому кошовому отаману Запорозької Січі Петрові Калнишевському встановлено в селі Пустовійтівка, де він народився в 1691 році.

Фактично, з встановлення цього пам'ятника в 1991 році розпочалося створення у Пустовійтівці меморіалу Калнишевського.

Отаман зображений з гетьманською булавою в руці. Автори пам'ятника – академік Василь Бородай та скульптор Ростислав Синько.

Пам'ятник композитору Петрові Чайковському встановлений у центральному парку Тростянця.

Композитор провів у Тростянці три літні місяці 1864 року на запрошення свого друга та однокашника Олексія Голіцина. Тут Чайковський написав свій перший симфонічний твір – увертюру до драми "Гроза".

Монумент роботи скульптора Миколи Суходолова вважається єдиним в Україні пам'ятником Чайковському, де композитора зображено на повний зріст.

Пам'ятник свині з написом на постаменті "Від вдячних українців" відкрито у міському парку міста Ромни в 2000 році.

Тут, на місці давньоруського городища, археологи знайшли кістки свиней. Вони дійшли висновку, що свині, яких монголи через свою релігію не могли вживати в їжу і тому не відбирали у місцевих жителів, урятували народ від голодної смерті.

Роменська бетонна свинка, що сидить на задніх лапах, стала четвертим у світі пам'ятником свині.

Перший в Україні повнорозмірний пам'ятник видатному українському поетові та громадському діячеві Тарасові Шевченку встановлено в Ромнах в 1918 році (за іншими даними – в 1919 році).

Місто Ромни на той час вже знаходилося під контролем більшовиків, які активно підтримували культ "поета-революціонера". Автор монумента – відомий скульптор Іван Кавалерідзе. Скульптура, яка зображує Шевченка, що сидить у задумливій позі, вважається найбільш "людяною" пам'яткою поетові.

У Києві, на Андріївському узвозі, встановлено макет цього пам'ятника.

Пам'ятник цукру-рафінаду у Сумах відкрито до 355-річчя міста на згадку про колишню цукрову славу Сум.

Знаходиться на Покровській площі, навпроти пам'ятника цукрозаводчику Іванові Харитоненку, завдяки якому місто досягло процвітання у ХІХ столітті. На той час цукор почали пресувати в невеликі куби, і саме цю форму монумента обрали скульптори Віктор Довголюк та Олексій Шевченко.

На великий рафінадний куб можна зійти по кам'яних кубиках, щоб сфотографуватися на пам'ятці, що символізує багатство області. Передбачається, що окремі цукрові кубики будуть розкидані по всьому місту.

Того ж дня на вулиці Воскресенській у Сумах було відкрито скульптуру "Малюки-ласунки".

Парк-пам'ятнка садово-паркового мистецтва "Тростянецький" розташований на схилах пагорбів мальовничого урочища "Нескучне", де серед змішаного сосново-листяного лісу знаходяться три озера.

Ландшафтний парк закладений на початку ХІХ століття, коли Тростянець належав Олександрі Надаржинській, онуці засновника міста Тимофія Надаржинського. Сформований на основі старовинної діброви з використанням природного ландшафту Нескучнянський парк займає площу 256 гектарів (збереглися 400-річні дуби).

Біля заднього входу до парку в 1911 році зведено двоповерховий будинок керуючого в стилі модерн з вежею, в якому зараз розміщується лісодослідна станція.

На березі третього озера в глибині парку розташований "Грот Німф" (1809 рік), споруджений із великих плоских каменів до 100-річчя Полтавської битви. За легендою, грот був входом у підземелля, розташовані під містом. За князя Василя Голіцина грот використовувався для театралізованих вистав на тему давньогрецьких міфів, звідки пішла назва.

Парк культури та відпочинку імені Івана Кожедуба площею 58 гектарів знаходиться у центрі міста Суми.

У парку працює безліч атракціонів, регулярно відбуваються виставки, фестивалі та інші культурні заходи.

Неподалік центрального входу до парку розташований сучасний стадіон "Ювілейний". У південно-східній частині парку розташований міський пляж на річці Псел.

Петропавлівська цвинтарна церква в стилі класицизму розташована на найстарішому міському цвинтарі в Сумах, де поховано багато іменитих сумчан.

Храм збудований у 1843-1851 роках коштом купця Федора Сапожнікова. Церква кам'яна однокупольна. Дзвіниця з'єднана із храмом коротким переходом. Збереглися первісні прикраси інтер'єру, олійний живопис.

Поруч знаходяться могили членів родини цукрозаводчиків Харитоненків з мармуровими надгробками італійського майстра Арістіда Круазі, а також могили купців Суханових.

Однобанна кам'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці була збудована на західній околиці Лебедина в XVIII сторіччі.

Точна дата побудови невідома, але з архівних документів випливає, що в 1777 році вона вже підлягала ремонту.

У 1875 році Успенська церква перебудована за проєктом архітектора Федора Данилова.

За радянських часів храм був закритий та покинутий. Наразі ведеться реставрація.

Природний заповідник “Михайлівська цілина” - це унікальна ділянка цілинного плакорного лугового степу площею 202 гектари, якої жодного разу не торкався плуг.

З 1741 року ці землі належали графам Капністам, які на своєму конезаводі в Михайлівці розводили орловських рисаків. Великі ділянки степу були виділені під пасовища і тому ніколи не розорювалися.

У 1928 році "Михайлівська цілина" була оголошена заповідником, до останнього часу входила до складу Українського степового природного заповідника (у 2009 році. виділена в окрему зону, що охороняється). Територія заповідника, оточена полезахисною лісопосадкою, є невисоким пагорбом, що поступово знижується до оточуючих його балок. Загальна площа заповіднику становить 882,9 гектари.

Тут росте понад 500 видів трав, 38 з яких охороняються (11 занесено до Червоної книги України). Оскільки вони цвітуть у різний час,  протягом літа степ 10-12 разів змінює колір.

У заповіднику мешкають зайці-русаки, лисиці та дрібні гризуни.

Екскурсії "Михайлівською цілиною" організує Лебединський міський краєзнавчий музей.

Пророко-Іллінську церкву в Сумах споруджено на штучному насипі.

Була закладена ще 1836 році, але після пожежі будівництво тривалий час було заморожено.

Церква зведена в стилі класицизму з елементами еклектики.

Краєзнавчий музей розташований у невеликому одноповерховому особняку в центрі Путивля, що належав у XIX столітті поміщику Черепову.

Майже три тисячі експонатів розкривають історію міста та околиць з найдавніших часів до наших днів.

У музеї представлені - шафа XVIII століття, яка належала гетьманові Івану Мазепі; крісло російського самозванця Лжедмитрія Першого; дзвін подарований місту царем Михайлом Романовим; щелепи бика з малюнками, знайдені у Молченському болоті.