Пам'ятки Херсонського району

Обеліск із сонячним годинником та барельєфом встановлений на честь англійського юриста-реформатора, лікаря та філантропа Джона Говарда.

В Європі він будував лікарні та будинки для людей похилого віку, боровся за права засуджених. У 1789 році лікар-ентузіаст прибув до Херсона на боротьбу з епідемією висипного тифу, що спалахнула тут. Заразившись сам, помер через рік і тут же був похований.

Пам'ятник князю Григорію Потьомкіну-Таврійському споруджено з волі імператриці Катерини II у Херсоні - місті, яке було збудовано Потьомкіним і де він був похований у 1791 році.

Проте спорудження пам'ятника почалося лише за Олександра I, онука Катерини. Скульптуру роботи Івана Мартоса було встановлено в Потьомкінському сквері в 1836 році. За радянської влади пам'ятник було знято з постаменту (на його місці поставили пам'ятник Карлу Марксу), а потім він зник.

Відновлений у 2003 році до святкування 225-річчя заснування міста.

В 2022 році, під час окупації Херсона російськими військами в ході російсько-української війни, напередодні відступу з міста в результаті успішної контрнаступальної операції української армії, російські окупанти демонтували пам'ятник та вивезли його з міста.

Пам'ятний знак "Фрегат" на набережній Херсона - найвідоміший символ міста.

Монумент у вигляді вітрильника на високому постаменті встановлено в 1972 році на честь перших кораблів Чорноморського флоту: 66-гарматного лінкора "Слава Катерини" та 50-гарматного фрегата "Георгій Побідоносець". Вони були спущені зі стапелів адміралтейської верфі Херсона в 1783 році.

Пам'ятник виконаний із листової міді, бетону та граніту. Скульптори Іван Білокур, Володимир Потребенко, Василь Шкуропад, архітектор Юрій Тарасов.

Резиденція херсонського губернатора - будівля в стилі неокласицизму, взірець офіційної парадної резиденції.

В 1917 році тут пройшов губернський з'їзд, який визнав Херсонщину невід'ємною частиною УНР, а найвищим органом влади - Центральну Раду.

Після встановлення у Херсоні радянської влади у будівлі розташовувалась перша Рада профспілок та Спілка робочої молоді. В 1963 році приміщення було надано дітям міста. Нині у колишній губернаторській резиденції розміщується Херсонський Палац дитячої та юнацької творчості.

Популярний придорожній рибний ринок в селі Чорнобаївка, на окружній дорозі Херсона, спеціалізується на в'яленій та копченій річковій рибі, королем серед якої тут вважають білого амура.

Православна каплиця збудована у Правдиному в другій половині ХІХ століття коштом багатих землевласників тутешнього краю – родини Савунів.

Служила родинною усипальницею. Розташована на сільському цвинтарі. Невеликий храм виконано у псевдо-візантійському стилі.

Зараз каплиця знаходиться в занедбаному стані і потребує реставрації.

Святодухівський кафедральний собор у стилі класицизму будувався понад 30 років, з 1804 по 1836 роки.

Храм має два бічні вівтарі - на честь Архістратига Михаїла та на згадку Священномучеників Херсонеських.

Тут зберігається список чудотворної Касперівської ікони Божої Матері, яка захищала мешканців Таврійської губернії під час Кримської війни.

Катерининський собор у Херсоні - визначна пам'ятка XVIII сторіччя. Стиль раннього класицизму із застосуванням мотивів балканської середньовічної архітектури.

Собор із монументальною дзвіницею зведений у 1782-1787 роках на місці дерев'яної Михайлівської церкви на території колишньої Херсонської фортеці. Названий на честь Святої Катерини та імператриці Катерини II, яка відвідала храм у 1786 році. Збереглося крісло, виготовлене спеціально для імператриці. В інтер'єрі - твори живопису, які приписуються Володимиру Боровиковському та Дмитру Левицькому.

В 1791 році в склепі під собором був похований князь Григорій Потьомкін-Таврійський.

На території Катерининського собору розташований "Пантеон Херсонської фортеці" - поховання офіцерів, що загинули у російсько-турецькій війні.

Свято-Миколаївський морський собор у Херсоні зведено в 1842 році коштом нащадка гетьманського роду Дорошенків, колезького асесора Якова Дорошенка. Розташований у Забалківському передмісті, яке відокремлено від міста глибоким яром (балкою).

Перший дерев'яний храм Святого Миколи Чудотворця з'явився тут на початку ХІХ століття, але швидко занепав, і тоді виникла необхідність будівництва нової церкви. Кам'яний храм у стилі класицизму має сферичний купол та двоярусну дзвіницю.

В роки Кримської війни в Миколаївській церкві відспівували захисників Севастополя, які померли в херсонських шпиталях.

В 2007 році Свято-Миколаївському храму було надано статус морського собору.

Свято-Успенський собор - одна з найстаріших будівель Херсона. Храм заснований купцями Сизарєвим та Фендріковим. За легендою, відразу після початку будівництва припинилася чума, що лютувала в місті.

Успенський собор побудований у стилі раннього класицизму, у формі довгастого хреста. Відрізняється чудовим оздобленням. Усередині можна побачити витончений іконостас та ікону Успіння Пресвятої Богородиці.

За радянських часів храм було закрито, приміщення переобладнали під спортзалу. Наразі собор повернуто віруючим, ведеться реставрація.

Скульптура Божої Матері відкрита у Покровському сквері в 2009 році. Вона розташована на місці храму Пресвятої Богородиці, зруйнованого в 1940-х роках.

Фігура висотою 2,5 метра, виготовлена з білого штучного каменю, дивиться на схід сонця. Територію скверу, розташованого біля міського РАГСу, ще недавно занедбаного та непривабливого, тепер упорядкували: уздовж вимощених тротуарною плиткою доріжок встановили лави, на клумбах висадили квіти та хвойні деревця. А увечері тут горять ліхтарі.

Комплекс будівель та залишки оборонних споруд Херсонської фортеці, що започаткувала місто Херсон, розташовані на території та в околицях парку "Херсонська фортеця".

Фортеця в гирлі Дніпра була закладена князем Григорієм Потьомкіним у 1778 році поряд із більш раннім укріпленням Олександр-Шанц (1737 рік). Будівництво вели війська місцевого гарнізону під керівництвом генерала Івана Ганнібала.

На території парку "Херсонська фортеця" на вулиці Перекопській збереглися арочні Очаківські (західні) та Московські (північні) ворота кінця XVIII сторіччя, пороховий льох (переобладнаний під ресторан), фрагменти валів та равелінів.

З протилежного боку вулиці Перекопської знаходиться Арсенал з монументальною колонадою, побудований в 1784 році - одна з найраніших будівель Херсонської фортеці (зараз - міська в'язниця).

Херсонський обласний краєзнавчий музей виник на основі колекції старожитностей, яку почав збирати в 1890 році археолог Віктор Гошкевич, та ентомологічного кабінету ботаніка та еколога Йосипа Пачоського. В 1963 році експозиції об'єднані в єдиний музей, який з 1978 року розміщується в колишній будівлі Херсонського окружного суду (1893 рік). 

До широкомасштабного російського вторгнення фонди музею налічували близько 144 тисяч музейних експонатів. Експозиція включала природничий, археологічний та історичний відділи, а також зал Суворова.

Під час російськох окупації Херсона в 2022 році загарбники пограбували Херсонський обласний краєзнавчий музей. Зокрема, окупанти вивезли колекції монет, зброї, сарматські прикраси радянського часу та російської імперії, антикварні меблі XVIII-XIX століть, колекцію ікон, картини, а також цінні матеріали археологічних розкопок на пізньоскіфському городищі Червоний Маяк.

Фасади музею отримав пошкодження внаслідок російських обстрілів Херсону. Зараз будівля законсервована та очікує на реставрацію.

Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка (ХОХМ) було відкрито в 1977 році в колишній будівлі Міської думи.

Його прообразом був дореволюційний Херсонський музей образотворчих мистецтв, до зібрання якого входили твори живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, передані Петербурзькою академією мистецтв, Петербурзьким фарфоровим заводом та заводом скловиробів. Приводом для створення нинішнього музею стало отримання містом у дар приватного зібрання живопису колекціонерки Марії Корніловської.

До широкомасштабного російського вторгнення колекція музею складаляся з творів мистецтва XVII-XXI століть, а її географія охоплювала кілька континентів. Основу колекції становили понад 150 робіт видатного українського живописця Олексія Шовкуненка. Також в експозиції були представлені полотна Василя Полєнова, Олексія Саврасова, Івана Крамського, Володимира Маковського, Михайла Врубеля, Миколи Пимоненка, Володимира Орловського та інших художників, іконопис XVII-XX століть.

Під час російськох окупації Херсона у 2022 році загарбники пограбували Херсонський художній музей. Більшу частину експонатів вивезли на територію окупованого Криму. Зокрема, росіяни викрали картини XVIII-XIX століть, що належать пензлям західноєвропейських, українських і російських художників, а також картини радянських митців.

"Херсонськими горами" називають яристу місцевість на схилі Дніпровсько-Бузького лиману на східній околиці села Станіслав. Є оголенням гірських порід четвертинної (антропогенової) системи.

Яр глибиною 25 метрів та шириною 50 метрів тягнеться близько 600 метрів до самого берега моря. Схили мають майже вертикальне положення. Берег лиману уступами піднімається на висоту до 55 метрів.

З 2002 року ця територія площею 659 гектарів включена до Ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Станіславський".