Пам'ятки Херсонського району

Херсонський обласний краєзнавчий музей виник на основі колекції старожитностей, яку почав збирати в 1890 році археолог Віктор Гошкевич, та ентомологічного кабінету ботаніка та еколога Йосипа Пачоського. В 1963 році експозиції об'єднані в єдиний музей, який з 1978 року розміщується в колишній будівлі Херсонського окружного суду (1893 рік). 

Музей має три філії: "Літературний музей", "Музей природи" та "Музей історії міста Каховка".

До широкомасштабного російського вторгнення фонди херсонського краєзнавчого музею налічували близько 144 тисяч музейних експонатів. Експозиція включала природничий, археологічний та історичний відділи, а також залу Суворова.

Під час російськох окупації Херсона в 2022 році загарбники пограбували Херсонський обласний краєзнавчий музей. Зокрема, окупанти вивезли колекції монет, зброї, сарматські прикраси радянського часу та російської імперії, антикварні меблі XVIII-XIX століть, колекцію ікон, картини, а також цінні матеріали археологічних розкопок на пізньоскіфському городищі Червоний Маяк.

Фасади музею отримали пошкодження внаслідок російських обстрілів Херсону. Зараз будівля законсервована та очікує на реставрацію.

Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка (ХОХМ) було відкрито в 1977 році в колишній будівлі Міської думи.

Його прообразом був дореволюційний Херсонський музей образотворчих мистецтв, до зібрання якого входили твори живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, передані Петербурзькою академією мистецтв, Петербурзьким фарфоровим заводом та заводом скловиробів. Приводом для створення нинішнього музею стало отримання містом у дар приватного зібрання живопису колекціонерки Марії Корніловської.

До широкомасштабного російського вторгнення колекція музею складалася з творів мистецтва XVII-XXI століть, а її географія охоплювала кілька континентів. Основу колекції становили понад 150 робіт видатного українського живописця Олексія Шовкуненка. Також в експозиції були представлені полотна Василя Полєнова, Олексія Саврасова, Івана Крамського, Володимира Маковського, Михайла Врубеля, Миколи Пимоненка, Володимира Орловського та інших художників, іконопис XVII-XX століть.

Під час російськох окупації Херсона у 2022 році загарбники пограбували Херсонський художній музей. З майже 14 тисяч творів мистецтва, які налічувала музейна колекція до повномасштабного російського вторгнення в Україну, російськими окупантами викрадено більше 10 тисяч найцінніших експонатів. Більшу частину експонатів вивезли на територію окупованого Криму. Зокрема, росіяни викрали картини XVIII-XIX століть, що належать пензлям західноєвропейських, українських і російських художників, а також картини радянських митців.

Від початку російсько-української війни в 2022 році будівля Херсонського художнього музею, що є пам’яткою архітектури, неодноразово потрапляла під обстріли російської армії.

"Херсонськими горами" називають яристу місцевість на схилі Дніпровсько-Бузького лиману на східній околиці села Станіслав. Є оголенням гірських порід четвертинної (антропогенової) системи.

Яр глибиною 25 метрів та шириною 50 метрів тягнеться близько 600 метрів до самого берега моря. Схили мають майже вертикальне положення. Берег лиману уступами піднімається на висоту до 55 метрів.

З 2002 року ця територія площею 659 гектарів включена до Ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Станіславський".

Композиційним центром Херсонського некрополя служить церква Всіх Святих, збудована в стилі класицизму в 1804-1808 роках та розширена в 70-х роках ХІХ століття.

Це єдиний православний храм у Херсоні, який жодного разу не закривався для богослужінь в епоху "войовничого атеїзму".

В інтер'єрі храму зберігся чудовий дерев'яний різьблений іконостас. Деякі його образи виконані ярославськими іконописцями на початку XVIII сторіччя. Крім того, у храмі є кілька цікавих ікон XVII-XVIII століть.

Церква святої мучениці цариці Олександри в Херсоні закладена в 1898 році. Витончений храм зведений за проєктом губернського архітектора Казимира Квінто як домова церква Другої Маріїнської жіночої гімназії.

Шатрові завершення основного приміщення та дзвіниці спочатку увінчували цибулинні главки. В архітектурі храму відчувається вплив московської архітектури XVII сторіччя із застосуванням романського стилю.

В інтер'єрі зберігся ліпний декор, а також різьблені мармурові кіоти, які вціліли від початкового іконостасу роботи відомого скульптора Бориса Едуардса.

Наразі храм належить громаді Православної церкви України.

Віковий дуб у Шевченківському парку - один із символів Херсона. Найстаріший у місті парк був закладений за розпорядженням князя Потьомкіна Таврійського в 1785 році, але в XIX сторіччі дерева вирубали, перетворивши це місце на плац-парадну площу, тут же проводилися кінні перегони.

В 1869 році парк був відроджений з ініціативи віце-губернатора Дениса Карновича. На його честь парк до революції називався Денисовським.

Композиційним центром парку є величезний черешчатий дуб, за переказами, посаджений імператором Олександром II, хоча дерево посадив Карнович. Від дерева в різні боки розходяться промені восьми тінистих алей, одна з яких веде до храму Святого Федора Ушакова.