Пам'ятки Кременецького району

Почаївський історико-художній музей засновано в 1959 році з ініціативи Андрія Андріюка як музей атеїзму. Пізніше він був перепрофільований у музей духовної культури, потім музей історії християнства. В 2000 році став історико-художнім відділом Тернопільського обласного художнього музею, а у 2002 році – самостійним історико-художнім музеєм.

Змінивши кілька приміщень, зараз музей розташований у старовинній будівлі банку у центрі Почаєва.

Основну експозицію присвячено історії Почаївської лаври, сакральному мистецтву Волині, перебуванню в Почаєві Тараса Шевченка.

Свято-Духівський Почаївський монастир (Скит) відроджено на тому місці, де в XIII сторіччі оселився монах Мефодій, що прийшов з Афона, якого вважають засновником Почаївської лаври.

В комплекс Почаївського скиту входять три храми: Святого Духа, преподобного Серафима Саровського та Усіх Святих. Тут знаходиться чудотворна ікона, мощі преподобного Мефодія та інші святині.

Свято-Духівський Почаївський монастир (Скит) належить до УПЦ московського патріархату.

Свято-Миколаївський собор в Кременці був споруджений у стилі бароко як костел францисканського монастиря, заснованого в 1606 році коштом князів Вишневецьких (за легендою, засновницею обителі була королева Бона).

При францисканському монастирі діяла братська школа та друкарня, де було надруковано "Кременецьку граматику". В 1832 році, після поразки польського повстання та початку зросійщення західноукраїнських земель, монастир закрили, а костел переосвятили на православний Миколаївський собор УПЦ московського патріархату. При реконструкції храм втратив готико-ренесансний вигляд і набув рис бароко.

В 2023 році, після майже 200 років перебування у користуванні представників московського патріархату, Свято-Миколаївський собор у Кременці повернувся у власність держави і був переданий Кременецько-Почаївському історико-архітектурному заповіднику.

6 грудня 2023 року в Миколаївському соборі вперше відбулося богослужіння українською мовою з нагоди Дня святого Миколая.

Свято-Успенська Почаївська лавра - одна з найбільших святинь православного світу, друга за значенням на території України після Києво-Печерської лаври.

Легенда приписує заснування першого скиту афонському ченцю Мефодію. Близько 1240 року на Почаївській горі по-сусідству з'являються київські ченці, рятуючись від татарської навали (назву пов'язують із річкою Почайна, де князь Володимир хрестив киян). За переказами, знаком згори їм стало явище Богоматері у вогняному стовпі. Відбиток стопи Діви Марії залишився на камені, з-під якого забило цілюще джерело.

Нині реліквії Свято-Успенської Почаївської лаври перебувають всередині грандіозного Успенського собору (1783 рік, архітектор Готфрід Гофман). У головному вівтарі зберігається чудотворна ікона Божої Матері, подарована Почаївському монастирю в 1597 році його засновницею - поміщицею Ганною Гойською. Прочани прагнуть прикластися до мощей преподобного Іова, який був настоятелем монастиря під час протистояння з унією в XVII сторіччі.

Нинішнім пишним виглядом Свято-Успенська Почаївська лавра багато в чому зобов'язана пожертвам канівського старости Миколая Потоцького, їй сприяли російські царі.

Проводяться екскурсії, відвідувачам слід мати відповідний вигляд: чоловіки у штанях, жінки у спідницях та з покритою головою (хустки та спідниці можна взяти напрокат).

Монастир Свято-Успенської Почаївської лаври перебуває в оренді УПЦ московського патріархату.

Спасо-Преображенська церква в Шумську була закладена як костел францисканського монастиря в 1715 році.

Сам шумський монастир був заснований Волинським воєводою Малинським ще в 1637 році, спочатку був василіанським (уніатським). У 1676 році один із нащадків воєводи, який перейшов у католицизм, передав монастир францисканцям.

Костел був виконаний у готично-ренесансному стилі, будівля мала оборонний характер. В кінці XVIII століття було прибудовано триярусну дзвіницю. В 1837 році костел був перебудований у стилі українського бароко та став православним храмом.

Над входом до Спасо-Преображенської церкви досі зберігається герб сім'ї фундаторів храму Малинських.

Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього у Кременці розташована навпроти Богоявленського монастиря.

Збудована у XIX столітті без єдиного цвяха у так званому "волинському" стилі. Пожежа 1942 року знищила майже повністю всі дерев'яні будинки та святині Кременця. Вціліла лише православна церква Воздвиження Чесного Хреста.

Воздвиженська церква належить до Православної церкви України.

Мальовнича церква Різдва Пресвятої Богородиці у Старому Вишнівці особливо ефектно виглядає з протилежного боку річки Горинь, з терас палацового парку.

Дерев'яна, споруджена в середині ХІХ століття.

Церква святого апостола Андрія Первозванного збудована в Старому Олексинеці в 1756 році як замковий костел. Пізніше була перебудована під православну Андріївську церкву.

Належить громаді Православної церкви України.

Церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова побудована в Білокриниці в 1890 році в російському єпархіальному стилі коштом таємного радника київського генерал-губернатора, графа Олександра Вороніна.

Граф похований у церкві, про що свідчить меморіальна табличка.

Церква Іоана Богослова належить парафії Православної церкви України.

Шумський краєзнавчий музей засновано в 1985 році з ініціативи місцевого вчителя історії Івана Бабія. Початково розміщувався в колишньому будинку пекаря Стефаняка, побудованому в 1930 році, коли місто знаходилось у складі Польщі. У 2022 році музей переїхав до приміщення колишнього ліцею.

На першому поверсі гостей зустрічає кам'яний хрест, що є візитівкою Шумська. Він стоїть на фоні панорамного фото, де зображене середмістя. Також на пермому поверсі розміщена етнографічна експозиція, оформлена у вигляді старої української оселі зі світлицею та коморою.

Відділ природи музею знайомить відвідувачів з географічними та природними умовами краю, його рослинним та тваринним світом. У відділі стародавньої історії представлені матеріали про заснування міста в князівські часи, участь жителів у Визвольній війні, створення Преображенської церкви. Значна частина експозиції відділу нової історії присвячена періоду Другої світової війни та національно-визвольній боротьбі УПА проти нацистів та радянських окупантів: зброя, фотографії, документи, макети.

Про сучасну російсько-українську війну розповідає виставка "Боротьба за незалежність". Тут представлені артефакти з фронту: прапори бойових бригад, світлини захисників, військовий стрій, тубуси від використаних снарядів, військові  трофеї. Оформлено куточок пам'яті "Небесні вартові нашої землі".