Пам'ятки Полтавської області

Опішнянська гідроелектростанція на річці Ворскла побудована в 1958 році в селі Міські Млини, присілку Опішні.

Діюча ГЕС потужністю 225 кіловат.

Гарне місце для риболовлі та відпочинку.

Оржицький історико-краєзнавчий музей створений у 1974 році.

Експозиція розповідає про природу та археологічні знахідки на території краю, історію селища Оржиця від давніх часів до сучасності, традиційний побут місцевого населення.

Очеретуватський краєзнавчий музей на Полтавщині засновано у 1970-х роках відомим краєзнавцем і письменником Євгеном Бутенком. У 1990 році музей отримав звання народного.

Експозиція музею розповідає про історію села Очеретувате, культуру та побут його мешканців, природу цього краю.

Колекція налічує близько 35000 експонатів. Вони представлені у відділах історії, природи, бойової слави. Також Очеретуватський краєзнавчий музей має картинну галерею, де експонується близько 70 робіт місцевих художників.

Палац поміщиків Ладигіних розташований на пагорбі у старому парку села Богданівка. Панська садиба збудована у середині XIX стоіття, після того як Богданівку придбав генерал Ладигін для своєї дружини.

Центральною спорудою садиби є двоповерховий цегляний палац, який раніше мав третій дерев'яний мансардний поверх. Також збереглася огорожа з в'їзною брамою у вигляді великої арки.

Окрасою садиби є Богданівський парк із столітніми дубами, який зберігся до нашого часу і з 1970 року має статус ботанічної пам'ятки природи місцевого значення.

Палац у стилі романтизму збудував у Хорошках в 1848 році князь Щербатов.

За радянських часів у будівлі розміщувалася середня школа. У 1966 році на територіїї колишньої садиби Щербатова знімали деякі епізоди кінокомедії "Весілля у Малинівці". Зокрема, в інтер'єрах палацу знято сцени весілля.

Після того, як школа отримала нове приміщення, палац Щербатова тривалий час був покинутий і руйнувався. В 2006 році він перейшов у приватну власність - палац викупила родина з Полтавщини. Було проведено розчищення території від сміття навколо палацу та невеликий ремонт правого крила. Нові власники дали об'єкту нову назву - "Садиба Рамайдан", на її основі планується реалізація екологічного проєкту "ТурбоВулик". Проводяться екскурсії.

Пам'ятник шведським воїнам, які загинули під час Полтавської битви, відкритий у 1909 році з ініціативи російської громадськості на знак визнання доблесті та відваги солдатів армії Карла XII.

Пам'ятний хрест на гранітній піраміді встановлено на тому місці, де на другому етапі битви знаходився правий фланг шведської армії. Висота пам'ятника - близько 9 метрів. Напис на бронзовій дошці говорить: "Вічна пам'ять хоробрим шведським воїнам, що загинули в бою під Полтавою 27 червня 1709 року".

Втрати шведської армії у Полтавській битві становили за різними оцінками від 6 до 7 тисяч осіб. Більшість загиблих було поспіхом поховано у траншеях та ярах.

Пам'ятник шведам від росіян знаходиться прямо біля траси на в'їзді до Полтави з боку Охтирки.

Пам'ятник бабусі, що торгує насінням "на склянку", відкритий в Горішнях Плавнях у 2006 році.

Скульптура розміщена на центральній вулиці міста, де понад 30 років, всупереч намаганням міської влади та перевіряючих служб, ведеться вулична торгівля. Під табуреткою у продавчині насіння припасена й чекушка для постійних клієнтів.

Місцеві торговки вигадали прикмету у зв'язку з відкриттям пам'ятника: якщо посидіти поряд з ним до сходу сонця, то цілий день чекає успіх у торгівлі.

Пам'ятник засновнику Миргородського курорту Іванові Зубковському відкрили в 1998 році до 150-річчя від дня його народження.

Лікар та громадський діяч Іван Зубковський досліджував та довів лікувальне значення миргородської мінеральної води, завдяки чому у 1917 році у Миргороді була відкрита перша водолікарня з 5 ваннами.

Пам'ятник роботи архітектора Сергія Руських та художника Миколи Цися є барельєфом з написом: "Засновнику Миргородського курорту, земському лікарю, громадському діячеві від вдячних земляків".

Пам'ятник Миколі Гоголю у Великих Сорочинцях – один з перших пам'ятників письменнику в Україні. Також вважається одним із найкращих у світі.

Увічнити пам'ять великого земляка жителі Сорочинців вирішили в 1909 році, коли відзначали сторіччя від дня його народження. Автор проєкту монумента – петербурзький скульптор Ілля Гінцбург.

Пам'ятник урочисто відкрили в 1911 році неподалік будинку лікаря Михайла Трохимовського, в якому Гоголь народився в 1809 році. Бронзова скульптура зображує письменника, що сидить у глибокій задумі.

Колишній пам'ятник на місці відпочинку Петра I у Полтаві, за легендою, був встановлено там, де в XVIII сторіччі знаходився будинок козака Магденка, в якому другого дня після Полтавської битви 1709 року зупинявся російський цар Петро I.

Перший монумент, споруджений в 1817 році, був простим цегляним обеліском. В 1849 році замість нього було встановлено нинішній пам'ятник роботи архітектора Олександра Брюллова, брата знаменитого художника Карла Брюллова.

Відпочинок імператора після перемоги у Полтавській битві символізував увінчаний лавровим вінком давньоруський шолом та круглий щит, що мирно лежать не богатирському мечі. У нижній частині гранітного п'єдесталу було розміщено горельєфне зображення сплячого лева. Напис на п'єдесталі свідчив: "Петро I спочивав тут після подвигів своїх 27 червня 1709 року".

У 2025 році пам’ятник на місці відпочинку Петра І в Полтаві було демонтовано в рамках деколонізації публічного простору та усунення символів російської імперської ідеології.

Пам'ятний знак полтавській галушці, встановлений поруч із оглядовим майданчиком на Івановій горі, вважається одним із символів сучасної Полтави.

Автори пам'ятника галушці - художник Анатолій Чорнощоков та скульптор Микола Цись. Відкриття пам'ятника в 2006 році було присвячене дню народження письменника Миколи Гоголя, який оспівав галушку в своїх творах.

Спочатку пам'ятник полтавській галушці встановили біля Успенського кафедрального собору, але на вимогу віруючих згодом перенесли ближче до ресторану "Лілея".

Це місце популярне у молодят та гостей міста. Біля пам'ятника щорічно у першій декаді червня проводиться Свято полтавської галушки.

Пам'ятник сантехнікам у Кременчуці створено коштом працівників місцевого водоканалу. Він покликаний увічнити нелегку працю слюсарів та сантехніків.

Пам'ятник встановлено біля входу до комунального підприємства "Кременчукводоканал" з нагоди 95-річчя підприємства.

Скульптура зображує двох робітників, що закручують засувку водогону.

Скульптура сантехніка, що до пояса виглядає з каналізаційного люка, - одна з нових пам'яток Горішніх Плавнів.

Сантехнік зображений з розвідним ключем у руці і, судячи з виразу обличчя, трохи напідпитку. Навпроти нього на кришці люка сидить пес.

Автор пам'ятника – скульптор Олег Рябо.

"Пам'ятник полковнику Келіну та доблесним захисникам Полтави" встановлено в 1909 році на місці Мазурівських воріт Полтавської фортеці на згадку про оборону міста напередодні Полтавської битви 1709 року.

Протягом 3 місяців фортеця витримувала облогу шведської армії Карла XII до підходу основних сил російської Петра I. Обороною керував комендант Полтавської фортеці полковник Олексій Келін, який отримав за це звання генерал-майора.

Монумент захисникам Полтави роботи скульптора-анімаліста Артемія Обера спорудили до 200-річчя Полтавської битви. Пам'ятник є гранітним обеліском на п'єдесталі, на якому розташована бронзова фігура лева. Раніше обеліск був увінчаний імперським двоголовим орлом.

Пам'ятник Солосі на Полтавщині встановлено на трасі Р-42 між Великими Сорочинцями та Опішнею, біля повороту на село Ставкове. За легендою, село засноване поміщицею Солохою, тож до 1964 року воно мало назву Солоха.

Скульптурний образ Солохи змальовано з персонажу повісті Миколи Гоголя "Ніч перед Різдвом" та радянського кінофільму "Вечори на хуторі біля Диканьки". На постаменті викарбувано афоризм українського письменника Павла Загребельного: "Військо можна перемогти – жінку ніколи!".

Поруч із пам'ятником облаштовано зону відпочинку.