English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Полтавської області
Знайдено 124 пам’ятки
Полтавської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Храм , Пам'ятка архітектури
Свято-Успенський Кафедральний собор у Миргороді - найстаріша культова споруда міста.
Побудований в 1887 році на місці дерев'яного храму, заснованого в 1648 році козацьким полковником Матвієм Гладким. Храм у стилі класицизму було розписано учнями Віктора Васнецова.
Вівтарну частину прикрашав унікальний керамічний іконостас, виготовлений у Миргородській школі художніх промислів (нині Миргородський керамічний технікум) - його фрагмент виставлено у музеї технікуму.
За радянських часів Успенський храм було закрито, роками він руйнувався.
В 1998 році собор було реконструйовано, збудовано дзвіницю, встановлено дзвони (їх передзвін вважається лікувальним). Тепер інтер'єр прикрашають сучасні розписи Володимира Ткаченка.
вулиця Миколи Гоголя, 112 Миргород
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Свято-Успенський кафедральний собор на Івановій горі - перша кам'яна споруда в Полтаві.
Побудований в 1751-1770 роках з ініціативи полковника Андрія Горленка на місці дерев'яної церкви, відомої з 1695 року, яка стояла на Вічевій площі Полтавської фортеці.
Храм у стилі візантійської базиліки спроєктував архітектор Стефан Стабанський. У 1780 році до трьох куполів додали ще два. В 1900 році собор пережив ще одну реконструкцію, в результаті якої став просторішим і світлішим. На дзвіниці висотою 44 метри висів дзвін "Кізі-кермен", відлитий з турецьких гармат наприкінці XVIII сторіччя (тепер у краєзнавчому музеї).
В 1934 році собор було знищено більшовиками, але дзвіниця дивом збереглася. В 1999-2007 роках, з ініціативи Президента України, собор реконструйовано та повернуто громаді Православної церкви України.
майдан Соборний, 1 Полтава
Храм
Свято-Успенський собор у Гадячі заснований у 1831 році коштом купця Івана Марулєва.
В 1934 році храм був закритий більшовиками, а після Другої світової війни розібраний на будматеріали.
Відновлений у 1998 році на колишньому місці у первісному вигляді. Належить УПЦ московського патріархату.
площа Соборна, 2А Гадяч
Величний собор Різдва Богородиці у Козельщині зведений у 1906 році на місці першого храму, заснованого в 1882 році. Будівництво відвідував імператор Микола II.
Збереглися розписи Олександра Мурашка, іконостас. Головна святиня – чудотворна Козельщинська ікона Божої Матері, що була привезена з Італії у XVIII столітті дворянами Козельськими та перейшла у спадок до графів Капністів. У 1880 році після полум'яної молитви біля цієї ікони зцілилася тяжкохвора дочка графа Володимира Капніста Марія, якій вже не могли допомогти лікарі.
У 1886 році засновано жіночий монастир Різдва Богородиці. Після будівництва нового собору була також зведені готель для паломників, лікарняний корпус, іконописна майстерня, чоловіча та жіноча школи, цегельний завод, водогін, майстерні та господарські приміщення.
Після 1917 року майно монастиря було націоналізовано, у соборі влаштували театр.
З 1992 року собор Різдва Богородиці реставрується, Козельщинський Різдво-Богородичний жіночий монастир відроджено.
вулиця Монастирська, 25А Козельщина
Собор Різдва Богородиці в Пирятині збудований у 1781 році на замовлення полкового осавула Андрія Ільченка.
Однокупольний храм у стилі українського бароко формами нагадує традиційні тричастинні дерев'яні церкви того часу. Стіни прикрашає характерна барочна ліпнина лиштви.
У ХІХ столітті храм було перебудовано, але в результаті реставрації, проведеної в 1980 році, йому повернули автентичний вигляд.
До 1990 року в будівлі розміщувався краєзнавчий музей. Нині собор Різдва Богородиці належить УПЦ московського патріархату.
площа Героїв Майдану, 1 Пирятин
Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях - храм-усипальниця гетьмана Данила Апостола.
Зведена в 1732 році в популярному на Лівобережжі стилі українського бароко. За однією з версій проект храму розробив видатний український архітектор XVIII сторіччя Степан Ковнір, автор кількох будівель Києво-Печерської лаври та Кловського палацу ву Києві. Будували його місцеві муляри. Спочатку сорочинський храм був дев'ятибанним, але після однієї з пожеж 4 бані довелося зняти.
Спасо-Преображенська церква відрізняється багатством оформлення фасадів. ЇЇ інтер'єр прикрашає увінчаний двоголовим орлом унікальний семіярусний філігранний різьблений іконостас з липи розмірами 17 на 20 метрів з більш ніж сотнею ікон.
В 1809 році в Спасо-Преображенській церкві у Великих Сорочинцях хрестили майбутнього письменника Миколу Гоголя.
В склепі під храмом поховано гетьмана Данилу Апостола, який помер у 1734 році, а також його дружину Уляну, його доньок та сина, миргородського полковника Павла Апостола.
Поруч із храмом встановлено пам'ятник Данилові Апостолу.
вулиця Легейди, 1 Великі Сорочинці
Спаська церква - один із найдавніших храмів Полтави, зразок традиційної української архітектури.
Точна дата заснування невідома. Перші згадки про Спаський преділ Преображенської церкви зустрічаються в XVII сторіччі. Офіційною датою побудови вважається 1705 рік, коли Спаський преділ бу відбудований коштом полковника Івана Іскри вже як самостійний дерев'яний храм на місці згорілої Преображенської церкви.
За легендою, після перемоги над шведами на полі Полтавської битви, Петро I, який відпочивав у будинку полковника Келіна по сусідству з храмом, відслужив тут молебень подяки за порятунок міста.
В 1845 році над церквою спорудили кам'яний шатро, а через два роки звели невелику кам'яну дзвіницю. В 1849 році поруч було встановлено пам'ятник на місці відпочинку Петра I.
вулиця Соборності, 10 Полтава
Пам'ятка архітектури , Театр/видовища
Полтавський академічний український музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя - головна та найстаріша театральна сцена області.
Датою його народження вважається 1808 рік, коли в місті був відкритий "Полтавський вільний театр", яким з 1818 року керував Іван Котляревський. У 1901 році для полтавського театру було збудовано нове приміщення - Просвітницький будинок.
Після Другої світової війни постраждалу будівлю переробили під кінотеатр "Колос", а для драмтеатру імені Гоголя в 1958 році було збудовано нову помпезну будівлю за проєктом архітекторів Олексія Крилова та Олега Малишенко.
В 1970-1980 роках гоголівський театр вважався одним із найкращих в Україні. Його постановка "Наталки Полтавки" за участю народного артиста СРСР Івана Козловського з успіхом йшла в Москві.
В 2006 році в сквері поряд із театром було встановлено пам'ятник легендарній Марусі Чурай, прозваний пам'ятником українській пісні.
вулиця Соборності, 23 Полтава
Успенська церква у Веприку збудована в 1821 році в стилі ампір поміщиком Семеном Масюковим.
Чотири потужні пілони несуть арки, що підтримують високий циліндричний барабан з напівсферичним куполом. Північний та південний фасади прикрашені чотириколонними портиками, а східний – колонадою композитного ордера.
В інтер'єрі західна частина ділиться композитними колонадами на три нефи. Верхня частина стін та пілонів обведена карнизом, прикрашеним ліпними розетками.
Пам'ятка архітектури національного значення.
вулиця Васюти Веприк
Пам'ятка архітектури
Триповерхова будівля учительської семінарії у Великих Сорочинцях зведена у 1905 році.
Це був перший навчальний заклад, який готував учителів на Полтавщині. За семінарії діяв храм. У 1922 році семінарію було перейменовано на Великосорочинські педагогічні курси, потім на педагогічний технікум, педучилище.
Нині це Великосорочинська санаторна школа-інтернат. При школі працює музей духовності.
вулиця Миргородська, 40 Великі Сорочинці
Музей/галерея , Пам'ятка архітектури
Перший народний краєзнавчий музей було організовано в Хоролі етнографом Володимиром Бірюковим ще в 1917 році, але у 1930-х роках він був зачинений.
Нинішня експозиція діє з 1995 року та розміщена в історичній будівлі початку XX століття, яка є пам'яткою архітектури місцевого значення.
У відділі природи представлена діорама, опудала тварин, геологічні зразки.
В археологічній колекції зібрано стародавню зброю, кераміку, кам'яні знаряддя праці.
У відділі етнографії відтворено інтер'єр сільської хати, виставлено народні костюми, предмети побуту.
Експонується діорама табору смерті "Хорольська яма".
вулиця Небесної Сотні, 98/4 Хорол
Храм на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії споруджено в 2002 році з ініціативи міської влади та жіночої релігійної громади Полтави.
Автор проєкту - заслужений художник України архітектор Анатолій Чорнощоков. Всередині храму земне житло Ісуса Христа відокремлює на всю висоту церкви різьблений іконостас, виконаний майстрами львівської фірми "Сяйво". Деякі ікони привезені із Почаївської Лаври.
П'ятибанний храм у стилі класицизму увінчує центральний п'ятиметровий хрест. Декоративні бані містять сім дзвонів. Усі вони відлиті на Полтавському тепловозоремонтному заводі. Найпотужніший із них, вагою 271 кілограм, носить ім'я "Полтава".
проспект Віталія Грицаєнка, 23 Полтава
Хрестовоздвиженський монастир у Полтаві заснований в 1650 році на березі річки Ворскла коштом полковника Мартина Пушкаря, полтавської старшини та міщан.
Хрестовоздвиженський собор (1699-1709 роки) - єдина в Україні семиглава церква в стилі бароко, яка збереглася до наших днів. Чотириповерхова дзвіниця (1786 рік) в стилі пізнього бароко має висоту 43 метри. До комплексу також входить однокупольна Троїцька церква (1750 рік) та Симеонівська церква (1887 рік).
Під час війни зі шведами тут була ставка Карла XII.
В першій половині XX століття монастир був закритий та розграбований, приміщення використовувало НКВС як в'язницю для малолітніх, потім як школу-інтернат.
Комплекс Хрестовоздвиженського монастиря повернуто церкві в 1991 році.
вулиця Паїсія Величковського, 2А Полтава
Музей/галерея
Приватний художній салон творчої родини Василенків "Музей українського побуту" у Великій Кручі знаходиться поруч із трасою Київ-Полтава, біля комплексу Пивоварні з рестораном.
Колекціонер Микола Василенко зібрав багату колекцію творів народних майстрів не лише Полтавщини, а й усієї України. Зокрема, представлено великокручанську кераміку, яку виготовляють місцеві художники-аматори Олександр Суворов та Сергій Сьомін: вази, горщики, фігурки казкових героїв, паркова скульптура.
Тут можна придбати різні предмети народного побуту та художні вироби. Зокрема, посуд із розписом місцевого майстра Івана Вовчанського.
вулиця Героїв Майдану, 77А Велика Круча
Скромний храм Всіх Святих Землі Української у Лубнах розташований на території Дитячого парку імені Олеся Донченка, навпроти ринку.
Заснований у 1836 році. Нині належить громаді Православної церкви України.
вулиця Мистецька, 3 Лубни