Пам'ятки Сум

Майдан Незалежності в Сумах – історичний та адміністративний центр міста.

З цього місця місто починалося в середині XVII століття, коли його засновники полковник Сумського Слобідського козацького полку Герасим Кондратьєв та воєвода Кирило Арсеньєв стали втілювати в життя свої плани щодо будівництва та облаштування Сумської фортеці та її посада.

У 1694 році було збудовано дерев'яну Миколаївську церкву, яка не дійшла до наших днів. Вже після смерті полковника Кондратьєва у 1702 році було завершено будівництво Воскресенського собору, який тепер є головною окрасою площі. Площі Миколаївська та Воскресенська, що сформувалися навколо храмів, пізніше злилися в одну.

Тривалий час площа називалася Петрівською, оскільки тут побував цар Петро I напередодні Полтавської битви. Після Другої світової війни площа була реконструйована, в цей час мала ім'я Леніна. У 1991 році перейменована на майдан Незалежності.

У забудові домінують висотні будинки обласної ради та готелю "Суми".

Меморіальний будинок-музей Антона Чехова створено в Сумах в дворянській садибі родини Линтварьових (XVIII-XIX століття), розташованій в районі Лука.

В 1888-1889 роках письменник жив у західному флігелі садиби - одноповерховому білому будиночку з шістьма колонами та ганком. Свої сумські враження Чехов використав в оповіданнях "Іменини", "Сумна історія", п'єсах "Лісовик" та "Чайка". Про садибу Линтварьових він писав: "Абація та Адріатичне море чудові, але Лука і Псел краще".

Музей Чехова відкрито в річницю від дня народження письменника в 1960 році. Меморіальна експозиція розповідає про життя Чехова на Луці, про його медичну допомогу місцевим жителям, про творчу роботу та поїздки Україною.

Відновлено інтер'єри вітальні та їдальні, кімнати для гостей та "кімнати Антоші", яка служила Чехову спальнею та робочим кабінетом. Співробітники музею проводять краєзнавчі екскурсії.

Також зберігся великий східний флігель садиби Линтварьових, у якому жила родина письменника, коли в 1890 році Чехов подорожував на Сахалін.

Народний музей історії альпінізму діє в Сумському Палаці дітей та юнацтва при клубі "Абалаковець" з 1977 року.

Експозиція музею поділена на 21 тематичний розділ, в яких представлено понад 8 тисяч експонатів. Це фотографії, газети, особисті речі альпіністів, спорядження, винагороди, прапори, вимпела, знаки найбільш видатних сходжень, спогади, книги з автографами, звіти, карти, схеми, камені з вершин.

Всі вони демонструють історію розвитку альпінізму. В 2000 році відкрився новий розділ "Альпіністи України на восьмітисячниках".

Музей історії Сумського державного педагогічного університету імені Антона Макаренка заснований у 1962 році, є підрозділом відділу соціальної та культурно-масової роботи СумДПУ.

В музеї зібрано понад 8000 експонатів, які розповідають про заснування навчального закладу в 1924 році, періоди Другої світової війни, післявоєнної відбудови та розвитку освіти регіону до наших днів.

Окрема експозиція присвячена творчій спадщині видатного педагога, одного із засновників системи дитячо-підліткового виховання Антона Макаренка, який був родом із Сумщини.

Музей історії Сумського полку Слобідського козацтва створено в 2003 році з ініціативи громадської організації "Сумський полк слобідського козацтва імені Герасима Кондратьєва".

Розташований у невеликому офісі на 2-му поверсі кутового будинку на Воскресенській. Експозиція музею розкриває козацьку історію Сумщини ХVII – початку ХХ сторіччя. Зокрема, подано фрагмент дерев'яного частоколу Сумської фортеці, знайдений під час реконструкції вулиці Воскресенської.

Також можна побачити фрагмент кованих віконних ґрат із Всесвятської церкви Сумського Успенського монастиря, фрагменти оснастки в'їзних воріт Сумської фортеці, зброю та екіпірування Сумського гусарського полку.

Гордість музею – кольоровий портрет засновника Сум полковника Герасима Кондратьєва.

Приватний музей старожитностей "Причал Одіссея" у Сумах заснував 2015 року сумський фотохудожник, краєзнавець та колекціонер Сергій Гуцан. Його колекція починалася з добірки старих світлин та фотоапаратів. Згодом до них додалися особисті археологічні знахідки різних епох, а також старожитності, придбані в антикварних магазинах різних країн світу.

В 2022 році відбулося офіційне відкриття музею в новому приміщенні – колишньому будинку відомої сумської родини Григор’євих. Експозиція розміщується у чотирьох кімнатах і на мансарді. У першій кімнаті представлені різноманітні несистемні речі, що характеризують творчий пошук колекціонера. Друга зала присвячена історії вулиці Воскресенської від козацьких часів до XX століття. У третій кімнаті відтворено типовий інтер'єр початку XX століття і представлено експозицію, присвячену родині Григор’євих. У четвертій залі демонструються артефакти, що перетворені художниками на артоб'єкти. Виставковий простір "Світлиця" на мансарді має змінну експозицію.

Відвідування музею "Причал Одіссея" можливе за попереднім записом лише у супроводі авторської екскурсії власника (годинна екскурсія експозицією або двогодинна екскурсія експозицією та вулицями Воскресенською і Соборною).

При музеї працює крамничка "Геродот-Shop", де можна придбати копії історичних прикрас від сумського майстра Данила Сорокіна.

Музей-майстерню заснував в Сумах у 2006 році відомий український митець Леонтій Костур. Художник працює у стилі, який назвав власним прізвищем – "костуризм". Його переважно глиняні роботи, костури, розповідають про побут і традиції України.

Майстерня розташована в будинку, яку Леонтій Костур отримав у спадок і переоблаштував на музей-майстерню. У музеї експонується понад 300 скульптур ("костур") та значна кількість творів живопису.

Олександрівська чоловіча гімназія – найстаріший навчальний заклад Сум. Пам'ятка архітектури національного значення.

Гімназія заснована меценатом Павлом Харитоненком. Основний корпус у стилі класицизму споруджено в 1873 році. Пізніше було побудовано пансіон на 40 осіб для іногородніх учнів. Завдяки гостроверхим вежам, зубцям, стрілчастому порталу і таким самим вікнам, ця будівля нагадує середньовічний замок. У цьому ж стилі збудовано лікарню. Незвичайні за красою сходи, що ведуть на другий поверх головного корпусу, та двосвітла актова зала.

Наразі це Сумська класична гімназія, що спеціалізується на поглибленому вивченні англійської мови.

Палеонтологічний музей у Сумах відкрився 2025 року при Центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Сумської міської ради. Його експозиція представляє автентичні предмети природничої історії Сумської області та інших регіонів України і світу.

Зокрема, в музеї представлена найбільша в області колекція викопних безхребетних тварин пізньої крейди та палеогену. Також представлена стегнова кістка мамонта, знайдена одним із співзасновників музею під час проведення навчань з дайвінгу на річці Сейм.

На сьогодні загальна кількість експонатів палеонтологічного музею перевищує 700 одиниць.

Пам'ятник підприємцю Іванові Харитоненку стоїть на одній із центральних площ Сум.

Успішний цукрозаводчик і меценат, один із найбагатших людей російської імперії ХІХ століття, Іван Харитоненко значно вплинув на розвиток міста Суми. Він та його нащадки будували у місті лікарні, навчальні заклади, інші об'єкти інфраструктури.

В 1899 році на площі Покровській було встановлено пам'ятник Іванові Харитоненку роботи скульптора Олександра Опєкушина. На початку XX століття його було знищено більшовиками, але відновлено в 1996 році.

Скульптура "Малюки-ласуни" на вулиці Воскресенській встановлена в Сумах  до 355 річчя міста. Це данина пам'яті цукровій промисловості родини Харитоненків, завдяки якій місто досягло процвітання у ХІХ столітті.

Пам'ятник створено скульпторами Олегом Прокопчуком та Володимиром Буковим. Бронзовий хлопчик на стільці поїдає з мішка цукор, а дівчинка стоїть поряд. Приєднатися до них може будь-який перехожий, присівши на вільний стілець.

Того ж дня на Покровській площі в Сумах було відкрито пам'ятник цукру-рафінаду.

Пам'ятник цукру-рафінаду у Сумах відкрито до 355-річчя міста на згадку про колишню цукрову славу Сум.

Знаходиться на Покровській площі, навпроти пам'ятника цукрозаводчику Іванові Харитоненку, завдяки якому місто досягло процвітання у ХІХ столітті. На той час цукор почали пресувати в невеликі куби, і саме цю форму монумента обрали скульптори Віктор Довголюк та Олексій Шевченко.

На великий рафінадний куб можна зійти по кам'яних кубиках, щоб сфотографуватися на пам'ятці, що символізує багатство області. Передбачається, що окремі цукрові кубики будуть розкидані по всьому місту.

Того ж дня на вулиці Воскресенській у Сумах було відкрито скульптуру "Малюки-ласунки".

Парк культури та відпочинку імені Івана Кожедуба площею 58 гектарів знаходиться у центрі міста Суми.

У парку працює безліч атракціонів, регулярно відбуваються виставки, фестивалі та інші культурні заходи.

Неподалік центрального входу до парку розташований сучасний стадіон "Ювілейний". У південно-східній частині парку розташований міський пляж на річці Псел.

Мурована Пророко-Іллінська церква була закладена на Засумці (районі міста, який відмежовувався від старої частини Сум річкою Сумкою) в 1836 на місці згорілого дерев'яного храму. Після чергової пожежі будівництво тривалий час було заморожено і було завершене вже в 1845 році. В 1851 році церкву освятили на честь святого пророка Іллі.

За своєю архітектурною композицією це поширений в українській архітектурі тип одноярусних хрестовокупольних храмів прямокутного плану, збудованих в класичному стилі з елементами еклектики. До Пророко-Іллінської церкви приєднана чотириярусна дзвіниця з головним входом до храму, яка завершується куполом з високим шпилем.

Садиба Харитоненка в Сумах розташована на березі річки Псел при впаданні до неї річки Сумки на протилежному березі від центру міста.

Знаменитий цукрозаводчик і меценат Іван Харитоненко придбав цю ділянку у 1860-х роках. Побудована ним садиба складалася з трьох будівель: житлового корпусу (трохи у глибині садиби; на зразок цього особняка було збудовано будинок Харитоненка у Москві, де тепер знаходиться британське посольство), та двох службових корпусів. Крім того, до складу садиби входили фонтан перед житловим корпусом та парк над Пслом). У 1912-1913 pоках було збудовано будівлю контори торговельного будинку "Харитоненко та син", в якій за радянських часів розміщувалася поліклініка.

Наразі садиба Харитоненка належить Українській академії банківської справи Національного банку України, яка збирається облаштувати тут Палац творчості та дозвілля студентів.