Пам'ятки Сумської області

Зразковий літературно-краєзнавчий музей імені Феодосія Сахна у Смілому відкрився 2008 року. Присвячений місцевому історику-аматору, письменнику, художнику та дисиденту Феодосію Сахну, автору книги "Історія Смілого".

Музей розташовується в приміщенні Смілівського ліцею, який носить ім'я Феодосія Сахна, оскільки саме в колишній Смілівській середній школі історик учителював за радянських часів і саме тут заснував перший сільський краєзнавчий музей на громадських засадах.

В експозиції представлені особисті речі Феодосія Сахна, світлини, книги з його бібліотеки, публікації, листи, рукописи, його картини і картини друзів-художників, вироби смілянських майстрів. Тут можна дізнатися про складну добу, в яку жив краєзнавець, і його громадянську позицію. Привертає увагу акварель Миколи Самохіна, на якій зображений будинок краєзнавця, де побувало багато видатних людей краю.

Окремий розділ експозиції присвячений двом талановитим письменникам-публіцистам Аркадію Моцному і Григорію Тарасенку, які представляли у музеї свої нові книги.

Народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні відкрили в 1982 році його земляки на батьківщині письменника – в селі Грунь на Сумщині.

Основна експозиція присвячена життю і творчості українського письменника-гумориста, класика сатиричної прози Остапа Вишні.

Кілька стендів висвітлюють історію та етнографію села Грунь.

Щороку восени тут проводяться свята "Вишневі усмішки", на які приїжджають письменники-гумористи Сумщини і України, гості з ближнього зарубіжжя.

Майдан Незалежності в Сумах – історичний та адміністративний центр міста.

З цього місця місто починалося в середині XVII століття, коли його засновники полковник Сумського Слобідського козацького полку Герасим Кондратьєв та воєвода Кирило Арсеньєв стали втілювати в життя свої плани щодо будівництва та облаштування Сумської фортеці та її посада.

У 1694 році було збудовано дерев'яну Миколаївську церкву, яка не дійшла до наших днів. Вже після смерті полковника Кондратьєва у 1702 році було завершено будівництво Воскресенського собору, який тепер є головною окрасою площі. Площі Миколаївська та Воскресенська, що сформувалися навколо храмів, пізніше злилися в одну.

Тривалий час площа називалася Петрівською, оскільки тут побував цар Петро I напередодні Полтавської битви. Після Другої світової війни площа була реконструйована, в цей час мала ім'я Леніна. У 1991 році перейменована на майдан Незалежності.

У забудові домінують висотні будинки обласної ради та готелю "Суми".

Село Нова Слобода на Сумщині називають українською Хатинню, оскільки в 1942 році німецькі окупанти розстріляли 586 жителів села, щоб помститися за допомогу селян партизанському загону Сидора Ковпака.

В центрі Нової Слободи в 2004 році було відкрито меморіал "Дзвін Скорботи" - пам'ятник непокореному селу та його мужнім мешканцям.

Монумент виконаний у формі дзвона, всередині знаходиться невеличка каплиця, на мармурових плитах вибито імена всіх загиблих у тій трагедії.

Меморіальний будинок-музей Антона Чехова створено в Сумах в дворянській садибі родини Линтварьових (XVIII-XIX століття), розташованій в районі Лука.

В 1888-1889 роках письменник жив у західному флігелі садиби - одноповерховому білому будиночку з шістьма колонами та ганком. Свої сумські враження Чехов використав в оповіданнях "Іменини", "Сумна історія", п'єсах "Лісовик" та "Чайка". Про садибу Линтварьових він писав: "Абація та Адріатичне море чудові, але Лука і Псел краще".

Музей Чехова відкрито в річницю від дня народження письменника в 1960 році. Меморіальна експозиція розповідає про життя Чехова на Луці, про його медичну допомогу місцевим жителям, про творчу роботу та поїздки Україною.

Відновлено інтер'єри вітальні та їдальні, кімнати для гостей та "кімнати Антоші", яка служила Чехову спальнею та робочим кабінетом. Співробітники музею проводять краєзнавчі екскурсії.

Також зберігся великий східний флігель садиби Линтварьових, у якому жила родина письменника, коли в 1890 році Чехов подорожував на Сахалін.

Спадщанський ліс на північний захід від Путивля в 1965 році оголошений історико-культурним заповідником, оскільки саме тут у 1941 році було створено знаменитий партизанський загін Сидора Ковпака, який боровся з німецькими окупантами в роки Другої світової війни.

Внаслідок активних дій загону Ковпака на Сумщині та в прилеглих районах було створено великий партизанський край, на території якого в 1942 році діяло 24 загони та 127 груп (близько 18 тисяч партизанів). Загін Ковпака з боями пройшов тилами ворога 18 тисяч кілометрів, воював на всій території України від Путивля до Карпат.

Меморіальний комплекс у Спадщанському лісі відкриває стела "Народні месники", далі "Алея героїв" веде до пам'ятника "Партизанська слава". Реконструйовано партизанський укріпрайон із 9 землянками: штаб, санчастину, кухню, землянки розвідників, мінерів, 2-й, 4-й, 5-й опергруп, особиста землянка Сидора Ковпака. Біля санчастини – братська могила.

Також там розташовані основні об’єкти меморіального комплексу "Спадщанський ліс": Музей партизанської слави та Музей зброї та військової техніки. В музеї представлені особисті речі партизанів, зразки зброї, фотографії, документи тощо. Біля музею встановлено гармату, що була на озброєнні у ковпаківців, та захоплений ними німецький танк Т-ІІІ.

2019 року на території комплексу відкрився Музей "Парк радянського періоду". Тут представлені радянські пам'ятники, бюсти і скульптури, зібрані з Сумської, Полтавської та Чернігівської областей. Серед них пам'ятники Марксу, Леніну, Сталіну, Котовському, Щорсу, Фрунзе, Чапаеву та інші.

Входить до складу Путивльського державного історико-культурного заповідника.

Шкільний музей народознавства "Дзвіниця Одкровення вічності" працює у Роменській загальноосвітній школі №5.

Має п'ять експозицій:  "Рушники рідного краю", "Спадщина очима дітей", "Хліб – всьому голова", "Голодомор 1932-1933 років", "Великодня писанка".

Музей меморіально-освітнього комплексу пам'яті жертв тоталітаризму та збройних конфліктів "Родинна пам’ять" відкрився в 2015 році в одній із будівель колишнього виробничого об'єднання "Свема" в місті Шостка.

Створений як база для вивчення історії Європи на прикладі історій мешканців Шостки та району – жертв Другої світової війни. Ініціатором заснування музею став художник Кролевецької ткацької фабрики Іван Дудар, який ще з початку 2000-х років почав збирати матеріали про примусову працю шостківчан на нацистському пороховому заводі фірми "Айбіа" в Німеччині. Партнерами проєкту стали Документаційний центр дослідження історії порохового заводу Лібенау та УНФ "Взаєморозуміння і примирення".

Експозиція розміщена на двох поверхах, площею понад 700 квадратних метрів. Основою для художнього рішення стали кролевецькі рушники та шосткинська кіноплівка. Експозиція розповідає про довоєнну промислову історію Шостки, сталінські репресії на Шосткинщині, нацистську окупацію міста в роки Другої світової війни, повоєнну відбудову міста.

Музей присвячений жертвам Голокосту, радянським військовополоненим, остарбайтерам, в'язням нацистських та сталінських концтаборів.

Меморіально-освітній комплекс "Родинна пам’ять" є відділом Шосткинського краєзнавчого музею.

Музей авіації в Конотопі є відділом Конотопського міського краєзнавчого музею імені Олександра Лазаревського.

Історія музею розпочалася у 2004 році з оглядового майданчика Конотопської авіабази, на якому були встановлені три гелікоптери сімейства Міля.

На сьогодні в експозиції представлено літак Л-39, а також сім різних гелікоптерів КБ Міля, зокрема єдиний в світі збережений до наших днів повітряний пункт управління Мі-22.

Крім того, можна оглянути військовий бункер часів Другої світової війни.

Музей Бориса Антоненка-Давидовича в Охтирці відкрився 1994 року з ініціативи місцевої вчительки Наталії Шейко. Експозиція розташовується в історичному приміщенні Охтирської гімназії, де навчався майбутній письменник. Зараз це Ліцей імені Бориса Антоненка-Давидовича.

В експозиції представлено багато особистих речей та родинних реліквій, переданих музею рідними письменника. Зокрема, у розділі "Про що розповідають світлини" можна побачити фотопортрети його батьків, доньок та сина Євгена, фото самого Антоненка-Давидовича у колі друзів, під час перебування в засланні, з родиною після повернення з заслання тощо. Представлені перші видання творів Бориса Антоненка-Давидовича. На особливу увагу заслуговує дерев’яна картина "Бранка", що належала письменнику.

Екскурсії музеєм проводять учні ліцею.

Етнографічний музей горюнської культури в селі Нова Слобода відкрився 2017 року як філія Державного історико-культурного заповідника у місті Путивль.

Музей презентує унікальну культуру горюнів – невеликої етнічної групи, що мешкає на Путивльщині. На думку дослідників – це автохтонне давньослов’янське населення, яке зберегло самобутню культуру, мову та архаїчні риси в побуті.

Музейна експозиція просто неба (скансен) відтворює садибу горюнів кінця XIX – початку XX століть. У інтер’єрі хати представлено меблі, різноманітні предмети побуту, одяг тощо. У господарських будівлях – сараї, клуні, вітряку – експонуються знаряддя праці, інший сільськогосподарський реманент.

Крім цього, на горюнському подвір’ї можна побачити колодязь-журавель та рідкісний різновид погреба – шийну яму.

Народний музей історії авіації та космонавтики в Охтирській загальноосвітній школі №2 створений у 1988 році.

Експозиція музею має 11 тематичних розділів – "Початок ери космосу", "Піонери космонавтики", "Творці космічної техніки. Україна" (в якому зокрема представлено макети РН "Зеніт-38Т" та матеріали про ракетно-космічну техніку створену конструкторським бюро "Південне"), "Служили в Охтирському полку", "Перший землянин-космонавт", "Перший космонавт України" (присвячений Леонідові Каденюку), "Подвиг Берегового", "Меню космонавтів", "Космічне спорядження космонавтів", "Історія авіації України", а також багато інших експонатів, які розповідають про роль і місце України та українців у історії розвитку авіації та космонавтики.

Народний музей історії альпінізму діє в Сумському Палаці дітей та юнацтва при клубі "Абалаковець" з 1977 року.

Експозиція музею поділена на 21 тематичний розділ, в яких представлено понад 8 тисяч експонатів. Це фотографії, газети, особисті речі альпіністів, спорядження, винагороди, прапори, вимпела, знаки найбільш видатних сходжень, спогади, книги з автографами, звіти, карти, схеми, камені з вершин.

Всі вони демонструють історію розвитку альпінізму. В 2000 році відкрився новий розділ "Альпіністи України на восьмітисячниках".

Музей історії євреїв Глухівщини відкрився в 2003 році з ініціативи глухівської єврейської громади "Хаверім".

Нині музей налічує понад 1500 експонатів, з яких 148 є оригінальними. Тут можна простежити історію відомих єврейських родів Цвейфелів, Двоскіних, Янпольських.

Найціннішими експонатами вважаються сувої Тори з глухівської синагоги.

Музей історії Конотопської битви 1659 року відкрився у 2007 році в селі Шаповалівка у приміщенні будинку культури села.

Саме в Шаповалівці у 1659 році відбулася Конотопська битва, в ході якої українсько-татарська армія на чолі з гетьманом Іваном Виговським отримала беззаперечну перемогу над військом московського царства.

Музей історії Конотопської битви є складовою частиною Меморіального комплексу "Битва під Конотопом".