Пам'ятки Херсона

Резиденція херсонського губернатора - будівля в стилі неокласицизму, взірець офіційної парадної резиденції.

В 1917 році тут пройшов губернський з'їзд, який визнав Херсонщину невід'ємною частиною УНР, а найвищим органом влади - Центральну Раду.

Після встановлення у Херсоні радянської влади у будівлі розташовувалась перша Рада профспілок та Спілка робочої молоді. В 1963 році приміщення було надано дітям міста. Нині у колишній губернаторській резиденції розміщується Херсонський Палац дитячої та юнацької творчості.

Святодухівський кафедральний собор у стилі класицизму будувався в Херсоні понад 30 років, з 1804 по 1836 роки.

Храм має два бічні вівтарі - на честь Архістратига Михаїла та на згадку Священномучеників Херсонеських.

Тут зберігається список чудотворної Касперівської ікони Божої Матері, яка захищала мешканців Таврійської губернії під час Кримської війни.

Під час російського вторгнення в Україну Святодухівський кафедральний собор неодноразово зазнавав руйнувань. 10 вересня 2023 року внаслідок російського обстрілу були пошкоджені фасад, вхід та підсобні приміщення. В ніч на 2 жовтня 2023 року ще один снаряд потрапив у будівлю єпархіального управління. Крім того, були пошкоджені фасад Святодухівського собору, ризниця та знову були вибиті вікна.

Свято-Катерининський собор у Херсоні - визначна пам'ятка XVIII сторіччя. Стиль раннього класицизму із застосуванням мотивів балканської середньовічної архітектури.

Собор із монументальною дзвіницею зведений у 1782-1787 роках на місці дерев'яної Михайлівської церкви на території колишньої Херсонської фортеці. Названий на честь Святої Катерини та імператриці Катерини II, яка відвідала храм у 1786 році. Збереглося крісло, виготовлене спеціально для імператриці. В інтер'єрі Свято-Катерининського собору - твори живопису, які приписуються Володимиру Боровиковському та Дмитру Левицькому.

На території Свято-Катерининського собору розташований "Пантеон Херсонської фортеці" - поховання офіцерів, що загинули у російсько-турецькій війні.

В 1791 році в склепі під собором був похований князь Григорій Потьомкін-Таврійський. Наприкінці жовтня 2022 року, під час окупації Херсона російськими військами в ході російсько-української війни, напередодні відступу з міста в результаті успішної контрнаступальної операції української армії, російські окупанти викопали з-під підлоги Свято-Катерининського собору прах князя Потьомкіна і вивезли його з Херсону.

Під час російського вторгнення в Україну Свято-Катерининський собор неодноразово зазнавав руйнувань. В серпні 2023 року під час російського артилерійського удару загорівся дах собору. В ніч проти 27 грудня 2023 року Катерининський собор постраждав під час обстрілу росіянами, в результаті чого було пошкоджено фасад і дах, розбито вікна. 20 грудня 2024 року російський снаряд влучив у світловий барабан під куполом, внаслідок чого значних пошкоджень зазнав фасад та інтер’єр собору.

Свято-Миколаївський морський собор у Херсоні зведено в 1842 році коштом нащадка гетьманського роду Дорошенків, колезького асесора Якова Дорошенка. Розташований у Забалківському передмісті, яке відокремлено від міста глибоким яром (балкою).

Перший дерев'яний храм Святого Миколи Чудотворця з'явився тут на початку ХІХ століття, але швидко занепав, і тоді виникла необхідність будівництва нової церкви. Кам'яний храм у стилі класицизму має сферичний купол та двоярусну дзвіницю.

В роки Кримської війни в Миколаївській церкві відспівували захисників Севастополя, які померли в херсонських шпиталях.

В 2007 році Свято-Миколаївському храму було надано статус морського собору.

Свято-Успенський собор - одна з найстаріших будівель Херсона. Храм заснований купцями Сизарєвим та Фендріковим. За легендою, відразу після початку будівництва припинилася чума, що лютувала в місті.

Успенський собор побудований у стилі раннього класицизму, у формі довгастого хреста. Відрізняється чудовим оздобленням. Усередині можна побачити витончений іконостас та ікону Успіння Пресвятої Богородиці.

За радянських часів храм було закрито, приміщення переобладнали під спортзалу. Наразі Свято-Успенський собор повернуто віруючим, ведеться реставрація.

Під час російського вторгнення в Україну Свято-Успенський собор неодноразово зазнавав руйнувань. В ніч на 14 грудня 2023 року собор був пошкоджений російським обстрілом - від прямого попадання снаряду постраждав головний купол. 4 лютого 2024 року черговий обстріл пошкодив фасад, вікна та вхідні двері.

Скульптура Божої Матері відкрита у Покровському сквері в 2009 році. Вона розташована на місці храму Пресвятої Богородиці, зруйнованого в 1940-х роках.

Фігура висотою 2,5 метра, виготовлена з білого штучного каменю, дивиться на схід сонця. Територію скверу, розташованого біля міського РАГСу, ще недавно занедбаного та непривабливого, тепер упорядкували: уздовж вимощених тротуарною плиткою доріжок встановили лави, на клумбах висадили квіти та хвойні деревця. А увечері тут горять ліхтарі.

Комплекс будівель та залишки оборонних споруд Херсонської фортеці, що започаткувала місто Херсон, розташовані на території та в околицях парку "Херсонська фортеця".

Фортеця в гирлі Дніпра була закладена князем Григорієм Потьомкіним у 1778 році поряд із більш раннім укріпленням Олександр-Шанц (1737 рік). Будівництво вели війська місцевого гарнізону під керівництвом генерала Івана Ганнібала.

На території парку "Херсонська фортеця" на вулиці Перекопській збереглися арочні Очаківські (західні) та Московські (північні) ворота кінця XVIII сторіччя, пороховий льох (переобладнаний під ресторан), фрагменти валів та равелінів.

З протилежного боку вулиці Перекопської знаходиться Арсенал з монументальною колонадою, побудований в 1784 році - одна з найраніших будівель Херсонської фортеці (зараз - міська в'язниця).

Херсонський обласний краєзнавчий музей виник на основі колекції старожитностей, яку почав збирати в 1890 році археолог Віктор Гошкевич, та ентомологічного кабінету ботаніка та еколога Йосипа Пачоського. В 1963 році експозиції об'єднані в єдиний музей, який з 1978 року розміщується в колишній будівлі Херсонського окружного суду (1893 рік). 

Музей має три філії: "Літературний музей", "Музей природи" та "Музей історії міста Каховка".

До широкомасштабного російського вторгнення фонди херсонського краєзнавчого музею налічували близько 144 тисяч музейних експонатів. Експозиція включала природничий, археологічний та історичний відділи, а також залу Суворова.

Під час російськох окупації Херсона в 2022 році загарбники пограбували Херсонський обласний краєзнавчий музей. Зокрема, окупанти вивезли колекції монет, зброї, сарматські прикраси радянського часу та російської імперії, антикварні меблі XVIII-XIX століть, колекцію ікон, картини, а також цінні матеріали археологічних розкопок на пізньоскіфському городищі Червоний Маяк.

Фасади музею отримали пошкодження внаслідок російських обстрілів Херсону. Зараз будівля законсервована та очікує на реставрацію.

Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка (ХОХМ) було відкрито в 1977 році в колишній будівлі Міської думи.

Його прообразом був дореволюційний Херсонський музей образотворчих мистецтв, до зібрання якого входили твори живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, передані Петербурзькою академією мистецтв, Петербурзьким фарфоровим заводом та заводом скловиробів. Приводом для створення нинішнього музею стало отримання містом у дар приватного зібрання живопису колекціонерки Марії Корніловської.

До широкомасштабного російського вторгнення колекція музею складалася з творів мистецтва XVII-XXI століть, а її географія охоплювала кілька континентів. Основу колекції становили понад 150 робіт видатного українського живописця Олексія Шовкуненка. Також в експозиції були представлені полотна Василя Полєнова, Олексія Саврасова, Івана Крамського, Володимира Маковського, Михайла Врубеля, Миколи Пимоненка, Володимира Орловського та інших художників, іконопис XVII-XX століть.

Під час російськох окупації Херсона у 2022 році загарбники пограбували Херсонський художній музей. З майже 14 тисяч творів мистецтва, які налічувала музейна колекція до повномасштабного російського вторгнення в Україну, російськими окупантами викрадено більше 10 тисяч найцінніших експонатів. Більшу частину експонатів вивезли на територію окупованого Криму. Зокрема, росіяни викрали картини XVIII-XIX століть, що належать пензлям західноєвропейських, українських і російських художників, а також картини радянських митців.

Від початку російсько-української війни в 2022 році будівля Херсонського художнього музею, що є пам’яткою архітектури, неодноразово потрапляла під обстріли російської армії.

Композиційним центром Херсонського некрополя служить церква Всіх Святих, збудована в стилі класицизму в 1804-1808 роках та розширена в 70-х роках ХІХ століття.

Це єдиний православний храм у Херсоні, який жодного разу не закривався для богослужінь в епоху "войовничого атеїзму".

В інтер'єрі храму зберігся чудовий дерев'яний різьблений іконостас. Деякі його образи виконані ярославськими іконописцями на початку XVIII сторіччя. Крім того, у храмі є кілька цікавих ікон XVII-XVIII століть.

Церква святої мучениці цариці Олександри в Херсоні закладена в 1898 році. Витончений храм зведений за проєктом губернського архітектора Казимира Квінто як домова церква Другої Маріїнської жіночої гімназії.

Шатрові завершення основного приміщення та дзвіниці спочатку увінчували цибулинні главки. В архітектурі храму відчувається вплив московської архітектури XVII сторіччя із застосуванням романського стилю.

В інтер'єрі зберігся ліпний декор, а також різьблені мармурові кіоти, які вціліли від початкового іконостасу роботи відомого скульптора Бориса Едуардса.

Наразі храм належить громаді Православної церкви України.

Віковий дуб у Шевченківському парку - один із символів Херсона. Найстаріший у місті парк був закладений за розпорядженням князя Потьомкіна Таврійського в 1785 році, але в XIX сторіччі дерева вирубали, перетворивши це місце на плац-парадну площу, тут же проводилися кінні перегони.

В 1869 році парк був відроджений з ініціативи віце-губернатора Дениса Карновича. На його честь парк до революції називався Денисовським.

Композиційним центром парку є величезний черешчатий дуб, за переказами, посаджений імператором Олександром II, хоча дерево посадив Карнович. Від дерева в різні боки розходяться промені восьми тінистих алей, одна з яких веде до храму Святого Федора Ушакова.