Пам'ятки Київської області

Майдан Княжий двір розташований на місці колишнього дитинця давнього Переяслава. Тут мешкали переяславські князі, вирішувалися державні справи, збиралося князівське військо, звідси вони вирушали на ворога й сюди верталися з перемогою.

В князівські часи площа всього дитинця сягала 2,5 гектарів. Княжий двір займав його північну частину й обмежувався зі сходу центральною вулицею, що з’єднувала Княжі та Єпископські ворота, з півночі та заходу – валом дитинця, з півдня – поперечною вулицею, що відходила від центрального майдану дитинця.

Саме на цьому місці в 1654 році відбулася Переяславська рада - генеральна військова рада лідерів українського козацтва, на якій гетьман Богдан Хмельницький перед московським посольством боярина Василя Бутурліна склав присягу на вірність царю Олексію Михайловичу, наслідком чого стало укладення договору про військово-політичний союз між Україною та московією.

На площі розташована Успенська церква, де козацьку старшину привели до присяги. Україна опинилася під протекторатом московського царства. Незабаром розпочався процес згортання автономії козацької держави та повного поглинання України московською державою, яка потім стала російською імперією.

На честь річниці тих подій в радянський час майдан перед Успенським собором було названо "Площею Переяславської ради". 26 вересня 2019 року рішенням сесії міськради площа Переяславської ради перейменована на Майдан Княжий двір.

Літературно-меморіальний музей Михаїла Булгакова відкрито в так званому "будинку Турбіних", де письменник жив з 1906 до 1919 року й куди "поселив" героїв роману "Біла гвардія".

Відтворено інтер'єри кімнат в тому вигляді, якими вони відображені на фотографіях та за описами самого Булгакова: парадна вітальня з піаніно, медичний кабінет, кімната сестри письменника Варі, а також кімната самого Булгакова та героя роману Миколки, входом до якої служить шафа з табличкою квартири N50 з роману "Майстер і Маргарита". Особливо вражає ефект "п'ятого виміру" - з їдальні через дзеркало видно кімнату, в якій помирав Олексій Турбін, а в реальному житті - батько Булгакова.

В експозиції представлено багато булгаківських реліквій, зібраних родичами письменника та ентузіастами.

Для відвідувачів на веранді влаштовують чаювання.

Музей сиру у Києві створено фермерами-сироварами з Богуславщини для поширення українських традицій авторського сироваріння. Розташований у центрі міста, неподалік Бессарабської площі та станції метро "Палац спорту".

Приміщенням музею служить каретний проїзд у двір будинку 1827 року побудови, який був однією з перших кам'яних споруд на спуску вулиці Шовковичної. Збереглися автентичні бруківка та цегляна кладка стін.

У музейній експозиції представлена колекція унікальних сирних ножів, точна копія преса для сиру за давніми кресленнями XVIII століття, оригінал лотерейного квитка сирної лотереї в Англії, гравюра найстарішого сирного базару в Голландії 1873 року.

Пропонуються екскурсії українською та англійською мовами. Проводяться дегустації кількох сортів сиру з вином, горіхами та медом, а також майстеркласи для дітей з ліплення сирних коней. У сирній лавці можна придбати фермерські сири ручної роботи, виготовлені на сироварні "Доообра ферма".

Національний комплекс "Експоцентр України" (ВДНГ) – головний виставковий майданчик країни.

Комплекс на південно-західній околиці Києва споруджений у 1958 році як Республіканська сільськогосподарська виставка, але вже на момент відкриття отримав назву "Виставка передового досвіду в народному господарстві УРСР". Український варіант назви "Виставка передового досвіду..." виявився неблагозвучним у народному скороченні (ВиПерДос), і невдовзі комплекс перейменували на "Виставку досягнень народного господарства" (ВДНГ). У 10 павільйонах були представлені найкращі зразки продукції українських підприємств.

Наразі "Експоцентр України" є організатором багатьох міжнародних та національних виставок та ярмарків, сучасним демонстраційним центром досягнень України в економічній, науковій, виробничій, гуманітарній та інших сферах. Закрита виставкова експозиційна площа – 18 тисяч квадратних метрів, відкрита площа – 21 тисяча квадратних метрів.

З туристичної точки зору Експоцентр цікавий як зразок парадної радянської архітектури – 20 із 180 розташованих на території будівель мають статус історико-культурних пам'яток України.

Парк імені Івана Багряного у Києві бере свій початок з 1899 року, коли голова садової комісії міської думи Ромишевський запропонував приєднати до межі міста ділянку на колишньому Брест-Литовському шосе та влаштувати тут заміський парк.

Незабаром Дума ухвалила рішення про виділення 58 десятин землі. Наступного, 1899 року відзначалося 100-річчя із дня народження О. Пушкіна, тому парк вирішили назвати Пушкінським. План парку розробив головний міський садівник Іван Жуковський. Восени 1902 р. у Пушкінському парку пройшло грандіозне свято першої посадки дерев – було висаджено 2 тисячі саджанців.

У 2007 році у парку було проведено реконструкцію - проведені роботи з благоустрою території, висаджені молоді дерева: червоний дуб, каштан, ясен, горобина, хвойні породи, влаштовані квітники та ландшафтні композиції. Також реконструювали систему зовнішнього освітлення, вимостили доріжки та встановили лавки.

У 2023 році в рамках дерусифікації рішенням Київської міської ради Пушкінський парк перейменовано на честь українського поета Івана Багряного.

Нині парк імені Івана Багряного займає площу 19,45 гектарів, на його території ростуть 60 видів дерев та чагарників.

Центр української культури та мистецтв у Києві створено в 2005 році з метою відродження національних звичаїв та традицій.

Дітей тут навчають техніці та культурі вишивання, ткацтва, розпису та інших видів декоративно-ужиткового мистецтва, а також знайомлять зі старовинними звичаями та обрядами.

З 2011 року Центр української культури та мистецтв має власну будівлю на Подолі, де розміщено галерею традиційного українського мистецтва, проводяться виставки та різноманітні акції.

Гідропарк у Києві - одне з найпопулярніших місць літнього відпочинку на Дніпрі, зручне завдяки станції метро.

Розташований на місці Передмостової слобідки, що виникла біля першого київського Ланцюгового мосту та прозвана "київською Венецією". Сучасний відпочинковий комплекс об'єднує Венеціанський і Долбецький острови.

Безліч пляжів, атракціонів, спортивних майданчиків, ресторанів, кафе та нічних клубів.

Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка – одна з найстаріших університетських обсерваторій в Україні, що існує з 1845 року.

В різні часи в обсерваторії працювали видатні вчені, якими зроблено низку астрономічних відкриттів. Зокрема, у 1969 році відкрито комету Чурюмова-Герасименко, що 2014 року стала першою в історії, на яку здійснив посадку космічний апарат.

Головна будівля обсерваторії побудована в спрощеному стилі пізнього класицизму, має форму восьмигранної башти. Комплекс обсерваторії також включає павільйон з меридіанним колом, павільйон з горизонтальним сонячним телескопом, три цегляні павільйони, лабораторії та житлові приміщення.

З 1990 року працює Астрономічний музей, фонди якого налічують 20 тисяч предметів. В експозиції представлені прилади та інструменти, фотографії та особисті речі співробітників, рукописи, документи, креслення, зоряні карти, журнали спостережень та старі видання. Зокрема, можна побачити переносний телескоп в 1838 року, астограф 1895 року, меридіанне коло 1870 року та інші астрономічні інструменти минулого.

Під час екскурсій можна долучитися до астрономічних спостережень на діючих телескопах обсерваторії. Екскурсії проводяться за попереднім записом.

Ефектний кінний пам'ятник радянському воєначальнику Миколі Щорсу з 1954 по 2023 рік стояв на бульварі Тараса Шевченка у місті Києві, комендантом якого Щорса було призначено у 1919 році. Демонтований у межах декомунізації після тривалих дискусій та під тиском громадськості.

Паи'ятник розташовувався на перетині Бульвару Шевченка та вулиці Симона Петлюри, що веде до Центрального залізничного вокзалу. До 1926 року на цьому місці стояв пам'ятник графу Олексію Бобринському, організатору будівництва в Києві залізниці.

Героїзація малозначущої в історії радянсько-української війни особистості командира дивізії Миколи Щорса розпочалася в 1935 році за ініціативи Йосипа Сталіна, який хотів створити пропагандистський образ "українського Чапаєва". Щорс командував 1-ю Українською радянською дивізією, яка захопила Київ у лютому 1919 року і вела бої з військами Української Народної Армії Симона Петлюри, денікінцями та частинами Української Галицької Армії. Щорс загинув під Коростенем за нез'ясованих обставин (імовірно, був застрелений своїми соратниками).

Пам'ятник червоному командиру було споруджено через 18 років після виходу відповідної постанови уряду, встановлено до 300-річчя Переяславської ради. За легендою, скульпторам Михайлові Лисенку, Василю Бородаю та Миколі Суходолову позував 20-річний студент Леонід Кравчук – майбутній президент України.

2015 року пам'ятник Щорсу підпав під дію закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", але за кілька років перед тим він був внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення, що завадило його негайному демонтажу. Після тривалих суспільних дискусій та під тиском громадських активістів у 2023 році пам'ятник було вилучено з державного реєстру і демонтовано.

Скульптуру доправлено на зберігання до Державного музею авіації імені Олега Антонова.

Величний кафедральний собор на честь Покрови Пресвятої Богородиці споруджений в Борисполі в кінці XX століття за проєктом архієпископа Черкаського та Канівського Софронія.

Собор має чотири престоли: центральний престол освячено на честь Покрови Божої Матері, правий приділ в честь чуда Архистратига Божого Михаїла в Хонах, лівий в честь святителя Миколая Чудотворця, а нижній храм освячений  в честь святих благовірних князів страстотерпців Бориса і Гліба.

Належить УПЦ московського патріархату.

Аквапарк "Термінал" в Броварах - єдиний в Україні аквапарк із розсувною прозорою покрівлею, яка дає можливість приймати сонячні ванни в теплу пору року.

На 4 поверхах розміщено 5 басейнів, джакузі, SPA-зона, сауни, 9 гірок, велика дитяча зона, бари та ресторани, зони відпочинку. Використовується обладнання від канадського виробника Whitewaters. Найдовша і найшвидша гірка "Майстер бластер" має довжину 200 метрів. Інші гірки: "Віраж", "Цунамі", "Змійка", "Космічний вир" та "Мультислайд" (загальна протяжність 1 кілометр). Хвильовий басейн площею 550 квадратних метрів.

До торгово-розважального комплексу "Термінал" також входить картинг-центр, боулінг, льодова арена, фітнес-центр, кінотеатр, бари та ресторани.

Аквапарк "Dream Island" у Києві - це найбільший критий аквапарк у СНД та один із найбільших критих аквапарків у Європі (25 тисяч квадратних метрів). Його місткість – до 4 тисяч осіб.

Розташований у торгівельно-розважальному центрі "Дрім Таун".

Творці аквапарку називають його "Аквапарком Юрського періоду", оскільки він виконаний у стилі Загубленого Світу: острів із блакитними лагунами, дикими рослинами та доісторичними тваринами.

В арсеналі аквапарку "Дрім Айленд" - 14 гірок, 2 хвильових басейни, 3 басейни з плином, лагуна з аквабаром на 55 посадкових місць, джакузі, всі види лазень, а також дитяча зона площею близько 700 квадратних метрів. Анімація для дітей та дорослих.

У SPA-зоні "Банний світ" представлені банні культури різних народів світу: римська парна, індійська, марокканська, російська лазні, турецький хаммам, фінська або єгипетська сауна, гідромасажні душові тощо.

У вихідні в аквапарку "Дрім Айленд" проходять аква-вечірки з екзотичними коктейлями. Діє наметове містечко, де можна залишитись на ніч.

Наразі аквапарк "Dream Island" закритий на реконструкцію.

Акваріум ТРЦ "Океан" (Ocean Plaza) у Києві вважається найбільшим в Україні.

Гігантська штучна водойма з акриловими вікнами має об'єм 360 тисяч літрів. До 16-метрової панорами акваріума мають вихід усі основні галереї торгового комплексу.

Відвідувачі можуть безкоштовно спостерігати за акулами, скатами, муренами, груперами, морськими зірками та іншими мешканцями підводного світу.

Залишки одного з найдавніших в Україні поселень первісних людей епохи пізнього палеоліту (10 тисяч років до нашої ери), знайдені в селі Добранічивка під час прокладання дороги в 1952 році, експонуються зараз в Археологічному музеї "Добраничівська стоянка", що є філією Яготинського історичного музею.

Археологи виявили тут чотири господарсько-побутових комплекси навколо центральної площі.

Експозиційний павільйон зведено безпосередньо над місцем розкопок найбільшого з господарсько-побутових комплексів. Можна побачити фундамент жител з кісток мамонтів і черепів тварин, ями-склади, кострища та місця виробництва знарядь праці з кісток та кременю.

В експозиції представлені вироби з каменю й кістки, а також два великих панорамних полотна, що зображують сцени первісного полювання на мамонта та побуту мешканців "Добраничівської стоянки".

Археолого-краєзнавчий музей села Копачів є відділенням Київського обласного археологічного музею. Розташовується у двох залах на другому поверсі колишньої Копачівської сільської ради. 

Перша зала музею представляє місцеві археологічні знахідки: кістки мамонта, кераміку трипільської культури, фрагменти давньоруського посуду. Перлиною цієї експозиції вважається трипільська біноклеподібна посудина.

У другій залі відтворено фрагмент інтер’єру традиційної української хати. Тут представлені місцеві старожитності та інші експонати, які представляють історію, побут, мистецтво Копачева від минулого до сьогодення.