Пам'ятки Чернігівського району

Пам'ятник народній художниці України Тетяні Яблонській встановлено на території Будинку творчості художників "Седнів", що діє вже понад 40 років.

Тут художниця створила багато своїх картин.

Тепер тут щорічно у вересні відбувається свято літератури та мистецтв "Седнівська осінь".

Парк природи "Беремицьке" на лівому березі річки Десна площею 500 гектарів відкрився поблизу міста Остер у 2017 році з метою відновлення первісного виду зони лісостепу та зони мішаного лісу, характерних для Чернігівської області.

Парк Беремицьке пропонує туристам провести час віч-на-віч із природою, побачити та поспілкуватися з тваринами в рекреаційному середовищі. Парк пропонує пройти екологічною стежкою через лісові та степові ділянки у заповідній частині парку в супроводі гіда, спостерігаючи за такими дикими тваринами, як тарпани (дикі коні), благородні олені, лосі, туроподібні бики, лані, козулі, муфлони, вепри, зайці, лисиці, борсуки та інші. Відвідувачі зможуть ближче познайомитись із флорою та фауною Чернігівщини. Також можна оглянути парк з висоти пташиного польоту, скориставшись оглядовою вежею.

У туристичній частині парку знаходиться міні-зоопарк, стрільбище, апі-будиночок, музей диких котів, стайні, де можна не тільки покататися на конях, а й також дізнатися багато цікавих фактів про кожну породу, про те, як правильно доглядати за кіньми.

Ріпкинський історико-краєзнавчий музей відкрито у 1985 році в одноповерховому будинку з різьбленим дерев'яним ґанком у центрі селища Ріпки.

Фонди музею нараховують понад 7 тисяч музейних предметів. У 5 залах експонуються численні документи, фотографії, побутові речі, фрагменти військової зброї, що відображають найважливіші події, розвиток економіки та культури Ріпкинщини. В історичний експозиції привертає увагу колекція козацьких люльок ХVII-XVIII століть. Етнографічно-побутовий відділ відтворює інтер'єр української хати кінця ХІХ століття.

Представлена колекція кераміки місцевих художників-керамістів, зокрема роботи представників творчої династії Денисенків з Олеші. 

Висвітлюються і сучасні події: аварія на ЧАЕС, Революція Гідності, російсько-українська війна.

Садиба Чернігівського полковника Василя Дуніна-Борковського, генерального обозного часів Гетьманщини, розташовувалась на околиці Чернігова, в селі Бобровиця (зараз мікрорайон міста).

На підвалах одноповерхового полковницького будинку, побудованого в 1680-1690-х роках, зараз стоїть збудований пізніше двоповерховий будинок у стилі класицизму.

Об'єкт знаходиться на території військової частини, обмежений доступ.

Садиба ватажка чернігівського дворянства Григорія Глібова з'явилася на околиці Чернігова - на Бобровиці - в кінці ХІХ століття.

Депутат Державної думи, заможний землевласник Григорій Глібов мав славу людини ексцентричної. Свій романтичний палац він збудував у стилі неоготики, прикрасивши його дещо незграбною сторожовою вежею. До садиби вела липова алея, вздовж якої лежали великі валуни. Місцеві мешканці ще тоді прозвали палац Глібова "замком".

Наразі в садибі Глібова розташований Інститут сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук.

Воскресенська церква - єдиний православний храм, що повністю зберігся за час радянської влади в Острі.

Звістка про закладку дерев'яної Воскресенської церкви датується 1790 роком. Через півстоліття храм був відбудований у класичних формах у камені.

Тут зберігається ікона Святої Варвари, створена іконописцем Василем Левченком.

Дерев'яна Свято-Миколаївська церква в Морівську збудована у XIX століті.

За радянської влади храм було закрито. До наших днів Миколаївська церква збереглася і знову діє, проте проведена нещодавно реконструкція повністю змінила її зовнішність, і храм втратив свій історичний вигляд.

Свято-Миколаївська церква в Козельці споруджена в 1781-1784 роках на місці старого дерев'яного храму.

Кам'яна однокупольна Миколаївська церква розташована в історичному центрі Козельця на березі річки Остер, недалеко від собору Різдва Богородиці. Місце розташування храму фіксує південний кордон Козелецької фортеці XVII-XVIII сторічь.

Церква добре зберегла свої первісні архітектурні форми в стилістиці пізнього бароко за винятком бані, завершення якої в 1811 було замінено сферичним куполом.

В 1981-1989 роках проведено реставраційні роботи та відновлено втрачене завершення бані. Нещодавно було створено новий іконостас, основою для написання якого послужили розписи Володимирського собору.

Сьогодні Миколаївська церква є храмом, що діє.

Свято-Троїцький кафедральний собор у Чернігові входить до комплексу Троїцько-Іллінського монастиря, заснованого на Болдиних горах у XI сторіччі Антонієм Печерським.

Після монголо-татарської навали монастир було відроджено в 1649 році з ініціативи полковника Степана Подобайла. Ансамбль Троїцького собору із дзвіницею, Введенською церквою та Трапезною споруджено в 1679-1695 році коштом гетьмана України Івана Мазепи. Чудова архітектура у стилі українського бароко - твір талановитого вільнюського архітектора Йоганна-Батиста Зауера (Йоганна Баптиста).

З 1790 року Троїцько-Іллінський монастир служить резиденцією чернігівського архієпископа - тут знаходиться так званий "Архієрейський дім".

Сам монастир не діє, але собор відкритий для парафіян. У Троїцькому соборі спочивають мощі чернігівських угодників: святителя Феодосія Чернігівського, преподобного Лаврентія, святителя Філарета (Гумилевського), частки мощей деяких київських святих.

Біля південної стіни собору похований поет-байкар Леонід Глібов.

Монументальна дзвіниця висотою 58 метрів відкрита для відвідування (195 сходинок), згори відкривається найкраща панорама Чернігова.

Свято-Троїцький кафедральний собор входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Седнівська гідроелектростанція на річці Снов споруджена в 1948-1951 роках. Це один із найстаріших діючих об'єктів енергетики Чернігівщини. Після зупинки в 1981 році станцію знову було запущено в 1999 році.

У будівлі Седнівської ГЕС у 2015 році відкрито Музей енергетики Чернігівщини. В експозиції представлені етапи розвитку чернігівської енергетики: запуск перших електростанцій у Новгороді-Сіверському та Чернігові, будівництво перших ЛЕП та підстанцій, період масової електрифікації, розвиток енергетичного комплексу в ХХІ столітті. Експонуються документи, фотографії та зразки енергообладнання.

Собор Різдва Пресвятої Богородиці у Козельці вважається одним із найкрасивіших у країні пам'яток українського бароко.

Цей чудовий храм з пишним декором та прекрасним іконостасом збудований у 1752-1763 роках на замовлення Наталії Розумовської (Розумихи) на подяку Богові за щасливу долю її синів Олексія та Кирила, які посіли високе становище при дворі імператриці Єлизавети.

Авторами проєкту вважають учнів архітектора Франческа Бартоломео Растреллі – Івана Григоровича-Барського та Андрія Квасова, проте не виключено, що до проекту мав відношення й сам Растреллі. Можливо, за його участю створено грандіозний семиярусний різьблений іконостас заввишки 27 метрів.

У нижній частині храму розташована тепла церква Адріана та Наталії – усипальниця Розумовських, де похована його засновниця.

П'ятикупольний храм вражає нехарактерними для української глибинки розмірами та багатим оздобленням. За легендою, в ясну погоду зі дзвіниці висотою 50 метрів одночасно можна побачити Київ та Чернігів, проте підйом на дзвіницю останнім часом не допускається через аварійний стан сходів.

Спасо-Преображенська церква збудована в 1817 році Григорієм Милорадовичем, який володів Любечем у XIX столітті.

Церква в стилі класицизму розташована на базарній площі. За радянських часів її використовували як клуб, склади. Тільки в 1992 році її повністю відродили.

Нині це єдиний діючий храм Любеча. Тут зберігається список ікони Богородиці "Любецької", втраченої в роки атеїстичних гонінь.

Спасо-Преображенський собор в Чернігові - один із найдавніших християнських храмів на території України, унікальний зразок давньоруської архітектури.

Побудований за князя Мстислава Хороброго, ставши його усипальницею. Тут же похований Ігор Святославович, герой "Слова про похід Ігорів".

В інтер'єрі збереглися фрагменти давньоруських фресок, чудовий іконостас XVIII століття. Частина колекції золотої і срібної церковної утварі Спаського собору зберігається в Чернігівському історичному музеї.

Чернігівський Спасо-Преображенський собор внесений до списку культурних цінностей ЮНЕСКО.

Поруч розташований будинок архієпископа (1780 рік), в якому зараз знаходиться архів.

З 1967 року Спасо-Преображенський собор входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Троїцька церква побудована в Бігачі в 1831 році за поміщиків Кейкуатових.

Величний кам'яний храм в стилі класицизму є пам'яткою архітектури національного значення. Бічні фасади прикрашені чотириколонними портиками тосканського ордену із трикутними фронтонами.

До наших днів Троїцька церква не збереглася у первісному вигляді - втрачено відкриту галерею і дзвіницю, які примикали до храму. Нині храм не використовується та потребує термінового капітального відновлення та реставрації.

Добре помітна з автотраси Трьохсвятительська церква в Лемешах зведена в 1755 році братами Розумовськими на могилі батька - Григорія Розума.

Архітектурні деталі оформлення фасадів церкви свідчать про поступовий відхід від стилю бароко та переважання рис класицизму. В 1865 році до церкви було прибудовано двоярусну дзвіницю, яка з'єднувалася з нею одноповерховим корпусом.

На стінах Трьохсвятительської церкви зберігся фрагмент розпису XVIII-XIX сторічь.