Пам'ятки Чернігівської області

Чернігівський музей сучасного мистецтва "Пласт-Арт" відкрився в 2010 році на базі однієї з перших недержавних художніх галерей України "Пласт-Арт", заснованої в 1994 році. 

Розташовується в історичному центрі Чернігова в приміщенні обласного художнього музею імені Григорія Галагана в семи сучасно обладнаних виставкових залах загальною площею 700 квадратних метрів.

Музей організовує безліч виставкових проєктів самого різного масштабу – від дебютних показів початківців-художників до міжнародних фестивалів і концептуальних експозицій відомих майстрів в техніці живопису, графіки, фото, скульптури тощо. Також проводяться фестивалі сучасного мистецтва, які спрямовані на презентацію творчості кращих художників сучасності, популяризацію сучасного українського та зарубіжного мистецтва, підтримку молодих талановитих художників, скульпторів, фотографів.

Були презентовані як персональні, так і колективні виставки: Михайла Шемякіна, Феодосія Гуменюка, Віктора Ковтуна, Василя Лопати, Анатолія Гайдамаки, Петра Лебединця, Леоніда Берната, Ольги Соловйової, Наталії Папірної, Олексія Кулакова, Миколи Небилиці, Анатолія Фурлета і багатьох інших відомих художників.

Музей україно-чесько-словацької дружби в Світанку відкрився в 1973 році, за радянських часів називався музеєм радянсько-чехословацької дружби.

Це місце було вибрано для музею у зв'язку з подіями 1943 року, коли ешелон із чехословацькими воїнами, що рухалися на радянсько-німецький фронт, в районі станції Яхнівка зазнав авіаудару німців. В результаті загинули 54 солдати - на їхній братській могилі встановлено стела та мармурові плити з іменами загиблих.

Експозиція музею розміщена у 4 залах. Перша зала розповідає про історію краю з часів Київської Русі. У центрі експозиції про Другу світову війну – діорама, яка показує події на станції Яхнівка. Є документи про участь чехословацького героя Людвіка Свободи, який брав участь на території Чернігівщини спочатку у радянсько-українській війні проти Червоної армії більшовиків, потім у боях проти німців під час Другої світової війни. Зал "Дружба" розповідає про дружні стосунки із Чехією та Словаччиною.

Щороку на День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та 14 жовтня сюди приїжджають військові аташе Чехії, щоб вшанувати пам'ять загиблих.

Музей Фундації академіка Петра Тронька відкрито в селі Веприк у заміському будинку близького товариша вченого-історика Анатолія Сєрикова.

Основні розділи експозиції: журнал "Пам'ятки України" - національний проєкт академіка Петра Тронька; сім'я декабриста Сергія Волконського та культура Чернігівщини; меморіальна кімната Петра Тронька.

Музей художника Миколи Ге було відкрито в 19179 році в селі Івангород неподалік Ічні завдяки зусиллям вчителя історії Олександра Циганка та  внучатої племінниці художника Ольги  Кузнєцової.

З ряду причин музей в селі Івангород згодом припинив свою діяльність. З метою збереження зібраних експонатів було прийняте рішення перенести музей в Ічню. В 2011 році, до 180-річчя з дня народження Миколи Ге, музей відкрився як відділ Ічнянського краєзнавчого музею, який присвячений життю і творчості видатного живописця другої половини ХІХ століття, одному із засновників Товариства пересувних художніх виставок.

Експозиція музею відображає життєвий і творчий шлях художника, представлені меморіальні речі того періоду, ряд раритетних експонатів, серед яких і посмертна маска Миколи Ге, унікальні фото, фотокопії  найвідоміших його картин, а також роботи сучасних художників, скульпторів, які висвітлюють життя Миколи Ге.

Музейний комплекс "Козацький двір" було відкрито в Батурині в 2021 році в складі складу Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця". Розташовується в історичному центрі міста поруч з площею Гетьманської Слави.

У збереженій хаті ХХ століття відтворено побут батуринської козацької родини другої половини ХІХ століття, яка займалася традиційними батуринськими промислами (млинарством, винокурінням, торгівлею). Можна оглянути чотирикамерну хату із сіньми, світлицею та коморою, криницю, господарські споруди (клуню, погріб). 

Експозиція, розміщена в клуні, розповідає про млинарський комплекс Батурина від часів гетьмана Івана Мазепи та гетьмана Кирила Розумовського до другої половини XIX століття. Тут представлені жорна батуринських млинів кінця XVII – початку XX століття, сільськогосподарський реманент, теслярські знаряддя, ручний млин, що були у вжитку козацької родини ХІХ століття.

У дворі садиби облаштований сад лікарських трав та город.

Музейний комплекс приватного агротуристичного комплексу "Соколиний хутір" Миколи Черепа в Петрушівці складається з кількох музеїв: історико-етнографічного, Музею історії визвольних змагань на Чернігівщині, Музею просто неба "Машина часу", художньої галереї імені Тараса Шевченка та Музею монетного двору.

Історико-етнографічний музей садиби "Соколиний хутір" присвячено історії цього краю з часів трипільської культури до Другої світової війни. Представлено козацьку зброю, ткацький верстат XVIII століття, українську вишивку та інші предмети побуту та культурної спадщини українського народу.

Особливе місце в експозиції відведено козацькому періоду Богдана Хмельницького, а також гетьмана Івана Мазепи, якому колись належав хутір.

Для розваг на "Соколиному хуторі" є стайні, кузня, міні-зоопарк, козацький тир, літній та зимовий шинки, козацька лазня, аквазона з човнами та катамаранами. Проводяться театралізовані козацькі вистави.

Музейний комплекс "Лісоград" у лісах на півночі Чернігівщини присвячений місцевому партизанському руху в роки Другої світової війни.

В 1942-1943 роках у Єлінських лісах діяли чернігівські партизанські загони Миколи Попудренка та Олексія Федорова. Поблизу села Єліно існувало ціле партизанське містечко із землянок, яке називали "Лісоградом". Звідси партизани виходили на бойові операції зі знищення ворожих гарнізонів та здійснення диверсій на залізницях.

У 2010 році ентузіасти відтворили партизанський табір, відреставрувавши 3 землянки та побудувавши ще 2. Також відтворено партизанську піч, розчищено партизанську криницю та окопи.

Експонати в землянках дозволяють відчути дух партизанщини, побачити, у яких важких побутових умовах людям доводилося жити та захищати свою землю.

Іржавецький музей-садибу композитора Левка Ревуцького відкрито до століття від дня його народження в родовій садибі родини Ревуцьких, в якій він народився та провів дитячі та юнацькі роки.

Маєток в Іржавці поруч із Парафіївкою отримав у 1789 році прадід композитора за заслуги під час російсько-турецької війни. Садибу Ревуцьких відвідували композитор Микола Лисенко, художник Микола Ге, композитор Платон Майборода, письменник Лев Толстой та інші.

Після від'їзду родини композитора до Києва, в будинку розміщувалася школа, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

Наразі в садибі відтворено обстановку будинку Ревуцьких. Представлено піаніно, на якому навчався грати майбутній композитор, власноруч виготовлені ним меблі, портрет Шевченка, який висів у його кабінеті та інші особисті речі.

Музей історика Миколи Костомарова створено в колишній садибі поміщика Марка Кисіля в Дідівцях під Прилуками, де Костомаров щоліта відпочивав у період з 1874 по 1884 рік.

Видатний історик, письменник, етнограф, фольклорист і публіцист Микола Костомаров вперше приїхав у Дідівці на запрошення своєї майбутньої дружини Аліни Крагельської, яка на той час вже була вдовою Марка Киселя, а наступного року вони тут вже повінчалися.

Тут Костомаров працював над творами "Автобіографія", "Руїна", "Елліни Тавриди", "Мазепа" та інші. У дідівській садибі Костомаров приймав письменників Василя Горленка, Данила Мордовця, художницю Катерину Юнге, кобзаря Остапа Вересая.

В 2016 році в Дідівцях відкрито музей Миколи Костомарова. Експозицію оформив чернігівський художник-монументаліст Борис Дєдов. В п'яти кімнатах представлено історію села Дідівці, розповіді про життя і діяльність Костомарова, його почуття до Аліни Крагельської, тодішньої соціально-політичної ситуації та про Кирило-Мефодіївське товариство.

Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній" об'єднує 26 пам'яток архітектури національного значення в історичному центрі міста Чернігів. Серед них шість пам'яток домонгольського періоду, які вважаються одними з найдавніших у Східній Європі. Усі вони становлять виняткову історичну, культурну, мистецьку та наукову цінність, чим привертають увагу туристів.

Більшість пам'яток розташовані компактно на території Чернігівського валу (Дитинця) та навколо, а також на Болдиних горах неподалік. В деяких із них розміщуються музейні виставки. Експозицію просто неба доповнюють пам'ятники гетьману Івану Мазепі і князю Ігорю Чернігівському.

Адміністрація заповідника розташовується в приміщенні Чернігівського колегіуму, що є пам'яткою архітектури XVII-XVIII століть. Співробітники заповідника проводять оглядові екскурсії по території Дитинця та по інших історичних місцях міста.

До складу Національного заповідника "Чернігів стародавній" входять зокрема:
- Чернігівський Вал (Дитинець);
- Спасо-Преображенський собор;
- Борисоглібський собор;
- Чернігівський колегіум;
- Полкова канцелярія;
- П'ятницька церква;
- Катеринська церква;
- Єлецький Успенський монастир;
- Курган "Чорна могила";
- Болдині гори;
- Антонієві печери;
- Іллінська церква;
- Свято-Троїцький кафедральний собор;
- Введенська церква.

Окремі споруди, що входили в XVII-XIX століттях у комплекс цитаделі Ніжинської фортеці, збереглися на території нинішнього центрального міського ринку.

Фортеця в Ніжині була побудована під час польського панування на місці ранніх укріплень, реконструйована в 1749 році за західноєвропейським зразком. Цитадель була обнесена земляним валом із 4 воротами, 11 дерев'яними вежами та бастіонами. Однак після великої пожежі на початку ХІХ століття вали були зриті, а територія відведена під базар.

Збереглася замкова Богоявленська церква (1721 рік), пороховий льох (XIII століття), а також двоповерхова будівля острогу (в'язниці), в якій зараз розміщується станція швидкої допомоги (вулиця Базарна, 18). Залишки північного валу фортеці помітні з боку річки.

Наразі територію фортеці займає Ніжинський ринок із будинками магазинів XIX століття. Зокрема, тут можна купити відомі ніжські огірочки домашнього приготування.

Ніжинський краєзнавчий музей імені Івана Спаського розташований у старовинному будинку, що належав у XIX столітті купцю Дяченку.

Фонди музею налічують 30 тисяч експонатів, які розповідають історію міста з найдавніших часів до 1945 року. Цікава колекція археологічних знахідок, отриманих при розкопках на території старої частини Ніжина, речей козацької доби (холодна та вогнепальна зброя, гетьманські універсали), експонати, що характеризують багатонаціональність Ніжина (зокрема історію виникнення грецької громади).

Особливий інтерес представляє нумізматична колекція, колекція орденів та медалей, філателістична колекція.

На подвір'ї Ніжинського краєзнавчого музею встановлено перший радянський трактор ХТЗ.

Оздоровчий центр "Авангард" у Деснянському заснований у 1970-х роках як будинок колгоспника.

В кінці 1990-х років рекреаційний комплекс було повністю реконструйовано. Замість старої будівлі збудовано палац у стилі необароко. На першому поверсі розташовані зали для урочистих подій, а на другому – кімнати відпочинку. Під час візитів на Чернігівщину тут кілька разів зупинявся Президент України Леонід Кучма, завдяки чому за палацом закріпилася неформальна назва "Дача Кучми".

З альтанки на високому березі Десни відкривається чудовий краєвид на річку, заливні луки та ліси Мезинського національного природного парку.

Краєзнавчий музей міста Остер розташований у колишньому особняку генерал-лейтенанта Володимира Солонини, представника козацько-старшинського роду.

Першим директором Остерського музею був відомий громадський діяч Анатолій Розанов.

Нині у музеї понад 16 тисяч експонатів. У 9 залах представлені експозиції, присвячені природі, історії та культурі Придесення.

Співробітники Остерського краєзнавчого музею проводять екскурсії і територією давньоруського городища з відвідуванням Юр'євої божниці.

Маєток барона Миколи Мейендорфа (Маєндорфа) був побудований в Новому Бикові в кінці ХІХ століття, коли в селі було відкрито цукровий завод.

Двоповерховий палац у стилі неоготики прикрашає декоративна вежа.

Наразі будівля перебуває в напівзруйнованому стані.