Пам'ятки Тернопільської області

Меморіальний музей Івана Пулюя відкрито в 1990 році в селищі Гримайлів, де він народився в 1845 році.

Український фізик та електротехнік Іван Пулюй прославився як першовідкривач так званих Х-променів (рентгенівського випромінювання) та винахідник першого у світі рентгенівського апарату.

Невелика експозиція музею, присвячена життю та роботі вченого, розміщена в одній із кімнат у приміщенні Гримайлівської загальноосвітньої школи.

Меморіальний музей-садиба Соломії Крушельницької був відкритий 1963 року в одному з будинків маєтку Крушельницьких у селі Біла поблизу Тернополя (нині територія Білецької загальноосвітньої школи).

Тут пройшли дитячі та юнацькі роки видатної української оперної співачки й педагога Соломії Крушельницької, сюди вона неодноразово приїжджала у гості до батьків і сестри.

Музейна експозиція в хронологічному порядку розповідає про життя і діяльність актриси. Представлені особисті документи співачки, афіші, програми, запрошення, листи, рукописи спогадів сучасників, сценічні прикраси, одяг, предмети побуту та меблі. Зокрема, можна побачити оригінальну платівку фірми Columbia (США) із записом української народної пісні у виконанні Соломії Крушельницької, а також почути голос співачки на першому записі, здійсненому електричним способом з використанням мікрофону.

Меморіальний музей-садиба Леся Курбаса розташований в селі Старий Скалат, де збереглася меморіальна хата його діда, священика Пилипа Курбаса.

Тут минули дитячі та юнацькі роки майбутнього видатного українського режисера.

Біля церкви, де служив Пилип Курбас, поховані рідні Леся Курбаса: дід та бабуся, батько, молодший брат Нестор.

Меморіальний музей-садиба Іванни Блажкевич був створений на громадських засадах у селі Денисів у рідній садибі письменниці в 1986 році з ініціативи Тернопільского обласного краєзнавчого музею і за згодою рідних. У цьому будинку і надалі проживають нащадки Іванни Блажкевич, проте дві кімнати та ганок віддано під експозицію музею.

У першій кімнаті, в якій письменниця провела останні роки життя, зберігаються її особисті речі, старовинні меблі, книгозбірня, картини і фотографії. У скриньках – листи письменниці, рукописи спогадів, творів, виступів, статей, фотографії. У кімнаті також є стенди, на яких експонуються твори письменниці, видані за життя та після смерті.

У другій кімнаті знаходиться портрет Іванни Блажкевич та інші картини, книги, сувеніри, подаровані особисто письменниці, а також музею.

В 1997 році музей отримав статус "Народного музею". В саду встановлений пам'ятник поетесі.

Меморіальний музей-садиба письменниці Іванни Блажкевич є філією Денисівського краєзнавчого музею.

Церква Святого Миколая в Скалі-Подільській збудована у 1882 році на місці старого дерев'яного греко-католицького храму, заснованого в 1720 році.

Нова кам'яна церква була зведена стараннями отця Келестина Костецького. Це був перший кам'яний греко-католицький храм на околицях.

У 1896 році в Миколаївській церкві історик Михайло Грушевський повінчався з Марією Вояківських, яка працювала в Скалі-Подільській вчителькою.

У 1946 році храм було передано православній церкві. Вівтарний мур з 2011 року прикрашає мозаїчне панно Святого Миколая. Поруч б'є джерело "Королівка", з якого, за легендою, пив воду князь Данило Галицький.

Кармелітський монастир-фортеця з ренесансним Успенським костелом споруджено в Теребовлі на березі річки Гнізна в 1617 році коштом Петра Ожиги.

Обнесений фортечною стіною із чотирма кутовими вежами з бійницями. Найпримітнішою спорудою монастиря є колишній теребовлянський парафіяльний костел, будівництво якого було завершено в 1639 році. Тут зберігалася чудотворна ікона Божої Матері, яка зараз знаходиться у Гданську.

За радянських часів у приміщеннях монастиря кармелітів розміщувалася фабрика ялинкових прикрас.

В 1990 році комплекс передали громаді Української автокефальної православної церкви. Костел переосвятили на православну церкву Святого Володимира, у монастирських приміщеннях відкрилася духовна семінарія.

Перший на Заході України музей ретро-автомобілів "Ретро-Кортеж" відкрито в Тернополі в 2016 році з ініціативи підприємця Тараса Демкура.

Представлено понад 20 старовинних автомобілів, частина з яких має цікаву історію. Зокрема, в колекції є автомобіль "Ягуар", який належав президенту США Річарду Ніксону, а також "Майбах" зі ставки Гітлера "Вервольф". Найстаріший автомобіль датується 1933 роком.

Також представлені відреставровані мотоцикли, стара радіотехніка, колекція міні-автомобілів із різних куточків світу, військова техніка.

Родинний музей старожитностей "Світлиця майстра" ("Сьвітлиця майстра") у селі Слобідка на Тернопільщині створили місцеві столяри брати Тарас та Андрій Татарини. Експозиція у старовинній лемківській хаті, яку побудував їхній дідусь, розповідає про традиційні народні промисли краю.

Першим експонатом музею став старовинний рубанок – столярний інструмент, яким майже сто років тому користувалися предки Татаринів, чиє ремесло вони успадкували. Згодом до рубанку додалися інші старовинні знаряддя праці, інструменти, предмети побуту та посуд. Це гасові лампи, жорна, ступи, м'ясорубки тощо.

Переважна більшість експонатів – сімейні реліквії родини Татаринів та їхніх земляків. Але є в колекції і предмети з інших регіонів, наприклад токарний станок з Чернігівщини, якому 250 років. Усі експонати музею – в робочому стані.

В музеї також відтворено інтер'єр традиційної лемківської хати пічкою для випікання хліба, автентичними балки та іншими деталями інтер'єру.

Музей Арсена Річинського заснований в 2004 році при Кременецькому медичному училищі, яке носить ім'я цього видатного українського громадсько-політичного і церковного діяча, композитора, фотографа, краєзнавця, основоположника української етнології релігії, лікаря. Відкриття музею відбулося в 2008 році.

В експозиції музею зібрані численні та цікаві історичні документи, книги, фотографії, які ілюструють життєвий шлях цієї непересічної особистості. Автором більшості розміщених на музейних стендах фотографій є сам Арсен Річинський, адже він був фаховим фотографом. Підписи до фотографій – його ж авторства.

Музей більшовицького терору, політв’язнів і репресованих у Чорткові знаходитися у приміщенні єпархіального управління Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви. Ініціатива його створення належить колишній зв’язковій УПА, громадській активістці Марії Штепі.

У підвалах колишнього монастиря Сестер Милосердя (нині церква Непопрочного Зачаття Діви Марії), де за радянської окупації розміщувалися слідчі ізолятори НКВС, розміщено експозицію "Кальварія". Тут відтворено інтер'єр камери ув’язнення, реконструйовано криївку репресованої греко-католицької церкви, облаштовано церковну капличку.

В експозиції "Репресована церква" зібрані матеріали про блаженного владику Величковського. Представлено автентичні речі 1940–х років, фото репресованих, а також символічні частинки землі з місць, окроплених українською кров’ю боротьби з російськими окупантами: Батурина, Берестечка, Крут, Умані, Маківки тощо.

Окрема експозиція "Чортківська офензива" розповідає про наступальну військову операцію Української Галицької Армії 1919 року, яка стала однією з найзначніших подій польсько-української війни 1918-1919 років.

Музейна кімната всесвітньо відомого українського, канадського, швейцарського економіста, громадського діяча, мецената, колишнього члена Римського клубу Богдана Гаврилишина діє в селищі Коропець на першому поверсі Будинку культури з 2019 року.

Богдан Гаврилишин народився в Коропці в 1926 році. Був радником трьох президентів та 14-ти прем'єр-міністрів України.

В музейній екпозиції можна побачити стіл, за яким працював Богдан Гаврилишин, його особисті речі, нагороди та багато світлин з різних етапів його життя.

Обласний комунальний музей Богдана Лепкого в місті Бережани відкрився 1995 року в приміщенні Бережанської ратуші на площі Ринок. Крім того, в приміщеннях Бережанської ратуші розташовуються Бережанський краєзнавчий музей, Музей сакрального мистецтва та історії церкви, Бережанський музей книги.

Саме тут з 1805 року розташовувалася Бережанська гімназія, де навчався, а згодом і викладав видатний український поет, письменник, літературознавець і громадський діяч Богдан Лепкий. Тут він почав писати свої перші вірші та оповідання.

Основний фонд музею Богдана Лепкого налічує близько 3500 експонатів. Експозиція у шести залах складається з прижиттєвих видань творів письменника, оригінальних світлин, різного роду документів, підручників, публікацій в німецьких часописах та малярських робіт. 

Музей Володислава Федоровича заснований у 2007 році як Музей історії села Вікно. Розташований в адмінбудівлі в центрі села.

Оновлена експозиція відкрилася 2021 року. Вона присвячена українському громадсько-політичному діячу та меценату Володиславу Федоровичу, чий батько Іван Федорович був дідичем з села Вікно у XIX столітті. Успадкувавши маєток у Вікні, Володислав Федорович збирав у ньому твори народного мистецтва, заснував школу та виробництво килимів.

У 1873-1874 років у віконському маєтку жив і працював український маляр Корнило Устиянович. На запрошення Федоровича до маєтку приїжджав Іван Франко. Детальніше про цем це можна дізнатися в музейній експозиції, яка розгорнута у п'яти залах.

Центральними експонатами музею є частина килиму та статуетка папуги, які селянам вдалося врятувати з пожежі в маєтку Федоровичів у 1917 році. Також представлені зразки гончарської школи села Товсте і копії килимів, які ткали в селі Вікно. В етнографічній залі експонуються старовинні предмети селянського побуту.

Музей пропонує відвідувачам як традиційні екскурсії, так і аудіогіди.

Лановецька міська комунальна установа "Музей Івана Марчука" створена 2011 року. До її складу входить Музей-кімната Івана Марчука у його рідному селі Москалівка поблизу Ланівців.

Музей Марчука безпосередньо у Ланівцях створюється з 2020 року в колишньому приміщенні кінотеатру "Супутник", що в центрі міста. Це має бути сучасний музей iз картинною галереєю, творчою майстернею та зоною для інсталяцій.

Музей Івана Марчука створений 2010 року в приміщенні Москалівської початкової школи на батьківщині художника – у селі Москалівка поблизу Ланівців. Заклад є підрозділом Лановецької міської комунальної установи "Музей Івана Марчука".

Народний художник України Іван Марчук народився у Москалівці у 1936 році в родині місцевого ткача, закінчив семирічну сільську школу. Згодом навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша. На сьогодні у творчому доробку майстра близько 5000 картин, які експонуються в музеях на всіх континентах світу.

Протягом тривалого часу музей у Москалівці був єдиним музеєм Івана Марчука в Україні. Його започаткували місцеві педагоги-­ентузіасти в одній шкільній кімнаті за особистого сприяння художника. Згодом експозиція розширилася.

Зараз музей має два експозиційні зали, де представлені деякі особисти речі Івана Марчука, документальні матеріали про життя художника у Москалівці, про його творчий шлях та світове визнання. Протягом певного часу в музеї експонувалося понад 40 орігиналів картин Марчука, але тепер пожна побачити лише репродукції. Екскурсії проводять школярі.