Пам'ятки Полтавської області

Миргородський краєзнавчий музей організовано з ініціативи відомого художника та етнографа Опанаса Сластіона (Сластьона), який тривалий час працював у Катеринославі разом із знаменитим істориком Дмитром Яворницьким.

В експозиції представлені різноманітні матеріали про історію Миргорода. Музей розташований на тому місці, де у XVII-XVIII столітях знаходилася Миргородська фортеця. На згадку про це у 2007 році перед будівлею музею було відкрито Сквер козацької слави, встановлено пам'ятник Миргородським козакам та козацька гармата - пам'ятний знак на місці Миргородської фортеці (скульптор Дмитро Коршунов).

Музей носить ім'я свого засновника - Миргородський краєзнавчий музей імені Опанаса Сластіона.

Міністерська (державна) школа у Чорнухах збудована в 1900-1903 роках земством Лохвицького повіту. Ця двоповерхова будівля в стилі класицизму – найстаріша архітектурна пам'ятка селища.

Спочатку школа була двокласною, із п'ятирічним терміном навчання. З 1918 року носить ім'я Григорія Сковороди, який народився в Чорнухах. В 1972 році поруч було збудовано нову шкільну будівлю, але стара школа також продовжує використовуватися за призначенням. Нині це Чорнухінськи ліцей імені Григорія Сковороди.

Будівля Миргородської міської думи у центрі міста споруджена у 1912 році. Архітектура у стилі модерн.

Нині у будівлі міської думи розташована Миргородська районна державна адміністрація.

Мототрек у Вишняках – домашня арена мотобольного клубу "Нива".

Тут відбуваються матчі чемпіонату України з мотоболу. У 1995, 2007, 2009 роках проходили матчі чемпіонату Європи.

Музей важкої бомбардувальної авіації створено на території військового аеродрому Полтави, де за радянських часів базувалася 13-та гвардійська Дніпропетровсько-Будапештська ордена Суворова важка бомбардувальна авіаційна дивізія.

В її складі було 18 далеких надзвукових ракетоносців-бомбардувальників Ту-22М3 (Backfire), 6 далеких реактивних ракетоносців-бомбардувальників Ту-16 (Badger) та інша техніка. Після розпаду СРСР дивізію було розформовано. Згідно з українсько-американською Угодою про ліквідацію стратегічних ядерних озброєнь, у лютому 2006 року на полтавському військовому аеродромі розрізали останній бомбардувальник ТУ-22М3.

Для музейної експозиції було збережено 2 літаки, ще дещо привезли з інших міст. Зокрема, в експозиції відкритої стоянки авіаційної техніки представлений найбільший у світі стратегічний бомбардувальник ТУ-160 “Білий лебідь” (за класифікацією НАТО – “Блекджек”). А також єдиний в Україні літак Ту-95МС (за класифікацією НАТО – “Ведмідь”). Інші експонати: літаки Ту-22М3, Ту-22, Ту-16, Ту-134УБЛ, Су-15, Ан-2 та гвинтокрили: Мі-8 та Мі-2.

Крім того, 13 залів в експозиційному приміщенні розповідають про історію та світову значимість важкої бомбардувальної авіації.

Музей звареного борщу та Музей живого хліба відкрили в Опішні на базі садиби зеленого туризму "Лялина світлиця" під час етнофестивалю "Живий хліб" у 2020 році.

Власниця садиби Олена Щербань щодня готує гостям борщ за новим рецептом, яких знає щонайменше 365. Серед них – весільний, поминальний, зимовий, літній, білий, коричневий та багато інших.

В одній із хат етносадиби представлена колекція горщиків з різних регонів, рогачі, а також традиційна піч, у якій готують страви. Також представлено інгредієнти, які додають до борщу у різних регіонах України.

Кременчуцький музей історії авіації та космонавтики відкрито в 2014 році з ініціативи ентузіаста та історика-аматора Анатолія Бишенка, через 6 років після початку робіт.

Музей розташований у підвалі будинку, поряд з яким силами активістів громадської організації "Кременчуцький музей історії авіації та космонавтики" раніше було розбито сквер та встановлено пам'ятник загиблим льотчикам-кременчужанам.

Музей висвітлює події, пов'язані з міською історією авіації, але загалом експозиція побудована на темі Другої світової війни. В музеї представлені військова та цивільна форма пілотів (як сучасна, так і часів ДСВ), документи, фотографії, нагороди, предмети побуту, зразки зброї, моделі військових літаків тощо.

Всеукраїнський музей історії однострою у Кременчузі заснував колекціонер Роман Пацовський у 2018 році за підтримки ветеранських організацій. З 2020 року експозиція розміщується у другому корпусі Кременчуцької гімназії №27.

Колекція музею однострою нараховує близько 4000 уніформ державних структур, що діяли на території України у XX-XI століттях. Представлені зразки одягу та спорядження Радянської Армії, ВМФ та ВПС СРСР, Збройних сил України, МВС, КДБ, СБУ, прикордонних військ, прокуратури, військових навчальних закладів, фіскальної служби, митної служби, цивільного морського та річкового флотів, цивільної авіації, поштових служб, МНС, лісової охорони, виконавчої служби, служби виконання покарань, залізничного транспорту.

Співробітники музею проводять тематичні екскурсії містом Кременчук.

Філією Музею історії однострою є Кременчуцький військово-історичний музей, розташований у тому ж приміщенні.

Народний музей історії Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" присвячений створенню та розвитку одного з найстаріших університетів Полтавщини, який був заснований у 1930 році.

Університет розміщується в колишньому будинку Полтавського інституту шляхетних дівчат, збудованому 1818 року.

Експозиція музею має 10 розділів, де представлено понад тисячу експонатів, які знайомлять відвідувачів із етапами розвитку та традиціями колективу Полтавської політехніки. Зокрема, можна побачити годинник з будинку відомого полтавського винахідника Юрія Кондратюка, чиє ім’я носить університет.

Окрему експозицію займають макети будівлі університету, стенди з науковими досягненнями, нагородами колишнього Полтавського інженерно-будівельного інституту, що протягом тривалого часу трансформувався з монопрофільного закладу вищої освіти в європейський класичний університет.

Миргородський державний керамічний технікум заснований в 1896 році як художньо-промислова школа імені Миколи Гоголя, що випускала майстрів з виготовлення гончарних, теракотових, майоликових, фарфорових та фаянсових виробів.

Головний корпус виконаний у стилі французького ренесансу.

В 1992 році до Миргодського технікуму художньої кераміки намагалася вступити юна Катерина Білокур, майбутня знаменита народна художниця, але не була прийнята через відсутність середньої освіти.

Нині це Миргородський художньо-промисловий коледж імені Миколи Гоголя.

Музейна експозиція існує при школі з моменту заснування. Основу експозиції склали 20 копій знаменитих скульптур Фальконе, Адамсона, Піменова та інших. Тут зберігається унікальний майоліковий іконостас (1902 рік) із миргородського Свято-Успенського собору.

Народний музей історії курорту "Миргород" відкрився в 1998 році на другому поверсі окремої будівлі на території санаторію "Хорол".

Експозиція присвячена історії здравниці та її засновнику, земському лікарю Іванові Зубковському, який ще в 1914 році першим оцінив лікувальні властивості мінеральної води "Миргородська". Це сталося після того, як з ініціативи міського управління у Миргороді розпочато буріння артезіанської свердловини для забезпечення міста водопровідною водою. Солонувата вода з джерела була визнана непридатною для пиття, проте Зубковський відіслав проби на аналіз, і виявилося, що за хімічною властивістю вода схожа на лікувальні мінеральні води джерел Баден-Бадена та Аахена.

В експозиції музею представлено макет першої миргородської водолікарні, що відкрилася в 1917 році (оригінальна будівля з вежею не збереглася).

Будинок Кричевського-Лебіщака в Опішні – приміщеня колишнього Опішнянського гончарного показового пункту Полтавського губернського земства (Земської гончарної школи).

Побудований у 1916 році в стилі українського модерну за проєктом видатного архітектора та живописця Василя Кричевського, автора українського Тризуба, за участі інструктора гончарного виробництва, технолога-кераміста з Галичини Юрія Лебіщака.

Протягом багатьох років Будинок Кричевського-Лебіщака був осередком гончарного життя Опішні. В 1925 році тут була відкрита Опішнянська керамічна промислова школа, в 1929 році була утворена гончарна артіль "Художня кераміка", потім функціонувала Опішнянська школа майстрів художньої кераміки, потім цех №1 Опішнянського заводу "Художня кераміка".

З 1986 року будівля у віданні Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні. Відкрита Стіна гончарної слави України та Музей мистецької родини Кричевських. Діють виставки: "Гончарні візії країни", "Сучасна кераміка Україна, "Кераміка Опошнянського модерну" тощо. Розгорнуто виставку творів родини Кричевських.

Музей науки у Полтаві відкрився 2023 року при Національному університеті "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" до 205-ї річниці від заснування навчального закладу.

Це інтерактивний простір, де у доступній і цікавій формі представлені наукові відкриття, зроблені людством, винаходи вчених Полтавської політехніки та еволюція наукового прогресу.

Основу експозиції складають експонати з історії Полтавської політехніки – одного з найвідоміших і найстаріших вищих навчальних закладів Полтавщини. Він розміщується в історичній будівлі Інституту шляхетних дівчат – пам’ятці архітектури першої половини ХІХ століття. Сучасний університет був заснований у 1930 році як Полтавський інститут сільськогосподарського будівництва.

В музеї представлено макет будівлі університету, моделі гірничодобувної техніки та нафтодобувного обладнання.

15 експонатів з пересувної експозиції київського "Музею науки" адаптовані як для дітей молодшого шкільного віку, так і для дорослих відвідувачів. Взаємодіючи з експонатами і користуючись підказками інтерпретаторів, відвідувачі мають можливість дізнатися про різноманітні закони та явища фізики, хімії, математики, біології тощо.

Приватний етномузей пива та самогону відкрився 2018 року на території готельно-ресторанного комплексу "Алмаз-Плюс" в селі Абазівка поблизу Полтави.

В експозиції представлене оригінальне обладнання та інструменти, які використовувалися для пивоваріння та самогонного промислу в різні часи та в різних країних.

Колекцію з понад 600 експонатів зібрав упродовж 7 років власник комплексу Василь Кожан. Крім чанів, казанків, пляшок, кухлів, тут є ще й ваги, контрольне обладнання, програвачі, телефони, старовинні книги з технології  виготовлення  пива та інших напоїв.

Музеєм проводять екскурсії і організовують дегустації напоїв. В комплекс також входить пивоварня Beer House.

Котелевський народний музей Сидора Ковпака відкрито в 2007 році до 120-річчя від дня народження героя партизанського руху на його батьківщині у Котельві.

Сидір Ковпак прославився як командир легендарного партизанського з'єднання, яке пройшло всю Другу Світову війну від Путивля на Сумщині до Карпат на заході України.

Музей Ковпака розміщений у школі, в якій він колись навчався (нині Котелевська гімназія №1 імені Сидора Ковпака). Перший відділ музею "Котелівщина – батьківщина Сидора Ковпака" розповідає про історію краю. В другому відділі представлені особисті речі героя, зокрема одяг та зброю.

Тут зберігаються зразки зброї часів Другої світової війни.