Пам'ятки Крима АР області

Законсервований недобудований комплекс Кримської атомної електростанції у 1993 році став ареною проведення міжнародного фестивалю танцювальної музики "Казантип" (згодом перенесений до села Попівка у західній частині Криму).

Кримську АЕС почали зводити на березі Акташського солоного озера поряд із заповідним мисом Казантип у 1978 році. Зусиллями "зелених" будівництво було зупинено.

Кримська астрофізична обсерваторія – найбільша астрономічна установа в Україні. Обсерваторія розташована у селищі Научний, на пласкій вершині вододілу між річками Бодрак та Кача неподалік Бахчисараю.

У 1949 році було споруджено перший телескоп - подвійний фотографічний рефрактор, що має камери з об'єктивами 400 міліметрів. Потім почав працювати баштовий телескоп. У 1960 році запрацювави найбільший у Європі 2,6-метровий рефлектор.

В обсерваторії проводяться дослідження Сонця, спостереження за зоряним світом, планетами Сонячної системи. Багато досліджень набули світової популярності.

Тут працювали визначні вчені Григорій Шайн, Андрій Сєверний, Евальд Мустель та інші.

Ландшафтно-рекреаційний парк "Атлеш" - дуже мальовничий скелястий берег моря у південно-східній частині мису Тарханкут.

Висота скель досягає тут 30-40 метрів, берег рясніє різноманітними бухтами та гротами.

Мис Великий Атлеш є сорокаметровою аркою з печерами, до яких ведуть вирубані в скелі сходинки. Тут знаходиться рибальське підприємство, яке зараз перепрофілюють у сучасний дайвінг-центр.

Мис Малий Атлеш пронизує наскрізний тунель завдовжки майже 100 метрів. Ентузіасти створили тут підводний музей радянської скульптури "Алея вождів".

Трохи далі знаходиться природний басейн "Чаша кохання" – популярне місце купання.

Через легкий спуск до моря тут буває найбільше скупчення наметів "дикунів", які у високий сезон заповнюють все узбережжя мису.

Завдяки приголомшливій "фотогенічності" рельєфу Атлеш неодноразово ставав знімальним майданчиком - тут знімали кінофільми "Людина-амфібія", "Пірати XX століття", "Люди і дельфіни" та інші.

На березі встановлено пам'ятний знак на честь підводного будинку-лабораторії "Іхтіандр-66", в якому 1966 року жили та проводили досліди донецькі акванавти з клубу "Скорпена".

Ласпінський перевал у Криму – найвища точка шосе Севастополь – Ялта (335 метрів).

На перевалі знаходиться велика скеля, яка носить ім'я відомого письменника та талановитого інженера-шляховика Миколи Гаріна-Михайловського, чиї дослідження та розрахунки використовувалися при будівництві дороги через перевал.

На скелі влаштований оглядовий майданчик, з якого відкривається чудовий краєвид на бухти Батилиман і Ласпі, а також на мис Айя.

Велике транспортне значення Ласпінський перевал набув після завершення в 1972 році нового шосе Севастополь - Ялта.

У 2003 році на перевалі було споруджено храм-каплицю Різдва Христового.

Лебяжі острови в Портовому - група з 6 островів, що розтягнулися на 8 кілометрів вздовж берега Каркінітської затоки, на яких навесні та влітку збирається величезна кількість перельотних птахів.

Назву свою островам дав німецький вчений Браулер, який побував тут у кінці ХІХ століття, побачив величезну кількість білих лебедів-шипунів і дійшов висновку, що вони тут гніздяться. Насправді, це найважливіша ділянка міграційного шляху птахів до Африки, Європи, Азії. Водночас у скупченнях їх буває до 75-100 тисяч, а протягом дня у розпал перельоту – до мільйона!

Тут створено орнітологічний заповідник міжнародного значення "Лебяжі острови" - філію Кримського державного заповідника. Відвідування суворо обмежене.

Мангуп-Кале - місто-фортеця (VI-XV сторіччя) поряд з селом Ходжа Сала між селами Червоний Мак та Тернівка.

Розташований на вершині гори-останця, що височіє над рівнем навколишніх долин на 250-300 метрів. З VI сторіччя відомий як Дорос, столиця кримської Готії. Будівництво шахти-криниці глибиною 25 метрів на вершині гори, яка доходила до водоносної жили, зробило Мангуп неприступною фортецею, здатною витримувати тривалу облогу. З XI сторіччя - столиця князівства Феодоро, потім турецька фортеця.

У 1790 році поселення Мангуп залишили останні жителі – громада караїмів. Найкраще зберігся триповерховий палац-цитадель.

Доступ вільний. Трансфер на автомобілі та екскурсії організують із села Ходжа Сала.

Печера Мармурова - одна з найкрасивіших карстових печер світу, знаходиться в надрах гірського масиву Чатирдаг на південний схід від Сімферополя.

За легендою, Мармурова печера виявлена в 1987 році чабаном, який шукав зниклу вівцю. З 1989 року досліджена частина (2,1 кілометри) відкрита для відвідування: "Галерея казок", "Перлинні озера", "Тигровий хід". У "Нижній печері" обладнано музичний маршрут "Мелодії Чатирдага". Температура повітря – близько +8 градусів.

Комплекс є одним із найпопулярніших екскурсійних об'єктів у Криму, у високий сезон бувають великі черги. Екскурсії розраховані на 1,5-2 години, проводяться до 17:00.

Мелек-Чесменський курган - пам'ятка поховальної архітектури періоду розквіту Боспорського царства.

Назву отримав від річки, що протікає поряд - Мелек-Чесма, що в перекладі з тюркської означає "Царська річка".

Мелек-Чесменський курган складається з похоронної камери з пірамідальним склепінням і коридору (дромосу), що веде до неї, з гладко обтесаних блоків. Вважається найдосконалішим у технічному та мистецькому відношенні серед боспорських поступкових склепів.

Найцінніші знахідки: кручена золота гривня з фігурами кінних скіфів на кінцях, золота чаша, багаті підвіски з медальйонами, на яких зображена голова Афіни в шоломі, знаменита ваза з електро (сплав золота та срібла) зі сценами зі скіфського життя та інше. Скарби вивезені в російський Ермітаж.

Мечеть Аджи-Бей Джамі в селі Дачне під Судаком зведена наприкінці XVIII сторіччя.

З приходом радянської влади була закрита. В 1939 році знесли мінарет, а наприкінці 1940-х років прийшов у запустіння і був зруйнований фонтан, що знаходився поряд з мечеттю і мав історичну цінність, оскільки підведення води до нього здійснювалося керамічними трубами від джерела Ай-Георгій. Труби прокладалися австро-угорськими військовополоненими в роки Першої світової війни.

Після закриття мечеті Аджи-Бей Джамі в її приміщенні знаходився клуб, у період після Другої світової війни будівлю пристосували під гуртожиток, а пізніше вона стояла порожньою і занедбаною.

Після здобуття Україною Незалежності і масового повернення кримськотатарського народу на півострів на початку 1990 років, мечеті повернули статус релігійної споруди. Зусиллями місцевої мусульманської громади Аджи-Бей Джамі почали поступово відновлювати і за кілька років збудували новий мінарет.

Ханська мечеть Джума-Джамі (Хан-Джамі, Кезлевська мечеть) - найбільший та найвеличний мусульманський храм Криму.

Закладений у 1552 році при хані Девлеті I Гераї. Проєкт мечеті хан замовив у Стамбулі видатному грецькому архітекторові Ходжі Сінану, який збудував Блакитну мечеть у Стамбулі та безліч інших чудових храмів.

Названа Джума-Джамі (П'ятнична мечеть) на честь Святої п'ятниці як соборний храм, у якому всі кримські хани оголошували фірман - здобуття від турецького султана права на Кримське ханство.

З роками мечеть зазнавала неодноразових переробок, але досі нагадує силуетом стамбульську Святу Софію. У 1962-1985 роках було проведено реставрацію та відновлено два мінарети, що обрушилися на початку XIX століття внаслідок землетрусу.

За радянської влади в мечеті Джума-Джамі розташовувався музей атеїзму. Після здобуття Україною Незалежності, в 1990 році, храм було повернуто віруючим.

Соборна мечеть Кебір-Джамі у Сімферополі (або Ак-Мечеть) – головний духовний центр мусульман Криму та пам'ятка архітектури часів Кримського ханства.

Це найстаріша будівля міста, яка дала йому першу назву Ак-Мечеть ("біла мечеть"). Назва "Кебір-Джамі" означає "соборна".

Мечеть збудована в 1508 році ханом Менглі Гіреєм, згодом неодноразово перебудовувалась. Нинішній вигляд у формах турецької культової архітектури вона набула в результаті реконструкції 1907 року.

В 1930 році була закрита радянською владою і використовувалася як склад. Після здобуття Україною Незалежності її довелося відновлювати практично з руїн - закінчено реставрацію інтер'єрів, орнаментів, арабського розпису та мехраб. Зараз тут розташований кримський муфтіят. Мечеть функціонує, але відкрита для відвідування туристами (на вході необхідно зняти взуття).

Соборна мечеть Муфті-Джамі була збудована в Феодосії у 1623-1637 роках під час правління султана Мурад-Хана ІІІ.

На вигляд вона нагадує мечеті Стамбула. Складена з буту та цегли, являє собою квадрат площею 40 квадратних метрів. Храм має три входи: північний, західний та східний. Через двері в західній стіні можна піднятися на восьмигранний мінарет, складений з тесаного вапняку.

Після захоплення Криму росією у XVIII сторіччі будівлю мечеті було передано вірменам-католикам - в ній був вірменський католицький костел Успіння Пресвятої Діви Марії.

У 1975 році мечеть було відреставрована.

Після здобуття Україною Незалежності, в 1990 році будівлю мечеті Муфті-Джамі повернули мусульманській громаді. З 1998 року в ній щоп'ятниці проходить намаз.

Мечеть хана Узбека в Старому Криму - найдавніша кримська мечеть, побудована в 1314 році при ординському хані Узбеку (назва та дата вирізані на фасаді).

За хана Менглі Гірея вона стала соборною.

Внутрішній простір розділений трьома парами восьмигранних колон зі сталактитовими капітелями на три нефи, поздовжньо з'єднаними стрілчастими арками.

Нині мечеть хана Узбека діюча. Поруч знаходиться медресе – мусульманське духовне училище.

Мис Айя на південному березі Криму вважається умовним західним кордоном ПБК.

Є стрімким відрогом Головної гряди Кримських гір (вища точка мису - гора Кокія-Кала, 558 метрів).

Державний ландшафтний заказник "Мис Айя" поєднує такі пам'ятки природа, як урочище Батилиман, гаї піцундської сосни, ялівцю високого та сосни Станкевича, а також прибережний аквальний комплекс біля мису Айя.

Біля підніжжя мису є гроти та пляж "Загублений світ", на який з Балаклави можна дістатися тільки морем.

Мис Зюк є північною точкою Керченського півострова.

На краю скелястого мису з мальовничими нагромадженнями каменів знаходяться руїни античної садиби "Чокракський мис".

Ця територія була заселена з найдавніших часів. Фрагменти перших кам'яних укріплень датуються ІІІ сторіччям до нашої ери, хоча основу відносять до V сторіччя до нашої ери.

Археологами досліджено велике античне городище, відоме як Зенонов Херсонес..