Пам'ятки Одеської області

Новоселівський сільський народний народознавчий музей "Каса пэринтяскэ" створений в селі Новоселівка в 2010 році з нагоди 200-річчя заснування села. Є структурним підрозділом комунального закладу "Новоселівський сільський будинок культури".

Експозиція музею відтворює традиційний побут молдовського села, оскільки Новоселівка є осередком, де злагоджено та гідно проживають етнічні молдовани. Представлено багато документів та фотографій, які розповідають про історію села та його визначних особистостей, традиційні предмети побуту, знаряддя праці, старовнні вироби тощо.

Проводяться майстер-класи з ткацтва національних молдовських килимів та доріжок. Кожен охочий може навчитись ткати килими з вовняних ниток у різних техніках та доріжки із нарізаних з тканини смужок в техніці “ніцурка” на ткацьких станках, встановлених у музеї "Каса пэринтяскэ".

Будівля Одеського національного академічного театру опери та балету вважається однією з найкрасивіших у світі.

ЇЇ створили віденські архітектори Герман Гельмер та Фердинанд Фельнер, які також будували театри у Відні, Будапешті, Дрездені, Загребі. Будівля в стилі ренесансу з елементами бароко багато прикрашена. Над фасадом височить скульптура музи мистецтва Мельпомени.

Вражає красою глядацька зала у стилі французького "рококо". На стелі – чотири картини Лефлера зі сценами з творів Шекспіра, розкішна люстра. Тут виконували свої твори Петро Чайковський, Микола Римський-Корсаков, Сергій Рахманінов, співали Федір Шаляпін та Соломія Крушельницька, танцювала Анна Павлова.

В репертуарі: "Жизель", "Спляча красуня", "Лускунчик", "Дон Кіхот", "Кармен-сюїта" та інше.

Працює музей Оперного театру, проводяться екскурсії.

Національний природний парк "Тузлівські лимани" створено в 2010 році з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів Північного Причорномор'я.

Природоохоронна територія парку розташована на території Білгород-Дністровського району Одеської області в басейні лиманів Тузлівської групи. Займає площу в 27865 гектарів, на якій розташовано 13 морських лиманів, 44 кілометри морського узбережжя та 1 мільйон мігруючих птахів.

Територія Національного природного парку "Тузлівські лимани" характеризується різноманітними заплавними ландшафтами, специфічною флорою та фауною. Тут зростають види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України, Червоної книги Чорного моря, Червоного списку Одеської області та Європейського Червоного списку. У парку можна побачити майже 300 видів птахів, у місцевих водоймах живе близько 60 видів риб, 37 видами представлені ссавці.

Для деяких птахів Тузлівські лимани є своєрідною "перевалочною станцією" на шляху до Азії та Африки, деякі - гніздяться та зимують безпосередньо на лиманах. Це одне з найкращих місць для бердвотчингу, відпочинку на Чорноморському узбережжі, лікування грязями з лиманів.

Територія парку "Тузлівські лімани" входить до зони контрольованого прикордонного району. Влітку 2022 року територія парку потерпала від пожеж через обстріли з боку російських військових в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну. До деокупації острова Зміїний українськими захисниками на початку липня 2022 на прибережну зону парку море виносило тіла мертвих дельфінів. Іван Русєв, керівник науково-дослідного відділу Національного природного парку "Тузлівські лімани", припускає, що росіяни вбили понад 50 тисяч дельфінів. Від російської агресії страждають дрібні ссавці, птахи парку та перелітні.

Музейний комплекс "Нерубайські катакомби" в Нерубайському створено на основі частини одеських катакомб, в яких у роки Другої світової війни ховалися одеські партизани.

Одеські катакомби вважаються найбільшим та найзаплутанішим у світі штучним лабіринтом – близько 2,5-3 тисяч кілометрів. Виникли вони внаслідок видобутку під землею будівельного каменю – ракушняка, який використовувався при спорудженні майже всіх існуючих будівель у місті починаючи з XVIII століття. Занедбані вирубки з'єднані між собою тунелями та ходами, які одесити проривали зі своїх підвалів. За часів портофранко катакомби активно використовувалися контрабандистами, які могли доставляти ними вантажі з берега моря за межі міста.

В 1941-1942 роках 70 людей партизанського загону, залишеного в Нерубайських катакомбах, вели активну диверсійно-розвідувальну роботу, були замуровані румунськими окупантами і практично всі загинули.

Після війни тут було відкрито Меморіальний комплекс-музей "Партизанська слава". Обстановку тих часів відновлено за розповідями очевидців. На площі близько 1 тисячі квадратних метрів у підземних лабіринтах представлені атрибути партизанського побуту та зразки зброї. На стінах збереглися патріотичні написи, які закликають до перемоги над гітлерівцями.

Нікольська церква - нова старообрядницька церква, збудована на початку XX століття на території селища Ново-Вилкове, на острові Калімбейка.

Церкву добре видно з Дунаю і вона викликає захоплення у всіх, хто прибуває до міста водним шляхом. Світло- і темно-блакитний кольори стін на фоні неба створюють ефект ширяння.

Внутрішнє оздоблення відповідає традиціям липован - церква поділена на чоловічу та жіночу половини, лавки поставлені лише для літніх та хворих людей.

Історико-краєзнавчий музей Овідіопольської селищної ради заснований у 1980 році.

Експозиція висвітлює історію краю від найдавніших часів. Зокрема, в археологічній колекції представлені уламки ліпного посуду, кам'яні сокири і зернотерки, риболовецькі грузила, кістки тварин і риб, а також унікальні знахідки з розкопок Аджидерської фортеці в Овідіополі: хіоська амфора, червоноглиняний гончарний кратер, два амфорних клейма, уламки світлоглиняного лутерія і монета Філіпа ІІ (батька Олександра Македонського).

У залі "Українська світлиця" зібрані предмети побуту, що в давнину були в кожній українській оселі. У новій експозиції "Скарби з горища" представлені старовинні речі, подаровані музею містянами.

Одеська обласна філармонія розташована у масивній сірій будівлі, побудованій у 1899 році за ескізним проєктом віденського архітектора Вікентія Прохаска, переробленому видатним італійським архітектором Олександром Бернардацці у стилі італійської готики з елементами ренесансу.

Спочатку будувалася як Нова купецька біржа. Акустика її зали була спланована таким чином, щоб комерсанти, які торгували на біржі, не могли підслухати розмови один одного. У 1949 році будинок Нової біржі було перебудовано під філармонію, проте, за словами одеситів, акустика в ній досі погана.

Дерев'яна стеля зали зроблена без жодного цвяха з ліванського кедра, позолочена і розписана. Стіни зали прикрашають 6 панно художника Миколи Каразіна.

Аркада та дві вежі Карантина, а також залишки Андріївського бастіону - все, що залишилося від оборонних споруд Одеської фортеці.

Земляну фортецю заклав у 1793-1794 роках генерал Олександр Суворов після руйнування турецької фортеці Хаджибей. Поруч із нею в 1807 році було збудовано карантин із довгою стіною та двома вежами по її кінцях. Ще дві стіни спускалися вниз, до Карантинної гавані. Фортеця проіснувала менше 20 років, була юридично ліквідована в 1811 році "як визнана нездатною до оборони" й передана Карантину.

Нині на місці суворовської фортеці у Центральному парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка розташовується стадіон "Чорноморець". Збереглася частина аркади Карантинної стіни, прилегла до неї Порохова вежа, що окремо стоїть Мертвецька вежа (у ній був морг), а також Андріївський бастіон Одеської фортеці, на якому згодом було встановлено Олександрівську колону (1891 рік).

З аркади відкривається мальовнича панорама морського порту.

Театр ляльок було засновано в Одесі в 1923 році при Театрі Юного Глядача. Очолив його учень та сподвижник Сергія Образцова – Юзеф Гіммельфарб.

В 1944 році ляльковий театр отримав окреме приміщення.

В 1970-90-і роки Одеський театр ляльок стає лауреатом та дипломантом багатьох міжнародних фестивалів – у Болгарії, Молдові, Японії, Румунії, Фінляндії, Нідерландах. Роботу театру відзначено премією Едуарда Багрицького, численними нагородами.

Одеський академічний театр музичної комедії імені Михайла Водяного вже понад 50 років стоїть у центрі культурного життя Одеси, його виставами захоплюється вся країна.

Нова сучасна будівля театру музкомедії на 1300 місць побудована в 1981 році за проєктом одеського архітектора Генріха Топуза.

Сьогодні це один із найсучасніших та технічно оснащених театральних майданчиків Одеси. Трупа об'єднує народних артистів України Євгенію Дембську, Володимира Фролова, Ольгу Оганезову, Наталю Завгородню, заслужених артистів України Ідалію Іванову, Вікторію Фролову, Станіслава Ковалевського, Миколу Завгороднього, Тамару Тищенко, Еміля Силина, Аліну Семенову, Ауріку Ахметову, Сергія Лукашенка та інших.

Одеський академічний український музично-драматичний театр імені Василя Василька відкрився в 1925 році як Одеська держдрама.

Нині він розташований у будівлі колишнього Сибіряковського театру, побудованого в 1903 році коштом мецената і антрепренера Олександра Сибірякова. Будівлю у класичному стилі спроєктував архітектор Семен Ландесман. У театрі Сибірякова виступали багато знаменитостей, зокрема. американська танцівниця Айседора Дункан.

З 1930 року у цій будівлі розміщується Одеська українська Держдрама. На цій сцені народжувалась нова українська драматургія: саме тут уперше були поставлені п'єси Олександра Корнійчука, Івана Микитенка, Миколи Куліша, Івана Дніпровського, Якова Мамонтова та інших.

У 1995 році театр отримав ім'я видатного українського театрального діяча Василя Василька, який багато років очолював колектив театру.

Одеський археологічний музей - один із перших на території України музеїв.

Заснований Іваном Бларамбергом, який передав частину своєї колекції старовини. Розвитку сприяло створене в 1839 році Одеське Товариство Історії та Старожитностей, яке мало право вести розкопки на півдні росії.

В колекції - понад 150 тисяч предметів: пам'яток історії та культури Північного Причорномор'я, Стародавньої Греції та Риму. Найкращі в Україні колекції єгипетських старожитностей (саркофаги, мумії людей та тварин, ювелірні прикраси тощо).

В "Золотій кладовій" експонуються справжні речі з дорогоцінних металів, найдавніші з них відносяться до початку другого тисячоліття до нашої ери.

Перед входом встановлено копію давньогрецької скульптури "Лаокоон".

В ніч на 20 липня 2023 року, в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну, будівля Одеського археологічного музею зазнала значних пошкоджень в результаті масованої ракетної атаки Одеси російською армією.

Одеський завод шампанських вин заснований в 1896 році як "Шампанського завод Генрі Редерера". В 1899 відбулося відкриття заводу і була випущена перша партія шампанського "Генріх Редерер".

Сухі, добре вентильовані льохи-підвали були пристосовані для багаторічної витримки 2 мільйонів пляшок шампанського. Шампанське Редера було відзначено медаллю у 1904 році на Всесвітній виставці у Парижі (марка "напівсухе") та Великою срібною медаллю у 1910 році на торгово-промисловій виставці в Одесі (марка "сухе").

До 2018 року виробничі потужності заводу використовувалися орендарем – ПрАТ "Одеський завод шампанських вин" для виробництва і розливу шампанського та ігристих вин. Одеський завод шампанських вин виробляв на рік 15 мільйонів пляшок шампанського 34 видів під торговими марками "Одеса", "L'Odessika" та "Henri Roederer". В ході екскурсії відвідувачів знайомили з усім технологічним процесом: від приймання виноматеріалів до готової продукції. Після екскурсії відбувалася дегустація під керівництвом досвідченого технолога-шампаніста.

Із січня 2018 року виробничу діяльність на заводі шампанських вин в Одесі зупинено.

Одеський зоопарк розташований у Преображенському парку поряд з вокзалом та Привозом.

Зоопарк заснований в Одесі в 1922 році, спочатку розташовувався на Приморському бульварі в районі нижнього саду Воронцовського палацу. На нинішньому місці відкрився в 1937 році.

В Одеському зоопарку містяться рідкісні тварини, занесені до Червоної книги Міжнародної Спілки Охорони Природи (МСОП), Європейського Червоного списку та Червоної книги України - 24 види: далекосхідні леопарди, коні павіани-гамадрили, бурі ведмеді, степові журавлі, соколи балобани, пугачі та багато інших.

Одеський зоопарк - єдиний в Україні, де успішно розмножувалися індійські слони, які стали щасливими батьками трьох слоненят.

Екскурсії проводяться на попереднє замовлення.

Одеський історико-краєзнавчий музей розташований у колишньому палаці промисловця Олександра Новікова, побудованому в 1876 році за проєктом архітектора Фелікса Гонсіоровського. В архітектурі використано форми пізнього італійського ренесансу.

Після радянсько-української війни початку ХХ століття в "будинку Новікова" розташовувався клуб, бібліотека, партійні курси тощо.

Перша музейна експозиція про оборону Одеси розмістилася тут у 1948 році. А в 1956 році відкрився Одеський державний історико-краєзнавчий музей.

Зараз зібрання музею налічує близько 120 тисяч експонатів. Основу експозиції складають документи, друковані видання, твори прикладного та образотворчого мистецтва, нумізматичні колекції, зброя XVII-XIX століть із зібрань Музею Одеського товариства історії та старожитностей, Музею книги, Музею Старої Одеси та інших.

Відтворено інтер'єр парадного кабінету генерал-губернатора початку XIX століття.

Особливо цікавим є внутрішній двір музею з мініатюрним парком та витонченим фонтаном "Грот".