Пам'ятки Обухівського району

Приватний музей васильківської майоліки відкрився в 2021 році в торговому центрі "Пасаж" у Василькові.

Його заснувала громадська активістка Людмила Шкулькова на основі власної колекції виробів Васильківського майолікового заводу.

Завод був заснований в 1934 році у Василькові, який здавна відомий як один із центрів гончарства Наддніпрянщини. На заводі працювало багато майстів художньої кераміки, серед яких Прокіп Бідасюк, Надія та Валерій Протор'єви. У другій половині XX століття завод був одним із провідних підприємств художньої промисловості України, його продукція брала участь у виставках декоративного мистецтва багатьох країн світу.

Багато зразків продукції представлено в експозиції музею: настінні тарілки, сервізи, куманці, вази, глечики, кухлі, підсвічники, декоративні скульптури. Серед них і знаменитий "Бородянський півник", що став символом незламності українців під час російської збройної агресії. Його авторство приписують Прокопу Бідасюку, але, ймовірніше, це робота Валерія Протор'єва.

Експозиція доступна для зовнішнього огляду постійно, але про екскурсії необхідно домовлятися завчасно.

Музей археолога Вікентія Хвойки в селі Халеп'я поряд із Трипіллям присвячено першовідкривачу трипільської археологічної культури, яку деякі дослідники вважають цивілізацією. Саме тут, у будівлі колишньої школи грамоти, у 1896-1898 роках працював видатний археолог.

Музей відкрили в день народження видатного археолога – 20 лютого 2009 року. Це і досі єдиний музей в Україні, присвячений його діяльності. Більшість експозиції складають макети місць розкопок трипільських городищ та оригінали різних документів.

Особливо цінні експонати – власноручні ескізи знахідок Вікентія Хвойки та сторінки його щоденника.

Того ж року у приміщенні, де вже розмістився музей Вікентія Хвойки, в окремій залі відкрили музей видатного письменника та філософа України Івана Франка. 

Музей Вікентія Хвойки є відділенням Київського обласного археологічного музею.

Музей видатного письменника та філософа України Івана Франка відкрився в селі Халеп'я в 2009 році в будівлі колишньої школи грамоти.

Експозиція музею присвячена дорозі Івана Франка до Тараса Шевченка через Дніпро, на могилі якого видатний український діяч завжди хотів побувати.

Того ж року у приміщенні, де вже розмістився музей Івана Франка, відкрили музей першовідкривача трипільської археологічної культури Вікентія Хвойки та краєзнавчий музей.

Музей Івана Франка є відділенням Київського обласного археологічного музею.

Музей історії села Шандра відкрився у 2001 році при Шандрівській гімназії з ініціативи місцевого краєзнавця Івана Редька, який став першим директором закладу.

Експозиція у восьми залах розповідає про заснування села Шандра, важливі моменти в його історії, відомих людей, які народилися або проживали в селі.

Один із залів оформлений у стилі української хати з традиційною піччю, де представдено старовинний посуд та інші побутові речі.

Окрема експозиція присвячена спогадам шандрівчан, які були очевидцями страшних подій Голодомору 1932-1933 років.

Музей історії села Шандра є філією Миронівського історико-краєзнавчого музею.

Музей Козаччини в Германівці розташований у будівлі мануфактурної лавки, зведеній у 1904 році, поруч із Картинною галереєю.

Музей висвітлює історичні та суспільно-політичні процеси розвитку села Германівка у контексті загальної історії України через археологічні та етнографічні пам'ятки давнини від доби бронзи до сьогодення.

Музей розділений на дві зали. У першій залі виставлено експонати від доби бронзи до кінця ХІХ століття, у другій залі – експонати початку XX століття.

Музей Козаччини та Картинна галерея в Германівці є відділеннями Київського обласного археологічного музею.

Ржищівський музей образотворчого мистецтва імені Івана-Валентина Задорожного розташований в адміністративній будівлі в центрі міста Ржищів.

У постійній експозиції представлені твори сучасного художника-монументаліста, уродженця Ржищева Івана-Валентина Задорожного. Він автор 24 монументальних робіт, що розташовані по всій території України. Це вітражі в авторській техніці литого скла, мозаїки, різьблення, бетонні рельєфи.

У творчому доробку художника також гобелени ручного ткацтва, скульптури, графічні ілюстрацій до "Кобзаря" Тараса Шевченка та дитячих казок.

Відвідувачі музею можуть побачити авторські роботи художника, історичні та документальні фотографії, ознайомитися з уривками текстів із щоденника митця. Ржищівський музей мистецтв також проводить тематичні виставки та інші заходи.

Старовинну будівлю в стилі модерн на розі Соборної та Покровської у центрі Василькова зведено у наприкінці ХІХ сторіччя.

У різних джерелах її називають новою синагогою або єврейською школою. На старих світлинах над будівлею можна побачити два куполи з аттиками, які тепер відсутні.

З 1944 року тут розмістилася середня школа – нині Васильківський ліцей №2.

Обухівський історико-краєзнавчий музей розташований у сучасній будівлі бібліотеки в центрі міста Обухова. Носить ім'я свого засновника – скульптора, художника і краєзнавця Юрія Домотенка.

З 11 залів найбільший інтерес представляє археологічна, де експонуються пам'ятки археологічних культур, досліджених вченим-археологом Вікентієм Хвойкою, – трипільської, підгірцівської, зарубинецької, черняхівської.

Цікавою є експозиція зали козацтва, адже на території нинішньої Обухівщини побували всі українські гетьмани. Вражає діорама "Обухівський ярмарок кінця XIX – початку ХХ столтіття" площею 30 квадратних метрів. Також цікава діорама "Трипілля 1919 року", що відтворює епізод боротьби селянських загонів з більшовицькою агресією.

Найбільшу площу має зала Другої Світової війни. Тут є діорама, яка відтворює оборону на Трипільському плацдармі в 1941 році. Широко представлена ​​епопея форсування Дніпра восени 1943 року.

У 2024 році відкрилася Зала пам’яті полеглих героїв, які віддали своє життя за Україну в повномасштабній російсько-українській війні.

Перед музеєм встановлено пам'ятник поетові Андрію Малишку.

Обухівський народний мистецький центр відкрився 2019 році в приміщенні колишнього універмагу в центрі Обухова з ініціативи творчої громадськості міста. Його основною метою є збір і збереження побутових старожитностей, досліджуення та популяризація місцевого традиційного вбрання.

Основу експозиції склали старожитності з приватних колекцій відомих обухівських майстрів Галини Кучер, Миколи Майка, краєзнавців Наталі Любиченко, Олени Артюшенко та інших місцевих мешканців. Представлено 40 видів вишиваних сорочок, понад 200 рушників, ікони, предмети побуту та багато іншого.

На базі Обухівського народного мистецького центру проводяться виставки, концерти, екскурсії.

Пам'ятник воїнам-авіаторам, які загинули в небі над Васильківщиною у 1941-1945 роках, встановлений у Барахтах у 1985 році до дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні з ініціативи тодішнього директора місцевого колгоспу Мартиненка, який під час війни він був штурманом літака Пе-2.

Оригінальний проєкт монумента із макетами трьох літаків (СБ, І-16, І-153) розробив архітектор Віктор Мельничук. Навколо пам'ятника встановлено 10 табличок із іменами загиблих льотчиків.

Пам'ятник розташований на в'їзді до Барахтів з боку Василькова.

Пам'ятник поетові Тарасові Шевченку у Василькові встановлено в 1993 році на одній із центральних площ міста.

Монумент вирізняється "людяністю" - український геній зображений не суворим старим з осудливим поглядом, як завжди, а молодим і натхненним поетом, який присів відпочити з книжкою в руках.

Парк "Київська Русь" в Копачеві - центр культури та історії, що відтворює на основі наукових даних архітектурний образ Стародавнього Києва та атмосферу Стародавньої Русі V-XIII століть.

Центральним об'єктом парку є дитинець-кремль Стародавнього Києва, просторово-архітектурний вигляд якого буде відтворено у повному обсязі. На території будуть збудовані будівлі княжої доби, жодна з яких не збереглася до нашого часу: оборонні споруди, палац князя Володимира, палац княгині Ольги, Федорівський монастир, Десятинна церква, Ярославів двір, Ротонда, Гридниця та інші. Планується максимально достовірно та органічно відтворити атмосферу живого міста з вулицями, ярмарками та городянами.

В даний час можна оглянути оборонну стіну-столпіє, в'їзні ворота з двома триповерховими вежами, ристалище (місце проведення богатирських забав та середньовічних турнірів), князівську палату (трибуна для почесних гостей), сторожову вежу, табір вікінгів та стан кочівників, зрубне житло киянина XI-XII століть.

У серпні тут проходить фестиваль культури та історії "Парк Київська Русь": театралізовані баталії, середньовічні ігри, турніри та змагання дружинників, кінні театри каскадерів, демонстрація історичних народних звичаїв та обрядів, давньослов'янський бенкет, виставки художників та ярмарок майстрів-умель. колективів.

Екскурсії проводяться у вихідні дні.

"Венецією" називають невеликий парк у центральній частині Василькова, де створено видовжений ставок, схожий на канал. Деяка подібність венеціанськими каналами надають ставку перекинуті через нього ажурні містки.

На березі ставка стоїть маленька неоготична будівля дитячої школи мистецтв з двома гостроверхими вежами.

В центрі парку встановлено пам'ятник воїнам-афганцям.

Кагарлицький парк закладений у кінці XVIII століття українським дворянином Дмитром Трощинським, державним діячем та меценатом української культури, нащадком гетьмана Івана Мазепи.

Маєток у Кагарлику він отримав після 1796 року у подарунок від імператора Павла I. У парку був палац, флігелі та господарські споруди. На алеях і галявинах було розставлено копії грецьких і римських статуй.

Збереглася альтанка-ротонда на пагорбі "Машук" та ставок "Сажалка", який живиться підземними джерелами.

На площі 35,5 гектарів росте 113 видів дерев, завезених із Криму, Кавказу та країн Європи.

Ревина гора над річкою Червона – історичне місце на околиці села Германівка, де орієнтовно в кінці X сторіччя було закладено давньоруське укріплене поселення Германич, відоме з 1096 року.

Вважається, що місто заснував київський князь Володимир Великий на Змієвих валах для захисту від кочівників. Стародавній Германич згорів дотла за часів монголо-татарської навали.

На згадку про заснування села на Ревинній горі встановлено хрест-оберіг, споруджено каплицю та альтанку.

З валів городища відкривається мальовничий краєвид на село Германівка, що лежить по той бік річки.